Постанова
від 04.08.2016 по справі 808/1658/16
ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2016 року 17год.23хв.Справа № 808/1658/16 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Дуляницької С.М., за участю секретаря судового засідання Філоненко Ю.М. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представники ОСОБА_1, ОСОБА_2,

відповідача: представник ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Металург-Мета"

до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області

про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень від 22.09.2015р. №0009171502 та від 03.12.2015р. №0010641502,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Металург-Мета" - звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС, в якому просить визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 22.09.2015 та від 03.12.2015 № НОМЕР_2, якими позивача зобов'язано сплатити штраф за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на прибуток страхових організацій, включаючи філіали аналогічних організацій, розташованих на території України.

В обґрунтування позовних вимог представники позивача в судовому засіданні зазначили, що в 2015 та 2016 роках введено мораторій на проведення перевірок, позивач не підпадає під категорію осіб, щодо яких дозволено проводити перевірки, а відтак, відповідач не мав права проводити камеральну перевірку позивача. Висновки акта перевірки про порушення позивачем терміну сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на прибуток є неправомірними, оскільки на момент подання уточнюючої декларації з податку на доходи (прибуток) страховика за 2014 рік позивач мав фактичну переплату з податку на прибуток, оскільки в 2013 році та протягом січня-лютого 2014 року позивач нараховував та сплачував авансові внески з податку на доходи (прибуток) страхової компанії. Вся сума переплати знаходилася на рахунку "Авансові внески з податку на прибуток страхових компаній" та враховувалася при обчисленні податкового зобов'язання з податку на доходи (прибуток) страховика. З 20.07.2015 Наказом Міністерства фінансові України № 651 позицію "Авансові внески з податку на прибуток страхових компаній" виключено з бюджетної класифікації, а залишок коштів повинен бути зарахований на рахунок "Податок на прибуток страхових компаній", а тому залишок коштів на цих рахунках з 20.07.2015 автоматично є переплатою на рахунку "Податок на прибуток страхових компаній". За наведених обставин представники позивача вважають, що позивачем не порушено строки сплати грошових зобов'язань, що виключає застосування до позивача штрафних санкцій. Просять позовні вимоги задовольнити повністю.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечує та зазначає, що за результатами камеральної перевірки уточнюючої декларації з податку на доходи (прибуток) страховика за 2014 рік, яка була подана позивачем 17.08.2015, встановлено, що позивачем не було сплачено донараховані суми на рахунок "Податок на прибуток страхових компаній". 17.08.2015 позивач звернувся до відповідача з листом про перерахування надлишково сплачених ним коштів в сумі 341691 грн. з рахунку "Авансові внески з податку на прибуток страхових компаній" на рахунок "Податок на прибуток страхових компаній". Відповідачем підготовлено висновок № 585 від 27.08.2015 щодо зарахування надміру сплаченої суми авансового внеску з податку на прибуток страхових організацій в рахунок сплати податку на прибуток страхових організацій у розмірі 341691 грн. та передано у той же день до Управління Державного казначейства України у Ленінському районі м.Запоріжжя. Наступного дня 28.08.2015 казначейський орган здійснив зарахування коштів. Таким чином, позивачем порушено терміни сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на прибуток по уточнюючій податковій декларації з податку на доходи (прибуток) страховика за 2014 рік на 11 днів. А відтак, відповідачем правомірно застосовано до позивача штрафні санкції. Крім того, представник відповідача зазначає, що камеральна перевірка є перевіркою податкової звітності, а не перевіркою підприємств, установ та організацій, фізичних осіб-підприємців, а відтак, мораторій на камеральні перевірки не поширюється. Просить у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити з огляду на таке.

Відповідачем 03.09.2015 проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток позивача, результати якої оформлено актом перевірки № 941/05-02/20496084 (а.с.25-26).

Перевіркою встановлено, що ТОВ "Металург-Мета" 17.08.2015 засобами телекомунікаційного зв'язку була направлена уточнююча декларація з податку на доходи (прибуток) за 2014 рік, в якій збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток страховика на суму 218662 грн. та визначена сума штрафу (3% - 6500 грн.) від недоплати при наданні уточнюючої податкової декларації.

Відповідно до п. 50.1 (а) ст. 50 Податкового кодексу України (далі - ПК України), платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку.

Станом на 17.08.2015 позивачем не було сплачено донараховані суми.

Таким чином, платником порушено терміни сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на прибуток протягом строків, передбачених п. 50.1 ст. 50 ПК України.

Відповідно до ст. 126 ПК України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Крім того, платником при самостійному виправленні помилки внаслідок заниження грошового зобов'язання, визначеного в уточнюючій податковій декларації з податку на доходи (прибуток) страховика за 2014 рік, не нарахована пеня, передбачена пп. 129.1.2 п. 129.1 ст. 129 ПК України.

За результатами висновків вказаного акта перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 22.09.2015, яким позивача за затримку на 11 календарних днів сплати грошового зобов'язання в розмірі 218546,7 грн. зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10 % - 21854,67 грн. (а.с.31).

Позивачем вказане податкове повідомлення-рішення оскаржено в адміністративному порядку.

За результатами розгляду скарги позивача, Головне управління ДФС у Запорізькій області прийняло рішення № 717 від 06.10.2015, яким залишено без змін податкове повідомлення-рішення від 22.09.2015 № НОМЕР_1, збільшило на 656 грн. розмір штрафу (а.с.33-37). Повторна скарга позивача залишена без задоволення (а.с.38-41).

03.12.2015 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_2, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток страхових організацій (за штрафними санкціями) на 656 грн. (а.с.32).

Позивач не погодився з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями та звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, суд зазначає таке.

Дійсно, відповідно до ст. 50 ПК України, платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку.

Уточнюючий розрахунок позивачем подано 17.08.2015. Цього ж дня позивач звернувся до відповідача з листом № 21, відповідно до якого просив зарахувати надлишково сплачені кошти на рахунку "Авансові внески з податку на прибуток страхових компаній" код платежу 11022700 на рахунок "Податок на прибуток страхових компаній" код платежу 11020700 з урахуванням показників уточнюючої декларації з податку на доходи (прибуток) страховика, поданої 17.08.2015 (а.с.45). При цьому позивач повідомив відповідача, що станом на 31.12.2014 залишок коштів на рахунку "Авансові внески з податку на прибуток страхових компаній" становить 480451 грн. Наявність переплати у вказаній сумі відповідачем не заперечується та підтверджується наданими до матеріалів справи копіями платіжних доручень (а.с.86-105).

27.08.2015 відповідач склав висновок № 585 щодо зарахування надміру сплаченої суми авансового внеску в рахунок сплати податку на прибуток страхових організацій та направив цей висновок до органу казначейської служби (а.с.82). Кошти були зараховані 28.08.2015 (а.с.54).

Зарахування коштів на рахунок "Податок на прибуток страхових компаній" за рахунок переплати по авансових внесках відбулося лише після закінчення 11 календарних днів. Внаслідок несвоєчасного заліку податковим органом підтвердженої переплати саме і виникло порушення терміну сплати позивачем грошового зобов'язання з податку на прибуток.

Згідно із пунктом 87.1 статті 87 ПК України, джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Згідно пп. 17.1.10 п. 17.1 ст. 17 ПК України платники податків мають право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.

За наведених обставин суд дійшов висновку, що умовою, яка спричинила порушення позивачем строків сплати грошового зобов'язання по уточнюючій декларації було не порушення позивачем вимог Податкового кодексу України щодо сплати податкових зобов'язань, а протиправна бездіяльність самого відповідача щодо не зарахування наявної переплати з авансових внесків з податку на прибуток страхових компаній в рахунок сплати податку на прибуток страхових компаній.

Крім того, Наказом Міністерства фінансів України № 651 від 20.07.2015 наказано Державній казначейській службі України забезпечити зарахування авансових внесків з податку на прибуток підприємств, які обліковувалися за кодами класифікації доходів бюджету, що виключаються згідно з цим наказом, на відповідні коди класифікації доходів бюджету для обліку податку на прибуток підприємств.

Не зарахування Державною казначейською службою України авансових внесків з податку на прибуток підприємств на відповідні коди класифікації доходів бюджету для обліку податку на прибуток підприємств, на переконання суду, не може бути підставою для застосування до позивача штрафних санкцій.

Крім того, відповідно до пункту 3 розділу ІІ Закону № 71-VIIІ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України. Зазначене обмеження не поширюється:

з 1 січня 2015 року на перевірки суб'єктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари, на перевірки дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, відшкодування податку на додану вартість;

з 1 липня 2015 року на перевірки платників єдиного податку другої і третьої (фізичні особи - підприємці) груп, крім тих, які здійснюють діяльність на ринках, продаж товарів у дрібнороздрібній торговельній мережі через засоби пересувної мережі, за винятком платників єдиного податку, визначених пунктом 27 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, з питань дотримання порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій.

При цьому, законодавець не визначає конкретні види перевірок, на проведення яких поширюється така заборона, а тому суд дійшов висновку, що з урахуванням пункту 75.1 статті 75 ПК України, вона поширюється на всі види перевірок, у тому числі камеральні перевірки.

Таким чином, у 2015 та 2016 роках органи Державної фіскальної служби України можуть проводити перевірки суб'єктів господарювання, незалежно від їх виду, за наявності однієї з таких обставин: у разі, якщо обсяг доходу суб'єкта господарювання перевищує 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік; за наявності дозволу Кабінету Міністрів України, судового рішення або постанови прокурора або слідчого, прийнятою в межах кримінального провадження.

Встановлено, що сукупний дохід позивача за 2014 рік не перевищував 20 мільйонів гривень. Доказів наявності рішення суду та/або рішення прийнятого в рамках кримінально процесуального законодавства відповідачем не надано, так саме як і не надано дозволу Кабінету Міністрів України на проведення камеральної перевірки позивача.

Посилання відповідача на те, що камеральна перевірка є особливим видом перевірки, на яку не поширюється дія мораторію є необґрунтованим, оскільки чинним законодавством накладено мораторій на проведення всіх перевірок, визначених пунктом 75.1 статті 75 ПК України, та жодних виключень щодо дозволу на проведення камеральних перевірок чинне законодавство не містить.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідачем протиправно в період дії мораторію на проведення перевірок проведено камеральну перевірку позивача без наявності підстав, з якими законодавець пов'язує можливість проведення перевірок під час дії відповідного мораторію.

Отже, оскільки відповідачем протиправно проведено камеральну перевірку позивача, то висновки такої перевірки не можуть бути покладені в основу для прийняття податкових повідомлень - рішень, оскільки відповідно до частини 3 статті 70 КАС України докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню в силу незаконності податкової перевірки та відсутності правових наслідків такої.

Враховуючи все викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову, визнання протиправними та скасування оскаржуваних податкових повідомлень - рішень.

Судові витрати, відповідно до ст. 94 КАС України, присуджуються на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 22.09.2015 №0009171502 та від 03.12.2015р. №0010641502.

Присудити на користь позивача ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Металург-Мета" (код ЄДРПОУ 20496084) судові витрати у розмірі 1378,00 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім гривень 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області (код ЄДРПОУ 39491003).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя С.М.Дуляницька

Дата ухвалення рішення04.08.2016
Оприлюднено23.08.2016

Судовий реєстр по справі —808/1658/16

Постанова від 12.05.2021

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Шишов О.О.

Ухвала від 06.05.2021

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Шишов О.О.

Ухвала від 16.02.2017

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Цвіркун Ю.І.

Ухвала від 23.01.2017

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Шипуліна Т.М.

Ухвала від 31.10.2016

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Шипуліна Т.М.

Ухвала від 04.10.2016

Адміністративне

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

Семененко Я.В.

Ухвала від 14.09.2016

Адміністративне

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

Семененко Я.В.

Ухвала від 02.09.2016

Адміністративне

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

Юхименко О.В.

Постанова від 04.08.2016

Адміністративне

Запорізький окружний адміністративний суд

Дуляницька Світлана Мефодіївна

Постанова від 04.08.2016

Адміністративне

Запорізький окружний адміністративний суд

Дуляницька Світлана Мефодіївна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні