Ухвала

від 26.07.2016 по справі 6-а-103/12

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 6-а-103/12

Категорія

У Х В А Л А

26 липня 2016 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Козлова Р.Ю.,

при секретарі Іваненку С. С.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києві заяву Військово-медичного управління Служби безпеки України про роз'яснення способу виконання постанови Печерського районного суду м. Києва від 22 вересня 2011 року у справі №2-а-1669/11 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військово-медичного управління Служби безпеки України про визнання відмови протиправною та зобов'язання забезпечити путівкою на проходження безоплатного позачергового санаторно-курортного лікування, -

В С Т А Н О В И В :

У серпні 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до Військово-медичного управління Служби безпеки України, в якому просив: визнати протиправною відмову відповідача щодо забезпечення позивача у 2011 році проходження безоплатного позачергового санаторно-курортного лікування з компенсацією вартості проїзду до санаторно-курортного закладу і назад відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; зобов'язати відповідача забезпечити його безоплатним позачерговим санаторно-курортним лікуванням з компенсацією вартості проїзду до санаторно-курортного закладу і назад відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за 2011 рік.

Постановою Печерського районного суду м. Києва від 22 вересня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2012 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10 лютого 2016 року, позов ОСОБА_1 задоволено у повному обсязі. Визнано відмову Військово-медичного управління СБУ щодо забезпечення у 2011 році ОСОБА_1 безоплатним позачерговим санаторно-курортним лікуванням з компенсацією вартості проїзду до санаторно-курортного закладу і назад відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» - протиправною та зобов'язано Військово-медичне управління СБУ забезпечити ОСОБА_1 безоплатним позачерговим санаторно-курортним лікуванням з компенсацією вартості проїзду до санаторно-курортного закладу і назад відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за 2011 рік.

Представник Військово-медичного управління Служби безпеки України звернувся до суду із заявою про роз'яснення порядку виконання постанови Печерського районного суду м. Києва від 22 вересня 2011 року. В обґрунтування заяви послався на те, що у 2011 році ОСОБА_1 звернувся до Печерського районного суду м. Києва із адміністративним позовом про визнання протиправною бездіяльності Військово-медичного управління Служби безпеки України щодо забезпечення його путівкою як інваліда війни. Постановою Печерського районного суду м. Києва від 22 вересня 2011 року по справі 2-а-1669/11 адміністративний позов було задоволено. 22 вересня 2011 року Військово-медичного управління Служби безпеки України оскаржило вказану постанову до Київського апеляційного адміністративного суду. При цьому, як зазначає представник відповідача, в лютому 2012 р. згідно заяви позивача ОСОБА_1 було забезпечено пільговою (безоплатною) санаторно-курортною путівкою до санаторію "Трускавець" СБУ, строком лікування 24 дні з 16 лютого по 10 березня 2012 року. У подальшому ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2012 року, постанову Печерського районного суду м. Києва від 22 вересня 2011 року - залишено без змін. Таким чином, у зв'язку з розглядом позовної заяви ОСОБА_1 у суді та оскарженням прийнятого рішення в апеляційному порядку, його не було забезпечено санаторно-курортним лікуванням у 2011 році. На даний час ОСОБА_1 звертається до Військово-медичного управління Служби безпеки України щодо забезпечення його санаторно-курортним лікування за 2011 рік згідно з рішенням суду. При цьому, Кабінетом Міністрів України визначено, що державні органи забезпечують путівками до санаторно-курортних закладів ветеранів війни не більше одного разу на рік (згідно з пунктом 2 Порядку забезпечення санаторно-курортними путівками до санаторно-курортних закладів військовослужбовців, ветеранів війни, ветеранів військової служби, органів внутрішніх справ та деяких інших категорій осіб і членів їх сімей, затвердженого постановою КМУ від 27.04.2011 № 446). З огляду на вищевикладене, представник відповідача просить суд надати роз'яснення порядку виконання рішення суду у порядку ст. 257 КАС України в частині можливості забезпечення ОСОБА_1 пільговим (безкоштовним) санаторно-курортним лікуванням у поточному році за 2011 рік відповідно до прийнятого судом рішення.

У судовому засіданні представник заявника заяву підтримав, позивач при вирішенні заяви поклався на розсуд суду.

Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 257 КАС України, посиланням на яку представник заявника обґрунтовує свою заяву, у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб'єктів владних повноважень можуть бути покладені обов'язки щодо забезпечення виконання рішення.

Згідно ч.ч. 4-3 згаданої статті примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Процесуальні питання, пов'язані з виконання судових рішень в адміністративних справах, вирішує суддя адміністративного суду одноособово, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Розділ V КАС України регламентує вирішення процесуальних питань, пов'язаних з виконанням судових рішень в адміністративних справах.

Разом з тим, ст. 257 КАС України, на яку посилається представник заявника, та будь-яка інша норма, яка міститься у Розділі V КАС України не передбачає вирішення такого процесуального питання, як роз'яснення порядку виконання судового рішення.

При цьому, ч. 1 ст. 263 КАС України передбачено, що за наявності обставин, які ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

У разі якщо у особи, яка зобов'язана виконати рішення суду, виникли труднощі щодо порядку його виконання, така особа не позбавлена можливості звернення до суду із заявою у порядку ч. 1 ст. 263 КАС України про зміну способу і порядку виконання рішення суду і запропоновані нею спосіб чи порядку.

За вказаних обставин суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви Військово-медичного управління Служби безпеки України про роз'яснення способу виконання постанови суду.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 257, 263 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Заяву Військово-медичного управління Служби безпеки України про роз'яснення способу виконання постанови Печерського районного суду м. Києва від 22 вересня 2011 року у справі №2-а-1669/11 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військово-медичного управління Служби безпеки України про визнання відмови протиправною та зобов'язання забезпечити путівкою на проходження безоплатного позачергового санаторно-курортного лікування - залишити без задоволення.

Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня отримання її копії.

Суддя