Постанова

від 07.07.2009 по справі 35/89-37/186

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2009 р. № 35/89-37/186

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого, судді М.В.Кузьменка,

судді І.М.Васищака,

судді В.М.Палій,

розглянувши касаційну с каргу Закритого акціонер ного товариства

"Енергогенеру юча компанія "ДАРтеплоцентра ль"

на рішення г осподарського суду міста Киє ва від 24.11.2008р. та постанову

Київського ап еляційного господарського с уду від 18.03.2009р.

у справі №35/89-37/186

за позовом Закритого акціонерного товариства

"Енергогенеру юча компанія "ДАРтеплоцентра ль"

до Дочірнь ого підприємства по експлуат ації та ремонту житлового фо нду

"Екос" АТ ХК "Ки ївміськбуд"

про стягнен ня 501 286,49 грн.,

за участю представників:

від позивача: Поліщук А.М. - довіреність у справі,

від відповідача: Скляр І.М., С авченко Н.Т. - довіреності у с праві,

ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне това риство “Енергогенеруюча ком панія “ДАРтеплоцентраль” зв ернулося до господарського с уду міста Києва з позовом до Д очірнього підприємства по ек сплуатації та ремонту житлов ого фонду об' єктів соціальн о-побутового призначення “Ек ос” Акціонерного товариства холдингової компанії “Київм іськбуд” і просило суд стягн ути з останнього заборговані сть за поставлену теплову ен ергію у вигляді гарячої води з урахуванням 3% річних та пен ю.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відпо відачем своїх зобов' язань з а договором від 01.01.1998 р. №420307 щодо оплати поставленої позиваче м теплової енергії у вигляді гарячої води.

Дана справа розглядалася н еодноразово.

Під час нового розгляду спр ави ухвалою господарського с уду міста Києва від 30.10.2007р. приз начено судову бухгалтерську експертизу, проведення якої доручено Київському НДІ суд ових експертиз (а.с.67-70 т.6).

До ухвалення рішення по сут і заявлених вимог, позивач ут очнив позовні вимоги та прос ить суд стягнути з відповіда ча 436 849,15 грн. основного боргу, 74 001, 05 грн. пені та 12 818,23 грн. 3% річних (а .с.122 т.6).

Рішенням господарського с уду міста Києва від 24.11.2008р. (судд я Кондратова І.Д.) позов задово лено частково: присуджено до стягнення з відповідача 54 130,53 г рн. основного боргу, 1503,79 грн. 3% рі чних, 4718,02 грн. пені. В іншій част ині позову відмовлено.

При цьому суд виходив з того , що за спожиту відповідачем у період з січня по серпень 2004 вк лючно теплову енергію вартіс тю 438 165,90 грн. останній розрахува вся з позивачем частково на с уму 384 035,38 грн., а відтак заборгов аність станом на 01.09.2004р. станови ть 54 130,37 грн. і підлягає стягненн ю з врахуванням передбачених ст.625 ЦК України 3% річних, та пун ктом 9.2. договору пені.

Постановою Київського апе ляційного господарського су ду від 18.03.2009р. (головуючий, суддя Рєпіна Л.О., судді Баранець О.М ., Синиця О.Ф.) рішення суду перш ої інстанції скасовано в час тині стягнення з відповідача 3% річних та пені. В іншій части ні рішення залишено без змін .

Скасовуючи рішення суду пе ршої інстанції в частині стя гнення з відповідача пені та 3% річних, суд апеляційної інс танції виходив з того, що відп овідно до Закону України "Про реструктуризацію заборгова ності з квартирної плати, пла ти за житлово-комунальні пос луги, спожиті газ та електрое нергію" діє мораторій на стяг нення пені. Кінцевими спожив ачами теплової енергії є фіз ичні особи - мешканці будинк ів, які безпосередньо викори стовують комунальні послуги та через ГІОЦ КМДА здійснюют ь оплату за ці послуги. Оскіль ки відповідач не отримує від населення кошти, а відтак і не користується коштами позива ча, то підстав для стягнення з відповідача 3% річних також не має.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції та пос тановою суду апеляційної інс танції, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою , в якій просить суд їх скасува ти як такі, що ухвалені з поруш енням норм матеріального та процесуального права, та ухв алити нове рішення про задов олення позову у повному обся зі.

Колегія суддів, беручи до ув аги межі перегляду справи у к асаційній інстанції, обговор ивши доводи касаційної скарг и, проаналізувавши на підста ві фактичних обставин справи застосування судом норм мат еріального та процесуальног о права при ухваленні оскарж уваного судового акта, знахо дить касаційну скаргу такою, що підлягає задоволенню час тково з таких підстав.

Згідно ст.4 ЦК УРСР (чинного н а момент виникнення спірних правовідносин), цивільні пра ва і обов' язки виникають з п ідстав, передбачених законод авством, а також з дій громадя н і організацій, які хоч і не п ередбачені законом, але в сил у загальних начал і змісту ци вільного законодавства поро джують цивільні права і обов ' язки. Відповідно до цього ц ивільні права і обов' язки в иникають, зокрема, з угод, пере дбачених законом, а також з уг од, хоч і не передбачених зако ном, але таких, які йому не суп еречать.

Відповідно до ст.151 ЦК УРСР до говір (багатостороння угода) є однією з підстав виникненн я зобов' язань.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами укладе но договір від 01.01.1998р. №420307 на пост ачання теплової енергії у ви гляді гарячої води, відповід но до умов якого позивач зобо в' язався виробляти, система тично поставляти та передава ти у власність покупцю (відпо відачу) теплову енергію у виг ляді гарячої води, а покупець - приймати товар та своєчас но здійснювати оплату за ньо го.

Даний договір є підставою д ля виникнення у його сторін п рав і обов' язків, визначени х ним.

Всі розрахунки по цьому дог овору виконуються на підстав і рахунків, які покупець отри мує від позивача виключно у г рошовій формі за винятком ви падків, передбачених чинним законодавством України.

Відповідно до пунктів 6.4. та 6 .5 договору, відповідач щоміся ця з 12 по 14 число отримує у пози вача оформлені бланки актів звіряння розрахунків за прий няту теплову енергію на поча ток розрахункового періоду, табуляграми та доручення для сплати прийнятої теплової е нергії за поточний місяць з у рахуванням недоплати або пер еплати за попередній місяць, а також самостійно сплачу є за прийняту теплову енергі ю, згідно отриманого платі жного доручення не пізніш е 28 числа поточного місяця.

Судами встановлено, що за п еріод з січня по серпень 2004р. вк лючно позивачем поставлено в ідповідачу теплову енергію в артістю 438 165,90 грн., за яку останн ій розрахувався частково на суму 384 035,38 грн.

При цьому, суди двох інстанц ій підставно визнали неправо мірним здійснене позивачем коригування сплачених відпо відачем сум та зміну признач ення платежу шляхом зарахува нням коштів, що надходили в ра хунок боргу за минулий періо д, оскільки відповідач у своє му листі №755 від 15.04.2005р. (а.с.128 т.6) про сив здійснити коригування су ми надходження за спожиту те плову енергію за конкретний період, а саме з 01.08.2004р. по 01.01.2005р. у с умі 206 069,58 грн. із договору №420307 на договір №420023 від 01.08.2004р., який стор онами укладений у зв'язку з пр ипиненням дії попереднього д оговору.

Отже суди двох інстанцій ді йшли правильного висновку що до дійсного розміру боргу ві дповідача за спірний період, який становить 54 130,53 грн. Цей ви сновок зроблено з належним в становленням усіх обставин с прави, ґрунтується на наявни х у матеріалах справи доказа х.

Відповідно до п.4 Прикінцев их положень, ч.1 ст.193 ГК України , п.4 Прикінцевих та перехідних положень та ст. 526 ЦК України зо бов' язання мають виконуват ись належним чином відповідн о до закону, інших правових ак тів, договору, а за відсутност і конкретних вимог щодо вико нання зобов' язання - відпов ідно до вимог, що у певних умов ах звичайно ставляться.

Згідно ч.7 ст. 193 ГК України, ст. 525 ЦК України одностороння ві дмова від зобов' язання не д опускається, якщо інше не вст ановлено договором або закон ом.

В силу ст.229 ГК України учасни к господарських відносин у р азі порушення ним грошового зобов' язання не звільняєть ся від відповідальності чере з неможливість виконання і зобов' язаний відшкодув ати збитки, завдані невикона нням зобов' язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встанов лених цим Кодексом та іншими законами.

Санкції за прострочку вико нання грошових зобов' язань встановлені як статтею 231 ГК У країни, так і статтею 625 Цивіль ного кодексу України.

Так, згідно ст.625 ЦК України б оржник не звільняється ві д відповідальності за неможл ивість виконання ним грошово го зобов' язання.

Боржник, який прострочив в иконання грошового зобов' я зання, на вимогу кредитора зобов' язаний сплатити с уму боргу з урахуванням вста новленого індексу інфляції з а весь час прострочення, а так ож три проценти річних від пр остроченої суми, якщо інший р озмір процентів не встановле ний договором.

При цьому, частина перша ст атті 229 ГК України та частина п ерша ст.625 ЦК України встановл юють виняток із загального п равила статей 218 ГК України та 614 ЦК України, які закріплюють принцип вини як підставу від повідальності боржника. За н евиконання грошового зобов' язання боржник відповідає, х оч би його виконання стало не можливим не тільки в результ аті його винних дій чи бездія льності, а і внаслідок дії неп ереборної сили або простого випадку. Відповідальність бо ржника означає можливість як стягнення за рахунок майна б оржника суми невиконаного гр ошового зобов' язання, так і стягнення сум, право на яке ви никає у кредитора на підстав і ч.2 ст.625 ЦК України. Тобто бо ржник не звільняється від ві дповідальності за невиконан ня чи неналежне виконання гр ошового зобов' язання за буд ь-яких обставин.

