Постанова

від 16.08.2016 по справі 803/1206/14

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2016 року Справа № 876/7440/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Довгополова О.М.,

суддів Гудима Л.Я., Святецького В.В.,

з участю секретаря судового засідання Кудєрової О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Волинського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 03 липня 2014 року у справі за позовом Волинського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Приватного підприємства «Престиж-Захід-Сервіс» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, -

ВСТАНОВИВ:

Волинське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до суду з позовом до Приватного підприємства «Престиж-Захід-Сервіс», у якому просило стягнути з відповідача адміністративно-господарські санкції в сумі 10475,00 грн. та пеню в сумі 200, 96 грн.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 03 липня 2014 року в задоволенні позову відмовлено. Постанова мотивована тим, що відповідач вжив всіх необхідних заходів для недопущення порушень вимог Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" при здійсненні господарської діяльності, а саме: створив робочі місця для інвалідів та протягом 2013 року звітами інформував центр зайнятості про наявні вакантні місця на підприємстві для інвалідів. Сам по собі факт невиконання нормативу для працевлаштування інвалідів не є підставою для застосування адміністративно-господарських санкцій та пені, оскільки наявність незаповнених вакансій для інвалідів на ПП «Престиж-Захід-Сервіс» виникла не з вини відповідача. Адміністративно-господарські санкції за незайняті інвалідами робочі місця є заходом впливу до правопорушника у сфері господарювання у зв'язку зі скоєнням ним правопорушення, наявність якого позивачем не доведена.

Постанову в апеляційному порядку оскаржив позивач, вважає, що суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, порушив норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить постанову скасувати та прийняти нову, якою позов задовольнити. На обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що роботодавець повинен вжити всіх необхідних заходів по працевлаштуванню інвалідів, проте здійснення цих заходів не може стати обставиною, яка б звільняла підприємство від відповідальності, оскільки результатом працевлаштування є укладення трудового договору між працівником, в даному випадку інвалідом, та власником або уповноваженим ним органом.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частиною третьою статті 18 Закону України № 875-ХII «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» встановлено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з частиною четвертою статті 20 Закону України «Про зайнятість населення» № 803-XII підприємства, установи і організації незалежно від форми власності зобов'язані щомісяця подавати місцевим центрам зайнятості адміністративні дані у повному обсязі про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів.

За змістом статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" № 875-ХII для підприємств, установ, організацій встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від загальної чисельності працюючих, а якщо працює від 8 до 25 чоловік - у кількості одного робочого місця, якщо інше не передбачено законом.

Статтею 18 Закону № 875-ХII встановлено, що працевлаштування інвалідів здійснюється органами виконавчої влади з питань праці та соціальної політики, органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями інвалідів.

Тобто, законом на підприємство покладено обов'язок створити (пристосувати), атестувати належним чином робочі місця для працевлаштування інвалідів та повідомити про це органи, перелічені в ч. 1 ст. 8 Закону, а ті, в свою чергу, зобов'язані направити підприємству на працевлаштування інвалідів.

Частиною першою статті 20 зазначеного Закону встановлено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

При цьому порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій згідно ч.2 цієї статті тягне за собою нарахування пені, яка обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в ч. 1 ст. 20 Закону № 875-ХII, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого ч.1 ст. 19 цього Закону.

Відмовляючи в задоволенні позову суд виходив з того, що відповідачем було вжито усіх залежних від нього заходів для недопушення правопорушення у вигляді недотримання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, а отже виконано обов»язок, покладений на нього ст. 18 Закону № 875-ХІІ, а тому у позивача були відсутні правові підстави для нарахування адміністративно-господарських санкцій та пені.

Однак колегія суддів не погоджується з даними висновками і вважає їх необґрунтованими з таких підстав.

Як бачається зі звіту форми № 10-ПІ, наданого ПП «Престиж-Захід-Сервіс» за 2013 рік, середньооблікова кількість штатних працівників у 2013 році становила 8 осіб, до їх числа не входять особи, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність. Норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів в 2013 році для відповідача становив 1 особу. Звідси відповідачем не виконано норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у кількості 1 особи. При цьому, звіти за формою №3-ПН про наявність вакансій для працевлаштування інвалідів до центру зайнятості відповідно до ч. 4 ст. 20 Закону України "Про зайнятість населення" ПП «Престиж-Захід-Сервіс» щомісячно не подавались.

На основі звіту форми №10-ПІ позивачем встановлено, що фонд оплати праці штатних працівників ПП «Престиж-Захід-Сервіс» у 2013 році становив 167 600 грн., середньорічна заробітна плата штатного працівника становила 20 948, 00 грн.

За невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування ПП «Престиж-Захід-Сервіс» нараховано 10 475, 00 грн. адміністративно - господарських санкцій. Строк сплати заборгованості за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2013 році закінчився 15.04.2014 року, у зв'язку з чим згідно ч. 2 ст. 20 Закону 875-ХII, Порядку нарахування пені та її сплати, розрахунку одноденного розміру пені з врахуванням ставки Національного банку України позивачу нарахована пеня, яка виникла за період з 16.04.2014 року по 18.06.2014 року за несвоєчасну сплату таких санкцій, в сумі 200, 96 грн.

Адміністративно-господарські санкції за незайняті інвалідами робочі місця не є податком, збором (обов'язковим платежем), обов'язкова сплата яких передбачена Конституцією України та Законом України від 25 червня 1991 року № 1251-XII «Про систему оподаткування», а є заходом впливу на правопорушника у сфері господарювання у зв'язку зі скоєнням правопорушення.

Разом з тим відповідно до частини першої статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Частиною другою зазначеної статті передбачено, що учасник господарських відносин несе відповідальність, зокрема, за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що він ужив усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Аналізуючи наведені правові норми, колегія суддів дійшла висновку, що неналежне інформування центру зайнятості про наявність вільних робочих місць для інвалідів, а саме неподання звітів за формою № 3-ПН про наявність вакансій для інвалідів державній службі зайнятості за спірний період, є порушенням вищезгаданих норм матеріального права та підставою для застосування адміністративно-господарських санкцій.

Оскільки ПП «Престиж-Захід-Сервіс» неналежним чином виконало покладений на нього Законом № 875-ХІІ обов'язок щодо надання відповідним державним органам необхідної для працевлаштування інвалідів інформації, тому застосування до відповідача адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів є правомірним.

Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом України у постанові від 28 січня 2014 року (справа № 21-476а13), а відповідно до ч. 1 ст. 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Оскільки ПП «Престиж-Захід-Сервіс» самостійно в строк до 15 квітня 2013 року не сплатило адміністративно-господарські санкції, що на момент звернення до суду з адміністративним позовом спричинило порушення термінів їх сплати на 64 дні, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо стягнення з відповідача пені в сумі 200, 96 грн.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, оскільки суд неповно з'ясував обставин, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають матеріалам справи та оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202, ч. 2 ст. 205, ст. ст. 207, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Волинського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів задовольнити.

Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 03 липня 2014 року у справі № 803/1206/14 - скасувати і прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства «Престиж-Захід-Сервіс» (код ЄДРПОУ 35683935) на користь Волинського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції в розмірі 10 475 (десять тисяч чотириста сімдесят п'ять) грн. 00 коп. та пеню в розмірі 200 (двісті) грн. 96 коп.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий О.М. Довгополов

Судді Л. Я. Гудим

В. В. Святецький

Постанова виготовлена в повному обсязі 16.08.2016 року