Ухвала

від 03.06.2016 по справі 442/516/16-а

ДРОГОБИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 442/516/16-а

Провадження № 2-а/442/47/2016

У Х В А Л А

Іменем України

03 червня 2016 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

в складі : головуючого судді Нагірної О.Б.,

за участю секретаря Олійник О.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Дрогобичі справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО» до Дрогобицької міської ради про скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з адміністративним позовом до відповідача - Дрогобицької міської ради про скасування рішення від 22.07.2015р. №1666 «Про надання в оренду та продовження терміну оренди».

Представник відповідача подав клопотання про закриття провадження у справі, оскільки така не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а повинна розглядатись господарським судом.

Представники позивача в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечили.

Заслухавши пояснення представників позивача, оглянувши матеріали справи , суд приходить до таких висновків.

Відповідно до вимог ст..17 ч.2 п.1 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори , зокрема спори фізичних і юридичних осіб із суб»єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії ), дій чи бездіяльності.

Стаття 2 КАС України завданням адміністративного судочинства визначає захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій (далі - суб'єкт владних повноважень).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 КАС).

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Статтею 12 ЗК України визначено повноваження міської, сільської ради у сфері земельних відносин.

При цьому, як вбачається зі змісту зазначеної статті, міська рада має рівні права з громадянами та юридичними особами, з якими вона вступає у відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.

Таким чином, при здійсненні повноважень власника землі рада є не суб'єктом владних повноважень у тому значенні цього терміну, в якому його вжито у п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС, а рівноправним суб'єктом земельних відносин, дії якого спрямовані на реалізацію свого права розпоряджатися землею. Що б за інших підстав - стосовно вільного вибору відповідачем як власником землі суб'єкта щодо надання йому певного права земельної ділянки в порядку, встановленому законом, але лише у випадку, коли відповідач не здійснював владних управлінських функцій, дозволяє розглянути справу у межах цивільного судочинства, та слід також з характеру спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач. Така позиція, також закріплена у постанові Верховного Суду України від 09.04.2012 року №21-291а11.

Так, позивач просить скасувати рішення Дрогобицької міської ради Львівської області №1666 від 22 липня 2015 року «Про надання в оренду та продовження терміну оренди земельних ділянок». Оспорюється прийняття суб'єктом владних повноважень рішення про надання в оренду земельної ділянки (тобто ненормативного акта, який вичерпує свою дію після його реалізації), тобто набуття спірної земельної ділянки, що регулюється нормами земельного та цивільного законодавства, і предметом даного судового розгляду є наявність чи відсутність порушеного права, що дозволяє вирішити спір у порядку господарської юрисдикції (висновок щодо застосування вищезазначених норм матеріального права міститься у постановах Верховного Суду України від 11 листопада 2014 року (справа № 21-493а14), від 9 грудня 2014 року (справа № 21-308а14), від 24 лютого 2015 року (справа № 21-34а15), від 06 жовтня 2015 року (справа № 21-1306а15 – саме лише перевірки правильності формування волі однієї зі сторін стосовно розпорядження землею та передачі відповідних прав щодо неї, що в даному випадку оспорюється позивачем ).

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що дані позовні вимоги ( за сформульованих у них підстав) випливають із відносин, що мають приватноправовий характер, а тому міська рада в цих відносинах виступає як суб'єкт права власності, а не як суб'єкт владних повноважень. Прийняття зазначеним органом рішення є етапом реалізації волі власника на передачу земельної ділянки, змінює правову природу спірних відносин і перетворює цей спір у приватно - правовий.

Таким чином, предметом позову є перевірка правильності формування волі однієї зі сторін стосовно розпорядження землею та передачі відповідних прав щодо неї, тому спір є господарським, оскільки вимоги позивача стосуються захисту його прав, свобод та інтересів у сфері приватно-правових відносин від порушень з боку міської ради, а міська рада у спірних правовідносинах не набуває визначальних ознак суб'єкта владних повноважень у розумінні п.7 ч.1 ст. 3 КАС України

Порушені права землекористувачів підлягають захисту в порядку, передбаченому ст. 152 ЗК України, з урахуванням обов'язкового дотримання норм чинного законодавства. Згідно із цими нормами захист прав громадян і юридичних осіб на земельні ділянки здійснюються, зокрема, шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, що кореспондується з вимогами ч. 2 ст. 55 Конституцій України і ч. 10 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Згідно ст. 15 ГПК України господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України суддя закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Таким чином, з урахуванням наведеного провадження за даним позовом слід закрити.

Окрім цього, позивачу слід повернути сплачений ним судовий збір, так як у відповідності із ст.7 ч.1 п.2 Закону України „Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі закриття провадження у справі.

Керуючись ст. 17, ст. 157 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Провадження у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО» до Дрогобицької міської ради про скасування рішення - закрити.

Зобов'язати Дрогобицьке УДКС повернути «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО» сплачений судовий збір у розмірі 1378 грн. на рахунок 31213206700014 ГУ ДКСУ у Львівській області, код банку отримувача 825014, код отримувача 38007496, згідно платіжного доручення №2116419640 від 13.01.2016 року.

Роз»яснити позивачу про право звернення з позовом до господарського суду.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Дрогобицький міськрайонний суд протягом п'яти днів з дня її проголошення.

Суддя Нагірна О.Б.