Рішення

від 08.08.2016 по справі 910/12130/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.08.2016Справа №910/12130/16

Суддя Господарського суду міста Києва Карабань Я.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АЛПАКС»

до товариства з обмеженою відповідальністю «Літера-Друк»

про стягнення заборгованості в розмірі 10 263,37 грн,

за участю представників сторін:

від позивача: Онищенко Т.О. (довіреність № 19/07 від 19.07.2016);

від відповідача: не з'явились,

В С Т А Н О В И В:

У липні 2016 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «АЛПАКС» (далі - позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю «Літера-Друк» (далі - відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 10 263,37 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач пояснив, що між ним та відповідачем був укладений договір поставки № 010306 від 01.03.2013 (далі - договір), згідно з умовами якого позивач зобов'язувався передати відповідачу товар, а відповідач зобов'язувався вказаний товар прийняти та оплатити вчасно і в повному обсязі.

Проте, відповідач зобов'язання, взяті на себе згідно з умовами договору, виконав не належним чином, товар, переданий позивачем, оплатив частково та з порушенням строків оплати, визначених умовами договору.

Вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до суду, просив стягнути з відповідача основний борг у розмірі 8 076,58 грн та 2 186,79 грн пені.

Провадження у справі № 910/12130/16 порушено ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.07.2016, її розгляд призначено на 25.07.2016.

25.07.2016 через загальний відділ діловодства суду представником позивача були подані документи, витребувані ухвалою суду від 05.07.2016, для долучення до матеріалів справи.

У судовому засіданні представник позивача надав пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду від 05.07.2016 не виконав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.07.2016 розгляд справи відкладено на 08.08.2016.

02.08.2016 через загальний відділ діловодства суду представником позивача було подано клопотання про долучення до матеріалів справи документів, витребуваних ухвалою суду від 25.07.2016.

08.08.2016 представник позивача в судовому засіданні подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи, яке судом було задоволено. Позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвал суду від 05.07.2016, 25.07.2016 не виконав.

Ухвали у даній справі надсилались, зокрема, й відповідачу на його адресу місцезнаходження, яка відповідає відомостям, внесеним до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, та були отримані представником останнього, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення, долученими до матеріалів справи.

Відтак, в силу ч. 1 ст. 64 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» № 18 від 26.12.2011, відповідач вважається повідомленим належним чином про дату, час і місце розгляду справи.

Однак, відповідач в жодне судове засідання свого повноважного представника не направив, обґрунтованих письмових пояснень із зазначенням поважних причин неявки його представника у судові засідання суду не надав, правом, наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, відзиву на позов не надав, а тому, відповідно до положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа була розглянута за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 08.08.2016 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив наступне:

01.03.2013 між товариством з обмеженою відповідальністю «АЛПАКС» (далі - позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю «Літера-Друк» (далі - відповідач) був укладений договір поставки № 010306 (далі - договір), згідно з умовами якого позивач зобов'язувався передати відповідачу пакувальні матеріали, матеріали господарського споживання та вироби для харчової промисловості (далі - товар), а відповідач зобов'язувався вказаний товар прийняти та оплатити вчасно і в повному обсязі.

Позивач передав відповідачу товар загальною вартістю 214 892,54 грн, що підтверджується видатковими накладними: № 3 від 01.03.2013, № 70, № 71 від 15.03.2013, № 129 від 25.03.2013, № 167 від 29.03.2013, № 240 від 08.04.2013, № 408 від 24.04.2013, № 436 від 26.04.2013, № 464 від 29.04.2013, № 559 від 15.05.2013, № 685 від 24.05.2013, № 948 від 17.06.2013, № 1108 від 27.06.2013, № 1217 від 08.07.2013, № 1298 від 12.07.2013, № 1399 від 22.07.2013, № 1448 від 25.07.2013, № 1590 від 05.08.2013, № 1786 від 19.08.2013, № 1959 від 30.08.2013, № 2129 від 11.09.2013, № 2209 від 17.09.2013, № 2375 від 27.09.2013, № 2557 від 10.10.2013, № 2739 від 22.10.2013, № 2860 від 29.10.2013, № 3176 від 19.11.2013, № 3292 від 26.11.2013, № 3456 від 06.12.2013, № 3580 від 16.12.2013, № 3777 від 27.12.2013, № 96 від 15.01.2014, № 216 від 27.01.2014, № 322 від 04.02.2014, № 456 від 13.02.2014, № 528 від 21.02.2014, № 621 від 28.02.2014, № 1018 від 04.04.2014, № 1165 від 16.04.2014, № 1347 від 06.05.2014, № 1598 від 27.05.2014, № 1717 від 05.06.2014, № 1854 від 18.06.2014, № 1956 від 27.06.2014, № 2084 від 09.07.2014, № 2152 від 15.07.2014, № 2273 від 25.07.2014, № 2305 від 29.07.2014, № 2434 від 11.08.2014, № 3394 від 11.11.2014, № 3641 від 05.12.2014, № 3777 від 18.12.2014, № 13 від 12.01.2015, № 100 від 22.01.2015, № 273 від 16.02.2015, № 350 від 25.02.2015, № 405 від 04.03.2015, № 465 від 12.03.2015, № 554 від 25.03.2015, № 677 від 06.04.2015, № 791 від 23.04.2015, № 869 від 07.05.2015, № 976 від 20.05.2015, № 1105 від 04.06.2015, № 1190 від 15.06.2015, № 1316 від 30.06.2015, № 1492 від 21.07.2015, № 1570 від 29.07.2015, № 1671 від 10.08.2015, № 1799 від 26.08.2015, № 1845 від 31.08.2015, № 1905 від 04.09.2015, № 1979 від 15.09.2015, № 2041 від 22.09.2015, № 2154 від 02.10.2015, № 2246 від 13.10.2015, № 2307 від 21.10.2015, № 2378 від 29.10.2015, копії яких долучені до матеріалів справи.

Відповідач товар, переданий позивачем за вищевказаними видатковими накладними прийняв, проте оплатив частково, а саме в розмірі 206 815,96 грн, що підтверджується банківськими виписками за період з 07.03.2013 по 13.05.2016, долученими до матеріалів справи.

Таким чином, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість з оплати товару в розмірі 8 076,58 грн.

У зв'язку з цим, позивач звернувся до суду, просив стягнути з відповідача основний борг у розмірі 8 076,58 грн та 2 186,79 грн пені.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 7 вказаної статті, не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Частиною 1 ст. 202 Господарського кодексу України встановлено, що господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач документів, які б підтверджували оплату ним заборгованості перед позивачем в повному обсязі або спростовували доводи останнього, суду не надав.

Відтак, суд дійшов висновку про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 8 076,58 грн є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача 2 186,79 грн пені.

Згідно з ч. 3 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 2.6 договору передбачено, що відповідач здійснює оплату за товар протягом 7 календарних днів з моменту поставки товару позивачем.

Датою поставки товару є дата, що вказана у видатковій накладній позивача, яка підписана сторонами (п. 2.4 договору).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Судом встановлено, що відповідач товар, переданий позивачем, оплатив частково та з порушенням строків, встановлених умовами договору, відтак допустив порушення зобов'язання.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 1 ст. 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 вказаної статті).

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Пунктом 5.2 договору передбачено, що відповідач за порушення обов'язку, визначеного у п. 2.6 даного договору, зобов'язаний сплатити позивачу пеню в розмірі 0,5% від простроченої суми за кожен день прострочення із урахуванням обмежень, встановлених Законом України від 22.11.1996 «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» із змінами та доповненнями, згідно претензії та рахунку на пеню, які надаються позивачем.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»).

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Дослідивши розрахунок пені, наданий позивачем, суд встановив, що позивач здійснює нарахування вказаної штрафної санкції лише на заборгованість з оплати товару, переданого за видатковими накладними № 2307 від 21.10.2015 та № 2378 від 29.10.2015.

Разом з тим, початок строку нарахування пені та її загальний період нарахування за видатковою накладною № 2307 від 21.10.2015 визначені позивачем з порушенням умов договору та положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України. Крім того, розрахунок позивача містить арифметичні помилки. У зв'язку з цим, судом був здійснений власний розрахунок пені:

Період заборгованостіРозмір заборгованості (грн)Облікова ставка НБУ (%)Розмір пені (грн) Видаткова накладна № 2307 від 21.10.2015 29.10.2015-29.12.2015 5 262,63 22,0 393,33 30.12.2015-21.04.2016 4 262,63 22,0 585,79 22.04.2016-29.04.2016 4 262,63 19,0 35,50 Видаткова накладна № 2378 від 29.10.2015 06.11.2015-21.04.2016 4 313,95 22,0 873,66 22.04.2016-06.05.2016 4 313,95 19,0 67,37 Всього 1 955,65

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача пені є обґрунтованою, проте підлягає задоволенню у розмірі меншому ніж визначено позивачем, а саме - 1 955,65 грн.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки вимоги позивача задоволені судом частково, на відповідача покладається судовий збір у розмірі 1 346,97 грн.

Керуючись статтями 32-34, 43-44, 49, статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В :

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю «АЛПАКС» задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Літера-Друк» (04212, м. Київ, вул. Маршала Малиновського, буд. 15/3, офіс 110; ідентифікаційний код 32979649) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «АЛПАКС» (04073, м. Київ, вул. Фрунзе, буд. 160-Ю; ідентифікаційний код 38556640) основний борг у розмірі 8 076,58 грн (вісім тисяч сімдесят шість грн 58 коп.); пеню в сумі 1 955,65 грн (одна тисяча дев'ятсот п'ятдесят п'ять грн 65 коп.); 1 346,97 грн (одну тисячу триста сорок шість грн 97 коп.) витрат по сплаті судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 17 серпня 2016 року.

Суддя Я.А. Карабань