Постанова

від 01.02.2010 по справі 2а-6614/09/2370

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2010 року справа № 2а-6614/09/2370

м. Черкаси

14 год. 15 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Чубар Т.М.,

при секретарі - Музиченко В.І.,

за участю представника позивача ОСОБА_1 районного центру зайнятості Черкаської області ОСОБА_2 - за довіреністю № 896 від 22.10.2009р.,

представника відповідача ОСОБА_3 згідно ордеру від 01.02.2010р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 районного центру зайнятості Черкаської області до ОСОБА_4 про стягнення незаконно отриманих коштів, виплачених як допомога по безробіттю,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернувся ОСОБА_1 районний центр зайнятості Черкаської області, в якому просить стягнути з ОСОБА_4 незаконно отримані кошти, виплачені як допомога по безробіттю в сумі 6 173 грн. 43 коп.

Представник позивача позовні вимоги підтримала повністю, обґрунтовуючи їх тим, що відповідачем в порушення вимог Закону України «Про зайнятість населення» під час реєстрації в ОСОБА_1 районному центрі зайнятості Черкаської області приховано факт реєстрації в якості суб'єкта підприємницької діяльності, що є підставою для стягнення з відповідача в судовому порядку незаконно отриманих коштів, виплачених як допомога по безробіттю.

Представник відповідач проти заявленого адміністративного позову заперечує, пояснюючи це тим, що ОСОБА_4 ще в серпні 2004 року знявся з обліку в органах податкової служби, свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця здав, дохід від підприємницької діяльності не отримував.

Заслухавши пояснення та доводи представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Спеціальним законом, що визначає правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття є Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» № 1533-III від 02.03.2000р. (далі по тексту - Закон № 1533).

Так, згідно зі статтею 6 цього Закону право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги мають застраховані особи, як то наймані працівники; особи, які виконують роботи (надають послуги) згідно з цивільно-правовими договорами; військовослужбовці Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, внутрішніх військ, Служби безпеки України, органів внутрішніх справ, особи начальницького складу податкової міліції тощо, а у випадках, передбачених цим Законом, інші особи (громадяни України, іноземці, особи без громадянства, які постійно проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України), на користь яких здійснюється страхування на випадок безробіття.

Право на забезпечення та соціальні послуги за Законом № 1533 мають також незастраховані особи, які вперше шукають роботу, інші незастраховані особи у разі їх реєстрації в установленому порядку як безробітних, а також особи, які забезпечують себе роботою самостійно (члени творчих спілок, творчі працівники, які не є членами творчих спілок), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності за умови сплати страховику страхових внесків.

Видами забезпечення за Законом № 1533 є: допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітним підприємницької діяльності; допомога по частковому безробіттю; матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного; допомога на поховання у разі смерті безробітного або особи, яка перебувала на його утриманні.

Судом встановлено, що 05.01.2005р. ОСОБА_4 звернувся з заявою до ОСОБА_1 районного центру зайнятості Черкаської області про надання йому статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю, в якій зазначив, що в даний час не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, пенсії не отримує. На підставі поданої ОСОБА_4 заяви 05.01.2005р. останньому було надано статус безробітного, визначені умови і тривалість виплати допомоги по безробіттю та розмір цієї допомоги відповідно до статей 22, 23 Закону № 1533 (наказ № НТ050105 від 05.01.2005р.).

03 січня 2006 року ОСОБА_4 було припинено виплату допомоги по безробіттю у зв'язку з закінченням строку її виплати, встановленим статтею 31 Закону № 1533. Загальний розмір отриманої ОСОБА_4 за період з 05.01.2005р. по 03.01.2006р. допомоги по безробіттю згідно довідки № 235309279 від 16.12.2009р. складає 1 312 грн. 30 коп.

07 лютого 2007 року ОСОБА_4 вдруге звернувся з заявою до ОСОБА_1 районного центру зайнятості Черкаської області про надання йому статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю, в якій також зазначив, що в даний час не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, пенсії не отримує. На підставі поданої ОСОБА_4 заяви 07.02.2007р. останньому було вдруге надано статус безробітного, визначені умови і тривалість виплати допомоги по безробіттю та розмір цієї допомоги відповідно до статей 22, 23 Закону № 1533 (наказ № НТ070207 від 07.02.2007р.).

