Рішення

від 25.04.2007 по справі 38/95

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

38/95

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

25.04.07 р.                                                                               Справа № 38/95                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Радіонової О.О.

при секретарі судового засіданні Тулаінової І.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні  в  м. Донецьку справу

за позовом: Макіївського міського центру зайнятості – робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування  України на випадок безробіття м. Макіївка  Донецька область

до відповідача 1: Територіального управління Державної судової адміністрації в Донецькій області  м.Донецьк

до відповідача 2: Центрально-Міського районного суду м.Макіївки Донецької області

про стягнення  1 184грн.59коп.

за участю

представників сторін:

від позивача: Шукост О.П. пров. спец. – юрисконсульт  за дов. № 04/1507 від 23.03.2007р.

від відповідача 1: Олейник З.Д. пров. спеціаліст  юрсектору за дов. № 07/3532 вих. від 03.08.2006р.

від відповідача 2: не з'явився

Суть справи:

Позивач, Макіївський міський центр зайнятості – робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування  України на випадок безробіття м. Макіївка  Донецька область,  звернувся до господарського суду з позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації в Донецькій області  м.Донецьк про стягнення  суми виплаченого забезпечення у вигляді допомоги по безробіттю безробітній Захаровій О.М. у розмірі 1184грн.59коп.

Свої вимоги позивач обгрунтовує п. 4 ст. 35 Закону України “Про загальнообов”язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” та просить стягнути з відповідача суму виплаченого забезпечення у виді допомоги по безробіттю, виплаченій Захаровій О.М., при цьому вказуючи на те, що Захарова О.М. була звільнена з Центрально-Міського районного суду м.Макіївки 30.10.2006р., звернулася до центру зайнятості з метою працевлатування. За період з 08.11.2006р. по 23.01.2007р. Захаровій О.М. була виплачена допомога по безробіттю у сумі 1184,59 грн.  24.01.2007р.Захарова О.М. була поновлена на роботі, а наказом по центру зайнятості від 25.01.2007р. знята з обліку у зв”язку з поновленням на роботі.

20.03.2007р. на адресу суду відповідач надіслав  відзив від 15.03.2007р. № 07/3589вих, в якому позовні вимоги не визнає з наступних підстав.

Згідно з п. 4 частини 1 ст. 24 Закону України „Про судоустрій України” прийняття на роботу і звільнення працівників апарату суду здійснює голова суду.

На адресу відповідача надійшли накази голови Центрально - Міського районного суду м. Макіївки  № 45-К від 30.10.2006р „Про звільнення Захарової О.М.” та № 8-К від 24.01.2007р. „Про скасування наказу № 45-К від 30.10.2006р.”, але вони були  повернуті до суду як такі, що не відповідають вимогам законодавства, а  саме-п. 2 ч. 1 ст. 232 Кодексу законів про працю України.

Захарову О.М. було  звільнено з займаної посади старшого секретаря Центрально-Міського районного суду м. Макіївки у зв'язку з нез'явленням на роботу протягом більш як  чотирьох місяців підряд внаслідок  тимчасової непрацездатності, але судом при звільнені не було враховано той факт, що Захарова О.М. хвора на туберкульоз.

Відповідно до ст. 20 Закону України „Про боротьбу із захворюванням на туберкульоз” листок непрацездатності хворим на активні форми туберкульозу та хворим із рецидивом туберкульозу може бути продовжено не більш ніж  на 10 місяців від дня початку основного курсу лікування. Крім того, на весь період лікування хворого на туберкульоз за ним зберігається місце роботи.

Наказом № 8 від 24.01.2007р. Захарову О.М. було поновлено на посаді старшого секретаря Центрально-Міського  районного суду м. Макіївки.

Листом голови Центрально-Міського районного суду м. Макіївки № 516 від 27.02.2007р. зазначені вище накази були знов направлені на адресу управління. При цьому, в листі зазначено, що відповідач не має права вирішувати, як  поновлювати на роботі працівника, за рішенням суду або в добровільному порядку, але ж  територіальне управління не  вирішувало питання щодо  поновлення Захарової О.М.  

Відповідач звернув увагу суду, що  він є неналежним відповідачем по справі, оскільки він не є роботодавцем в даному випадку. Захарова О.М. перебуває у трудових відносинах з Центрально - Міським районним судом  м. Макіївки, а не з територіальним управлінням.

Крім цього, відповідач зазначив, що відсутнє судове рішення за вказаним питанням, а тому й відсутні підставі для погашення суми виплаченого забезпечення у виді допомоги по безробіттю безробітній Захаровій О.М. у розмірі 1184грн.59коп.

Відзив судом розглянутий, прийнятий до уваги та залучений до матеріалів справи.

Позивач надав суду клопотання від 26.03.2007р., в якому просить суд залучити до матеріалів справи докази у підтвердження своїх позовних вимог.

Клопотання судом розглянуто, залучено та залучено до матеріалів справи.

Відповідач заявив суду клопотання від 16.03.2007р., в  якому просить суд залучити до участі у справі у якості співвідповідача – Центрально-Міський районний суд м. Макіївки.

Клопотання судом розглянуто, задоволено та залучено до матеріалів справи.

26.03.2007р. ухвалою господарського суду залучено до участі у справі у якості другого відповідача Центрально-Міський районний суд м. Макіївки.

Позивач 03.04.2007р. надіслав до суду листа від 30.03.2007р. № 1616/04-11 та письмові заперечення на відзив відповідача 1, які судом розглянуті, прийняті до уваги та залучені до матеріалів справи.

В своїх запереченнях позивач  пояснив, що згідно п. 2 ч.1. ст. 232 Кодексу законів про працю України трудові спори за заявами працівників про поновлення на роботі незалежно  від підстав припинення трудового договору, зміну дати і формулювання причини звільнення, оплати за час вимушеного прогулу або виконання нижчеоплачуваної роботи розглядаються безпосередньо у районних (міських) судах. Ухвалою  судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області  від 01.12.2006р. було відкрито провадження у справі та призначено попереднє судове засідання за участю сторін на 24.01.2007р. Відповідач по цивільній справі – Центрально-Міський районний суд м.Макіївки своїм наказом від 24.01.2007р. № 8-К поновив Захарову О.М. на попередній посаді з дати звільнення – 30.10.2006р. та вніс відповідні зміни до трудової книжки, у зв”язку з чим ухвалою Кіровського районного суд м.Макіївки від 24.01.2007р. позовна заява Захарової О.М. залишена без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 207 Цивільного процесуального кодексу України згідно наданій 24.01.2007р. Захаровою О.М. заяви про залишення позову без розгляду.

Щодо  доводів відповідача 1  відносно відсутності судового рішення, передбаченого            п. 4 ст. 35 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” пояснив, що якби  відповідач 2 не поновив  на посаді Захарову О.М. своїм наказом, то було б  проголошено судове рішення з урахуванням того, що Центрально-Міським районним судом м. Макіївки при звільненні Захарової О.М. по  п. 5 ст. 40 Кодексу законів про працю України не був врахований факт коли законодавством встановлений при певних захворюваннях   триваліший строк збереження місця роботи ( посади) ніж більш як чотири місяці, а також відбувся факт поновлення колишнього працівника на роботі.

Згідно діючого законодавства роботодавцем є власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа, яка використовує найману працю. Відповідно до Закону України „Про судоустрій України” голова суду здійснює прийняття на роботу і звільнення працівників апарату суду. Стаття 122 вказаного Закону передбачає, що матеріально-технічне забезпечення місцевих судів покладається на  державну судову адміністрацію і здійснюється на підставі замовлень відповідного суду, в межах кошторису на утримання даного суду.

Позивач просить суд задовольнити позовні вимоги.

11.04.2007р. на адресу суду надійшли  письмові пояснення по справі від відповідача 2- Центрально-Міського районного суду м. Макіївки. Пояснення судом розглянуті, прийняті до уваги та залучені до матеріалів справи.

Залучений ухвалою господарського суду від 26.03.2007р. у якості другого відповідача Центрально-Міський районний суд м. Макіївки надіслав до суду пояснення від 03.04.207р. № б/9558.

В своїх пояснення відповідач 2 зазначає, що дійсно відповідно наказу від 30.10.2006р. № 45-К Захарова О.М. була звільнена з посади згідно п. 5 ст. 40 КЗпПУкраїни, а після  того, як суду стало відомо, що Захарова О.М. хвора на туберкульоз, судом було поновлено її на роботі з метою поновлення порушення її прав.

Відповідач 2 зазначив, що відповідно до ст. 122 Закону України „Про судоустрій” матеріально-технічне забезпечення місцевих судів покладається на  державну судову адміністрації і тому суд не може бути по даній справі відповідачем, оскільки суд не є юридичною особою, немає самостійного балансу та рахунків в установах банку.

20.04.2007р. на адресу суду відповідач 2 надіслав клопотання від 17.04.2007р.                     № 8/10745, в якому просить суд залучити  до матеріалів справи докази у підтвердження своїх заперечень. Крім цього, відповідач 2 просить суд розглядати справу без участі його представника.

Клопотання судом розглянуто, прийнято  до уваги та залучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 25.04.2007р. позивач уточнив свої вимоги та просить суд стягнути з відповідача 2 – Центрально-Міського районного суду м.Макіївки суму виплаченої допомоги по безробіттю.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін було ознайомлено з правами та обов'язками у відповідності із ст.22 ГПК України.

У судовому засіданні сторони  надали клопотання про відмову від фіксації судового процесу технічними засобами, яке судом прийнято до розгляду та задоволено.

Судом відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення уповноважених представників сторін, господарський суд , -

                                                  ВСТАНОВИВ:

01.11.2006р. до Макіївського  міського центру зайнятості – робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України  на випадок безробіття м. Макіївка (далі- Позивач) звернулася громадянка Захарова Ольга Михайлівна, яка була звільнена 30.10.2006р. з Центрально-Міського районного суду                         м. Макіївки на підставі  п. 5 ст. 40 КЗпП України, у зв'язку з нез'явленням на роботу протягом більш як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності.

08.11.2006р. Захаровій О.М.  на підставі діючого  законодавства був наданий статус безробітного та призначена виплата допомоги по безробіттю відповідно до п. 1 ст. 22, п. 1 ст. 23 Закону України „Про загальнообов'язкове  державне соціальне страхування на випадок безробіття”.

02.01.2007р. Захарова О.М. звернулась до Кіровського районного суду м. Макіївки з позовною заявою до Центрально-Міського районного суду м. Макіївки про  поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.

Згідно наказу голови Центрально-Міського районного суду м. Макіївки від 24.01.2007р. № 8-К Захарова О.М. була поновлена на посаді старшого секретаря Центрально-Міського районного суду м. Макіївки з 30.10.2006р. та внесені відповідні зімни до її трудової книжки.

Ухвалою Кіровського районного суду м. Макіївки від 24.01.2007р.  позовна заява Захарової О.М була залишена без розгляду, оскільки  наказ про звільнення був скасований та Захарову О.М. було поновлено на роботі.

Відповідно до наказу позивача від 25.01.2007р. Захарова О.М. була знята з обліку в центрі зайнятості у зв'язку з поновленням на роботі.

За період з 08.11.2006р. по 23.01.2007р. Захаровій О.М. була нарахована та виплачена сума допомоги  по безробіттю у розмірі 1184грн.59коп., що підтверджується довідкою  від 13.02.2007р. № 053107298.

