Постанова

від 24.11.2015 по справі 804/13602/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

24 листопада 2015 рокусправа № 804/13602/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сафронової С.В.

суддів: Чепурнова Д.В. Поплавського В.Ю.

за участю секретаря судового засідання: Олійник Р.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2014 року

у адміністративній справі № 804/13602/14 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Промислові системи. Сервіс» до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и л а :

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2014 року задоволено адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Промислові системи. Сервіс», Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області форми «Р» №0002881501 від 18.08.2014 року, з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Промислові системи. Сервіс» присуджено судові витрати у розмірі 487,20 грн..

Зазначена постанова суду першої інстанції оскаржена відповідачем по справі з підстав неправильного застосування норм матеріального права, та неврахування фактичних обставини по справі, у зв'язку з чим просить її скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволені вимог позивача в повному обсязі

Обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, правову оцінку судом фактичних обставин по справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції правильно встановлено та матеріалами справи підтверджено, що оскаржуване у цій справі податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0002881501 від 18.08.2014 року про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 133 999,50 грн. було винесено Новомосковською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на підставі акту від 23.07.2014 року №341/221/37370461, оформленого за результатами проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Промислові системи. Сервіс» по взаємовідносинам із ПП «Рембудкомплект-Плюс» (код за ЄДРПОУ 36120814) за період липень 2012 року, та в якому податковим органом зафіксовано порушення позивачем вимог: п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6. ст.198 Податкового Кодексу України, шляхом неправомірного формування ТОВ «Промислові системи. Сервіс» податкового кредиту по взаємовідносинам з ПП «Рембудкомлект-Плюс» задекларованого позивачем за липень 2012 року на суму 89333 грн., внаслідок чого позивачем було занижено податок на додану вартість на суму 89333 грн.. Також під час перевірки було встановлено відсутність у позивача об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за липень 2012 року, які підпадають під визначення ст.188, 187, 188 та п. 198.1., п.198.2., п.198.3, п.198.6. ст.198 Податкового Кодексу України.

Наведені в попередньому абзаці висновки відповідачем по справі були зроблені на підставі аналізу: досліджених під час перевірки первинних та звітних документів ТОВ «Промислові системи. Сервіс»; інформації комп'ютерних автоматизованих інформаційних систем податкового органу ІС "Податковий блок" та автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ГУ Міндоходів та додатків №5 до податкових декларацій з податку на додану вартість; а також оформленого ДПА у Полтавській області 10.04.2013р. акту перевірки №435/22.5-10/36120814 ПП "РЕМБУДКОМПЛЕКТ-ПЛЮС", за висновками якого не підтверджено реальність господарських операцій вказаного підприємства із іншими платниками податків, також як і не підтверджено його господарські відносини із покупцями та продавцями за період з лютого 2010 року по лютий 2013 року, та встановлено, що згідно оборотно-сальдової відомості ПП "РЕМБУДКОМПЛЕКТ-ПЛЮС" по рахунку 631 за липень 2012 року це підприємство мало: сальдо на 01.07.2012 р. - 0 грн., обороти по Кт - 653209 грн., обороти по Дт - 0 грн., сальдо на 01.08.2012 р. - Кт 653209,05 грн., та відносно якого порушено провадження у справі про припинення (ліквідацію); та результатів перевірки контрагента позивача - ТОВ «ШОКОВІТА», який згідно договору перевезення вантажу від 27.07.2012 № 2707 був перевізником товару позивача до його покупців, але який відповідно до інформації УДАЇ в Дніпропетровській області та АІС "Автомобіль" ДАІ МВС України не має зареєстрованих транспортних засобів на території Дніпропетровської області.

Вирішуючи спір у цій справі, суд першої інстанції спираючись на положення пп. 14.1.181 пункту 14.1 статті 14, п.185.1 статті 185, п.188.1 статті 188, п.198.1 п.198.2 п.198.3 п.198.6 статті 198 Податкового кодексу України, статтю 9 Закону України «Про бухгалтерський облік в Україні», підпункт 1.2 пункту 1, підпункт 2.1 пункту 2, пункт 2.4 глави 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському облік), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 року за №168/704, а також враховуючи укладені позивачем з ПП «Рембудкомплект-Плюс» (продавцем) договори поставки від 03.07.2012 року №0320712 та від 27.07.2012 року №270712, виконання яких позивач підтвердив долученими до матеріалів справи копіями: видаткових накладних №21 від 02.07.2012 року, №93 від 10.07.2012 року, №181 від 19.07.2012 року, №275 від 30.07.2012 року, №291 від 31.07.2012 року, №293 від 31.07.2012 року; податкових накладних №21 від 02.07.2012 року, №93 від 10.07.2012 року, №181 від 19.07.2012 року, №275 від 30.07.2012 року, №291 від 31.07.2012 року, №293 від 31.07.2012 року; товарно-транспортної накладної №31/07-1 про перевезення товару ТОВ «Шоковіта» на підставі договору перевезення вантажу від 27.07.2012 року №2707; відповідних банківських реєстрів оплат про здійснення позивачем розрахунку в період з серпня 2012 року по березень 2013 року; і копіями податкових та видаткових накладних про подальшу реалізацію позивачем товару ТОВ «Крез», ТОВ «ДДЗ «Енергоавтоматика», ТОВ «Стенли-М», ТОВ «ТМ ВЕЛТЕК"», ТОВ «ЮДК» - суд першої інстанції дійшов висновку, що податковим органом під час перевірки не встановлено порушення позивачем будь-яких норм податкового органу, а зазначені в акті перевірки висновки про нереальний характер господарських операцій між позивачем та його контрагентами були сформовані відповідачем лише на підставі висновків акту ДПА у Полтавській області від 10.04.2013 року №435/22.5-10/36120814 про перевірку ПП «Рембудкомплект-Плюс», що відповідно до вимог п.36.5 ст.36 Податкового кодексу України не може ставитися в провину позивачу по цій справі, та свою чергу свідчить про обґрунтованість заявлених у цій справі вимог ТОВ «Промислові системи. Сервіс» і наявності підстав для їх задоволення.

Переглядаючи постанову суду першої інстанції у цій справі, судова колегія погоджується з судом першої інстанції в частині того, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, але разом з тим судова колегія акцентує увагу на тому, що ці господарські операції мають бути фактично здійсненими і спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків, що відповідно має просліджуватися не лише по договорам, податковим і видатковим накладним, а й по наявній у податкового органу інформації комп'ютерних автоматизованих інформаційних систем, та інформації, отриманій від податкового органу, яким контролюється діяльність контрагентів позивача.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України від 16 липня 1999 року № 996-ХIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон № 996-ХIV).

Відповідно до статті 1 цього Закону первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що первинний документ згідно з цим визначенням містить дві обов'язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.

Згідно зі статтею 1 Закону № 996-ХIV господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стануплатника податків.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

За змістом частин першої та другої статті 9 Закону № 996-ХIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійсненнягосподарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Тобто для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Подані позивачем первинні документи (видаткові накладні, податкові накладні) не є належним документальним підтвердженням фактичного виконання розглянутих постачань товару та послуг на адресу позивача, оскільки за відсутності у спірних постачальників об'єктивних умов для виконання розглянутих операцій (основних фондів, транспортних засобів, трудових ресурсів і т. п.) наведені документи не є достатніми для підтвердження як наявності активу у названих постачальників, так і його фактичного руху на шляху до платника податків - набувача.

За матеріалами справи судовою колегією встановлено, що орендоване позивачем у гр. ОСОБА_1 приміщення площею 19,6 м.кв. за адресою м.Перещепине, вул.Шевченко 58, за умовами договору оренди від 01.08.2011 р. №010811 (а.с.90-91) мало б використовуватися позивачем в якості складського приміщення та виробництва ємульсола (п.2.5 Договору). Проте, згідно наданих позивачем до перевірки та долучених до матеріалів справи первинних документів, зазначене орендоване приміщення площею 19,6 м.кв. позивач використовує не за призначенням, визначеному у договорі оренди, що також підтверджено змістом товарно-транспортної накладної № 31/07-1 від 31.07.2012 р. згідно якої придбаний позивачем для власної господарської діяльності товар (вишивальна машина Veless 15С 115, вишивальнаї машина Veless 904112116, широкоформатний принтер Hewlett Packard 117) був перевезений ТОВ «Шоковіта» за договором перевезення вантажу від 27.07.2012 №2707 з м.Полтава до пункту розвантаження - м.Дніпропетровськ.

При цьому, факт перевезення зазначеного товару саме ТОВ «Шоковіта», який за інформацією центрального серверу УДАЇ в Дніпропетровській області та АІС «Автомобіль» ДАІ МВС України не має власного зареєстрованого транспорту спростовано внаслідок перевірки податковим органом, яким встановлено відсутність інформації про реєстрацію автомобіля НОМЕР_2, що зазначений в ТТН № 31/07-1 від 31.07.2012 р.

Не підтверджено позивачем належними доказами реальність його господарські операції з ПП "РЕМБУДКОМПЛЕКТ-ПЛЮС" за договорами поставки від 27.07.2012 р. №270712 та від 03.07.2012 р. №030712, по яким позивач не провів розрахунків за поставлений товар з зазначеним контрагентом, стосовно якого порушено провадження у справі про припинення (ліквідацію), що підтверджується оборотно-сальдовою відомостей по рахунку 631 за липень 2012 року, по якому: сальдо на 01.07.2012 року складає 0 грн., обороти по Кт - 653209 грн., обороти по Дт - 0 грн., і сальдо на 01.08.2012 р. - Кт 653209,05 грн.

Право платника податків на формування в податковому обліку витрат і податкового кредиту з ПДВ зумовлено юридичним складом, до якого належать такі юридичні факти, як реальність придбання платником податків у інших платників цього податку товарів (послуг) або основних фондів, призначених для використання в оподатковуваних операціях, що відповідають цілям господарської діяльності платника податків; підтвердження необхідними первинними документами ( у тому числі податковою накладною, виписаною постачальником - платником податку, митною декларацією суми нарахованого (сплаченого) податку в ціні придбання товару (послуг)).

За наведених вище обставин, судова колегія погоджується з доводами відповідача по справі про те, що подані ТОВ «Промислові системи. Сервіс» договори, видаткові і податкові накладні, банківські виписки, та інші документи - не є достатніми доказами фактичного виконання розглядуваних поставок, а спірні господарські операції позивача з його контрагентами не підтверджені достатніми та належними первинними документами, що в сукупності з виявленими ДПІ фактами щодо фіктивної діяльності спірних постачальників товару та послуг (ПП "РЕМБУДКОМПЛЕКТ-ПЛЮС" та ТОВ «ШОКОВІТА») свідчить про безтоварність розглядуваних операцій, що виключає правомірність їх відображення у податковому обліку позивача по цій справі.

Довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов'язаний суб'єкт владних повноважень. Разом з тим відповідно до принципу змагальності суб'єкт господарювання зобов'язаний заперечувати проти доводів суб'єкта владних повноважень.

Отже, судова колегія вважає, що безтоварний характер господарських операцій позивача з його спірними контрагентами відповідачем по справі доведено належними доказами, а позивачем по справі не спростовано, що в свою чергу свідчить про обґрунтованість висновків податкового органу за результатами перевірки позивача, та про правомірність прийнятого на підставі акту перевірки стосовно позивача податкового повідомлення-рішення форми «Р» №0002881501 від 18.08.2014 року.

Оскільки вищенаведених фактичних обставин Дніпропетровський окружний адміністративний суд при розгляді даної справи не прийняв до уваги, що призвело до неправильного вирішення справи по суті спору, судова колегія вважає, що апеляційна скарга податкового органу підлягає задоволення, а постанова суду першої інстанції скасуванню, з прийняттям у справі іншої постанови про відмову у задоволені позову в повному обсязі..

Керуючись п.3 ч.1 ст.198, ст.202, ст.205, ст.207 КАС України, судова колегія -

постановила :

Апеляційну скаргу Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - задовольнити

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2014 року - скасувати, та прийняти нову постанову про відмову у задоволені адміністративного товариства з обмеженою відповідальністю «Промислові системи. Сервіс» в повному обсязі.

Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України .

Головуючий: С.В. Сафронова

Суддя: Д.В. Чепурнов

Суддя: В.Ю. Поплавський