Ухвала

від 15.07.2016 по справі 1-500/2011

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження: 11/785/55/16

Номер справи місцевого суду: 1-500/2011

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.07.2016 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області в складі:

головуючий суддя ОСОБА_2 ,

судді ОСОБА_3 та ОСОБА_4

за участю:

прокурора ОСОБА_5

засудженого ОСОБА_6

виправданої ОСОБА_7

захисників ОСОБА_8 , ОСОБА_9

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі кримінальну справу за апеляціями прокурора прокуратури Комінтернівського району Одеської області ОСОБА_10 , захисника ОСОБА_9 на вирок Комінтернівського районного суду м. Одеси від 23.03.2015 року відносно:

ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Суклея, Слободзейського району республіки Молдова, громадянина ПМР, освіта вища, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

- у вчиненні злочинів, передбачених п.п. 6, 12 ч.2 ст.115; ч. 4 ст. 187; ч. 3 ст. 289; ч. 2 ст. 194; ч. 1 ст. 357; ч. 3 ст. 357 КК України,

ОСОБА_7 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 в м Одесі, громадянки України, освіта вища, не заміжньої, працюючої фармацевтом ПП «Армтрейд», зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,

- у вчиненні злочинів, передбачених п.п. 6, 12 ч.2 ст.115; ч. 4 ст. 187; ч. 3 ст. 289; ч. 1 ст. 357; ч. 3 ст. 357 КК України;

встановив:

Зазначеним вироком суду 1-ої інстанції ОСОБА_7 визнана невинуватою у вчиненні злочинів, передбачених п.п. 6, 12, ч.2 ст. 115; ч. 4 ст. 187; ч. 3 ст. 289; ч. 1 ст. 357; ч. 3 ст. 357 КК України і виправдана за недоведеністю її участі у вчиненні злочинів.

Запобіжний захід до набрання вироком в законної сили відносно ОСОБА_7 - тримання під вартою в ОСІ УДПтС в Одеській області скасований та вона негайно звільнена з-під варти в залі суду.

ОСОБА_6 визнаний винним у вчиненні злочинів, передбачених п.п. 6 ч. 2 ст. 115; ч. 4 ст. 187; ч. 3 ст. 289; ч. 2 ст. 194; ч. 1 ст. 357; ч. 3 ст. 357 КК України та йому призначено покарання:

- п.6 ч. 2 ст. 115 КК України - 15 (п`ятнадцять) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що належить йому на праві особистої власності;

- ч. 4 ст. 187 КК України - 14 (чотирнадцять) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що належить йому на праві особистої власності;

- ч. 3 ст. 289 КК України - 10 (десять) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що належить йому на праві особистої власності;

- ч. 2 ст. 194 КК України - 10 (десять) років позбавлення волі;

- ч. 1 ст. 357 КК України - 3 (три) роки обмеження волі;

- ч. 3 ст. 357 КК України - 2 (два) роки обмеження волі.

На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_6 остаточно призначено покарання у вигляді 15 (п`ятнадцяти) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що належить йому на праві особистої власності.

Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_6 обчислений з 22 липня 2011 року.

Запобіжний захід ОСОБА_6 , до набрання вироком в законної сили, залишений без змін - тримання під вартою в ОСІ УДПтС в Одеській області.

Уточнений цивільний позов потерпілої ОСОБА_11 - задоволений частково.

В частині задоволення позовних вимог про стягнення грошових коштів з ОСОБА_7 - відмовлено повністю.

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_11 6835 (шість тисяч вісімсот тридцять) гривень 48 (сорок вісім) копійок на рахунок відшкодування матеріальної шкоди.

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_11 350000 (триста п`ятдесят тисяч) грн. на рахунок відшкодування моральної шкоди.

Вирішено питання щодо речових доказів та судових витрат по справі.

Зазначеним вироком суду 1-ої інстанції ОСОБА_6 визнаний винним у вчиненні злочинів при таких обставинах.

20.07.2011 р. о 16 годині, переслідуючи корисливу мету, ОСОБА_6 діючи з умислом направленим на заволодіння транспортним засобом та іншим чужим майном із застосуванням насильства, небезпечного для життя і здоров`я власника автомобіля, перебуваючи на перехресті вул. Бєлінського та Італійського бульвару в м. Одесі, зупинив автомобіль марки «Форд Фьюжен», сірого кольору, д / н НОМЕР_1 , за кермом якого перебував ОСОБА_12 . ОСОБА_6 , під приводом поїздки до його родичів на дачу, розташовану на території Кордонської сільської ради Комінтернівського району Одеської області, попросив відвезти його разом із ОСОБА_7 в зазначену місцевість, домовившись заплатити ОСОБА_12 за це 300 грн., на що останній погодився.

Під час руху автомобіля ОСОБА_6 вживав слабоалкогольні напої, придбані останнім на виїзді з м. Одеси в магазині «Копійка», розташованому по проспекту Добровольського.

Приблизно о 19 годині, 20.07.2011 р ОСОБА_12 привіз ОСОБА_6 і ОСОБА_7 на дачну ділянку АДРЕСА_3 . Для досягнення своєї злочинного наміру, спрямованого на вбивство ОСОБА_12 і заволодіння його майном, бажаючи не бути заміченими сусідами і випадковими перехожими дачного села, ОСОБА_6 запропонував ОСОБА_12 пройти у двір, пояснюючи це необхідністю дочекатися приїзду його батьків, які оплатять обіцяну суму за проїзд.

Перебуваючи у дворі, ОСОБА_6 попросив потерпілого за допомогою ключів від замків допомогти відкрити навісний замок дверей комори приміщення дачі та, у той момент, коли потерпілий, виконуючи прохання ОСОБА_6 , сів навпочіпки і став відкривати двері, ОСОБА_6 з корисливих мотивів, з метою вбивства потерпілого, діючи умисно схопив притулену там же до стіни сокиру, обухом якої завдав ОСОБА_12 три сильних удари по голові в область потилиці, спричинивши останньому тяжкі тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми.

Від отриманих ударів ОСОБА_12 помер на місці.

Після цього, ОСОБА_6 , переконавшись, що ОСОБА_12 мертвий, реалізуючи свій злочинний корисливий умисел, оглянув речі вбитого, а саме: вміст кишень, барсетки, після чого умисно заволодів його майном на загальну суму 1080 грн.

Крім цього, ОСОБА_6 заволодів особистими документами ОСОБА_12 , які перебували в барсетці - паспортом громадянина України на ім`я ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , водійським посвідченням на ім`я ОСОБА_12 , свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу марки «Форд Фьюжен», державний номер НОМЕР_1 , серії НОМЕР_2 , довіреністю на право володіння транспортним засобом, якими він мав намір в подальшому скористатися при продажу автомобіля.

З метою приховування слідів злочину, бажаючи уникнути кримінальної відповідальності за вчинене, ОСОБА_6 змив сліди крові у дворі дачі, зібрав знаряддя злочину (сокиру), а також свій закривавлений одяг, після чого дістав з автомобіля вбитого ОСОБА_12 поліетиленовий пакет і покривало, в які загорнув його труп.

Після чого, ОСОБА_6 , з власних корисливих мотивів незаконно заволодів транспортним засобом - автомобілем «Форд Фьюжен», д/н НОМЕР_1 , що належав ОСОБА_12 , заподіявши матеріальну шкоду на суму 77750,91 грн. З метою приховування трупа ОСОБА_12 і позбавлення від знарядь злочину, ОСОБА_6 наказав ОСОБА_7 допомогти йому покласти тіло потерпілого в багажник зазначеного автомобіля, куди він також помістив сокиру.

Дочекавшись темряви, ОСОБА_6 разом з ОСОБА_7 на автомобілі ОСОБА_12 вивезли його труп до лісосмуги поблизу кукурудзяного поля, розташованого в 460 м від автодороги «Комінтернівське-Пшонянове» на землях Кордонської сільської ради Комінтернівського району Одеської області, де закопали його, після чого на цьому ж автомобілі ОСОБА_6 і ОСОБА_7 попрямували в м. Одесу, а по дорозі ОСОБА_6 викинув сокиру.

