02-4/6-29
ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
ПОСТАНОВА
23.04.07 Справа № 02-4/6-29
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії
головуючого-судді Михалюк О.В.
суддів Новосад Д.Ф.
Мельник Г.І.
розглянув апеляційну скаргу товариства по зовнішнім інвестиціям у формі ТзОВ, Німеччина
на ухвалу господарського суду Львівської області від 21.02.2007р.
у справі № 02-4/6-29
за заявою товариства по зовнішнім інвестиціям у формі ТзОВ, Німеччина
до ВАТ «Завод «Львівсільмаш», м.Львів
про визнання банкрутом,
з участю представників :
від скаржника - не з»явився
від боржника –не з»явився
В ході судового засідання сторонам права і обов”язки, передбачені ст.22 ГПК України роз”яснені, заперечень щодо складу суду не поступало.
Сторони належним чином були повідомлені про день та час слухання справи, однак повноважних представників в засідання не скерували, в зв”язку з чим колегія вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за наявними у справі доказами.
Ухвалою господарського суду Львівської області від 21.02.2007р. № 02-4/6-29 (суддя Синчук М.) повернуто без розгляду заяву товариства по зовнішнім інвестиціям у формі ТзОВ, Німечччина про порушення провадження у справі про банкрутство ВАТ «Завод «Львівсільмаш», м.Львів.
Не погоджуючись з даною ухвалою ініціюючий кредитор –товариство по зовнішнім інвестиціям у формі ТзОВ подав до Львівського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати згадану ухвалу, посилаючись, зокрема, на те, що у заяві про порушення справи про банкрутство чітко зазначено та підтверджено відповідними документами, що вимоги кредитора до боржника є безспірні та складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку. Зокрема, як зазначає скаржник, на виконання плану санації ВАТ «Завод «Львівсільмаш», затвердженого ухвалою господарського суду Львівської області від 11.08.2004р. по справі про банкрутство № 2/772-112-385, товариство по зовнішнім інвестиціям у формі ТзОВ є інвестором боржника. Згідно затвердженого плану санації заявник повністю виконав своє зобов»язання та перерахував боржнику 210000 євро, що підтверджено довідкою СКБ «Дністер». Як зазначає скаржник, змінами до плану санації від 06.12.2005р. змінено умови попереднього договору і товариство по зовнішнім інвестиціям у формі ТзОВ з цього моменту уже не стало інвестором, а відтак боржник повинен повернути перераховані йому кошти.
Наводить скаржник і інші доводи, що є, на його думку, підставою для скасування оскаржуваної ухвали.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на наступне.
Товариство по зовнішнім інвестиціям у формі ТзОВ, Німеччина звернулось до господарського суду Львівської області із заявою про порушення справи про банкрутство ВАТ «Завод Львівсільмаш», м.Львів.
Положення ч.3 ст.6 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»передбачають такі умови порушення провадження у справі про банкрутство: а) грошові вимоги, які повинні складати 300 мінімальних розмірів заробітної плати; б) вимоги мають бути безспірними; в) вимоги повинні бути не задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку.
Пунктом 1 абз.5 ст.7 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»передбачено, що заява про порушення справи про банкрутство подається боржником або кредитором у письмовій формі та повинна містити виклад обставин, які підтверджують неплатоспроможність боржника, із зазначенням суми боргових вимог кредиторів, а також строку їх виконання, розміру неустойки, реквізитів розрахункового документу про списання коштів з банківського або кореспонденського рахунку боржника та дату його прийняття банківською установою боржника до виконання.
Для порушення провадження у справі про банкрутство кредитор повинен довести дві основні обставини: безспірність своїх вимог та неплатоспроможність боржника.
Відповідно до положень ст.1 вказаного вище Закону безспірні вимоги кредиторів –це вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.
Однак, заявником в порушення вказаної норми Закону не було представлено суду першої інстанції ні доказів визнання претензії, ні інших розрахункових документів, на підставі яких здійснюється списання коштів з рахунку боржника у безспірному порядку. Таким чином, кредитором не доведено факт неплатоспроможності боржника, що виключає можливість порушення провадження у справі про банкрутство.
За таких обставин, доводи скаржника зазначені в апеляційній скарзі, апеляційним судом не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст.104 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваної ухвали.
На підставі наведеного та відповідно до вимог ст.ст.91,101-106 ГПК України,-
Львівський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Ухвалу господарського суду Львівської області від 21.02.2007р. № 02-4/6-29 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Головуючий суддя Михалюк О.В.
суддя Новосад Д.Ф.
суддя Мельник Г.І.
Суд | Львівський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 23.04.2007 |
Оприлюднено | 30.08.2007 |
Номер документу | 597714 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Львівський апеляційний господарський суд
Михалюк О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні