Постанова
від 21.11.2016 по справі 910/10137/16
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" листопада 2016 р. Справа№ 910/10137/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ткаченка Б.О.

суддів: Коршун Н.М.

Зеленіна В.О.

За участю секретаря судового засідання Москаленко Г.С.

представників сторін:

від позивача - Горячев А.В., дов. № 75 від 19.05.2016 р.,

від відповідача - не з'явився,

від третьої особи - не з'явився.

розглянувши матеріали

апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Тройка-СКСІ»

на рішення Господарського суду міста Києва

від 11.08.2016 року

у справі № 910/10137/16 (суддя Спичак О.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг

Україна»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тройка-СКСІ»

третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_3

про стягнення 70 246,02 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.08.2016 року по справі № 910/10137/16 позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Тойка-СКСІ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» 34 586,37 грн. - основного боргу, 2 014,54 грн. - 3 % річних, 23 227,44 грн. - інфляційних втрат та 1 173,64 грн. - судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Тройка-СКСІ» звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 11.08.2016 року по справі № 910/10137/16 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.10.2016 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Тройка-СКСІ» прийнято до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя Ткаченко Б.О., судді: Алданова С.О., Мартюк А.І., та призначено до розгляду в судовому засіданні на 21.11.2016 року.

18.11.2016 року через Відділ забезпечення документообігу та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» надійшов відзив, у якому позивач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Протоколом автоматичної зміни складу судової колегії від 21.11.2016 року, у зв'язку з участю суддів Алданової С.О., Мартюк А.І. у підготовці в Національній школі суддів України, сформовано для розгляду апеляційної скарги у справі № 910/10137/16 колегію суддів у складі головуючого судді: Ткаченка Б.О., суддів: Зеленіна В.О., Коршун Н.М.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.11.2016 року справу № 910/10137/16 прийнято до провадження у зазначеному складі колегії.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття невірного судового рішення.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Тройка-СКСІ» у поясненнях, наданих у судовому засіданні, підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив суд рішення Господарського суду міста Києва від 11.08.2016 року по справі № 910/10137/16 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» у поясненнях, наданих у судовому засіданні, заперечував проти доводів апелянта, викладених в апеляційній скарзі, просив суд відмовити в задоволенні скарги та залишити без змін оскаржуване судове рішення місцевого господарського суду як таке, що прийняте з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

21.11.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» (далі - лізингодавець, позивач, ТОВ «Порше Лізинг Україна»), Товариством з обмеженою відповідальністю «Тройка СКСІ» (далі - лізингоодержувач, відповідач, ТОВ «Тройка СКСІ») та ОСОБА_3 (далі - поручитель, третя особа, ОСОБА_3) було укладено Договір про фінансовий лізинг №(далі - Договір).

За умовами Договору об'єкт лізингу - це транспортний засіб типу: VW Polo Sedan 1.6 I benzin, 2012 року виробництва, шасі № НОМЕР_2, двигун № НОМЕР_1. Вартість об'єкту лізингу - еквівалент 15 324,00 $, авансовий платіж - еквівалент 3 831,00 $, обсяг фінансування - еквівалент 11 493,00 $, кількість лізингових платежів - 60, строк лізингу (місяців) - 60, лізинговий платіж - еквівалент 347,53 $, адміністративний платіж - еквівалент 229,86 $.

Усі платежі, що підлягають сплаті, повинні бути сплачені в гривнях і підлягають розрахунку: 1) за відповідним обмінним курсом, що застосовуватиметься до еквівалентів в дол. США, визначених вище, відповідно до пунктів 6.3 та 2)відповідно до пункту 6.4.2 (якщо застосовується) Загальних комерційних умов внутрішнього фінансового лізингу.

Зобов'язання (вказані вище еквіваленти в дол. США) лізингоодержувача на момент доставки об'єкта лізингу будуть виражені у гривнях у акті прийому-передачі, який є невід'ємною частиною цього договору про фінансовий лізинг. Наступні розрахунки у гривнях будуть здійснюватись лізингодавцем та вказуватись у рахунках, що підлягають сплаті лізингоодержувачем. Право керування об'єктом лізингу можуть мати треті особи, які будуть визначені у листі лізингодавця.

Лізингоодержувач придбає об'єкт лізингу після завершення погодженого строку лізингу за купівельною ціною, визначеною лізингодавцем.

За умовами даного договору про фінансовий лізинг поручителем є ОСОБА_3, який проживає за адресою: АДРЕСА_1.

Між сторонами також було укладено як додатки до Договору, зокрема:

- Загальні комерційні умови внутрішнього фінансового лізингу (далі разом із Договором - Контракт);

- Графік покриття витрат та виплати лізингових платежів (план відшкодування).

Зазначені та інші додатки є невід'ємною частиною Договору, являють собою угоду між стронами щодо придбання ТОВ «Порше Лізинг Україна», а також передачі об'єкту лізингу лізингоодержувачу (у відповідності до визначених у цьому Контракті значень вищезгаданих термінів) згідно з положеннями Закону України «Про фінансовий лізинг», а також іншими чинними положеннями українського законодавства.

Відповідно до п. 3.2 Контракту, ТОВ «Порше Лізинг Україна» придбаває Лізингоодержувачу об'єкт лізингу (отримує право власності на об'єкт лізингу) та передає лізингоодержувачу об'єкт лізингу на умовах фінансового лізингу згідно з положеннями застосованого українського законодавства та цього контракту.

Умовами п. 3.4 Контракту передбачено, що після завершення строку лізингу за контрактом лізингоодержувач придбаває об'єкт лізингу у ТОВ «Порше Лізинг Україна» за купівельною ціною, що буде визначена останнім з урахуванням виконання лізингоодержувачем своїх зобов'язань щодо сплати лізингових платежів та інших платежів, які підлягають виплаті за цим контрактом. За умови повної сплати лізингоодержувачем лізингових платежів та інших платежів, що підлягають виплаті за цим контрактом, ТОВ «Порше Лізинг Україна» приймає рішення про визначення купівельної ціни у розмірі вартості об'єкту лізингу, як це визначено у графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів (плану відшкодування), а сплачені лізингоодержувачем авансовий платіж та платежі, що відшкодовують частину вартості об'єкту лізингу, будуть зараховані у сплату купівельної ціни. У разі неповної сплати лізингоодержувачем будь-яких платежів за контрактом, розмір купівельної ціни буде відповідним чином збільшений.

Положеннями п. 4.1 Контракту, ТОВ «Порше Лізинг Україна» зберігатиме за собою право власності на об'єкт лізингу, в той час як лізингоодержувач матиме право на експлуатацію об'єкта лізингу впродовж усього строку дії контракту (окрім випадків, коли ТОВ «Порше Лізинг Україна» матиме право розірвати цей контракт/відмовитися від контракту та вимагати повернення об'єкту лізингу, як зазначено в цьому контракті).

Пунктом 6.1 Контракту передбачено, що для експлуатації об'єкта лізингу лізингоодержувач щомісяця виплачуватиме ТОВ «Порше Лізинг Україна» лізингові платежі у відповідності до графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів (плану відшкодування), що являє собою невід'ємну частину цього контракту, та інших положень контракту. Кожний лізинговий платіж включає в себе: відсотки (проценти) за користування обсягом фінансування; частину від обсягу фінансування (сума, яка відшкодовує частину вартості об'єкта лізингу); комісії; покриття витрат, пов'язаних з оплатою послуг та відшкодуваннями, що підлягають виплаті у строки та на умовах, передбачених цим контрактом та інші витрати, передбачені або прямо пов'язані з контрактом.

У відповідності до п. 6.3 Контракту, сторони погоджуються, що лізингові платежі та інші платежі, що підлягають виплаті за цим контрактом на користь ТОВ «Порше Лізинг Україна», відображають справедливу вартість об'єкта лізингу та забезпечують отримання останнім очікуваної станом на дату виконання контракту суми на основі діючого курсу обміну Євро/долара США, встановленого Національним банком України або українським комерційним банком (ПАТ «КІБ Креді Агріколь» або іншим банком), або на основі обмінних курсів, за якими на встановлену дату укладалися угоди з клієнтами банку (ПАТ «КІБ Креді Агріколь» або іншим банком) з купівлі та продажу Євро/доларів США до української гривні) (надалі - обмінний курс), як буде обрано за рішенням ТОВ «Порше Лізинг Україна», станом на дату, коли кожен платіж підлягає виплаті. З цією метою лізингові платежі, інші платежі, а також будь-які інші платіжні зобов'язання, передбачені цим контрактом, розраховуються в Євро/доларах США (як обумовлено сторонами в контракті) на змінній основі та підлягають сплаті в українських гривнях за обмінним курсом вказаного вище банку, чинним на дату виставлення рахунку.