Далі ОСОБА_6 відвіз ОСОБА_7 за місцем її проживання, а сам, бажаючи продати викрадений автомобіль, попрямував до свого приятеля ОСОБА_14 , який проживає по АДРЕСА_4 з метою продажу останньому автомобілю «Форд». Однак, ОСОБА_14 відмовився від пропозиції ОСОБА_6 і не придбав у нього вказаний автомобіль, після чого ОСОБА_6 , з метою приховування слідів злочинів 21.07.2011 р. о 02 годині попросив у ОСОБА_14 два літри бензину під виглядом дозаправки автомобіля, виїхав на міське звалище, розташоване поблизу вул. Озерної в м. Одесі, де, з метою знищення автомобіля, облив бензином переднє і заднє сидіння, а також багажник автомобіля, після чого підпалив транспортний засіб і зник з місця злочину.

В результаті підпалу автомобіль «Форд Фьюжен», д / н НОМЕР_1 знищений повністю, що склало матеріальну шкоду в сумі 77750, 91 грн.

21.07.2011 р., приблизно об 11 год., ОСОБА_6 , з метою приховування слідів злочину, перебуваючи у дворі будинку по АДРЕСА_4 , навмисно спалив викрадені ним документи, а належні ОСОБА_12 мобільний телефон «Самсунг», мікрокалькулятор і візитницю викинув в туалет у дворі вищевказаного будинку.

В той же день, приблизно о 14 годині ОСОБА_6 , зустрівшись з ОСОБА_7 , діючи умисно, з корисливих мотивів, на ринку «Привоз» в Одесі, збув ОСОБА_15 золоте кільце потерпілого ОСОБА_12 за 450 гривень, а отриманими від реалізації викраденого майна грошовими коштами розпорядився на власний розсуд.

Не погоджуючись із вироком суду 1-ої інстанції, прокурор подав апеляцію та доповнення до неї, в яких стверджує, що вирок суду 1-ої інстанції є незаконним, оскільки вважає, що в судовому засіданні повністю знайшла своє підтвердження вина ОСОБА_7 і ОСОБА_6 в скоєнні інкримінованих їм злочинів, про що свідчать такі обставини:

- суд не надав оцінки тому, що у ОСОБА_7 і ОСОБА_6 мала місце добровільна, сумісна поїздка на дачу не для спільного відпочинку і проведення часу (без додаткових речей, продуктів харчування, ключів від дачного будиночка), при цьому по дорозі в зупиненому відповідно для вчинення розбійного нападу автомобілі, спокійно удвох, не боячись один одного, розпивали алкогольні напої;

- доведено спільний умисел на вчинення вбивства і розбійного нападу на шляху прямування, а саме в районі безлюдного поля за смт. Комінтернівське Одеської області, де ОСОБА_7 попросила водія зупинитися, нібито з особистих потреб, сама відійшла в сторону на кілька хвилин, даючи таким чином, можливість ОСОБА_16 здійснити задуманий ними раніше план. Однак, зважаючи на відсутність рішучості у ОСОБА_17 скоїти вбивство в полі, не видалось можливим, тому вони спокійно попрямували на дачний масив. ОСОБА_7 достовірно знаючи про те, що у ОСОБА_6 грошей на оплату за проїзд не було, ключа від дачного будиночка також не було, протягом приблизно з 18 години і до 24 годин спокійно знаходилась на дачному масиві, хоча мала можливість виїхати в місто Одесу рейсовим автобусом;

- судом не прийнято до уваги те, що вбивство ОСОБА_18 скоєно на дачній ділянці біля туалету і літнього душу, та як встановлено висновком комісійної судово-медичної експертизи за участю експерта МКО № 422 від 10.11.2011 р., виявлений у ОСОБА_18 багатоуламковий втиснутий перелом кісток черепа в лівій тім`яно - потиличної області свідчить про те, що він утворений не менше ніж від 3-х впливів тупого предмета (предметів) з обмеженою контактовою поверхнею (обух сокири і металева болванка «квадратної форми» мають схожість з геометричною формою, за будовою), в той час, коли ОСОБА_7 давала показання, що чула лише «два глухих звуку, схожих на удари по дереву», а ударів було 3, отже, вона свідомо замовчує про 3 ударі, один з яких був заподіяний нею самою;

- судом не прийнято до уваги те, що експерт ОСОБА_19 підтвердив в суді, що саме ОСОБА_7 при проведенні психодіагностичної бесіди згадала про обізнаність про місцезнаходження молотка (металевої болванки без ручки).

- при виправданні ОСОБА_7 у вчиненні злочинів суд не надав оцінку показанням свідка ОСОБА_15 , яка підтвердила покупку золотого кільця у ОСОБА_17 і ОСОБА_20 , при цьому пояснила, що молоді люди поводилися спокійно, нічого особливого в їх поведінці не було, вона зрозуміла, що вони чоловік і дружина, які дійсно продають своє кільце, а також суд не врахував, що після продажу кільця потерпілого, ОСОБА_21 і ОСОБА_22 удвох пішли в кафе, де спільно розмовляючи про подальше життя витратили виручені гроші.

- судом не прийнято до уваги те, що ОСОБА_7 була безпосередньою співучасницею скоєння вбивства і розбійного нападу, про що свідчить і висновок судово-цитологічної експертизи № 515 від 07.10.2011 р., згідно якого на недопалку сигарети «Вінстон», виявленому в ході ВООС 23.07.2011 в місці поховання трупа виявлено слина, яка могла утворитися при змішуванні слини ОСОБА_6 і ОСОБА_7 , хоча вона в судовому засіданні пояснювала, що ОСОБА_21 сам закопував труп, а вона в цей час перебувала в машині.

- судом не прийнято до уваги неспроможність свідчень ОСОБА_20 про те, що вона лише допомогла ОСОБА_16 підняти труп ОСОБА_18 перед приміщенням в багажник автомобіля, оскільки в ході огляду місця події, а саме території дачної ділянки, слідів волочіння виявлено не було, отже, правдивими є свідчення ОСОБА_17 про те, що вони удвох (він за голову, а ОСОБА_22 за ноги) віднесли труп ОСОБА_18 до машини і завантажили в багажник;

- висновки суду, викладені у вироку, мають суттєві протиріччя, а саме як на докази причетності ОСОБА_6 до вчинення злочинів суд послався на його показання, дані на досудовому слідстві в ході допиту в якості підозрюваного, обвинуваченого, при проведенні відтворення обстановки та обставин події, при очній ставці з ОСОБА_7 про обставини і механізм заподіяння тілесних ушкоджень Кожухарю, вказавши при цьому, що вони відповідають даним, отриманим в ході судово-медичних досліджень трупа. Проте, в обґрунтування висновків про непричетність ОСОБА_7 до вчинення будь - яких дій, або бездіяльності, спрямованих на позбавлення життя потерпілого, суд стверджує, що свідчення ОСОБА_6 не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, не узгоджуються з встановленими фактичними обставинами у справі;

- виправдовуючи ОСОБА_7 суд послався на висновок судово -медичної експертизи № 10-198/201 від 15.09.2011 р., комісійної судово - медичної експертизи за участю експерта МКО № 422 від 10.11.11 р., а також свідчення експертів ОСОБА_23 і ОСОБА_24 в частині того, що в момент нанесення ушкоджень, жертва знаходилася в горизонтальному положенні обличчям вниз. Яких-небудь даних, що вказують, що удар був нанесений, коли жертва знаходилася в положенні навпочіпки, в ході досліджень встановлено не було, що свідчить про суперечність висновків, викладених у вироку суду фактичним обставинам справи;

- суд, при виправданні ОСОБА_7 посилався на висновок судово-психологічної експертизи від 10.10.2014 року, яка проведена з порушенням вимог законодавства без належної оцінки перевірки правомочності її проведення та без оцінки висновку у співвідношенні із іншими доказами по справі;

- всі вищевикладені обставини суд не взяв до уваги, а безпідставно виправдав ОСОБА_7 , посилаючись лише на невизнання нею своєї провини, що є обраною нею формою захисту і спростовується показаннями самих підсудних, даними ними на досудовому слідстві і в судовому засіданні, іншими дослідженими судом доказами, в процесі яких показання підсудних про обставини вчинення злочину не тільки збігаються з фактичними обставинами справи, а й узгоджуються між собою.

В доповненнях до апеляції прокурор також вказує, як на підставу скасування вироку суду, відсутність на технічному носії звукозапису судових засідань фіксації ряду засідань, що є суттєвою підставою для скасування вироку суду.

На підставі вищевикладеного, прокурор просить вирок суду від 23 березня 2015 року відносно ОСОБА_7 і ОСОБА_6 скасувати в зв`язку з невідповідністю висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи та неправильним застосуванням кримінального закону, безпідставним виправданням ОСОБА_7 і безпідставним виключенням із звинувачення ОСОБА_6 ознаки «вчинене за попередньою змовою групою осіб» за ст.ст. 115 ч.2, ч.4 ст. 187 КК України, кримінальну справу направити на новий судовий розгляд в іншому складі суду.

В апеляції захисник ОСОБА_9 , в інтересах засудженого ОСОБА_6 , просить скасувати вирок суду, кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_6 і ОСОБА_7 повернути прокурору для проведення додаткового розслідування, посилаючись на такі обставини:

- в процесі розгляду справи, судом безпідставно відмовлено в задоволені практично всіх клопотання сторони захисту, проігноровані скарги ОСОБА_6 на неправомірні дії співробітників міліції, суд довгий час ігнорував клопотання підсудного про проведення аудіо фіксації судових засідань, чим фактично обмежував право на захист ОСОБА_6 ;

- суд належним чином не мотивував, на яких підставах, при відсутності знаряддя та безпосередніх очевидців вчинення вбивства Кожухаря прийняв до уваги непереконливі свідчення ОСОБА_7 , в тому числі щодо того, що ОСОБА_6 погрожував їй фізичною розправою у разі, якщо вона повідомить міліцію про вчинене, при цьому проігнорувавши правдиві свідчення ОСОБА_25 , надані ним в судовому засіданні;

- суд, у вироку спотворив обставини, викладені ОСОБА_6 у явці з повинною від 22.07.2011 року, яка також написана ним під незаконним впливом зі сторони співробітників міліції;

- суд не прийняв до уваги відсутність у ОСОБА_6 корисного мотиву на вчинення злочинів, оскільки із останніх показань підсудного вбачається, що на батьківщині він був матеріально забезпеченою особою, що також підтверджується довідками з місця його роботи та характеристикою з місця проживання, наданими стороною захисту;

- показання ОСОБА_15 , дані нею в судовому засіданні суперечать показанням, які вона давала на досудовому розслідуванні;

- поза увагою суду залишилась неповнота досудового розслідування, у зв`язку з чим при проведенні додаткового розслідування органами слідства необхідно обов`язково усунути зазначену вище неповноту, а саме: виявити свідків присутності Кожухаря в день злочину на дачі, провести перевірку причетності інших осіб до даного злочину, з`ясувати істинний мотив скоєного злочину і за яких обставин, провести перевірку показань свідків, які не знайшли підтвердження в ході судового розгляду справи і суперечать істині, з`ясувати в якому оздоровчому закладі с. Коблево були заброньовані місця ОСОБА_26 і ОСОБА_27 . Доручити органам досудового слідства витребувати інформацію у оператора телефонного зв`язку «Фарлеп» про вхідні та вихідні з`єднаннях абонентського номера НОМЕР_3 , який знаходиться в користуванні ПП «Армтрейд» , за адресою: м Одеса, вул. Філатова, 47/1, обв`язавши філія «Фарлеп», надати зазначену інформацію по абоненту з 15 липня 2011 по 19 липня 2011 року включно, з наданням роздруківки вхідних та вихідних дзвінків, часу, місцезнаходження абонента в момент надання вказаних послуг, доручити провести додаткову судово-психологічну, медико-криміналістичну, комісійну судово-медичну експертизи, проведення яких доручити ГУСМ та МК в м. Києві;

- суд безпідставно прийняв до уваги висновок судово-психологічної експертизи від 10.10.2014 року, проведеної за допомогою поліграфа, оскільки у висновку експерта маються суперечності із матеріалами справи в частині місця скоєння вбивства і місця злочину, окрім того, експертом не здійснювалась фіксація психофізіологічних реакцій по експертних осіб.

В доповненнях до апеляції захисника ОСОБА_25 вказав, що вважає проведене судове слідство неповним, однобічним, посилаючись на наступне.

- суд проігнорував його заяви та клопотання про застосування до нього зі сторони співробітників міліції мір психологічного та фізичного впливу, внаслідок чого він під примусом написав явку з повинною, яка не відповідала фактичним обставинам справи;

- суд прийняв до уваги неправдиві показання ОСОБА_7 та її родичів про те, що він знаходився у скрутному матеріальному становищі

- суд прийняв до уваги суперечливі показання ОСОБА_7 щодо обставин вчинення вбивства Кожухаря , психологічного тиску з боку ОСОБА_6 , та не прийняв до уваги його послідовні показання, надані в судових засіданнях.

Також захисник ОСОБА_9 додатково заявив письмове клопотання, в якому просив застосувати до ОСОБА_25 дію ч.5 ст. 72 КК України.

Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав доводи своє апеляції і частково підтримав апеляцію захисника, засудженого ОСОБА_25 , його захисника ОСОБА_9 , які підтримали доводи апеляції та заперечували проти задоволення апеляції прокурора, виправдану ОСОБА_7 , її захисника ОСОБА_8 , які заперечували проти задоволення апеляції прокурора та захисника ОСОБА_9 , колегія суддів дійшла до висновку про таке.

Оскаржуючи вирок суду, прокурор подала зауваження на протокол судового засідання, після розгляду яких подала доповнення до апеляції (Т.7 а.с.77-78), обґрунтовуючи свої доводи тим, що 01.04.2013 року підсудний ОСОБА_6 заявив клопотання про фіксацію судового процесу, яке було задоволено та фіксування судових засідань відбувалось автоматизованою системою звукозапису «Камертон». Незважаючи на це, на технічному носії звукозапису судових засідань (СД-диску) відсутня фіксація ряду засідань, в тому числі судового засідання від 14.05.2013 року, на якому підсудний ОСОБА_6 детально та послідовно розповідав про спільні із ОСОБА_7 дії, направлені на приховування трупу ОСОБА_28 ..

Проте, перевірити ці доводи апеляції прокурора, а також захисника ОСОБА_9 щодо обставин вчинення злочину та показання підсудного ОСОБА_6 , які він надавав в судовому засіданні, від 14.05.2013 року, неможливо, оскільки на СД-диску відсутні записи судових засідань суду 1-ої інстанції, що відбулись 14.05.2013 року та 03.06.2013 року.

Згідно з поясненнями секретаря судового засідання Комінтернівського райсуду Одеської області ОСОБА_29 , а також акту, від 16.02.2016 року, при перевірці автоматизованої системи звукозапису «Камертон» судові засідання по даній кримінальній справі за 14.05.2013 року та 03.06.2013 року не збереглись (Т.7 а.с.95-96).

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 367 КПК України (в ред. 1960 року) підставами для скасування або зміни судових рішень, зазначених у частині першій статті 347 цього Кодексу, при розгляді справи вапеляційному суді є істотне порушення кримінально-процесуального закону.

Згідно п.10 ч.2 ст. 370 КПК України (в ред. 1960 року) вирок (постанову) в усякому разі належить скасувати, якщо у справі відсутній протокол судового засідання або перебіг судового процесу у передбачених цим Кодексом випадках не фіксувався технічними засобами.

Відповідно до положень ст. 374 КПК України (в ред. 1960 року) апеляційний судскасовуєвирок(постанову) і повертає справу на новийсудовий розглядвсуд першої інстанції, якщо при розгляді справи в суді першої інстанції були допущені такі істотні порушення кримінально-процесуального закону, які виключали можливість постановлення вироку чи постанови, зокрема, порушення, зазначені в пунктах 2, 3, 4, 6 - 10, 13 частини другоїстатті 370 цього Кодексу.

Таким чином, з огляду на зазначені положення кримінально-процесуального законодавства, апеляційний суд, встановивши істотні порушення вимог КПК України (в ред. 1960 року), а саме відсутність фіксації частини судових засідань в суді 1-ої інстанції, яка тягне скасування вироку з направленням справи на новий судовий розгляд, не розглядає доводи апеляцій прокурора та захисника щодо обставин вчинення злочинів, а також надання оцінки доказам по справі.

