Рішення

від 11.08.2016 по справі 910/10137/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.08.2016Справа №910/10137/16

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" ДоТовариства з обмеженою відповідальністю "Тройка-СКСІ" Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 Простягнення 70 246,02 грн.

Суддя Спичак О.М .

Учасники судового процесу:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: Пилипчук А.Ю.- представник за дов.;

від третьої особи: ОСОБА_3 - представник за дов.;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тройка-СКСІ" про стягнення 70 246,02 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.06.2016 року порушено провадження у справі № 910/10137/16, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 та призначено розгляд справи на 17.06.2016 року.

17.06.2016 року представник позивача подав в судовому засіданні документи на виконання вимог ухвали про порушення провадження у справі, додаткові докази та надав усні пояснення по справі, відповідно до яких позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представники відповідача та третьої особи 17.06.2016 року в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі не виконали, про дату та час слухання справи були повідомлені належним чином.

У зв'язку із неявкою учасників судового процесу та необхідністю витребування додаткових доказів по справі, суд відклав розгляд справи на 18.07.2016 року.

08.07.2016 року представник позивача подав до канцелярії суду додаткові матеріали по справі та 11.07.2016 року в судовому засіданні надав усні пояснення по суті спору.

Представник відповідача в даному судовому засіданні заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи, яке судом розглянуто та частково задоволено.

18.07.2016 року представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, про дату та час слухання справи був повідомлений належним чином.

Крім того, 18.07.2016 року, в судовому засіданні представник відповідача подав письмове клопотання про продовження строку вирішення спору на 15 днів, яке суд розглянув та задовольнив.

У судовому засіданні 18.07.2016 року, відповідно до ч.3 ст.77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено ухвалу про продовження строку вирішення спору на 15 днів та перерву до 08.08.2016 року.

03.08.2016 року третя особа подала до канцелярії суду письмові пояснення по суті спору.

Відповідач подав до канцелярії суду 03.08.2016 року відзив на позовну заяву.

08.08.2016 року представник позивача подав до канцелярії суду детальний розрахунок заборгованості за лізинговими платежами, детальний розрахунок штрафних санкцій та клопотання про долучення додаткових документів до матеріалів справи.

В судовому засіданні 08.08.2016 року учасники судового процесу надали усні пояснення по справі.

08.08.2016 року судом оголошено перерву в судовому засіданні до 11.08.2016 року.

10.08.2016 року відповідач подав до канцелярії суду доповнення до відзиву на позовну заяву.

Представник позивача 11.08.2016 року в судове не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи бу повідомлений належним чином.

11.08.2016 року представник відповідача надав усні поянення по суті спору, відповідно до яких проти задоволення позовних вимог заперечував в повному обсязі.

Представник третьої особи в даному судовому засіданні заявив усне клопотання про витребування у позивача інформації щодо місця знаходження об'єкта лізингу - автомобіля VW Polo Sedan, яке суд розглянув та відхилив.

Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 11.08.2016 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача та третьої особи , Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

21.11.2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» (далі - лізингодавець, позивач) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Тройка СКСІ» (далі - лізингоодержувач, відповідач) уклали договір про фінансовий лізинг № 00006230, умовами якого передбачено, що об'єкт лізингу - це транспортний засіб типу: VW Polo Sedan 1.6 I benzin, 2012 року виробництва, шасі № НОМЕР_2 двигун № НОМЕР_1. Вартість об'єкту лізингу - еквівалент 15 324,00 $, авансовий платіж - еквівалент 3 831,00 $, обсяг фінансування - еквівалент 11 493,00 $, кількість лізингових платежів - 60, строк лізингу (місяців) - 60, лізинговий платіж - еквівалент 347,53 $, адміністративний платіж - еквівалент 229,86 $.

Усі платежі, що підлягають сплаті, повинні бути сплачені в гривнях і підлягають розрахунку: 1) за відповідним обмінним курсом, застосовуватиметься до еквівалентів в дол. США, визначених вище, відповідно до пунктів 6.3 та 2)відповідно до пункту 6.4.2 (якщо застосовується) Загальних комерційних умов внутрішнього фінансового лізингу.

Зобов'язання (вказані вище еквіваленті в дол. США) лізингоодержувача на момент доставки об'єкта лізингу будуть виражені у гривнях у акті прийому-передачі, який є невід'ємною частиною цього договору про фінансовий лізинг. Наступні розрахунки у гривнях будуть здійснюватись лізингодавцем та вказуватись у рахунках, що підлягають сплаті лізингоодержувачем. Право керування об'єктом лізингу можуть мати треті особи, які будуть визначені у листі лізингодавця.

Лізингоодержувач придбає об'єкт лізингу після завершення погодженого строку лізингу за купівельною ціною, визначеною лізингодавцем.

За умовами даного договору про фінансовий лізинг поручителем є ОСОБА_1, який проживає за адресою: АДРЕСА_1

Окрім того, сторонами був підписаний додаток(загальні комерційні умови внутрішнього фінансового лізингу) до договору про фінансовий лізинг № 00006230 від 21.11.2012, п.1 якого сторони узгодили, що ці загальні комерційні умови внутрішнього фінансового лізингу (надалі разом із договором про фінансовий лізинг спільно іменуються як «контракт»), а також графік покриття витрат та виплати лізингових платежів (план відшкодування) як додаток до контракту, що є невід'ємною частиною, та інші додатки, що є невід'ємними його частинами, являють собою угоду між стронами щодо придбання ТОВ «Порше Лізинг Україна», а також передачі об'єкту лізингу лізингоодержувачу (у відповідності до визначених у цьому контракті значень вищезгаданих термінів) згідно з положеннями Закону України «Про фінансовий лізинг» № 723/97-ВР від 16 грудня 1997 року, а також іншими чинними положеннями українського законодавства.

Умовами пункта 3.1 онтракту передбачено, що предметом лізингу за цим контрактом є транспортний засіб, зазначений у контракті (далі - об'єкт лізингу).

Відповідно до п. 3.2 контракту, Порше Лізинг Україна придбаває Лізингоодержувачу об'єкт лізингу (отримує право власності на об'єкт лізингу) та передає лізингоодержувачу об'єкт лізингу на умовах фінансового лізингу згідно з положеннями застосованого українського законодавства та цього контракту.

Згідно до п. 3.3 контракту, лізингоодержувач користується об'єктом лізингу на умовах фінансового лізингу згідно з положеннями чинного українського законодавства та забезпечує експлуатацію об'єкта лізингу у відповідності до цього контракту.

Умовами п. 3.4. контракту передбачено, що після завершення строку лізингу за контрактом лізингоодержувач придбаває об'єкт лізингу у Порше Лізинг Україна за купівельною ціною, що буде визначена Порше Лізинг Україна з урахуванням виконання лізингоодержувачем своїх зобов'язань щодо сплати лізингових платежів та інших платежів, які підлягають виплаті за цим контрактом. За умови повної сплати лізингоодержувачем лізингових платежів та інших платежів, що підлягають виплаті за цим контрактом, Порше Лізинг Україна приймає рішення про визначення купівельної ціни у розмірі вартості об'єкту лізингу, як це визначено у графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів (плану відшкодування), а сплачені лізингоодержувачем авансовий платіж та платежі, що відшкодовують частину вартості об'єкту лізингу, будуть зараховані у сплату купівельної ціни. У разі неповної сплати лізингоодержувачем будь-яких платежів за контрактом, розмір купівельної ціни буде відповідним чином збільшений.

Відповідно до п. 4.1 контракту, Порше Лізинг Україна зберігатиме за собою право власності на об'єкт лізингу, в той час як лізингоодержувач матиме право на експлуатацію об'єкта лізингу впродовж усього строку дії контракту (окрім випадків, коли Порше Лізинг Уркаїна матиме право розірвати цей контракт/відмовитися від контракту та вимагати повернення об'єкту лізингу, як зазначено в цьому контракті).

Згідно з п. 6.1. контракту, для експлуатації об'єкта лізингу лізингоодержувач щомісяця виплачуватиме Порше Лізинг Україна лізингові платежі у відповідності до графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів (плану відшкодування), що являє сособою невідємну частину цього контракту, та інших положень контракту. Кожний лізинговий платіж включає в себе: відсотки (проценти) за користування обсягом фінансування; частину від обсягу фінансування (сума, яка відшкодовує частину вартості об'єкта лізингу); комісії; покриття витрат, пов'язаних з оплатою послуг та відшкодуваннями, що підлягають виплаті у строки та на умовах, передбачених цим контрактом та інші витрати, передбачені або прямо пов'язані з контрактом.

Сторони погоджуються, що лізингові платежі та інші платежі, що підлягають виплаті за цим контрактом на користь Порше Лізинг Україна, відображають справедливу вартість об'єкта лізингу та забезпечують отримання Порше Лізинг Україна очікуваної станом на дату виконання контракту суми на основі діючого курсу обміну Євро/долара США, встановленого Національним банком України або українським комерційним банком (ПАТ «КІБ Креді Агріколь» або іншим банком), або на основі обмінних курсів, за якими на встановлену дату укладалися угоди з клієнтами банку( ПАТ «КІБ Креді Агріколь» або іншим банком) з купівлі та продажу Євро/доларів США до української гривні)(надалі- обмінний курс), як буде обрано за рішенням Порше ЛізингУкраїна, станом на дату, коли кожен платіж підлягає виплаті. З цією метою лізингові платежі, інші платежі, а також будь-які інші платіжні зобов'язання, передбачені цим контрактом, розраховуються в Євро/доларах США(як обумовлено сторонами в контракті)на змінній основі та підлягають сплаті в українських гривнях за обмінним курсом вказаного вище банку, чинним на дату виставлення рахунку (п. 6.3. контракту).

Відповідно до п. 6.5. контракту, лізингові платежі перераховуються лізингоодержувачем на рахунок, зазначений Порше Лізинг Україна у графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів (плані відшкодування) не пізніше дати, вказаної у графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів (плані відшкодування). Лізингові платежі у будь-якому разі не підлягають поверненню лізингоодержувачу, за вийнятком випадків, визначених контрактом.

Згідно з п. 6.10 контракту, першочерговий платіж у будь-якому разі не підлягає поверненню лізингоодержувачу; на суму першочергового платежу не нараховуються будь-які відсотки/проценти (окрім випадків, коли лізингоодержувач розриває контракт на тій підставі, що лізингоодержувач не отримав об'єкт лізингу, як зазначено в пункті 12.12 цього контракту, - в даному випадку Порше ЛізингУкраїна повертає лізингоодержувачу лише авансовий платіж та перший лізинговий платіж, сума яких може бути зменшена на розмір будь-яких витрат, понесених Порше ЛізингУкраїнау зв'язку із контрактом). Сплачені лізингоодержувачем платежі не підлягають поверненню лізингоодержувачу в тому числі у випадках дострокового закінчення строку лізингу/розірвання контракту відповідно до пункту 12, відмови лізингоодержувача придбати об'єкт лізингу, як передбачено пунктом 4.2, а також якщо Порше Лізинг Україна вимагає повернення об'єкта лізингу відповідно до інших положень контракту.

Умовами п. 6.11 контракту передбачено, що якщо лізингоодержувач здійснює платежі, що не покривають усі його зобов'язання перед Порше ЛізингУкраїна та/або затримує платежі, сторони погоджуються, що суми, виплачені лізингоодержувачем, будуть розподілятися наступним чином(у черговості, як зазначено нижче): а) витрати на відновлення становища, стану об'єкта лізингу, в тому числі якщо такі витрати не були з будь-яких причин відшкодовані з боку об'єкта лізингу відповідно до умов контракту, в тому числі державний технічний огляд/обов'язків технічний контроль, технічне обслуговування відповідно до рекомендацій виробника, тощо; б) штрафні санкції за прострочення сплати будь-яких платежів; в) лізингові платежі(при чому в першу чергу відсотки/проценти за користування обсягом фінансування, а потім частину від обсягу фінансування); г) інші компенсації інших витрат Порше ЛізингУкраїна у зв'язку з цим контрактом.

Відповідно до п. 6.16 контракту, зобов'язання по сплаті всіх та будь-яких платежів за контрактом покладається на лізингоодержувача, якщо інше прямо не передбачено контрактом, лізингоодержувач зобов'язується сплатити всі та будь-які платежі протягом 5 (п'яти ) робочих днів з моменту відправлення Порше Лізинг Україна відповідної вимоги та/або рахунку, якщо інший термін не обумовлено у контракті або погоджено сторонами додатково. Якщо лізингоодержувач не сплатить платежі (платіж) у вказаний строк, Порше Лізинг Україна має право застосувати санкції за прострочення відповідно до пункту 8 контракту. Будь-які сплачені лізингоодержувачем платежі за контрактом поверненню лізингоодержувачу не підлягають. Порше Лізинг Україна має право на свій розсуд повернути частину будь-якого сплаченого лізингоодержувачем на користь Порше Лізинг Україна платежу або весь платіж.

Згідно з п.п. 8.2 та 8.2.2 контракту, у випадку прострочення сплати платежу до лізингоодержувача застосовуються наступні санкції: - пеня у розмірі 10% річних від вчасно невиплаченої суми за кожен день затримки ждо моменту повної виплати платежу; штрафні санкції за вимоги щодо сплати, надіслані Порще Лізинг Україна (пункт 8.3.1 цього контракту): еквівалент 15 дол. США за першу вимогу, еквівалент 20 дол.США за другу вимогу, еквівалент 25 дол. США за третю вимогу (якщо Порше Лізинг Україна вирішить надіслати таку третю вимогу).

Умовами п.п. 8.3.1 та 8.3.2 контракту передбачено, що якщо лізингоодержувач прострочить виплату лізингового платежу протягом більше ніж на 10 (десяти) робочих днів, Порше Лізинг Україна має надіслати лізингоодержувачу першу вимогу щодо сплати в письмовій формі. Якщо лізингоодержувач не здійснить оплату протягом 7 (семи) робочих днів з моменту відправлення першої вимоги щодо сплати, Порше Лізинг Україна надсилає в такий же спосіб другу вимогу щодо сплати, яка подовжує строк здійснення оплати ще на 8 (вісім) робочих днів. У випадку якщо лізингоодержувач не здійснить опату у вказаний термін, Порше Лізинг Україна має право направити лізингоодержувачу третю вимогу щодо сплати та відмовитися від контракту в односторонньому порядку, за пунктом 12.6.1 контракту. Сторони погоджуються, що невиконання зобов'язань після надіслання другої вимоги щодо сплати означає, що лізингоодержувач не має наміру в подальшому виконувати свої зобов'язання за цим контрактом.

Якщо лізингоодержувач повністю або частково не здійснить оплату 1 (одного) лізингового платежу, при цьому якщо прострочення лізингового платежу триває більше, ніж 30 днів (у відповідності до Закону України «Про фінансовий ліфзинг»), Порше Лізинг Укрїана має право розірвати контракт/ відмовитись від контракту і витребувати об'єкт лізингу від лізингоодержувача, в тому числі у примусовому порядку згідно з виконавчим написом нотаріуса.

Відповідно до п.п. 12.1, 12.2 та 12.3 контракту, строк лізингу за цим контрактом визначається у договору про фінансовий лізинг та графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів (плані відшкодування). Строк лізингу починається з дати підписання акта приймання-передачі лізингоодержувачем об'єкта лізингу. Контракт вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Згідно з п. 12.6.1 контракту, Порше Лізинг Україна має право в односторонньому порядку розірвати цей контракт/відмовитись від контракту, та, також серед іншого, право на повернення об'єкта лізингу, якщо лізингоодержувач не сплатив 1 (один) наступний лізинговий платіж у повному обсязі або частково, і строк невиконання зобов'язання зі сплати перевищує 30 (тридцять) календарних днів.

Умовами п. 12.9 контракту передбачено, що у разі дострокового закінчення строку лізингу/розірвання контракту відповідно до п. 12 контракту, відмови лізингоодержувача придбати об'єкт лізингу, як передбачено пунктом 4.2, а також якщо Порше Лізинг Україна вимагає повернення об'єкта лізингу відповідно до інших положень контракту, лізингоодержувач зобов'язаний повернути за свій власний рахунок у відмінному робочому та технічному стані за адресою місцезнаходження Порше Лізинг Україна, якщо інша не вказана Порше Лізинг Україна впродовж 10 (десяти) робочих днів від дати одержання відповідного запиту. В цей же строк лізингоодержувач сплачує Порше Лізинг Україна будь-яку різницю між вартістю об'єкта лізингу (тобто сумою грошових коштів, що було фактично отримано Порше Лізинг Україна в результаті продажу об'єкта лізингу або, якщо об'єкт лізингу залишився у власності Порше Лізинг Україна ринковою вартістю об'єкта лізингу, що визначається професійним оцінювачем майна, відповідно до чинного законодавства)та лізинговими платежами, що залишилися несплаченими, відповідно до графіка покриття витрат та виплати лізингових платежів (плану відшкодування), а також іншими платежами, що залишилися несплаченими лізингоодердувачем відповідно до контракту. Сторони погодили, що вказана різниця є упущеною вигодою Порше Лізинг Україна та має бути відшкодована лізингоодерждувачем відповідно до умов контракту та чинного законодавства. Зобов'язання щодо сплати такої різниці залишається чинним до моменту його виконання лізингоодержувачем, в тому числі після закінчення строку лізингу/розірвання контракту.

На виконання умов договору про фінансовий лізинг та загальних комерційних умов внутрішнього фінансового лізингу позивач передав, а відповідач прийняв у користування об'єкт лізингу, а саме автомобіль VW Polo Sedan 1.6 I benzin, 2012 року виробництва.

Починаючи з 22.11.2012 року відповідач сплачував платежі, згідно з плану відшкодування, проте, з лютого 2013 року платежі здійснювались з затримкою, у зв'язку із чим позивач застосував до відповідача п.п. 8.2.1 та 8.2.2 загальних комерційних умов, що підтверджується рахунками-фактур та платіжними дорученнями із зазначенням призначення платежу(копії наявні у матеріалах справи).

В порушення умов договору та загальних комерційних умов відповідач здійснив останній платіж 31.03.2014 року, тим самим не виконавши умови вищезазначених договорів, а саме не сплативши всіх платежів згідно з графіком покриття витрат та виплати лізингових платежів (плану відшкодування).

Окрім того, в матеріалах справи наявна копія вимоги позивача до відповідача № 00006230 від 03.10.2014 року про сплату існуючої заборгованості, повернення об'єкта лізингу та про відмову від договору.

Також, наявна копія акту прийому-передачі від 13.10.2014 року до договору фінансового лізингу, відповідно до якого відповідач передав, а позивач прийняв об'єкт лізингу- автомобіль VW Polo Sedan 1.6 I benzin, 2012 року виробництва.

У зв'язку із вищезазначеним, позивач нарахував та просить стягнути з відповідача заборгованість по сплаті лізингових платежів у сумі 34 586,39 грн. за період з січня 2014 року по вересень 2014 року включно.

Відповідач, у своєму відзиві, не заперечує факт невиконання ним своїх зобов'язань перед позивачем по договору фінансового лізингу, щодо сплати всіх платежів, відповідно до плану відшкодування, посилаючись на неможливість належного виконання своїх обов'язків у зв'язку із фінансовою кризою в державі.

Разом з тим, відповідач зазначає, що оскільки об'єкт лізингу був повернутий позивачу, то кошти, перераховані по договору фінансового лізингу повинні бути або повернуті відповідачу, або зараховані при взаємозаліку.

Суд відхиляє вищенаведене твердження відповідача, оскільки відповідно до загальних комерційних умов у останнього відсутнє право на повернення будь-яких платежів(лізингових, адміністративного, авансового) при порушенні умов договору (п. 6.10 загальних комерційних умов). Щодо здійснення взаємозаліку - то це взагалі не передбачено ні умовами договору, ні загальними комерційними умовами.

Станом на день розгляду справи в суді суму боргу відповідач не сплатив, належних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем відповідач не надав, а тому загальна прострочена заборгованість відповідача перед позивачем становить 34 586,39 грн.

Відповідно до статті 806 Цивільного кодексу України, за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом. Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про фінансовий лізинг»,фінансовий лізинг (далі - лізинг) - це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу. За договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України «Про фінансовий лізинг», відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України «Про фінансовий лізинг», лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, належних доказів на заперечення обставин повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу, нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню частково в сумі 34 586,37 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно до частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з п. п. 8.2 та 8.2.2 додатку до договору, у випадку прострочення сплати платежу до лізингоодержувача застосовуються наступні санкції: - пеня у розмірі 10% річних від вчасно невиплаченої суми за кожен день затримки до моменту повної виплати платежу; штрафні санкції за вимоги щодо сплати, надіслані Порше Лізинг Україна (пункт 8.3.1 цього контракту): еквівалент 15 дол. США за першу вимогу, еквівалент 20 дол. США за другу вимогу, еквівалент 25 дол. США за третю вимогу (якщо Порше Лізинг Україна вирішить надіслати таку третю вимогу).

Позивач, за надіслання нагадувань відповідачу, щодо несплачених платежів, керуючись п. 8.2.2 договору нарахував та просить стягнути з відповідача штраф у сумі 4 417,65 грн.

З приводу даної вимоги слід зазначити наступне.

В мотивувальній частині позовної заяви, щодо стягнення неустойки, позивач посилається на п. 8.2.2 загальних комерційних умов, згідно з яким нарахування штрафних санкцій відбувається за надіслання вимог відповідачу щодо сплати заборгованості по лізинговим платежам, у фіксованому розмірі. В прохальній частині позовної заяви позивач просить стягнути з відповідача штраф у сумі 4 417,65 грн.

Разом з тим, у деталізованому розрахунку штрафних санкцій, поданому 08.08.2016 року, позивач, при розрахунку штрафу посилається окрім п. 8.2.2 загальних комерційних умов, ще і на п. 8.2 зазначених умов(у випадку прострочення сплати платежу до лізингоодержувача застосовуються наступні санкції: - пеня у розмірі 10% річних від вчасно невиплаченої суми за кожен день затримки до моменту повної виплати платежу), що фактично означає застосування позивачем до відповідача окрім штрафу ще і пені.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Пунктом 3.11. постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» № 18 від 26.12.2011 р. встановлено, що статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п., а тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: - подання іншого (ще одного) позову, чи - збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи- об'єднання позовних вимог, чи - зміну предмета або підстав позову.

З огляду на те, що справа неодноразово слухалась по суті, подані позивачем пояснення щодо зміни підстав позову в частині пені, судом не приймаються.

Окрім того, суд відмовляє позивачу в задоволенні вимоги щодо стягнення штрафу з відповідача, відповідно до п. 8.2.2 загальних комерційних умов, у зв'язку із відсутністю доказів надіслання, всіх наявних у матеріалах справи, вимог-нагадувань останньому.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3% річних та інфляційні втрати у сумі 2 014,54 грн. та 23 227,44 грн. відповідно.

Здійснивши перерахунок 3 % річних та інфляційних втрат з урахуванням умов договору, прострочення по сплаті лізингових платежів, а також плану відшкодування погодженого сторонами, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 3% річних підлягають задоволенню повністю в сумі 2 014,54 грн. та в частині стягнення інфляційних втрат - повністю в сумі 23 227,44 грн.

Також, позивач просить стягнути з відповідача збитки у сумі 6000,00 грн., які фактично є оплатою юридичних послуг.

В обґрунтування стягнення збитків у розмірі 6000,00 грн. позивач надав договір про надання юридичних послуг № 17/2010 від 09.06.2010 року, додаткову угоду № 206 від 10.08.2015 року, заявку на надання юридичних послуг № 338 від 04.05.2016 року, акт № 649 від 13.05.2016 року, рахунок-фактуру № 648 від 13.05.2016 року та платіжне доручення № 50030564 від 23.05.2016 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками визнаються витрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Зі змісту статей 614, 623 ЦК України та статті 226 ГК України вбачається, що для застосування такого заходу відповідальності, як стягнення збитків потрібна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) порушення зобов'язання; 2) збитки; 3) причинний зв'язок між порушенням зобов'язання та збитками; 4) вина.

Заявлена до стягнення сума витрат на оплату юридичних послуг не є збитками, оскільки такі витрати не мають обов'язкового характеру та необхідних ознак збитків відповідно до приписів чинного законодавства, а факт їх наявності та розмір не знаходяться у безпосередньому причинному зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором фінансового лізингу.

Дана правова позиція також зазначена в оглядовому листі Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства у справах, в яких заявлено вимоги про відшкодування збитків» № 01-06/20/2014 від 14.01.2014 року.

Беручи вищезазначене до уваги, господарський суд відмовляє в задоволенні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача збитків у сумі 6000,00 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Тойка-СКСІ» (місцезнаходження : 02097, АДРЕСА_1 фактичне місцезнаходження :, 02660, м. Київ, вул. Електротехнічна, буд. 43/А, оф. 6, код ЄДРПОУ 36192475) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» (місцезнаходження: 02152, м. Київ, пр.-т. Павла Тичини, 1 В, оф. В, код ЄДРПОУ 35571472 ) 34 586(тридцять чотири тисячі п'ятсот вісімдесят шість) грн. 37 коп. - основного боргу, 2 014(дві тисячі чотирнадцять) грн. 54 коп. - 3 % річних, 23 227(двадцять три тисячі двісті двадцять сім) грн. 44 коп. - інфляційних втрат та 1173(одну тисячу сто сімдесят три) грн. 64 коп. - судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

15.08.2016 року

Суддя Спичак О.М.