Ухвала

від 17.04.2007 по справі 11/551-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

11/551-А

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

УХВАЛА

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

 17.04.07 р.          № 11/551-А

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Алданової  С.О.

 суддів:            Борисенко  І.В.

          Шипка  В.В.

 при секретарі:          Дубінкіній Ю.А.

 За участю представників:

 від позивача - Старченко Р.П. (дов. № 10132/9/10 від 27.12.2006р.)    

від відповідача 1  -             Сіненко Л.В. (дов. б/н від 01.12.2006р.)  

від відповідача 2  -             не з'явився

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва

 на постанову Господарського суду м.Києва від 24.01.2007

 у справі № 11/551-А  (Євсіков О.О.)

 за позовом           Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва

 до           1)Товариства з обмеженою відповідальністю "Чех"

          2)Товариства з обмеженою відповідальністю "Богдан-К"

 про          визнання угоди недійсною,

ВСТАНОВИВ:

 Позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовом про визнання недійсним на підставі ст.ст. 207, 208 ГК України укладеного між відповідачами шляхом обміну документами договору на загальну суму 7706,38 грн., укладення якого підтверджують: податкова накладна № 5111004 від 10.11.2005р., акт здачі-приймання робіт       № 10/4 та рахунок-фактура № СФ-1299, а також позивач просив зобов'язати відповідача-2 повернути відповідачу-1 отримані за спірним договором грошові кошти у розмірі 7706,38 грн. та стягнути з відповідача-1 в доход держави вартість отриманого за спірною угодою товару у розмірі 7706,38 грн., на підставі ст. 208 ГК України.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.12.2006 р. у справі               № 11/551-А було закрито провадження у справі в частині позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) „Богдан-К” у зв'язку з ліквідацією (припиненням) відповідача-2 - ТОВ „Богдан-К”, як юридичної особи через визнання його банкрутом.

У зв'язку з цим, заявою від 24.01.2007 р. позивачем було змінено позовні вимоги і він просив визнати недійсною вищевказану угоду та стягнути з ТОВ „Чех” в доход Державного бюджету України вартість отриманого за спірною угодою товару у розмірі 7706,38 грн.

Постановою господарського суду міста Києва від 24.01.2007 р. у справі  № 11/551-А в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю. Суд мотивував постанову недоведеністю позивачем того, що, укладаючи угоду, сторони діяли з метою, яка суперечила інтересам держави та суспільства, а також суд зазначив, що ТОВ „Богдан-К” на час прийняття рішення у справі є ліквідованим, а застосування відповідної санкції в частині стягнення в доход держави отриманого за спірною угодою до ТОВ „Чех” (добросовісної сторони угоди) було б порушенням загальноправових та конституційних принципів відповідальності саме винної сторони.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить зазначену постанову скасувати та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити, вважаючи постанову такою, що прийнята з порушенням норм матеріального права, а саме ст. 207 ГК України, та процесуального права, а саме ч.3 ст. 159 КАС України.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі.

Відповідач-1 письмового заперечення на апеляційну скаргу не надав, його представник в судовому засіданні апеляційної інстанції проти вимог апеляційної скарги заперечував, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову суду – без змін, вважаючи постанову законною та обґрунтованою.

Доказів скасування ухвали господарського суду міста Києва від 25.12.2006 р. у справі № 11/551-А про закриття провадження у справі в частині позовних вимог до ТОВ „Богдан-К” суду не надано, а тому справа розглядається без представників ТОВ „Богдан-К”.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача-1, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, між ТОВ „Богдан-К” та  ТОВ „Чех” шляхом обміну документу було укладено угоду на суму 7706,38 грн.

Відповідно до акта здачі-приймання робіт за № 10/4, ТОВ „Богдан-К” було виконано роботи, а ТОВ „Чех” прийнято вказані роботи вартістю 7706,38 грн., в т.ч. ПДВ у розмірі 1279,07 грн.

Факт виконання умов зазначеного договору також підтверджується виписаною Товариством з обмеженою відповідальністю „Богдан-К” відповідачу-1 податковою накладною № 5111004 від 10.11.2005 р. на загальну суму 7706,38 грн., в т.ч. 1279,07 грн. – ПДВ.

Позовні вимоги ДПІ у Подільському районі м. Києва мотивувала тим, що спірна угода була спрямована на досягнення мети, завідомо суперечної інтересам держави і суспільства, що підтверджується наявністю умислу у ТОВ „Богдан-К”, а умисел ТОВ „Богдан-К”, на думку позивача, підтверджується:

- рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 10.03.2006 р. у справі         № 2-1161, яким визнано недійсним статут ТОВ „Богдан-К” з моменту його складання та скасовано свідоцтво платника ПДВ з моменту внесення до реєстру платників ПДВ;

- актом від 10.05.06 року № 933/19-4013-1, яким анульовано свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ „Богдан-К”,

- вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 13.07.2006 р. у кримінальній справі, яким засновника ТОВ „Богдан-К” Шандуру С.В. визнано винною в скоєнні злочину, передбаченого ст. 27 ч. 2 та ст. 205 ч. 1 КК України, а саме фіктивне підприємництво, тобто створення або придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона, за попередньою змовою групою осіб, якщо його спільно вчинили декілька осіб (дві або більше), які заздалегідь, тобто до початку злочину, домовились про спільне його вчинення;

- наявністю порушеної 24.03.2006 р. кримінальної справи щодо Баскакова Р.Б., як директора ТОВ „Богдан-К” за ознаками злочину, передбаченого ст.212 ч. 3 КК України.

У зв'язку з наведеним позивач вважає, що укладена відповідачами угода має бути визнана недійсною на підставі статті 207 ГК України, із застосуванням наслідків, передбачених статтею 208 ГК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 ГК України, господарське зобов'язання, яке вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, може бути на вимогу відповідного органу державної влади визнано недійсним повністю або в частині.

Частиною 1 статті 208 ГК України визначено, що у випадку, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Апеляційний суд погоджується з твердженням суду першої інстанції про те, що рішення районного суду не звільняє позивача від доведення наявності умислу ТОВ „Богдан-К” на укладення угоди, що суперечить інтересам держава та суспільства.

Згідно з п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику в справах про визнання угод недійсними” № 3 від 28.04.1978 р. (з наступними змінами), до угод, укладених з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, зокрема, належать угоди, спрямовані на приховування фізичними та юридичними особами доходів від оподаткування.

Матеріали справи свідчать про те, що на підставі акта перевірки ДПІ у Подільському районі м. Києва від 15.09.2006 р. № 78/23-608/33548462 „Про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ „Чех” (код ЄДРПОУ 33548462) за період 01.07.2005 р. по 31.12.2005 р.”  позивачем   прийнято   податкове повідомлення-рішення  від 26.09.2006 р. №0000062360/0, яким ТОВ „Чех” визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у загальній сумі 173237,85 грн., в тому числі 115491,90 грн. основного платежу та 57745,95 грн. штрафних санкцій.          

Однак, матеріали справи не містять жодного доказу про визначення податкових зобов'язань ТОВ „Богдан-К” за спірною угодою з ТОВ „Чех”, а тому, твердження позивача про те, що вказане податкове повідомлення-рішення свідчить про наявність умислу на укладення угоди з метою, суперечною інтересам держави та суспільства у відповідача-2, суд першої інстанції мотивовано визнав безпідставним.          

Позивачем не доведено, що за результатом виконання спірного договору у ТОВ „Богдан-К”, як у особи, щодо якої ставиться питання про наявність в її діях протиправного умислу, наявний податковий борг, у зв'язку з чим твердження позивача про завдання державі збитків у вигляді несплачених податків є недоведеним.

Також місцевий господарський суд вірно зазначив, що свідоцтво платника ПДВ - ТОВ „Богдан-К” анульовано актом ДПІ у Подільському районі м. Києва № 4279/29/203 лише з 10.05.2006р., в той час як податкова декларація за спірною угодою була виписана ТОВ „Богдан-К” в 2005 році. Тобто, на момент укладення та виконання спірної угоди ТОВ „Богдан-К” було належним чином зареєстрованим підприємством та платником податків.

Отже, позивачем не надано належних доказів на підтвердження того, що укладаючи угоду, сторони діяли з метою, яка суперечила інтересам держави та суспільства, навпаки, встановлені судом факти свідчіть про те, що ТОВ „Богдан-К” сплатив продавцю в ціні товару податок на додану вартість.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що ТОВ „Богдан-К” постановою господарського суду м. Києва від 23.12.2005 року у справі № 43/899 визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, підприємницьку діяльність банкрута завершено. Ухвалою господарського суду м. Києва від 17.02.2006 року у справі  № 43/899 затверджено звіт ліквідатора, ліквідаційний баланс та ліквідовано банкрута ТОВ „Богдан-К”, як юридичну особу в зв'язку з банкрутством.

Відповідно до листа Головного управління статистики у м. Києві від 23.03.2006 року № 1447, ТОВ „Богдан-К” виключено з Єдиного державного реєстру на підставі реєстраційної карти № 9 виданої Голосіївською РДА 20.03.2006 року, номер запису 10681170002002642.

Враховуючи ліквідацію ТОВ „Богдан-К”, яке було відповідачем-2 у справі, місцевий господарський суд закрив провадження у справі №11/551-А в частині позовних вимог до ТОВ „Богдан-К”, у відповідності до п. 5 ч. 1 ст. 157 КАС України.

Відповідно до Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, юридичним наслідком визнання ТОВ „Богдан-К” банкрутом є здійснення ліквідаційної процедури, під час якої вирішуються питання про задоволення вимог кредиторів, в т.ч. держави. Тому суд першої інстанції вірно зазначив, що у зв'язку з ліквідацією ТОВ „Богдан-К” питання щодо будь-яких його зобов'язань, в тому числі щодо сплати податків та зборів, є вирішеними, що вказує на відсутність заборгованості також і перед бюджетом.

Сам факт визнання підприємства банкрутом чи скасування його державної реєстрації не тягне за собою недійсність всіх угод, укладених з моменту його державної реєстрації і до моменту виключення з державного реєстру.

Також, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що нормою статті 208 ГК України передбачено стягнення отриманого за договором зі сторони зобов'язання, яка не мала протиправного умислу, саме після того, як усе одержане за договором буде повернуто останній стороною, протиправний умисел якої буде встановлено.

Оскільки позивач зазначав про наявність протиправного умислу у    відповідача-2 - ТОВ „Богдан-К”, і жодних доказів щодо наявності протиправного умислу у ТОВ „Чех” при укладанні спірної угоди позивачем не надано, то, з урахуванням правової природи позову та вимог норм ст. 208 ГК України, ліквідація ТОВ „Богдан-К” унеможливлює розгляд вимог позивача щодо визнання недійсної угоди укладеної між відповідачами на підставі ст. 207 ГК України та застосування наслідків передбачених ст. 208 ГК України.

Враховуючи, що ТОВ „Богдан-К” на час прийняття рішення у справі є ліквідованим, то відповідна санкція в частині стягнення в доход держави отриманого за спірною угодою може бути застосована виключно до ТОВ „Чех” (добросовісної сторони угоди), що було б порушенням загальноправових та конституційних принципів відповідальності саме винної сторони.

З огляду на викладене, місцевий господарський суд правомірно відмовив повністю у задоволенні позовних вимог до ТОВ „Чех”.

За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для задоволення апеляційної  скарги, скасування чи зміни оскаржуваної постанови суду не вбачається.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, п.6 розділу VІІ  КАС України, Київський апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

 Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва залишити без задоволення, а постанову господарського суду міста Києва від 24.01.2007 року у справі  № 11/551-А - без змін.

Справу  № 11/551-А повернути до господарського суду міста Києва.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня набрання законної сили.

 Головуючий суддя          Алданова  С.О.

 Судді

           Борисенко  І.В.

          Шипко  В.В.