Відповідно до п. 4 ст. 35 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” із роботодавця утримується  сума виплаченого забезпечення та вартості  наданих соціальних  послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

Для повернення суми допомоги  по безробіттю у розмірі 1184грн.59коп. позивач надіслав до Територіального управління Державної судової адміністрації в Донецькій області  м. Донецьк претензію від 16.02.2007р., яку відповідач не визнав, оскільки, як вважає відповідач, у позивача відсутні  підстави для стягнення суми допомоги  по безробіттю у розмірі 1184грн.59коп.

Позивач з урахуванням остаточного уточнення позовних вимог просить суд стягнути з відповідача 2, Центрально-Міського районного суду м.Макіївки суму виплаченого забезпечення у вигляді допомоги по безробіттю безробітній Захаровій О.М. у розмірі 1184грн.59коп.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на персональну картку Захарової О.М., довідку  нарахованої та виплаченої допомоги по безробіттю Захарової О.М.,  наказ Центрально-Міського районного суду м. Макіївки від 24.01.2007р. № 8-к, трудову книжку Захарової О.М. БТ-11 № 1650696, претензію від 14.02.2007р. № 04/837,  відповідь на претензію, клопотання від 26.03.2007р.,  ухвали суду від 01.12.2006р., від 11.01.2007р., 24.01.2007р., лист від 30.03.2007р. № 1616/04-11,  лист від 28.03.2007р. № 04/1571-11,  письмові заперечення на відзив  від 28.03.2007р. № 1574/04-11, уточнення позовних вимог від 25.04.2007р., правоустановчі документи тощо.

Відповідач 1 посилається  на відзив на позовну заяву від 15.03.2007р. № 07/3589вих, лист від 27.02.2007р. № 516, накази від 16.11.2004р.№ 205/04, від 17.06.2005р. № 220/к,  клопотання від 16.03.207р. № 07/3592вих, право установчі документи, тощо.

Відповідач 2 посилається на письмові пояснення від 03.04.2007р. № б/9558, клопотання від 17.04.207р. № 8/10745, наказ від 30.12.2006р., № 45-к,  наказ від 24.01.2007р. № 8-к,  наказ від 16.11.2004р. № 205/04.

Відповідно до ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до частини другої ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Згідно зі ст. 2 Закону України “Про судоустрій” суд здійснює правосуддя відповідно до принципу верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами прав і законних інтересів юридичних осіб. Частиною 3 ст. 3 зазначеного Закону встановлено, що судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи в порядку, встановленому Конституцією України і законами. Відповідно до частини 1 ст. 6 цього самого Закону всім суб'єктам правовідносин гарантується захист їх прав і законних інтересів незалежним і неупередженим судом. Відповідно до частини 3 ст. 6 цього Закону ніхто не може бути позбавлений права на   розгляд його справи у суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.

Позивач обґрунтовує свої вимоги нормами  Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”  (далі – Закон), тому судом при розгляді справи застосовані норми відповідного Закону, оскільки суд не має права самостійно змінювати підставу або предмет позову.

В силу ст. 8 Закону, Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття створюється для управління страхуванням на випадок безробіття, провадження збору та акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно із цим Законом і статутом Фонду. При цьому, Фонд є цільовим централізованим страховим, некомерційною самоврядною організацією.

Відповідно до ч. 3 вказаної норми, діяльність Фонду регулюється Основами законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, Законом України “Про зайнятість населення”, Законом України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” та статутом Фонду, який затверджується правлінням Фонду.

Разом з тим, згідно п.2 ст.10 Закону, управління Фондом здійснюють правління Фонду та виконавча дирекція Фонду, а в силу ч. 1 ст. 12 Закону, виконавча дирекція як виконавчий орган правління забезпечує виконання рішень правління. При цьому, функції виконавчої дирекції Фонду покладаються на органи державної служби зайнятості, які є робочими органами виконавчої дирекції Фонду.

Частиною 2 ст. 12 Закону визначені повноваження робочих органів виконавчої дирекції Фонду, до яких, зокрема належать: проведення збору страхових внесків (п.2); виплата забезпечення та надання соціальних послуг, передбачених Законом ( п.4); контроль правильності нарахування, своєчасність сплати страхових внесків, а також витрат за страхуванням на випадок безробіття ( п.5); представництво інтересів Фонду в судових та інших органах (п.6).

Відповідно до ст. 2 Закону України “Про зайнятість населення” безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. 

Згідно п.1 ст. 22 Закону “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”( далі – Закон) застраховані особи, визнані у встановленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) не менше 26 календарних тижнів та сплачували страхові внески, мають право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу.

Відповідно до п.3 та п.4 ст. 22 Закону допомога по безробіттю виплачується з 8 дня після реєстрації застрахованої особи в установленому порядку в державній службі зайнятості, а  загальна тривалість виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 360 календарних днів протягом двох років.

Пунктом  4 ст. 35 Закону передбачено, що із роботодавця утримується сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

Відповідно до п. 4 частини 1 ст. 24 Закону України “Про судоустрій України” голова суду приймає на роботу  та звільняє працівників апарату суду.

Як вбачається з матеріалів справи,  гр. Захарова О.М. була поновлена на роботі на підставі наказу  Центрально-Міського районного суду м. Макіївки  від 24.01.2007р. № 8-к, а не на підставі рішення суду.

Отже, роботодавцем в даному випадку  по відношенню до Захарової О.М. є Центрально –Міський районний суд м. Макіївки, а не  Територіальне управління Державної судової адміністрації в Донецькій області  м.Донецьк, як помилково вважає позивач.

Пунктом 4 ст. 35 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” передбачений вичерпний перелік підстав щодо утримання з роботодавця виплаченої суми допомоги по безробіттю, а саме: із роботодавця утримуються:

-          сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду;

-          незаконно виплачена безробітному сума забезпечення у разі неповідомлення про його прийняття на роботу;

-          незаконно отримана сума допомоги по частковому безробіттю.

В даному переліку відсутня  така  правова підстава, як поновлення на роботі відповідно до наказу роботодавця.

Отже, суд вважає, що відповідач 1, Територіальне управління Державної судової адміністрації в Донецькій області  м.Донецьк, визначений позивачем у позові, не є боржником у матеріально-правовому відношенні, з якого виник спір, а тому у позові слід відмовити.

Щодо відповідача 2, Центрально –Міського районного суду м. Макіївки, то він є належним відповідачем по справі, але підстав для стягнення з нього суми виплаченого матеріального забезпечення немає, оскільки безробітна була поновлена на роботі згідно наказу голови суду.  

На підставі викладеного, суд вважає, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню у зв'язку з безпідставністю.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача 2 щодо того, що він не є юридичною особою, оскільки відповідно до листа із Головного управління статистики у Донецькій області від 30.03.2007р. № 22-15/956 Центрально –Міський районний суд м. Макіївки  значиться у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України як юридична особа (ідентифікаційний код 02895567).

Враховуючи викладене та, керуючись  ст. 129 Конституції України”, ст.ст.4-2 , 4-3,  22,  33,  43,  44,  82,  84, 85 Господарського процесуального кодексу України,- господарський суд,

                                                                   ВИРІШИВ:

У позовних вимогах Макіївського міського центру зайнятості – робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування  України на випадок безробіття м. Макіївка  Донецька область до відповідача 1 - Територіального управління Державної судової адміністрації в Донецькій області  м.Донецьк, до відповідача 2 - Центрально-Міського районного суду м.Макіївки Донецької області про стягнення  суми виплаченого забезпечення у виді допомоги по безробіттю безробітній Захаровій О.М. у розмірі 1184грн.59коп. відмовити , у зв'язку з безпідставністю.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Повний текст рішення підписано 25.04.2007р.

Суддя                                                                         Радіонова О.О.                               

Надруковано 4 примірника:

1 – до справи

3 – сторонам у справі