Постанова

від 10.08.2016 по справі 820/6937/15

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2016 р. Справа № 820/6937/15 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Макаренко Я.М.

Суддів: Мінаєвої О.М. , Шевцової Н.В.

за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.

представника позивача Соколової І.Б.

представника відповідача Зінченко В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.12.2015р. по справі № 820/6937/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрний дім ім. Горького"

до Південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Аграрний дім ім. Горького" (надалі по тексту позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Красноградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківської області (правонаступником якої є Південна об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Харківській області (надалі по тексту відповідач), в якому просив суд:

- скасувати податкове повідомлення - рішення Красноградської ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області від 27 лютого 2015 року № 0000251500 про зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 836744 грн.

03.12.2015 року представником позивача до Харківського окружного адміністративного суду подано заяву, в якій позивач просить суд не розглядати вимогу про скасування податкового повідомлення - рішення Красноградської ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області від 27 лютого 2015 року № 0000251500 в частині зменшення позивачу від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 46311,34 грн., оскільки позивач визнає завищення суми податку на додану вартість у розмірі 46311,34 грн. в частині безпідставного віднесення позивачем до складу рядку 16.3 декларації (загальної "0110") зазначеної суми ПДВ по списанню норм добрива, які використані не для виробництва та збуту експортованої продукції, чим порушено п.209.2 ст.209 ПК України.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2015 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрний дім ім. Горького" до Красноградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 27 лютого 2015 року №0000251500 в частині зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 46311,34 грн. (сорок шість тисяч триста одинадцять гривень 34 копійки) - залишено без розгляду, у зв'язку з відкликанням зазначеної частини вимог позивачем.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 23.12.2015 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрний дім ім. Горького" до Красноградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення задоволено.

Скасовано податкове повідомлення - рішення Красноградської ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області від 27 лютого 2015 року № 0000251500 в частині суми зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 790432,66 грн. (сімсот дев'яносто тисяч чотириста тридцять дві гривні 66 копійок).

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, а саме пп. 209.15.1 п. 209.15 ст. 209 ПК України, на неповне з'ясування обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.12.2015 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволені позову.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що фахівцями Красноградської ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області проведено позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування Товариством з обмеженою відповідальністю "Аграрний дім ім. Горького" від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту по податку на додану вартість за жовтень 2014 року, за результатами якої складено акт від 10.02.2015 №44/20-16-15-21/30772496 (а.с.9-48 т.І).

На підставі акту перевірки №44/20-16-15-21/30772496 відповідачем складено податкові повідомлення-рішення від 27.02.2015 № 0000251500 про зменшення позивачу від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 836744 грн. та податкове повідомлення-рішення від 27.02.2015 № 0000112200 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість у вигляді застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 836251 грн.

Позивач оскаржив вказані податкові повідомлення - рішення в адміністративному порядку, шляхом подання скарг до Головного управління ДФС у Харківській області.

За наслідками розгляду скарги позивача, ГУ ДФС у Харківській області винесено рішення від 18.05.09р. №924/10/20-40-10-04-14 (а.с.57-63 т.І), яким скасовано податкове повідомлення-рішення від 27.02.2015 № 0000112200, в іншій частині (щодо податкового повідомлення - рішення від 27.02.2015 № 0000251500) скарга була залишена без задоволення.

Також, позивачем подано скаргу до Державної фіскальної служби України .

Рішенням Державної фіскальної служби України (а.с.74-78 т.І) від 12.06.2015 року №12271 податкове повідомлення рішення від 27.02.2015 № 0000251500 було залишено без змін, а скарга позивача - без задоволення.

З акту перевірки від 10.02.2015 №44/20-16-15-21/30772496 та оскаржуваного податкового повідомлення - рішення відповідача, вбачається, що підставою для зменшення за податковим повідомленням-рішенням від 27.02.2015 № 0000251500 розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за жовтень 2014 року в загальному розмірі 836744 грн. слугували висновки перевірки про порушення позивачем вимог Податкового кодексу України, а саме:

- позивачем порушено п.187.1 ст.187, п.188.1 ст. 188 ПК України в частині не відображення у складі податкових зобов'язань загальної декларації (за кодом "0110" ) суми податку на додану вартість по донарахуванню фактичної ціни реалізації до звичайної ціни по операціях з реалізації насіння соняшнику на загальну суму ПДВ 88 943 грн. згідно додатку. При цьому позивачем відображено суму перевищення звичайної ціни соняшника над фактичною ціною реалізації у складі податкових зобов'язань податкової декларації за кодом "0121" "Спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського господарства" за жовтень 2014 року, внаслідок чого завищено пільги по коду "14010450" на суму 88943 грн. та занижено суму податкових зобов'язань у розмірі 88943 грн;

- позивачем порушено п.209.2 ст.209 ПК України в частині безпідставного віднесення позивачем до складу рядку 16.3 декларації (загальної "0110") сум ПДВ по придбаним ТМЦ та послугам , які використані не для виробництва та збуту експортованої продукції , а саме: ячменю та зерна озимої пшениці та пов'язаних зі збутом сільськогосподарської продукції на суму 747 801 грн., чим завищено суму податкового кредиту на суму 747 801 грн. та завищено суми пільги.

Задовольняючи позовні вимоги щодо скасування податкового повідомлення - рішення Красноградської ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області від 27 лютого 2015 року № 0000251500 в частині суми зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 790432,66 грн. (сімсот дев'яносто тисяч чотириста тридцять дві гривні 66 копійок) суд першої інстанції виходив з протиправності оскаржуваного рішення у вказаній частині.

Колегія суддів частково погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, податковим повідомленням-рішенням Красноградської ОДПІ Міндоходів у Харківській області від 27.02.2015 року № 0000251500 в оскаржуваній частині позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 790432,66 грн. (сімсот дев'яносто тисяч чотириста тридцять дві гривні 66 копійок).

Вказане податкове повідомлення-рішення грунтується на висновках контролюючого органу викладених в акті перевірки від 10.02.2015 №44/20-16-15-21/30772496 про те, що порушення позивачем п. 187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.209.2, п.209.4, п.209.15 ст.209 ПК України, та ст.3, п.5 ст.4 розділу V «Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України 13.11.2013 р. № 678 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.12.2013 р. за № 2094/24626 виявилося у не відображенні позивачем у складі податкових зобов'язань загальної декларації суми перевищення звичайної ціни реалізації соняшника над фактичною ціною по операціях з реалізації насіння соняшника на загальну суму ПДВ 88943 грн., а також у безпідставному віднесенні позивачем до складу ряд.16.3 суми ПДВ по придбаним ТМЦ, використаним не для виробництва експортованої продукції (ячменя та зерна озимої пшениці) та не пов'язаних зі збутом сільськогосподарської продукції .

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо недоведеності контролюючим органом доводів про порушення позивачем п.187.1 ст.187, п.188.1 ст. 188 ПК України що виявилося у відображенні позивачем суми перевищення звичайної ціни соняшника над фактичною ціною реалізації у складі податкових зобов'язань податкової декларації за кодом "0121" "Спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського господарства" за жовтень 2014 року виходячи з наступного.

Згідно п. 188.1 ст. 188 ПК України ( в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин) база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій - не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

П.13 розділу ІІІ "Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість " , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.11.2013р. №678 (який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин) закріплено, що декларація 0110 подається платником за звітний період незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Декларація 0121 - 0123/0130/0140 подається платником, який застосовує спеціальні режими оподаткування або особливий порядок сплати податку на додану вартість (стаття 209 розділу V Кодексу / пункт 209.18 статті 209 розділу V Кодексу / пункт 1 підрозділу 2 розділу XX Кодексу), за звітний (податковий) період незалежно від того, чи провадив такий платник податку таку діяльність у звітному періоді.

Згідно пп.2 п.3 розділу І "Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість " від 13.11.2013р. , №678 до рядка 1 декларації включаються оподатковувані за основною ставкою обсяги постачання, здійснені на митній території України, та ті, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V Кодексу визначено на митній території України.

У рядку 1 декларації 0121 - 0123 вказуються виключно операції з постачання сільськогосподарським підприємством вироблених (наданих) сільськогосподарських товарів/послуг на власних або орендованих виробничих потужностях, а також на давальницьких умовах.

Відповідно до п.209.7 ст. 209 ПК України, сільськогосподарськими вважаються товари, зазначені у товарних групах 1 - 24, товарних позиціях 4101, 4102, 4103, 4301 згідно з УКТ ЗЕД, та послуги, які отримані в результаті здійснення діяльності, на яку відповідно до пункту 209.17 цієї статті поширюється дія спеціального режиму оподаткування у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, якщо такі товари вирощуються, відгодовуються, виловлюються або збираються (заготовляються), а послуги надаються, безпосередньо платником податку - суб'єктом спеціального режиму оподаткування (крім придбання таких товарів/послуг у інших осіб), які поставляються зазначеним платником податку - їх виробником.

Пунктом.209.2 статті 209 ПК України передбачено, що згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Зазначені суми податку на додану вартість акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач є сільськогосподарським підприємством, як суб'єктом спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість.

Відповідач не заперечував, що насіння було вирощене та зібране безпосередньо платником податку - суб'єктом спеціального режиму, тому дана операція є операцію з постачання сільськогосподарським підприємством вироблених (наданих) сільськогосподарських товарів /послуг на власних або орендованих виробничих потужностях, а отже має бути відображена у рядку 1 декларації з кодом « 0121» "Спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського господарства".

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що відповідачем не доведено наявність порушення позивачем п.187.1 ст.187, п.188.1 ст. 188 ПК України щодо неправомірного відображення позивачем суми перевищення звичайної ціни соняшника над фактичною ціною реалізації у складі податкових зобов'язань податкової декларації за кодом "0121" "Спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського господарства" за жовтень 2014 року та неправомірно зменшено позивачу розмір від'ємного значення суми ПДВ в розмірі 88943 грн.

Між тим, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо недоведеності доводів контролюючого органу про порушення позивачем п.209.4, п.209.15 ст.209 ПК України ПК України в частині віднесення позивачем до складу рядку 16.3 декларації (загальної "0110") сум ПДВ по придбаним ТМЦ та послугам , які використані не для виробництва та збуту експортованої продукції , а саме: ячменю та зерна озимої пшениці та пов'язаних зі збутом сільськогосподарської продукції на суму 701489,66 грн. колегія суддів зазначає наступне.

Так, позивачем (як продавцем) було укладено зовнішньоекономічні форвардні контракти з Компанією Inerco Trade S.A., Швейцарія( як покупцем) № 1415-FMW-I-AD від 01.08.14р. та №1415-FB-I-AD від 01.08.14р. на поставку ячменю та пшениці , предметами яких є те, що продавець зобов'язується передати у власність покупця товар , а покупець зобов'язується прийняти і оплатити товар відповідно до умов цих контрактів.

П.4.1 зазначених вище контрактів від 01.08.14 р. закріплено, що продавець поставляє товар на умовах FOB- порти : Одеси, Южний, Ілічивськ, згідно Інкотермс -2010.

До зовнішньоекономічних контрактів № 1415-FMW-I-AD від 01.08.14р. та №1415-FB-I-AD від 01.08.14р. між його сторонами складено акти приймання - передачі коносаментів та постачання товару до Компанії Inerco Trade S.A.проведено до ВМД від 21.10.2014р., від 03.10.2014 р. та додаткових декларацій від 30.10.2014р., від 09.10.2014 р.

Також, для здійснення перевезення пшениці та ячменю до Компанії Inerco Trade S.A., позивачем було укладено договори на транспортно - експедиційне обслуговування вантажів з ТОВ Фірма "ЛААД" №18/09/14-АД від 18.09.14р. та з ТОВ "Кернел-Трейд" №15/09/14-01 від 15.09.2014р.

Транспортування проводилось залізничним транспортом згідно накладних, в яких визначено назву вантажу, власника (ТОВ "Аграрний дім ім.Горького" ) , нового власника - Inerco Trade S.A., Швейцарія, відправників ( ТОВ Фірма "ЛААД", ТОВ "Кернел-Трейд"), отримувач ТОВ "СП"Трансбалктермінал".

Крім того, позивачем було укладено договір зберігання з ТОВ "СП"Трансбалктермінал" №1208/14-К15 від 12.08.14р. , предметом якого є надання послуг на зберігання зернових вантажів українського походження на строк їх відвантаження.

Також, позивачем було укладено договір доручення з ТОВ "СП"Трансбалктермінал" №1415/К15 від 12.08.14р., предметом якого є надання послуг по організації митного оформлення товарів , які відправляються через ТОВ "СП"Трансбалктермінал" до 31 серпня 2015 року.

Відповідач не заперечує наявність та відповідність зазначених вище первинних документів, а також того, що зазначені операції дійсно відбулись.

Проте, відповідач, посилаючись на порушення позивачем п.209.4, п.209.15 ст.209 ПК України ПК України, зазначає, що позивачем неправомірно було завищено суму податкового кредиту на загальну суму 701489,66 грн, у зв'язку з безпідставним віднесенням позивачем до складу ряд.16.3 суми ПДВ по придбаним ТМЦ, використання яких для виробництва експортованої продукції (ячменя та зерна озимої пшениці) та пов'язаних зі збутом сільськогосподарської продукції документально не підтверджено.

Колегія суддів погоджується з такими висновками відповідача, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 209.4 статті 209 ПК України при вивезенні сільськогосподарських товарів у митному режимі експорту сільськогосподарське підприємство - виробник таких товарів/послуг має право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, сплаченого (нарахованого) постачальникам товарів/послуг, вартість яких включається до складу виробничих факторів. Таке відшкодування здійснюється в загальному порядку.

За приписами підпункту 209.15.1 пункту 209.15 статті 209 ПК України визначено перелік виробничих факторів, за рахунок яких формується податковий кредит:

а) товари/послуги, які придбаваються сільськогосподарським підприємством для їх використання у виробництві сільськогосподарської продукції, а також основні фонди, які придбаваються (споруджуються) з метою їх використання у виробництві сільськогосподарської продукції;

б) послуги, супутні постачанню сільськогосподарського товару, який вирощується, відгодовується, виловлюється або збирається (заготовлюється) безпосередньо платником податку:

сіяння та саджання рослин, збирання врожаю, його брикетування чи складування, проведення інших польових робіт, включаючи внесення добрив та засобів захисту рослин;

пакування та підготовка до продажу, у тому числі сушіння, очищення, розмелювання, дезінфекція та силосування сільськогосподарської продукції (01.41.0 КВЕД);

зберігання сільськогосподарської продукції;

вирощування, розведення, відгодівля та забій свійських сільськогосподарських тварин, застосування засобів захисту тварин, проведення протиепізоотичних заходів;

отримання послуг з використання сільськогосподарської техніки, крім отримання її у фінансову оренду (лізинг);

отримання послуг, супутніх веденню сільськогосподарської діяльності, а саме з питань оподаткування, бухгалтерської звітності та обліку, організації внутрішнього виробничого управління (74.14.0 КВЕД);

знищення бур'яну та шкідливих комах, оброблення посівів і сільськогосподарських площ засобами захисту рослин, а також використання засобів захисту тварин;

експлуатація меліоративних зрошувальних та осушувальних систем для посівних площ і сільськогосподарських угідь;

розділ м'яса для товарної кондиції.

Отже, законодавцем визначено певний перелік послуг/товарів, які підприємством можуть бути віднесені до виробничих факторів, за рахунок яких формується податковий кредит.

Згідно з підпунктом 5 пункту 4 розділу V Порядку №678 у рядку 16.3 відображаються суми податку на додану вартість, включені до податкового кредиту за операціями сільськогосподарських або переробних підприємств із вивезення сільськогосподарської продукції або продукції власного виробництва переробних підприємств у митному режимі експорту.

Значення цього рядка переноситься з рядка 16.3 декларації 0121-0123/0140 до рядка 16.3 декларації 0110. Сума податку на додану вартість у рядку 16.3 декларацій 0121-0123/0140 відображається, згідно з бухгалтерською довідкою, в якій така сума розраховується, виходячи із фактично сплаченої (нарахованої): постачальникам товарів/послуг, вартість яких була включена до складу виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит по сільськогосподарських товарах (супутніх послугах), вивезених у митному режимі експорту (декларації 0121-0123); та включеної до податкового кредиту суми податку постачальникам товарів/послуг, визначених відповідно до пункту 1 підрозділу 2 розділу XX Кодексу, вартість яких включена до вартості експортованої продукції власного виробництва (декларація 0140).