Відповідно до п. 6.5 Контракту лізингові платежі перераховуються лізингоодержувачем на рахунок, зазначений ТОВ «Порше Лізинг Україна» у графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів (плані відшкодування) не пізніше дати, вказаної у графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів (плані відшкодування). Лізингові платежі у будь-якому разі не підлягають поверненню лізингоодержувачу, за вийнятком випадків, визначених контрактом.

Згідно з п. 6.10 Контракту, першочерговий платіж у будь-якому разі не підлягає поверненню лізингоодержувачу; на суму першочергового платежу не нараховуються будь-які відсотки/проценти (окрім випадків, коли лізингоодержувач розриває контракт на тій підставі, що лізингоодержувач не отримав об'єкт лізингу, як зазначено в п. 12.12 цього контракту, - в даному випадку ТОВ «Порше Лізинг Україна» повертає лізингоодержувачу лише авансовий платіж та перший лізинговий платіж, сума яких може бути зменшена на розмір будь-яких витрат, понесених ТОВ «Порше Лізинг Україна» у зв'язку із контрактом). Сплачені лізингоодержувачем платежі не підлягають поверненню лізингоодержувачу в тому числі у випадках дострокового закінчення строку лізингу/розірвання контракту відповідно до пункту 12, відмови лізингоодержувача придбати об'єкт лізингу, як передбачено пунктом 4.2, а також якщо ТОВ «Порше Лізинг Україна» вимагає повернення об'єкта лізингу відповідно до інших положень контракту.

Умовами п. 6.11 Контракту передбачено, якщо лізингоодержувач здійснює платежі, що не покривають усі його зобов'язання перед ТОВ «Порше Лізинг Україна» та/або затримує платежі, сторони погоджуються, що суми, виплачені лізингоодержувачем, будуть розподілятися наступним чином (у черговості, як зазначено нижче):

а) витрати на відновлення становища, стану об'єкта лізингу, в тому числі якщо такі витрати не були з будь-яких причин відшкодовані з боку об'єкта лізингу відповідно до умов контракту, в тому числі державний технічний огляд/обов'язків технічний контроль, технічне обслуговування відповідно до рекомендацій виробника, тощо;

б) штрафні санкції за прострочення сплати будь-яких платежів;

в) лізингові платежі (при чому в першу чергу відсотки/проценти за користування обсягом фінансування, а потім частину від обсягу фінансування);

г) інші компенсації інших витрат ТОВ «Порше Лізинг Україна» у зв'язку з цим контрактом.

Пунктом 6.16 Контракту встановлено, що зобов'язання по сплаті всіх та будь-яких платежів за контрактом покладається на лізингоодержувача, якщо інше прямо не передбачено контрактом, лізингоодержувач зобов'язується сплатити всі та будь-які платежі протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту відправлення ТОВ «Порше Лізинг Україна» відповідної вимоги та/або рахунку, якщо інший термін не обумовлено у контракті або погоджено сторонами додатково. Якщо лізингоодержувач не сплатить платежі (платіж) у вказаний строк, ТОВ «Порше Лізинг Україна» має право застосувати санкції за прострочення відповідно до пункту 8 контракту. Будь-які сплачені лізингоодержувачем платежі за контрактом поверненню лізингоодержувачу не підлягають. ТОВ «Порше Лізинг Україна» має право на свій розсуд повернути частину будь-якого сплаченого лізингоодержувачем на користь ТОВ «Порше Лізинг Україна» платежу або весь платіж.

За умовами п. 8.2 Контракту, у випадку прострочення сплати платежу до лізингоодержувача застосовуються наступні санкції:

- пеня у розмірі 10% річних від вчасно невиплаченої суми за кожен день затримки до моменту повної виплати платежу (п. 8.2.1);

- штрафні санкції за вимоги щодо сплати, надіслані ТОВ «Порше Лізинг Україна» (пункт 8.3.1 цього контракту): еквівалент 15 дол. США за першу вимогу, еквівалент 20 дол.США за другу вимогу, еквівалент 25 дол. США за третю вимогу (якщо ТОВ «Порше Лізинг Україна» вирішить надіслати таку третю вимогу) (п. 8.2.2).

Положеннями п. 8.3.1 Контракту передбачено, якщо лізингоодержувач прострочить виплату лізингового платежу протягом більше ніж на 10 (десяти) робочих днів, ТОВ «Порше Лізинг Україна» має надіслати лізингоодержувачу першу вимогу щодо сплати в письмовій формі. Якщо лізингоодержувач не здійснить оплату протягом 7 (семи) робочих днів з моменту відправлення першої вимоги щодо сплати, ТОВ «Порше Лізинг Україна» надсилає в такий же спосіб другу вимогу щодо сплати, яка подовжує строк здійснення оплати ще на 8 (вісім) робочих днів. У випадку якщо лізингоодержувач не здійснить опату у вказаний термін, ТОВ «Порше Лізинг Україна» має право направити лізингоодержувачу третю вимогу щодо сплати та відмовитися від контракту в односторонньому порядку, за пунктом 12.6.1 контракту. Сторони погоджуються, що невиконання зобов'язань після надіслання другої вимоги щодо сплати означає, що лізингоодержувач не має наміру в подальшому виконувати свої зобов'язання за цим контрактом.

У відповідності до п. 8.3.2 Контракту, якщо лізингоодержувач повністю або частково не здійснить оплату 1 (одного) лізингового платежу, при цьому якщо прострочення лізингового платежу триває більше, ніж 30 днів (у відповідності до Закону України «Про фінансовий лізинг»), ТОВ «Порше Лізинг Україна» має право розірвати контракт/ відмовитись від контракту і витребувати об'єкт лізингу від лізингоодержувача, в тому числі у примусовому порядку згідно з виконавчим написом нотаріуса.

Як передбачено п.п. 12.1, 12.2, 12.3 Контракту, строк лізингу за ним визначається у Договорі про фінансовий лізинг та графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів (плані відшкодування). Строк лізингу починається з дати підписання акта приймання-передачі лізингоодержувачем об'єкта лізингу. Контракт вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Згідно з п. 12.6.1 Контракту ТОВ «Порше Лізинг Україна» має право в односторонньому порядку розірвати цей контракт/відмовитись від контракту, та, також серед іншого, право на повернення об'єкта лізингу, якщо лізингоодержувач не сплатив 1 (один) наступний лізинговий платіж у повному обсязі або частково, і строк невиконання зобов'язання зі сплати перевищує 30 (тридцять) календарних днів.

Відповідно до п. 12.9 Контракту, у разі дострокового закінчення строку лізингу/розірвання контракту відповідно до п. 12 контракту, відмови лізингоодержувача придбати об'єкт лізингу, як передбачено пунктом 4.2, а також якщо ТОВ «Порше Лізинг Україна» вимагає повернення об'єкта лізингу відповідно до інших положень контракту, лізингоодержувач зобов'язаний повернути об'єкт лізингу за свій власний рахунок у відмінному робочому та технічному стані за адресою місцезнаходження ТОВ «Порше Лізинг Україна», якщо інша адреса не вказана останнім впродовж 10 (десяти) робочих днів від дати одержання відповідного запиту. В цей же строк лізингоодержувач сплачує ТОВ «Порше Лізинг Україна» будь-яку різницю між вартістю об'єкта лізингу (тобто сумою грошових коштів, що було фактично отримано ТОВ «Порше Лізинг Україна» в результаті продажу об'єкта лізингу або, якщо об'єкт лізингу залишився у власності ТОВ «Порше Лізинг Україна» ринковою вартістю об'єкта лізингу, що визначається професійним оцінювачем майна, відповідно до чинного законодавства) та лізинговими платежами, що залишилися несплаченими, відповідно до графіка покриття витрат та виплати лізингових платежів (плану відшкодування), а також іншими платежами, що залишилися несплаченими лізингоодердувачем відповідно до контракту. Сторони погодили, що вказана різниця є упущеною вигодою ТОВ «Порше Лізинг Україна» та має бути відшкодована лізингоодерждувачем відповідно до умов контракту та чинного законодавства. Зобов'язання щодо сплати такої різниці залишається чинним до моменту його виконання лізингоодержувачем, в тому числі після закінчення строку лізингу/розірвання контракту.

З пояснень сторін та матеріалів справ встановлено, що лізингодавець на виконання умов Контракту передав, а відповідач прийняв у користування об'єкт лізингу, а саме автомобіль VW Polo Sedan 1.6 I benzin, 2012 року виробництва.

З 22.11.2012 року відповідач сплачував платежі, згідно з плану відшкодування, проте, з лютого 2013 року платежі здійснювались з затримкою, у зв'язку із чим позивач застосував до відповідача п.п. 8.2.1 та 8.2.2 Загальних комерційних умов, що підтверджується рахунками-фактур та платіжними дорученнями із зазначенням призначення платежу.

Останній платіж за Контрактом позивач здійснив 31.03.2014 року, не виконавши його умови, а саме не сплативши всіх платежів згідно з графіком покриття витрат та виплати лізингових платежів (плану відшкодування).

Як зазначає позивач, він звернувся до відповідача з вимогою № 00006230 від 03.10.2014 року про сплату існуючої заборгованості, повернення об'єкта лізингу та про відмову від Договору (а.с. 56-57).

13.10.2014 року за актом прийому-передачі відповідач повернув позивачу об'єкт лізингу - автомобіль VW Polo Sedan 1.6 I benzin, 2012 року виробництва.

Таким чином, відповідач належним чином не виконав не погасив заборгованість з оплати лізингових платежів.

Враховуючи зазначене, ТОВ «Порше Лізинг Україна» звернулося з даним позовом та просить стягнути з відповідача заборгованість по сплаті лізингових платежів у сумі 34 586,39 грн. за період з січня 2014 року по вересень 2014 року.

Крім того, позивач нарахував та просить стягнути з відповідача за прострочення останнім сплати лізингових платежів штраф у сумі 4 417,65 грн., 3% річних у сумі 2 014,54 грн. та інфляційні втрати у сумі 23 227,44 грн., а також збитки у сумі 6 000,00 грн.

Відповідно до ст. ст. 11, 629 ЦК України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Положеннями ст. 1 Закону України «Про фінансовий лізинг» передбачено, що за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Частиною 1 ст. 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про фінансовий лізинг» сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.

За приписами ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) - п. 1 ст. 530 ЦК України.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Доказів належної сплати лізингових платежів з січня 2014 року по вересень 2014 року суду не надано.

Згідно з ч. 2 ст. 7 Закону України «Про фінансовий лізинг» лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів.

Пунктом 12.6.1 Контракту також передбачено аналогічне право відповідача.

У зв'язку з несвоєчасною сплатою лізингових платежів позивач направив відповідачу вимогу № 00006230 від 03.10.2014 року про сплату існуючої заборгованості, повернення об'єкта лізингу та про відмову від Договору.

Як зазначено вище, об'єкт лізингу було повернуто за актом прийому-передачі відповідачу лише 13.10.2014 року.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач правомірно нарахував та просить стягнути з відповідача заборгованість зі сплати лізингових платежів з січня 2014 року по вересень 2014 року у сумі 34 586,37 грн.

Враховуючи прострочення виконання основного зобов'язання, позивач, керуючись п. 8.2.2 Договору, нарахував та просить стягнути з відповідача за надіслання нагадувань щодо несплачених платежів штрафні санкції у сумі 4 417,65 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Приписами ст. 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

У відповідності до ст. 230 Господарського кодексу України, передбачено, зокрема, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 8.2.2 Контракту передбачено, що у випадку прострочення сплати платежу до лізингоодержувача застосовуються наступні санкції штрафні санкції за вимоги щодо сплати, надіслані ТОВ «Порше Лізинг Україна» (пункт 8.3.1 цього контракту): еквівалент 15 дол. США за першу вимогу, еквівалент 20 дол. США за другу вимогу, еквівалент 25 дол. США за третю вимогу (якщо ТОВ «Порше Лізинг Україна» вирішить надіслати таку третю вимогу).

