Рішення

від 08.08.2016 по справі 904/4142/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08.08.16р. Справа № 904/4142/16

За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

до Криворізької міської ради, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Управління містобудування, архітектури та земельних ресурсів виконкому Криворізької міської ради, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про поновлення договору оренди земельної ділянки та внесення змін до нього

Суддя Воронько В.Д.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, паспорт серії НОМЕР_1, виданий Жовтневим РВ Криворізького МУ УМВС України у Дніпропетровській області 02.10.1998; представник ОСОБА_2, довіреність № 22 від 19.01.2016;

від відповідача: спеціаліст І категорії відділу претензійно-позовної роботи юридичного управління виконкому міської ради Ольховська А.М., довіреність № 5/26-1009 від 04.12.2015;

від третьої особи: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області звернулась до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Криворізької міської ради, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області про зобов'язання поновити договір оренди земельної ділянки під торговим павільйоном за адресою: АДРЕСА_1 з фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 та внести до договору зміни щодо надання додаткової площі земельної ділянки, визначивши її у розмірі 91,9 кв.м.

Ухвалою суду від 05.07.2016 до участі у справі було залучено 3-ю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Управління земельних ресурсів виконкому Криворізької міської ради. Проте, згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань належним найменуванням 3-ї особи є Управління містобудування, архітектури та земельних ресурсів виконкому Криворізької міської ради. З огляду на що слід виправити описку у всіх процесуальних документах у цій справі у зазначенні найменування 3-ї особи та належним її найменуванням вважати Управління містобудування, архітектури та земельних ресурсів виконкому Криворізької міської ради.

Відповідач 05.07.2016 надав відзив на позовну заяву, у якому проти позову заперечив, посилаючись на неналежне виконання позивачем умов договору оренди землі, оскільки позивач користувався більшою площею землі, ніж передбачена договором.

Ухвалою суду від 19.07.2016 продовжено строк розгляду справи на 15 днів - до 07.08.2016.

08.08.2016 позивач подав до суду доповнення до позовної заяви, у яких просить останнього доповнити позов п.3 про скасування рішення Криворізької міської ради № 3979 від 29.09.2015 "Про відмову в поновленні договору оренди земельної ділянки № 040610801173 від 27.09.2006".

Розглянувши доповнення суд не приймає його до розгляду з огляду на наступне.

Пунктом 3.11 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.2011 роз'яснено, що Господарським процесуальним кодексом України, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об'єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову.

За змістом поданої заяви позивач доповнив позов новою вимогою, а отже фактично змінив предмет позову.

Право позивача на зміну предмета або підстави позову може бути реалізоване лише до початку розгляду господарським судом справи по суті шляхом подання до суду відповідної письмової заяви, яка за формою і змістом має узгоджуватися із статтею 54 ГПК з доданням до неї документів, зазначених у статті 57 названого Кодексу. Невідповідність згаданої заяви вимогам цих норм процесуального права є підставою для її повернення з підстав, передбачених частиною першою статті 63 ГПК.

Заяви про зміну предмета або підстави позову, які відповідають вимогам статей 54 і 57 ГПК, проте подані після початку розгляду господарським судом справи по суті, залишаються без розгляду і приєднуються до матеріалів справи, про що суд зазначає в описовій частині рішення, прийнятого по суті спору (або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи).

Враховуючи цей факт, подана заява розцінена судом, як заява про зміну предмету позову, що суперечить приписам ст. 22 ГПК України та не приймається до розгляду.

09.08.2016 від третьої особи до суду надійшли пояснення, підтримала позицію відповідача та просить суд відмовити у задоволенні позову, повернути за актом-приймання передачі земельну ділянку Криворізькій міській раді. Крім того, просить розглядати справу за відсутності її представника.

Суд, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,

ВСТАНОВИВ:

01.12.2000 між Виконкомом Криворізькою міською радою (далі - орендодавець, відповідач) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі - орендар, позивач) було укладено договір оренди земельної ділянки № 2-5918 (державна реєстрація від 20.12.2000 № 760) (далі - договір), за умовами якого орендодавець на підставі рішення міської ради від 08.11.2000 № 959 надає, а орендар приймає в тимчасове користування на умовах оренди земельну ділянку загальною площею 72 кв.м. згідно з планом землекористування, що є додатком № 1 до договору, а саме під розміщення торговельного павільйону з літнім майданчиком, що знаходиться на АДРЕСА_1. Земельна ділянка надається строком на один рік, починаючи з дати реєстрації договору.

31.08.2006 між Криворізькою міською радою (далі - орендодавець, відповідач) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі - орендар, позивач) було укладено договір оренди земельної ділянки (державна реєстрація від 27.09.2006 № 040610801173) (далі - договір), за умовами п. 1.1 якого, в редакції додаткової угоди від 17.11.2009, орендодавець на підставі рішення міської ради від 21.06.2006 № 115 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку житлової та громадської забудови для розташування тимчасового торговельного павільйону з літнім майданчиком з метою несільськогосподарського використання, що знаходиться на АДРЕСА_1

Пунктом 2.1 договору сторони визначили, що в оренду передається земельна ділянка площею 72 кв.м.

Договір укладено сторонами строком на три роки, додатковою угодою від 17.11.2006 відповідно до рішення міської ради від 19.08.2009 № 3431 пролонговано ще на три роки, а додатковою угодою № 2 від 08.11.2013 змінено строк дії договору, викладений у розділі 3. Сторони дійшли згоди про те, що після закінчення строку дії договору орендар, у разі належного виконання обов'язків відповідно до умов договору, має переважне право на укладання договору оренди землі на новий строк. Орендар зобов'язаний повідомити орендодавця про намір поновити договір оренди земельної ділянки за два місяця (але не пізніше ніж за місяць) до спливу строку договору оренди, додавши до листа-повідомлення проект додаткової угоди. Поновлення договору здійснюється на підставі ухваленого орендодавцем відповідного рішення.

Впродовж 15 років позивач належним чином виконував умови договору оренди земельної ділянки від 27.09.2006 та після закінчення строку дії останнього у відповідності до ст. 33 Закону України "Про оренду землі" звернувся до Виконкому Криворізької міської ради з заявою від 27.08.2015 про поновлення зазначеного договору на той самий строк на тих самих умовах.

Рішенням сесії Криворізької міської Ради за №3979 від 29.09.2015 було відмовлено в поновленні договору оренди земельної ділянки від 27.09.2006, що і стало підставою звернення позивача до суду з цим позовом за захистом свого порушеного права.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та відмову у задоволенні позову з таких підстав.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

Як встановлено ст. 13 Закону України "Про оренду землі", договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

З матеріалів справи слідує, що земельна ділянка виділялася під будівництво торговельного павільйону у 2000 року, що підтверджується актом вибору площадки для будівництва, який погоджено 14.03.2000 головою Жовтневої районної ради В.Нікульниковим та затвердженим начальником управлінням містобудування та архітектури В.Якименком 07.07.2000.

Відповідно до вищезазначеного акту, комісія погодила виділення земельної ділянки площею 72 кв.м. на АДРЕСА_1

Після збудування павільйону у відповідності до вимог містобудівної документації організація-проектувальник виготовила та надала Технічний висновок про можливість експлуатації торгівельного павільйону за адресою АДРЕСА_1

21.01.2002 було затверджено акт державної комісії про прийняття закінченого будівництвом об'єкта в експлуатацію.

27.09.2006 актом приймання-передачі робоча комісія міської ради по оформленню прийому та передачі земельних ділянок в межах міста передала в оренду позивачу земельну ділянку площею 72кв.м., розташовану у Жовтневому районі міста Кривий Ріг по АДРЕСА_1 на якій знаходяться торговельний павільйон з літнім майданчиком, що не входить до складу об'єкта приймання-передачі.

За твердженнями позивача, відповідно до технічного паспорту БТІ відповідачем було визначено площу земельної ділянки у розмірі 70,90 кв.м., але на підставі того, що позивачу виділялося 72,00 кв.м., то для нарахування земельного податку визначили саме таку площу у розмірі 72.00 кв.м. Виконком розраховував площу земельної ділянки за аналогією проведення визначення площі квартири за даними БТІ, тобто внутрішньої площі, яка належить власнику житла (як у квартирах), а не загальної площі споруди, що повинна складатися з даних розмірів зовнішніх стін.

Внутрішня площа за даними БТІ складає 70.90 кв.м.

Площа по зовнішніх стінах складає 6.50м х 13.40м = 87,10 кв.м.

Крім того, не було враховано площу порогу, який вказано на плані БТІ і складає 1.80 кв.м. х 2.50 кв.м. = 4.50 кв.м.

Отже, загальна площа земельної ділянки повинна складати 87.10 + 4.50 = 91.6 кв.м.

Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши чинне законодавство суд не знаходить достатніх підстав для задоволення позовних вимог, оскільки однією з істотних умов договору оренди земельної ділянки є об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки), проте використання земельної ділянки, наданої для розташування тимчасового торгівельного павільйону з літнім майданчиком, відбувається з порушенням його умов.

Так, актами обстеження земельної ділянки від 11.09.2015 та 15.09.2015, виконаними спеціалістами відділів житлово-комунального господарства та розвитку підприємства виконкому Жовтневої районної у місті ради, з'ясовано, що на земельній ділянці розташована одноповерхова цегляна будівля торговельного павільйону з ґанком та літній майданчик і порушені її межі, а саме: площа забудови перевищує площу земельної ділянки, визначену планом землекористування, що є невід'ємною частиною договору оренди. Тому рішення Криворізькою міською радою було винесено рішення №3979 від 23.09.2015 "Про відмову в поновленні договору оренди земельної ділянки від 27.09.2006 №040610801173" було винесено з метою забезпечення виконання вимог законодавства України у сфері земельних відносин, беручи до уваги рішення Криворізької міської ради від 27.07.2011 № 514 "Про затвердження Положення про самоврядний контроль за використанням та охороною земель у м. Кривому Розі", на підставі ст.12, 96, 122, 123, 124 Земельного кодексу України, ст.24, 25, 31, 33 Закону України "Про оренди землі", Закон України "Про місцеве самоврядування".

Частиною 1 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Частиною ж 10 ст. 33 цього Закону визначено, що у разі зміни межі або цільового призначення земельної ділянки поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди.

В цьому випадку поведінка орендаря не є належною, оскільки він не виконував свої обов'язки в частині користування спірною земельною ділянкою встановленої в договорі площі, що є обов'язковим, тим самим порушивши умови договору оренди та втративши переважне право на укладання договору на новий строк.

Таким чином, враховуючи викладене, у задоволенні позову слід відмовити.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4 3 , 22, 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити.

2. Витрати судового збору у сумі 1378,00 грн на позивача.

В судовому засіданні відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано - 15.08.2016.

Суддя В.Д. Воронько