Бухгалтерська довідка має бути складена згідно з податковими накладними, митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 Кодексу, які є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, з урахуванням норм пункту 198.6 статті 198 Кодексу, та містити вичерпний їх перелік.

Зі зведеної розшифровки по витратам, які були включені в розрахунок по бюджетному відшкодуванню за підписом директора та головного бухгалтера ТОВ "Аграрний дім ім.Горького" (а.с.195 т.І) вбачається, що такими витратами є: запасні частини та ремонт ОЗ, послуги залізниці (підвезення добрив), МШП (спец одяг), оренда ОЗ (техніка, склади для зберігання ззр), паливо, транспортні послуги, відвантаження зерна, зберігання зерна, транспортування зерна, інші витрати на збут. Також, позивачем надано розшифровки витрат на збут ячменю, пшениці 2014 року (а.с.205-239 т.І).

З зазначеної розшифровки витрат та з наданого відповідачем переліку податкових накладних, за якими позивачем був сформований податковий кредит (а.с. 210-238 т.4) вбачається, що до загальновиробничих витрат позивачем були віднесені витрати на послуги з відвантаження зерна залізничним транспортом, зважування зерна на залізничних вагах, оформлення ВМД, товарно-супровідних документів, придбання знаків дорожніх, транспортно-експедиторських послуг.

Проте, колегія суддів зазначає, що транспортні послуги, послуги з відвантаження зерна, зберігання зерна, транспортування зерна, оформлення товарно-супровідних документів та ВМД, інші витрати на збут не є послугами, які відносяться до виробничих факторів у відповідності до приписів пп. 209.15.1 п. 209.15 ст.209 ПК України, за рахунок яких формується податковий кредит.

Крім того, колегія суддів зазначає, що позивачем документально не доведено, що товари, витрати на придбання яких брали участь у формуванні податкового кредиту, який позивачем включений до р. 16.3 податкової декларації з ПДВ за жовтень 2014 року, а саме: рушники, паста авто майстер, шини автомобільні до легкових автомобілів, спецодяг, спец рукавиці, послуги з енергопостачання, будматеріали та електротовари використані позивачем саме у виробництві обсягів спірної сільськогосподарської продукції (пшениці та ячменю).

Таким чином, колегія суддів зазначає, що вищенаведені витрати понесені позивачем на придбання вказаних вище послуг/товарів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, не можуть брати участь у бюджетному відшкодуванні податку на додану вартість.

Як вбачається з матеріалів справи, при розрахунку суми податкового кредиту, що підлягає бюджетному відшкодуванню при експорті, підприємством використовувалась власна Методика.

Позивачем прийнято наказ №48-ОД від 30.06.2011 року про облікову політику підприємства та організацію бухгалтерського обліку (а.с.110- 121 т.ІІІ).

Наказом №68-ОД від 01.10.2014 року внесено зміни до положення про облікову підприємства, яким доповнено п.3.11 : при проведенні експорту сільськогосподарської продукції власного виробництва розрахунок податкового кредиту, що підлягає бюджетному відшкодуванню проводиться згідно Методики визначення суми податкового кредиту, що підлягає бюджетному відшкодуванню при експорті сільськогосподарської продукції власного виробництва (додаток 11).

Додатком №11 до Наказу №68-ОД від 01.10.2014 року визначено методику визначення суми податкового кредиту, що підлягає бюджетному відшкодуванню при експорті сільськогосподарської продукції власного виробництва.

Так, Додатком № 11 до вищенаведеного Наказу є "Методика визначення суми податкового кредиту, що підлягає бюджетному відшкодуванню при експорті сільськогосподарської продукції власного виробництва", у відповідності до якої, сума податкового кредиту розраховується шляхом вирахування коефіцієнта, який застосовується до податкових накладних, згідно з якими визначено суму коригування податку на додану вартість по кожній податковій накладній, на підставі яких проведено отримання робіт, послуг та вартість яких враховано в обліку підприємства у прямих, не прямих витратах та витратах на збут.

Тобто, коригування податкового кредиту по прямим та загальновиробничим витратам здійснюється, позивачем, на підставі власної методики у відсотковому відношенні.

Між тим, колегія суддів зазначає, що жодним Положенням про бухгалтерський облік та жодним нормативним актом, яким передбачені основні принципи облікової політики підприємства для ведення фінансової звітності не передбачено право підприємства на розроблення власної методики розрахунку суми податкового кредиту, що підлягає бюджетному відшкодуванню при експорті сільськогосподарської продукції у відповідності до вимог пунктів 209.4 та 209.15 статті 209 ПК України.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем до Сахновщинського відділення Красноградської ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області подано податкову декларацію з ПДВ та додатками за жовтень 2014 року (вх.№90676639503 від 20.11.2014 р.) від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, відображене у рядку 19 податкової декларації у розмірі 1220898 грн.

З акту перевірки від 10.02.2015 №44/20-16-15-21/30772496 вбачається, що причиною виникнення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за жовтень 2014 року є перенесення до загальної декларації зі спеціальної декларації сум податкового кредиту по придбаним ТМЦ, використаних на виробництво експортованої пшениці та ячменю, а саме: в жовтні реалізовано на експорт всього 7957,144 т. на суму 20585843,86 грн. (р.2.1 спецдекларації за жовтень 2014 р.№9067640047 від 20.11.2014р.), відсоток експортних операцій у складі ряд.19-100%, від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту , відображене у рядку 19 податкової декларації складає 1220898 грн.

Колегія суддів зазначає, що Положеннями податкового законодавства визначено, що формування податкового кредиту передбачено виключно на умовах безпосередньої участі сплаченого (нарахованого) податку на додану вартість постачальникам за напрямами господарської діяльності такого платника податку на додану вартість, тобто позивач для перенесення податкового кредиту зі скороченої до загальної декларації з податку на додану вартість мав використати виключно податок на додану вартість, сплачений (нарахований) для виробництва та продажу експортованої сільськогосподарської продукції (пшениці та ячменю).

Згідно з Порядком заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість бухгалтерська довідка, у випадку коригування рядка 16.3 декларації, складається на підставі повного переліку податкових накладних, складених постачальниками на поставлені сільськогосподарські товари (супутні послуги), вартість яких була включена до складу виробничих факторів, пов'язаних із виробництвом експортованої пшениці та ячменю.

В свою чергу докази на підтвердження того, що розшифровки по витратам, які були включені в розрахунок бюджетного відшкодування сформовано на підставі податкових накладних, які містять фактично сплачену постачальникам товарів/послуг суму, що включена до складу виробничих факторів, пов'язаних із виробництвом саме обсягів експортованої пшениці та ячменю відсутні.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що позивачем документально не доведено, що витрати позивача, включені до складу виробничих факторів, які були включені в розрахунок бюджетного відшкодування пов'язані із виробництвом саме обсягів експортованої пшениці та ячменю, а тому погоджується з висновками контролюючого органу про порушення позивачем п.209.4, п.209.15 ст.209 ПК України ПК України, оскільки позивачем неправомірно було завищено суму податкового кредиту на загальну суму 701489,66 грн, у зв'язку з безпідставним віднесенням позивачем до складу ряд.16.3 суми ПДВ по придбаним ТМЦ, використання яких для виробництва експортованої продукції (ячменя та зерна озимої пшениці) та пов'язаних зі збутом сільськогосподарської продукції документально не підтверджено.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про правомірність податкового повідомлення-рішення Красноградської ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області від 27 лютого 2015 року № 0000251500 в частині зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 701489,66 грн.

За таких обставин, через порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрний дім ім. Горького" до Південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення Красноградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області від 27.02.2015 р. за № 0000251500 в частині суми зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 701489,66 грн з прийняттям в цій частині нової постанови, якою в задоволенні вказаної частини позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрний дім ім. Горького" відмовити.

В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.12.2015 року залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області задовольнити частково.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.12.2015р. по справі № 820/6937/15 скасувати в частині задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрний дім ім. Горького" до Південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення Красноградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області від 27.02.2015 р. за № 0000251500 в частині суми зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 747801,5 грн та прийняти в цій частині нову постанову, якою в задоволенні вказаної частини позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрний дім ім. Горького" відмовити.

В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.12.2015 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Макаренко Я.М. Судді (підпис) (підпис) Мінаєва О.М. Шевцова Н.В. Повний текст постанови виготовлений 15.08.2016 р.