04 лютого 2008 року ОСОБА_4 було припинено виплату допомоги по безробіттю у зв'язку з закінченням строку її виплати, встановленим статтею 31 Закону № 1533. Загальний розмір отриманої ОСОБА_4 за період з 07.02.2007р. по 04.02.2008р. допомоги по безробіттю згідно довідки № 235309279 від 16.12.2009р. складає 1 810 грн. 44 коп.

19 травня 2009 року ОСОБА_4 втретє звернувся з заявою до ОСОБА_1 районного центру зайнятості Черкаської області про надання йому статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю, в якій черговий раз зазначив, що в даний час не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, пенсії не отримує. На підставі поданої ОСОБА_4 заяви 19.05.2009р. останньому було втретє надано статус безробітного, визначені умови і тривалість виплати допомоги по безробіттю та розмір цієї допомоги відповідно до статей 22, 23 Закону № 1533 (наказ № НТ090519 від 19.05.2009р.).

02 листопада 2009 року ОСОБА_4 було припинено виплату допомоги по безробіттю у зв'язку з працевлаштуванням безробітного згідно п. 1 статті 31 Закону № 1533. Загальний розмір отриманої ОСОБА_4 за період з 19.05.2009р. по 02.11.2009р. допомоги по безробіттю згідно довідки № 235309279 від 16.12.2009р. складає 3 050 грн. 69 коп.

Під час проведення звірки між ОСОБА_1 районним центром зайнятості Черкаської області та ОСОБА_1 районною державною адміністрацією Черкаської області осіб, які були зареєстровані як суб'єкти підприємницької діяльності в ОСОБА_1 районній державній адміністрації Черкаської області, встановлено, що ОСОБА_4, перебуваючи на обліку як безробітний в той же час був зареєстрований як фізична особа-підприємець з 11.12.2003р. Даний факт представником відповідача не заперечується.

Слід зазначити, що відповідно до статті 1 Закону України «Про зайнятість населення» № 803-XII від 01.03.1991р. в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах, в тому числі:

працюючі по найму на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) на підприємствах, в установах і організаціях, незалежно від форм власності, у міжнародних та іноземних організаціях в Україні і за кордоном у фізичних осіб;

громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно до Закону України «Про особисте селянське господарство»;

обрані, призначені або затверджені на оплачувану посаду в органах державної влади, управління та громадських об'єднаннях;

які проходять професійну підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації з відривом від виробництва; навчаються в денних загальноосвітніх школах і вищих навчальних закладах тощо.

Безробітними, в свою чергу, визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.

Отже, не можуть бути безробітними особи, що мають статус суб'єкта підприємницької діяльності, не залежно від того, чи отримують вони дохід, адже підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

При цьому статусу підприємця фізична особа позбавляється з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця (ч. 3 статті 46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» № 755-IV від 15.05.2003р.). Як вбачається з наданої представником відповідача довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запис про внесення рішення фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про припинення підприємницької діяльності державним реєстратором внесено лише 03.12.2009р. Запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців не міститься.

Таким чином, безсумнівним є те, що відповідач, як на момент звернення до центру зайнятості, так і в подальшому при отриманні допомоги по безробіттю, був зайнятою особою, а отже не мав права на реєстрацію в якості безробітного та на отримання відповідної матеріальної допомоги.

Стосовно твердження відповідача про те, що під час перебування на обліку в центрі зайнятості він не займався підприємницькою діяльністю і не отримував доходу, про що свідчить довідка № 5838/29-007 від 02.12.2009р., то суд вважає за необхідне зазначити, що відсутність такої діяльності та, як наслідок відсутність доходу, як зазначалось вище, у будь-якому разі не виключає порушення Закону України «Про зайнятість населення» № 803-XII від 01.03.1991р.

Відповідальність застрахованих осіб за порушення порядку отримання статусу безробітного передбачена статтею 36 Закону № 1533, згідно якої сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

З огляду на викладене, суд знаходить вимоги позивача обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_4 (вул. Шевченка, 140, с. Степанівка, Черкаська область, 19813, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 районного центру зайнятості Черкаської області (вул. Леніна, 40а, смт. Драбів, Черкаська область, 19800, ідентифікаційний код 21368365, рахунок 37179971900032 в ВДК в Черкаській області, МФО 854018) кошти, виплачені як допомога по безробіттю в сумі 6 173 (шість тисяч сто сімдесят три) грн. 43 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Т.М. Чубар

Повний текст постанови виготовлений 05 лютого 2010 року.