Стосовно доводів апеляцій захисника ОСОБА_9 та ОСОБА_6 щодо фізичного тиску на нього, який застосовувався працівниками правоохоронних органів при проведенні досудового розслідування, неповноти судового розгляду в суді 1-ї інстанції та невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи, апеляційний суд позбавлений права надати їм оцінку, оскільки, відповідно до положень ст. 374 КПК України (в ред. 1960 року), призначаючи новий розгляд у суді 1-ої інстанції, апеляційний суд не має права вирішувати наперед питання про доведеність чи недоведеність обвинувачення, достовірність або недостовірність доказів, переваги одних доказів над іншими, застосування судом першої інстанції того чи іншого кримінального закону та покарання.

Проте, вказані доводи, викладені в апеляціях, необхідно буде врахувати та ретельно перевірити при новому судовому розгляді кримінальної справи в суді 1-ої інстанції.

Отже, апеляційний суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих підстав для часткового задоволення апеляцій прокурора та захисника та скасування вироку з призначенням нового судового розгляду в суді 1-ої інстанції.

Враховуючи те, що оскаржуваний вирок відносно ОСОБА_7 і ОСОБА_6 підлягає безумовному скасуванню з призначенням нового судового розгляду в суді 1-ої інстанції, апеляційний суд позбавлений можливості розглянути клопотання захисника ОСОБА_9 щодо застосування до ОСОБА_6 дії ч.5 ст. 72 КК України.

Вирішуючи питання, щодо запобіжного заходу ОСОБА_6 апеляційний суд вважає, за необхідне залишити запобіжний захід без змін, з таких підстав.

ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів та особливо тяжких злочинів. Крім того, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_6 є громадянином іншої держави, може переховуватись від органів досудового розслідування чи суду, оскільки не має постійного місця проживання на території України, не має стійких соціальних зв`язків.

Щодо запобіжного заходу відносно ОСОБА_7 , апеляційний суд приходить до висновку про те, що їй слід обрати запобіжний захід в виді підписки про невиїзд, виходячи з таких підстав.

Після виправдання ОСОБА_7 судом першої інстанції, запобіжний захід щодо неї був скасований, в зв`язку з чим вона була звільнена з-під варти. Скасовуючи вирок стосовно ОСОБА_7 і повертаючи справу на новий судовий розгляд, апеляційний суд вважає за необхідне обрати ОСОБА_7 запобіжний захід підписку про невиїзд, оскільки після звільнення з-під варти, вона не ухилялась від суду, регулярно з`являлась за викликами, не вчиняла дій, які б могли свідчити про її намагання ухилитись від суду, має постійне місце проживання та реєстрації.

Керуючись ст.ст. 365-367, 370 КПК України (в ред. 1960 р.), апеляційний суд

ухвалив:

Апеляції прокурора прокуратури Комінтернівського району Одеської області ОСОБА_10 , захисника ОСОБА_9 на вирок Комінтернівського районного суду м. Одеси від 23.03.2015 року задовольнити частково.

Скасувати вирок Комінтернівського районного суду Одеської області, від 23.03.2015 року, стосовно ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , обвинувачених у вчиненні злочинів, передбачених п.п. 6, 12 ч.2 ст.115; ч. 4 ст. 187; ч. 3 ст. 289; ч. 2 ст. 194; ч. 1 ст. 357; ч. 3 ст. 357 КК України.

Кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , обвинувачених у вчиненні злочинів, передбачених п.п. 6, 12 ч.2 ст.115; ч. 4 ст. 187; ч. 3 ст. 289; ч. 2 ст. 194; ч. 1 ст. 357; ч. 3 ст. 357 КК України, направити на новий судовий розгляд по суті в Комінтернівський районний суд Одеської області в іншому складі суду.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_6 , - тримання під вартою в ОСІ УДПтСУ в Одеській області залишити без змін.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_7 обрати у виді підписки про невиїзд.

Ухвала є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді апеляційного суду

Одеської області

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4

(підпис) (підпис) (підпис)

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду

Одеської області ОСОБА_2 .