Окрім того, частина 2 статті 218 ГК України передбачає, що ві дсутність у боржника необхід них коштів, а також порушення зобов' язань контрагентами правопорушника не вважаютьс я обставинами, які є підставо ю для звільнення боржника ві д господарсько-правової відп овідальності.

Враховуючи приписи назван их статей, висновок суду апел яційної інстанції про відсут ність підстав для покладання на відповідача відповідальн ості за даним позовом в части ні стягнення 3% річних з огляду на те, що спірний борг виник в наслідок не виконання мешкан цями будинків зобов' язань щ одо оплати за спожиті комуна льні послуги, є безпідставни м.

Окрім того, договір на поста чання теплової енергії у виг ляді гарячої води від 01.01.1998р. №4203 07, не виконання умов якого з бо ку відповідача стало підстав ою для звернення позивача з д аним позовом до суду, укладен ий між юридичними особами . Будь-яких договірних відн осин із мешканцями будинків, які є кінцевими споживачами комунальних послуг, позивач не має.

Отже, ухвалюючи рішення в ч астині стягнення з відповіда ча основної суми боргу з врах уванням 3% річних за неналежне виконання грошового зобов' язання, суд першої інстанції наведені правові норми врах ував, у зв' язку з чим його вис новок про наявність підстав для їх стягнення, є правильни м.

Погоджується колегія судд ів й з висновком суду першої і нстанції про правомірність в имог про стягнення з відпові дача передбаченої пунктом 9.2. договору пені, із застосуван ням вимог ч.6 ст.232 ГК України що до періоду нарахування штраф них санкцій, та вважає, що судо м апеляційної інстанції непр авильно застосовані положен ня Закону України “Про рестр уктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за ж итлово-комунальні послуги, с пожиті газ та електроенергію ”, оскільки ним не враховано, щ о відповідно до ч.1 ст.1 цього За кону, заборгованість з квартирної плати (плати за утримання житла) та плати за к омунальні послуги (водо-, те пло-, газопостачання, послуги водовідведення, електроенер гія, вивезення побутового см іття та рідких нечистот) (далі - житлово-комунальні послуг и) наймачів жилих приміщень т а власників жилих будинків а бо квартир (далі - громадяни), яка склалася на дату набран ня чинності цим Законом пе ред надавачами житлово-ком унальних послуг, рест руктуризується на термін до 60 місяців залежно від суми боргу та рівня доходів грома дян на дату реструктуризації .

Названий Закон набрав чи нності 01.07.2003р., а заборговані сть відповідача перед позива чем виникла у період з січн я по серпень 2004 року.

Враховуючи викладене, кол егія суддів вважає, що вирішу ючи спір по суті заявлених ви мог, суд першої інстанції пов но та всебічно дослідив обст авини справи, дав їм належну п равову оцінку, дійшов правил ьних висновків щодо прав та о бов'язків сторін, які ґрунтую ться на належних та допустим их доказах, й ухвалив рішення з дотриманням норм матеріал ьного та процесуального прав а, а тому у суду апеляційної ін станції не було правових під став для його часткового ска сування.

За таких обставин, постанов а суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню в части ні скасування рішення суду п ершої інстанції про стягненн я з відповідача 3% річних та пе ні.

Інші доводи скаржника, викл адені у касаційній скарзі, не заслуговують на увагу, оскіл ьки їм дана вичерпна належна правова оцінка судами двох і нстанцій з врахуванням полож ень ст.ст.33, 34 ГПК України щодо о цінки доказів. Окрім того, вон и фактично зводяться до оцін ки доказів та переоцінки обс тавин справи, що не є компетен цією касаційної інстанції з огляду на вимоги ст.ст.1115, 1117 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Го сподарського процесуальног о кодексу України, колегія су ддів

ПОСТАНОВИЛА:

1. Касаційну скаргу Закрит ого акціонерного товариства "Енергогенеруюча компанія "Д АРтеплоцентраль" задовольни ти частково.

2. Постанову Київського апел яційного господарського суд у від 18.03.2009р. у справі №35/89-37/186 щодо скасування рішення господа рського суду міста Києва від 24.11.2008р. про стягнення з Дочірнь ого підприємства по експлуат ації та ремонту житлового фо нду та об'єктів соціального п обутового призначення "Екос" АТ ХК "Київміськбуд" 1503,79 грн. 3% рі чних та 4718,02 грн. пені скасувати , залишивши в силі в цій частин і вимог рішення суду першої і нстанції.

3. В іншій частині постанову Київського апеляційного гос подарського суду від 18.03.2009р. зал ишити без змін.

Головуючий, суддя М.В.Кузьменко

Суддя І.М. Васищак

Суддя В.М.Палій