Постанова

від 08.08.2016 по справі 825/1222/16

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 серпня 2016 року Чернігів Справа № 825/1222/16

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Поліщук Л.О.,

за участі секретаря Скугаревої Н.О.,

за участі представників позивача Скроботова Є.А.,

Дубодєлової О.В.

за участі представника відповідача Гладченко Н.Л.,

Топчій М.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Зоря" до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

04.07.2015 Товариства з обмеженою відповідальністю "Зоря" (далі - ТОВ "Зоря", позивач) звернулось з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області (далі - ГУ ДФС у Чернігівській області, відповідач) і просить скасувати податкове повідомлення-рішення прийняте ГУ ДФС у Чернігівської області від 31.03.2016 за № 0001022200.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що вважає спірне податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що не ґрунтується на нормах закону, а тому вважає, що воно підлягає скасуванню.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги просили задовольнити в повному обсязі.

Представники відповідача позовні вимоги не визнали та зазначили, що оспорюване податкове повідомлення-рішення повністю відповідає чинному законодавству, оскільки обов'язковою умовою для звільнення операції з реорганізації платника податків від оподаткування є передача частини майна до статутного фонду іншого суб'єкта господарювання, який є платником ПДВ. У свою чергу, ТОВ ім. Шевченка не було збільшено статутний фонд за рахунок майна згідно акту приймання-передачі від 31.12.2015, а тому зазначена операція є постачанням товарів і підлягає оподаткуванню згідно п. 185.1 статті 185 Податкового кодексу України.

Окремо наголосили, що не підтверджені (завищені) суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість у грудні 2015 року у розмірі 734766 грн. та податкового кредиту з податку на додану вартість на загальну суму 734766 грн. за результатами господарських операцій по взаємовідносинам з Державним підприємством "Дослідне господарство "Донецьке" Національного наукового центру "Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського" та ДП "Бета-Сервіс" до основного зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій податкового повідомлення-рішення 31.03.2016 № 0001022200 не увійшли, незважаючи на те, що контролюючим органом зазначені порушення описані у акті перевірки від 11.03.2016 № 102/22/05447160.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ТОВ "Зоря" (код 05447160) зареєстровано в якості юридичної особи 26.02.2004 в Рiпкинській районній державній адмiнiстрацiї Чернiгiвської областi, (Свідоцтво про державну реєстрацію від 26.02.2004 № 84), перебуває на обліку в ДПI у Ріпкинському районі та є платником податку на додану вартість.

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 04.07.2016 (а.с. 49 Т.2), основним видом діяльності ТОВ "Зоря" є 01.11 вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.

Судом встановлено, що на підставі направлень від 25.02.2016 № 423, № 424, виданих ГУ ДФС у Чернігівської області, головним державним ревізором - інспектором відділу перевірок з окремих питань ГУ ДФС у Чернігівської області Топчій Мариною Леонідівною, старшим державним ревізором - інспектором відділу доходів і зборів з фізичних осіб ДПІ у Ріпкинському районі ГУ ДФС у Чернігівської області, Кривенковою Зоєю Володимирівною згідно із пп. 20.1.4 п.20.1 статті 20, пп.78.1.7 п.78.1 статті 78, статті 82 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI зі змінами та доповненнями, ст.13 Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" та відповідно до наказу ГУ ДФС у Чернігівської області від 25.02.2016 № 292 проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "Зоря" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 31.12.2015.

Направлення № 423, № 424 від 25.02.2016 пред'явлено 26.02.2016 та копію наказу Головного управління ДФС у Чернігівській області від 25.02.2016 № 292 про проведення перевірки вручено 25.02.2016 під розписку Голові ліквідаційної комісії ТОВ "Зоря" Химичу Миколі Васильовичу.

Перевірку проведено з відома та в присутності Голови ліквідаційної комісії ТОВ "Зоря" Химича Миколи Васильовича.

У журналі реєстрації перевірок ТОВ "Зоря" запис не проведено, оскільки журнал не надававсь.

Перевірка проводилась з 25.02.2016 по 02.03.2016, за результатами якої складено акт перевірки від 11.03.2016 № 102/22/05447160 (а.с. 59-100 Т.2).

В ході перевірки ГУ ДФС у Чернігівської області, серед іншого, встановлено порушення статті 185, п. 187.1 статті 187, статті 188, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 статті 198, п. 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого було занижено податок на додану вартість у грудні 2015 року на суму 3600209 грн.

На підставі акту перевірки було прийняте податкове повідомлення-рішення від 31.03.2016 № 0001022200, яким збільшено суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість за основним платежем у сумі 3600209,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 1800105,00 грн. (а.с. 48 Т.2).

Вищезазначені податкові повідомлення-рішення було оскаржено до ДФС у Чернігівської області, за результатом розгляду скарги ДФС у Чернігівської області прийняло рішення від 13.06.2016 № 13102/6/99-99-11-01-02-25 (а.с. 114-119 Т.2), яким податкове повідомлення-рішення 31.03.2016 № 0001022200 залишило без змін, а скаргу товариства без задоволення.

В контексті нарахованого позивачу грошового зобов'язання, судом встановлено, що перевіркою повноти нарахування податку на додану вартість за період з 01.01.2015 по 31.12.2015 перевіряючими встановлено його заниження у грудні 2015 року на суму 3600209 грн.

До такого висновку контролюючий орган прийшов тому, що протоколом загальних зборів ТОВ "Зоря" від 18.12.2014 було прийняте рішення про припинення діяльності Товариства шляхом його реорганізації - приєднання до ТОВ ім. Шевченка з одночасної передачею всього майна, прав і обов'язків.

15.01.2015 року реєстратором було прийнято рішення про припинення юридичної особи №10551270015000189, причина зняття з обліку 21 - в результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення.

16.01.2015 року стан платника змінений на 3 прийнято рішення про припинення (Розпочато ліквідаційну процедуру).

31.12.2015 було складено передавальний акт між ТОВ "Зоря" та ТОВ ім. Шевченка та акт прийому-передачі основних засобів, ТМЦ, незавершеного виробництва, грошових коштів, дебіторської заборгованості, кредиторської заборгованості, нерозподіленого прибутку, статутного капіталу, додаткового капіталу, резервного капіталу, додаткового капіталу, резервного капіталу між ТОВ "Зоря" та ТОВ ім. Шевченка станом на 31.12.2015 на виконання Протоколу б/н загальних зборів ТОВ "Зоря" від 31.12.2015 "Про припинення діяльності Товариства шляхом його реорганізації", згідно яких залишок не реалізованих основних фондів та інше, було передано з ТОВ "Зоря" на ТОВ ім. Шевченка.

Станом на 31.12.2015 свідоцтво платника ПДВ у ТОВ "Зоря" не було анульоване, дата анулювання як платника ПДВ - 17.02.2016.

При цьому, як зазначають перевіряючі, статутний фонд ТОВ ім. Шевченка на дату реєстрації складав 45000 грн. та станом на 11.03.2016 року - 45000 грн., тобто передачі майна ТОВ "Зоря" до статутного фонду ТОВ ім. Шевченка не відбулось.

З огляду на вищезазначене, контролюючий орган вважає, що в порушення п. 185.1. ст. 185 Податкового кодексу України ТОВ "Зоря" не були нараховані податкові зобов'язання з податку на додану вартість у грудні 2015 року на суму 3600209 грн.

При цьому, з письмових пояснень представника відповідача від 05.08.2016 № 466/25-01-10-15 судом встановлено, що збільшена сума податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 3600209 грн. складається з сум (вартісного показника) переданих активів відповідно до акту приймання-передачі від 31.12.2015 і зазначені нарахування були здійснені контролюючим органом вибірково, а саме: 2454175,23 грн., 301799,33 грн., 8722,64 грн., 47763,70 грн., 1678 грн., 296256,2 грн., 14890650,03 грн. = 18001045,13 грн.; ПДВ: 18001045,13 грн. * 20% =3600209 грн.

Крім того, суд вважає за необхідне наголосити, що під фіксацію у судовому засіданні представником відповідача Топчій М.Л. було зазначено, що не є предметом даного спору не підтверджені (завищені) суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість у грудні 2015 року у розмірі 734766 грн. та податкового кредиту з податку на додану вартість на загальну суму 734766 грн. за результатами господарських операцій по взаємовідносинам ТОВ "Зоря" з Державним підприємством "Дослідне господарство "Донецьке" Національного наукового центру "Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського" та ДП "Бета-Сервіс", оскільки при винесенні податкового повідомлення-рішення 31.03.2016 № 0001022200 зазначені порушення контролюючим органом враховані не були.

З таких підстав, суд зазначає, що основною сумою платежу у податковому повідомленні-рішенні від 31.03.2016 № 0001022200 є сума заниження податку на додану вартість у грудні 2015 року у розмірі 3600209 грн. за актом приймання-передачі майна ТОВ "Зоря" до ТОВ ім. Шевченка від 31.12.2015. На зазначену суму були нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 50% на підставі п. 123.1 статті 123 Податкового кодексу України.

Суть спірних правовідносин полягає у тому, що контролюючий орган вважає, що оскільки ТОВ ім. Шевченка не внесено до статутного фонду майно відповідно до акту прийому-передачі основних засобів від 31.12.2015 укладеного між ТОВ "Зоря" та ТОВ ім. Шевченка, то фактично передане майно знаходиться поза межами статутного фонду на яке не може розповсюджуватися пп. 196.1.7 п. 196.1 статті 196 Податкового кодексу України, а отже ТОВ "Зоря" зобов'язане було нарахувати податкові зобов'язання з ПДВ у грудні 2015 року на суму 3600209 грн.

Дослідивши фактичні обставини нарахування податкового зобов'язання, судом враховано, що згідно пп. 16.1.4 п. 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи із врахуванням визначення терміну "податкове зобов'язання", вказаного в пп. 14.1.156 п. 14.1 статті 14 Кодексу.

Відповідно до п. 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Згідно пп. 14.1.191 п. 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Згідно частини першої статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.

Відповідно до частини першої статті 106 Цивільного кодексу України злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади.

Частинами другою та третьою статті 107 Цивільного кодексу України визначено, що після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов'язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов'язання, які оспорюються сторонами. Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статті 16 Закону України "Про господарські товариства", товариство має право змінювати (збільшувати або зменшувати) розмір статутного (складеного) капіталу.

Збільшення статутного (складеного) капіталу може бути здійснено лише після внесення повністю всіма учасниками своїх вкладів (оплати акцій), крім випадків, передбачених цим Законом.

Судом встановлено, що згідно протоколу загальних зборів ТОВ "Зоря" від 18.12.2014 було прийняте рішення про припинення діяльності Товариства шляхом його реорганізації - приєднання до ТОВ ім. Шевченка з одночасної передачею всього майна, прав і обов'язків (а.с. 36 Т. 2).

З матеріалів справи вбачається, що актом прийому-передачі від 31.12.2015 ТОВ "Зоря" були передані ТОВ ім. Шевченка основні засоби, ТМЦ, незавершене будівництво, грошові кошти, дебіторська заборгованість, кредиторська заборгованість, нерозподілений прибуток, статутний капітал, додатковий капітал, резервний капітал (а.с. 28-33), актами від 30.06.2015 ТОВ "Зоря" передало ТОВ ім. Шевченка земельні ділянки (а.с. 34, 35).

Відповідно до пп. 196.1.7 п. 196.1 статті 196 Податкового кодексу України, операції з реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення та перетворення) юридичних осіб не є об'єктом оподаткування.

Податковий кодекс України не містить визначення поняття "реорганізація юридичної особи". Разом з тим, у п. 98.1 статті 98 Податкового кодексу України містить визначення поняття "реорганізація платника податків".

З огляду на те, що для цілей оподаткування юридично значимою є реорганізація юридичної особи саме як платника податку, то розкриваючи зміст операції, зазначеної у пп. 196.1.7 п. 196.1 статті 196 Податкового кодексу України слід керуватися п. 98.1 статті 98 Податкового кодексу України.

Поряд з цим, згідно з положеннями статті 98 Податкового кодексу України під реорганізацією платника податків розуміється: зміна організаційно-правового статусу товариства; злиття платників податків; поділ платника-податків; виділення платника податків.

Суд вважає безпідставним посилання контролюючого органу на пп. 98.1.4 та пп. 98.1.2 п. 98. 1 статті 98 Податкового кодексу України, оскільки останні передбачають злиття та виділення платника податків, а тому до спірних правовідносин зазначені норми не можуть бути застосовані.

Між тим, стаття 98 Податкового кодексу України не охоплює всі варіанти реорганізації визначені іншими статтями Податкового кодексу, зокрема і пп. 196.1.7 п. 196.1 статті 196 Податкового кодексу України, наприклад приєднання.

З таких підстав, Податковий кодекс не визначає жодних умов та обмежень для застосування пп. 196.1.7 п. 196.1 статті 196 Податкового кодексу України у разі реорганізації платника податків шляхом приєднання, а тому відсутність факту збільшення статутного фонду ТОВ ім. Шевченка на суму переданого майна ТОВ "Зоря" та реєстрація ТОВ "Зоря" платником ПДВ не можуть бути підставами для констатації обов'язку позивача нарахувати податкові зобов'язання з ПДВ у грудні 2015 року на суму 3600209 грн.

Таким чином, дослідивши п. 98.1 статті 98 та пп. 196.1.7 п. 196.1 статті 196 Податкового кодексу України, у сукупності суд дійшов висновку про те, що не є об'єктом оподаткування операція з приєднання, як операція з реорганізації платника податків.

З таких підстав, суд спростовує твердження контролюючого органу, що операція з приєднання ТОВ "Зоря" до ТОВ ім. Шевченка є постачанням товарів в розумінні пп. 14.1.191 п. 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, а тому підлягає оподаткуванню згідно п. 185.1. статті 185 Податкового кодексу України.

Зважаючи на встановлене, суд вважає, що дії ГУ ДФС у Чернігівської області щодо винесення податкового повідомлення-рішення від 31.03.2016 № 0001022200 знаходились поза межами правового поля, а висновки контролюючого органу викладені у акті перевірки від 11.03.2016 № 102/22/05447160 є безпідставними та такими, що суперечать чинному законодавству України.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з частини другої статті статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, встановивши, на підставі досліджених доказів та їх правової оцінки, згідно вимог Податкового кодексу України, враховуючи статтю 19 Конституції України та частину першу статті 11, статті 71, 72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що позовні вимоги ТОВ "Зоря" підлягають задоволенню повністю, а податкове повідомлення-рішення від 31.03.2016 № 0001022200 - скасуванню.

Керуючись статтями 2, 9, 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Чернігівський окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення прийняте ГУ ДФС у Чернігівської області від 31.03.2016 за № 0001022200.

Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя Л.О. Поліщук