Таким чином, у цій частині позовні вимоги розглядаються щодо стягнення з відповідача штрафу за надіслання нагадувань щодо несплачених платежів.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог у частині стягнення з відповідача штрафних санкцій у сумі 4 417,65 грн., оскільки у матеріалах справи відсутні належні та достатні докази надіслання вимог-нагадувань відповідачу.

Крім того, враховуючи прострочення виконання основного зобов'язання, позивач просив стягнути з відповідача за період з 16.01.2014 року по 16.09.2014 року 2 014,54 грн. 3% річних та 23 227,44 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вказане вище, провівши повторний арифметичний розрахунок, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог у частині стягнення з відповідача на користь позивача 2 014,54 грн. 3% річних та 23 227,44 грн. інфляційних втрат.

Стосовно вимог позивача щодо стягнення з відповідача збитків у сумі 6 000,00 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Підставою для стягнення збитків позивач указав необхідність укладення Договору про надання юридичних послуг № 17/2010 від 09.06.2010 року, Додаткової угоди № 206 від 10.08.2015 року, заявку на надання юридичних послуг № 338 від 04.05.2016 року, акт № 649 від 13.05.2016 року, рахунок-фактуру № 648 від 13.05.2016 року та платіжне доручення № 50030564 від 23.05.2016 року.

Тобто, визначені позивачем збитки фактично є оплатою юридичних послуг.

Стягнення зазначеної оплати, як складової судових витрат, регулюється ст. 44 ГПК України, тоді як стягнення збитків регулюється ст. 22 ЦК України, 226 ГК України та передбачає наявність складу господарського правопорушення: порушення зобов'язання; збитки; причинний зв'язок між порушенням зобов'язання та збитками; вина.

Таким чином, заявлена до стягнення сума витрат на оплату юридичних послуг не є збитками, оскільки такі витрати не мають обов'язкового характеру та необхідних ознак збитків відповідно до приписів чинного законодавства, а факт їх наявності та розмір не знаходяться у безпосередньому причинному зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором.

З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог у частині стягнення з відповідача збитків у сумі 6 000,00 грн.

Посилання апелянта на зарахування зустрічних однорідних вимог судом відхиляється, оскільки в цій частині його право вимоги до позивача не доведено та таке право не ґрунтується на умовах Контракту чи законодавства.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обставини, викладені Товариством з обмеженою відповідальністю «Тройка-СКСІ» в апеляційній скарзі, не знайшли підтвердження під час розгляду даної справи.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду міста Києва від 11.08.2016 року по справі № 910/10137/16 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Тройка-СКСІ» задоволенню не підлягає.

У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю «Тройка-СКСІ» (апелянта).

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 49, 99, 101-103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Тройка-СКСІ» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 11.08.2016 року по справі № 910/10137/16 залишити без змін.

2. Матеріали справи № 910/10137/16 повернути до Господарського суду міста Києва.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Б.О. Ткаченко

Судді Н.М. Коршун

В.О. Зеленін

Повний текст рішення підписано 28.11.2016 року.

СудКиївський апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення21.11.2016
Оприлюднено08.12.2016
Номер документу63155223
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —910/10137/16

Постанова від 21.11.2016

Господарське

Київський апеляційний господарський суд

Ткаченко Б.О.

Ухвала від 28.10.2016

Господарське

Київський апеляційний господарський суд

Ткаченко Б.О.

Ухвала від 16.09.2016

Господарське

Київський апеляційний господарський суд

Ткаченко Б.О.

Рішення від 11.08.2016

Господарське

Господарський суд міста Києва

Спичак О.М.

Ухвала від 18.07.2016

Господарське

Господарський суд міста Києва

Спичак О.М.

Ухвала від 17.06.2016

Господарське

Господарський суд міста Києва

Спичак О.М.

Ухвала від 03.06.2016

Господарське

Господарський суд міста Києва

Спичак О.М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні