Ухвала

від 30.05.2016 по справі 307/1535/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 307/1535/15-ц

У Х В А Л А

Іменем України

30 травня 2016 року м. Ужгород

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Закарпатської області в складі:

головуючого - судді Куштана Б.П. (доповідача),

суддів: Мацунича М.В. і Панька В.Ф.,

при секретарі: Кухта М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 та її представника - ОСОБА_3, на рішення Тячівського районного суду від 14 січня 2016 р. за позовною заявою прокуратури Тячівського району в інтересах держави в особі Тячівської районної державної адміністрації до ОСОБА_2, третя особа без самостійних вимог - управління Держгеокадастру в Тячівському районі Закарпатської області, про розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки, -

в с т а н о в и л а :

Відповідач ОСОБА_2 і її представник - ОСОБА_3, просять скасувати рішення Тячівського районного суду від 14 січня 2016 р. та ухвалити нове, яким договір оренди від 07.03.2006 р. залишити в силі. Указаним рішенням суду першої інстанції позов задоволено повністю: розірвано договір оренди землі від 07.03.2006 р., зареєстрований у Тячівському районному відділі Закарпатської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України» (запис у державному реєстрі земель № 2124487000-0406070900001 від 23.03.2006 р.), укладений між Тячівською районною державною адміністрацією як орендодавцем із однієї сторони та ОСОБА_2 як орендарем із другої сторони; зобов'язано ОСОБА_2 повернути у власність держави орендовану земельну ділянку площею 44.9869 га (кадастровий номер НОМЕР_2), що розташована в урочищі «Гори» за межами населеного пункту с. Теребля Тячівського району, призначена для ведення фермерського господарства. Вирішено питання судових витрат. ОСОБА_2 і її представник - ОСОБА_3 доводять про незаконність і необ'єктивність рішення та суперечність його матеріалам справи. Указують, що згідно з умовами договору орендна плата сплачувалася у повному обсязі з 2006 р. по 2009-2010 р. р.; надалі орендна плата не сплачувалась, оскільки сільський голова перешкоджав їм у користуванні земельною ділянкою; окрім того, останні роки видалися засушливими, різко впав рівень води, через що в них зменшилася кількість худоби та доходи від фермерського господарства; на момент ухвалення рішення усі види заборгованості були погашені. Рішення у частині припинення договору оренди щодо земель площею 4.8038 га не оскаржується. У письмовому запереченні та в судовому засіданні не визнав скарги як необґрунтованої і просить залишити рішення суду без змін (т.2, а.с.116-117). Суд першої інстанції виходив із того, що невиконання відповідачкою обов'язку за договором оренди щодо несплати орендної плати за період 2006-2012 р. р. у розмірі, встановленому договором оренди землі, свідчить про її систематичну несплату і є істотним порушенням договору оренди та підставою для його розірвання. Колегія суддів погоджується із цим висновком з таких мотивів. Згідно з положеннями ст. 13 Закону України від 06.10.1998 р. № 161-XIV "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст. 32 указаного Закону на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених ст. ст. 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

За правилами п."д" ч.1 ст. 141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

За змістом наведених норм договір оренди землі можливо розірвати лише в разі систематичної несплати орендної плати, разове порушення умов договору в цій частині не є підставою для його розірвання (постанова Верховного Суду України від 12 грудня 2012 р. у справі N 6-146цс12).

Установлено, що 07.03.3006 р. Тячівська РДА та ОСОБА_2 уклали договір оренди землі, предметом якого є земельна ділянка для ведення фермерського господарства загальною площею 49.7907 га (сінокосів - 33.6044 га, пасовищ - 4.8038 га, деревно-чагарникових насаджень - р 11.3825 га) строком на 49 років.

При цьому статус орендаря як фізичної особи не заперечується.

Договір зареєстрований у Тячівському районному відділі Закарпатської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України», про що в державному реєстрі земель вчинено запис від 23.03.2006 р. за № 2124487000-0406070900001 (т.1, а.с.12).

Згідно з п.п.9, 11, 14, 38 указаного договору оренди орендна плата вноситься у формі та розмірі 2554.28 грн. Орендна плата вноситься у такі строки: щомісячно у розмірі 1/12 частини орендної плати на р/р 33219811600280 Тячівської РДА, МФО 812016, код платежу 22107931 УКД в Закарпатській області, не пізніше 10 числа наступного за звітним місяцем. У разі невнесення орендної плати у строки, визначені договором, справляється пеня у розмірі 0.1% несплаченої суми за кожен день прострочення. Дія договору припиняється шляхом його розірвання, зокрема, за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін унаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, а також з інших підстав, визначених законом.

Відповідно до листа ДПІ у Тячівському районі від 26.02.2015 р. «Про надання інформації» за період 2009-2014 р. р. громадянкою ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер фізичної особи - НОМЕР_1) щомісячна сплата орендної плати за землю до бюджету не сплачувалась. Саме ж фермерське господарство «Зоря Тереблі» хоча й перебуває на обліку в ДПІ у Тячівському районі ГУ Міндоходів, але згідно з відомостями Тячівської РДА від 11.02.2014 р. договір з даним господарством не укладався (т.1, .а.с.26).

03.08.2015 р. на підставі податкового повідомлення-рішення ДПІ у Тячівському районі від 06.06.2015 р. ОСОБА_2 сплатила 3190.30 грн. орендної плати з фізичних осіб (т.1, а.с.195, 196).

Згідно з листом ДПІ у Тячівському районі від 28.08.2015 р. «Про надання інформації» протягом 2006-2012 р. р. ОСОБА_2 не сплачувала орендну плату; станом на 28.08.2015 р. відповідно до картки особового рахунку ОСОБА_2 заборгованість по сплаті орендної плати з фізичних осіб відсутня; 03.08.2015 р. ОСОБА_2 було сплачено 3190.30 грн. і 28.08.2015 р. - 5108.56 грн., орендної плати з фізичних осіб за період 2013-15 р. р. (т.1, а.с.202-203).

Доводи апеляційної скарги про те, що з 2006 р. по 2009-10 р. р. орендна плата сплачувалась ОСОБА_2 у повному обсязі, не підтверджені жодними (належними та допустимими) доказами, а факт несплати орендної плати з 2010 р. ОСОБА_2 не заперечується.

Так, відповідно до листа УДКСУ у Тячівському районі від 16.09.2015 р. указаний у договорі оренди рахунок № 33219811600280 у 2006 р. належав до Тереблянської сільської ради (т.1, а.с.210).

Однак, із інформаційного листа цієї сільської ради видно, що орендна плата ОСОБА_2 за земельну ділянку в сумі 2554.28 грн. згідно з квитанцією АВ № 184445 від 18.08.2010 р. до сільради не надходила, вказана квитанція не числиться у ДПІ Тячівського району і сама Тереблянська сільська рада цю квитанцію не видавала (т.2, а.с.41). Факт ненадходження орендної плати за землю від ОСОБА_2 на рахунок сільської ради підтверджується також листом останньої № 415 від 28.12.2015 р. (т.2, а.с.131).

У зв'язку з цим твердження ОСОБА_2 про те, що вказаний у договорі рахунок не є рахунком Тячівської РДА, не спростовує висновку суду першої інстанції про доведеність факту систематичної несплати ОСОБА_2 орендної плати за землю.

Решта доводів апеляційної скарги, які зводяться до того, що ОСОБА_2 не припинила користування земельною ділянкою і продовжує займатися фермерським господарством, жодна зі сторін договору не пред'являла претензій до фермерського господарства й останнє не має заборгованості зі сплати податків, зборів і платежів, не заслуговують на увагу, оскільки виходять за межі спірних правовідносин.

У контексті наведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення. Неправильного застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, не встановлено. Керуючись ст.ст. 303 ч.1, 307 ч.1 п.1, 308, 313, 314 ч.1 п.1, 315, 317, 319 ЦПК України, -

у х в а л и л а :

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 та її представника - ОСОБА_3, відхилити.

2. Рішення Тячівського районного суду від 14 січня 2016 р. залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді: