Рішення

від 07.07.2016 по справі 925/1740/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" липня 2016 р. Справа № 925/1740/15

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі Ткаченку А.О., за участю представників сторін: позивача - не з'явилися, відповідача - ОСОБА_1 за довіреністю, у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Черкаси, розглянувши справу за позовом приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» до товариства з обмеженою відповідальністю «СМГ-21» про стягнення 24026 грн. 15 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування» звернувся в господарський суд з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «СМГ-21» про стягнення в порядку регресу 24026 грн. 15 коп. виплаченого страхового відшкодування та відшкодування понесених судових витрат.

Позов мотивовано тим, що відповідно до Договору добровільного страхування наземних транспортних засобів № trPL297388Га/13скв від 14.11.2013 року позивачем, як Страховиком, було виплачено товариству з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна», як Страхувальнику, страхове відшкодування в сумі 74 026 грн. 15 коп. за наслідками дорожньо-транспортної пригоди (ДТП), яка сталася 07.04.2014 року. Винним у скоєні ДТП визнано водія ОСОБА_2, який перебував у трудових відносинах з відповідачем і під час ДТП виконував покладенні на нього трудові обов'язки. У зв'язку з тим, що цивільно-правова відповідальність винної в ДТП особи була застрахована у ПрАТ «УСК Княжа VIG», на виконання умов Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», позивач звернуся до страхової компанії ПрАТ «УСК Княжа VIG» з вимогою про відшкодування шкоди завданої ДТП, яка в свою чергу, враховуючи умови полісу № АС/8052564, сплатила на користь позивача шкоду в межах ліміту за заявленим страховим випадком в розмірі 50 000 грн. Посилаючись на ст.ст. 993, 1194 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування», що надають право страховику звернутися з вимогою до особи, відповідальної за завдані страхувальнику збитки, позивач просить суд стягнути з відповідача різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою, а саме матеріальну шкоду в порядку регресу в сумі 24 026 грн. 15 коп.

16.11.2015 року представником позивача за вх. № 26573/15 подано суду письмове клопотання, в якому він позовні вимоги з підстав і в розмірі, викладених у позовній заяві, підтримав і просив задовольнити повністю, розгляд справи просив провести без його участі.

Відповідач 24.11.2015 року за вх. № 27259/15 подав письмовий відзив на позовну, в якій проти позову заперечував з мотивів необґрунтованості і недоказаності позовних вимог, а саме неправильним визначенням розміру збитків, що підлягають відшкодуванню. Крім того, заперечуючи проти позову, відповідач в особі свого представника 17.12.2015 року за вх. №29429/15 подав клопотання про призначення судової автотоварознавчої експертизи.

10.12.2015 року за вх. № 28700 і 04.01.2016 року за вх. № 63 позивач в особі свого представника подав письмове заперечення на відзив, додаткові письмові пояснення і витребувані судом матеріали, в якому проведення судової експертизи вважала недоцільною, подані позивачем докази вважала достатніми для прийняття рішення, яким просила позов задовольнити повністю та відшкодувати понесені судові витрати.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 15.01.2016 року, за клопотанням представника відповідача, з метою встановлення правомірності заявлених позовних вимог, всебічного, повного та об'єктивного розгляду спору й вирішення питань, що потребують спеціальних знань, суд призначив у справі судову автотоварознавчу експертизу, проведення якої доручив Київському науково - дослідному інституту судових експертиз, на період її проведення провадження у справі № 925/1740/15 на підставі статті 79 ГПК України зупинив.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 17.06.2016 року провадження у справі № 925/1740/15 поновлено у зв'язку з усуненням обставин, що зумовили його зупинення, справу призначено до судового розгляду.

В засіданні суду 07.07.2016 року представник відповідача визнав позовні вимоги частково, в межах суми, яка визначена судовою автотоварознавчою експертизою, позивач явку свого представника в судове засідання не забезпечив, хоч про дату, час і місце розгляду справи був належним чином повідомлений, про причини неявки суд не повідомив.

Неявку позивача і його представника в засідання суду суд визнає такою, що не перешкоджає вирішенню спору по суті, та, з урахуванням вимог норм статей 69, 77 ГПК України щодо обов'язку суду вирішити спір в розумні процесуальні строки і права суду вирішити спір без участі представників сторін за наявними матеріалами, справу розглянув без участі позивача за наявними матеріалами.

Згідно з ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні оголошувались вступна і резолютивна частини рішення.

Вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд позовні вимоги задовольняє частково з наступних підстав.

14.11.2013 року між позивачем - приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «АХА Страхування», як страховиком, і товариством з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна», як страхувальником, було укладено Договір добровільного страхування наземних транспортних засобів № trPL297388Га/13скв. Відповідно до умов цього Договору страховик взяв на себе зобов'язання компенсувати будь-яке пошкодження або знищення автомобіля НОМЕР_1, строк дії договору складає з 14.11.2013 по 13.11.2017 року.

Із довідок Бориспільського ВДАІ вбачається, що 07.04.2014 року на автодорозі Р-03 (північно-східний об'їзд м. Києва) - під'їзд до автодороги М-03 сталася дорожньо-транспортна пригода (ДТП) за участю транспортних засобів - вантажного автомобіля НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_2 та легкового автомобіля НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_3 Дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення правил дорожнього руху водієм ОСОБА_2, легковому автомобілю НОМЕР_3 внаслідок ДТП спричинені механічні пошкодження.

Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 07.05.2014 року у справі № 3/359/1077/2014 гр. ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні правопорушення, що мало місце 07.04.2014 року за участю вищезазначених транспортних засобів, і на підставі ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу.

11.04.2014 року позивачем отримано письмове повідомлення про настання події, що має ознаки страхового випадку та заява страхувальника про виплату страхового відшкодування на рахунок СТО для здійснення ремонту пошкодженого автомобіля (вх. № 23724 від 07.05.2014 року, а.с. 28-29).

Відповідно до Акту огляду № 1001.14.06086 від 11.04.2014 року легкового автомобіля НОМЕР_3 складеного ОСОБА_4 (а.с. 38-39), Акту огляду (дефектної відомості) цього ж автомобіля № 121/14 від 11.04.2014 року, Звіту № 121/14 від 05.05.2014 року з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, складених суб'єктом оціночної діяльності ОСОБА_5 (а.с. 40-52), рахунку-фактури № С4220490-3 від 15.04.2014 року, складеного станцією технічного обслуговування ТОВ «ОСОБА_6 набережна», вартість відновлювального ремонту цього автомобіля склала 74026,15 грн.

05.05.2014 року керівником позивача - «Страхова компанія «АХА Страхування» затверджено страховий акт № 1.001.14.06086, яким вирішено сплатити ТОВ «ОСОБА_6 набережна» суму страхового відшкодування у розмірі 74026,15 грн. (а.с. 55058)

Платіжним дорученням № 106355 від 06.05.2014 року позивачем сплачено на рахунок СТО ТОВ «ОСОБА_6 набережна» 74026,15 грн. страхового відшкодування (а.с. 59).

Вантажний автомобіль НОМЕР_2, яким кервав водій ОСОБА_2, на праві власності належить ТОВ «Сканія», на момент вчинення ДТП зазначений транспортний засіб перебував у користуванні товариства з обмеженою відповідальністю «СМГ-21» з відповідальністю за його збереження, керування автомобілем здійснював водій, який є працівником товариства. Цивільно-правова відповідальність винної особи була застрахована в ПрАТ «УСК Княжа VIG» на підставі полісу № АС/8052564. Враховуючи умови страхового полісу № АС/8052564 та положення ст.ст. 12, 22, 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 9, 27 Закону України «Про страхування», ст.ст. 993, 988 ЦК України, ПрАТ «УСК Княжа VIG» сплатила на користь позивача шкоду в межах ліміту його відповідальності за заявленим страховим випадком у розмірі 50000 грн.

25.06.2015 року за вих. № ЛВ 8852 позивач звернувся до відповідача із вимогою, у якій просив відповідача компенсувати в порядку регресу страхові виплати позивача в розмірі 24026 грн. 15 коп., зазначена письмова претензія позивача отримана відповідачем засобами поштового зв'язку 22.07.2015 року, проте останнім не виконана.

За результатами проведення судової автотоварознавчої експертизи судовим експертом Черкаського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України складено висновок експерта № 75/16-23 від 07.06.2016 року, із якого вбачається, що вартість відновлювального ремонту автомобіля НОМЕР_4, пошкодженого внаслідок ДТП, яке мало місце 07.04.2014 року, на дату проведення ремонту, а саме 15.04.2014 року, становить 63109,20 грн.

Спірні правовідносини сторін за правовою природою одночасно мають ознаки недоговірних зобов'язань відшкодування шкоди і договірних зобов'язань страхування.

Регулювання відносин страхування здійснюється Цивільним кодексом України, Законом України «Про страхування», Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором страхування, правилами страхування, затвердженими страховою компанією.

Згідно із ст. 993 Цивільного кодексу України, ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Нормою ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частиною 1 ст. 1172 цього ж кодексу передбачено, що юридична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обовязків.

Частиною 2 статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з ст.ст. 1191, 1194 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом. Особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Згідно з п. 22.1. ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

У відповідності до п. 37.4. ст. 37 цього ж закону страховик має право здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги з ремонту пошкодженого майна, лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Предметом спору у справі, що розглядається, є вимога позивача до відповідача про стягнення різниці між фактичним розміром шкоди і отриманим відшкодуванням. Матеріальні і правові підстави цієї вимоги обґрунтовані достатньо позивачем і визнані відповідачем, при цьому зміст спору полягає лише у визначенні фактичного розміру шкоди, а відповідно і розміру різниці.

Обгрунтовуючи позов, позивач поклався на Звіт № 121/14 від 05.05.2014 року з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, складений суб'єктом оціночної діяльності ОСОБА_5, калькуляцію станції технічного обслуговування, викладені у рахунку, відповідно до яких вартість ремонту пошкодженого автомобіля склала 74026,15 грн. з ПДВ.

Проте, відповідно до висновку судового експерта ЧВ КНДІСЕ МЮ України № 75/16-23 від 07.06.2016 року, складеного ним за результатами проведення судової автотоварознавчої експертизи, вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля, тобто фактичний розмір шкоди, становить 63109,20 грн.

Статтею 32 ГПК України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються, зокрема, письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів.

Сумніву у достовірності висновку судового експерта у суду не виникає, тому, з урахуванням норми ст. 32 ГПК України, при визначенні фактичного розміру спірної шкоди суд надає перевагу висновку судового експерта.

Відтак, розмір різниці між фактичним розміром шкоди і отриманим позивачем відшкодуванням складає (63109,20-50000) 13109,20 грн. і в такому розмірі позов підлягає задоволенню.

Судом, відповідно до ст. 22 ГПК України, було запропоновано сторонам подати докази в обґрунтування позову і заперечень проти нього, брати участь в засіданнях суду, вони своїми правами скористались на свій розсуд, подали всі наявні у них докази і на їх підставі судом прийнято рішення у справі.

Відповідно до ст.ст. 33 ч. 1, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, обставини справи повинні підтверджуватись лише належними і допустимими доказами.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на викладені обставини справи, наведені норми законодавства суд надає перевагу запереченням відповідача, а позов визнає обґрунтованим , доказаним і з зазначених у ньому підстав задовольняє його частково у розмірі 13109,20 грн.

На підставі статті 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати пропорційно задоволеній частині вимог - сплачений судовий збір у розмірі 664 грн. 56 коп.

Керуючись ст.ст. 49, 82-84, 85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «СМГ-21», місцезнаходження: 20635, Черкаська область, Шполянський район, с. Лебедин, вул. Заводська, буд. 17, код ЄДРПОУ 38009223 на користь приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування», місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8, код ЄДРПОУ 20474912, р/р 26503253730300 банк АКІБ «УкрСиббанк» м. Харків, МФО 351005 - 13109 грн. 20 коп. боргу та 664 грн. 56 коп. судових витрат.

В задоволенні вимог про стягнення 10916 грн. 95 коп. боргу та 553 грн. 44 коп. судових витрат відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду через Господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня підписання.

Повний текст рішення і підписано 16.08.2016 року.

Суддя В.М. Грачов