Постанова

від 12.05.2021 по справі 808/1658/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2021 року

м. Київ

справа № 808/1658/16

адміністративне провадження № К/9901/41626/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Шишова О.О.,

суддів - Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,

розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Металург-Мета" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 04 серпня 2016 року (прийняту в складі: головуючого судді Дуляницької С.М.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2016 року (постановлену в складі колегії суддів: головуючого судді Семененка Я.В., суддів Бишевської Н.А., Доброняк І.Ю.),

У С Т А Н О В И В:

1 . ТОВ "Металург-Мета" (далі-позивач) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі-відповідач, податковий орган), в якому просило визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0009171502 від 22.09.2015р. та №0010641502 від 03.12.2015р., якими до підприємства застосовані штрафні санкції за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання з податку на прибуток страхових організацій, включаючи філіали аналогічних організацій, розташованих на території України.

2 . Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначає, що висновки акта перевірки про порушення підприємством терміну сплати самостійно визначеного грошового зобов`язання з податку на прибуток є неправомірними, оскільки на момент подання уточнюючої декларації з податку на доходи (прибуток) страховика за 2014 рік позивач мав фактичну переплату з податку на прибуток, оскільки в 2013 році та протягом січня-лютого 2014 року позивач нараховував та сплачував авансові внески з податку на доходи (прибуток) страхової компанії. Уся сума переплати знаходилася на рахунку "Авансові внески з податку на прибуток страхових компаній" та враховувалася при обчисленні податкового зобов`язання з податку на доходи (прибуток) страховика. З 20.07.2015 Наказом Міністерства фінансові України № 651 позицію "Авансові внески з податку на прибуток страхових компаній" виключено з бюджетної класифікації, а залишок коштів повинен бути зарахований на рахунок "Податок на прибуток страхових компаній", а тому залишок коштів на цих рахунках з 20.07.2015 автоматично є переплатою на рахунку "Податок на прибуток страхових компаній". З цих підстав, позивач указував на те, що підприємством не порушено строки сплати грошових зобов`язань, що виключає застосування до нього штрафних санкцій.

3. Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 04 серпня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2017 року, позовні вимоги задоволено.

4 . Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з неправомірності оскаржених податкових повідомлень-рішень, оскільки платником податків не було порушено строків сплати узгоджених податкових зобов`язань та останній мав право на погашення зобов`язань за рахунок надміру сплачених сум такого платежу..

5. Не погодившись із рішеннями судів попередніх інстанцій, податковий орган звернувся до касаційного суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просила скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог.

5.1 . У доводах касаційної скарги відповідач указує, що за результатами камеральної перевірки уточнюючої декларації з податку на доходи (прибуток) страховика за 2014 рік, яка була подана позивачем 17.08.2015, встановлено, що позивачем не було сплачено донараховані суми на рахунок "Податок на прибуток страхових компаній". 17.08.2015 позивач звернувся до відповідача з листом про перерахування надлишково сплачених ним коштів в сумі 341691 грн. з рахунку "Авансові внески з податку на прибуток страхових компаній" на рахунок "Податок на прибуток страхових компаній". Відповідачем підготовлено висновок № 585 від 27.08.2015 щодо зарахування надміру сплаченої суми авансового внеску з податку на прибуток страхових організацій в рахунок сплати податку на прибуток страхових організацій у розмірі 341691 грн. та передано у той же день до Управління Державного казначейства України у Ленінському районі м.Запоріжжя. Наступного дня 28.08.2015 казначейський орган здійснив зарахування коштів. Таким чином, позивачем порушено терміни сплати самостійно визначеного грошового зобов`язання з податку на прибуток по уточнюючій податковій декларації з податку на доходи (прибуток) страховика за 2014 рік на 11 днів. А відтак, відповідачем правомірно застосовано до позивача штрафні санкції.

5.2. Крім того, податковий орган зазначає, що камеральна перевірка є перевіркою податкової звітності, а не перевіркою підприємств, установ та організацій, фізичних осіб-підприємців, а відтак, мораторій на камеральні перевірки не поширюється.

6 . Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16 лютого 2017 року відкрито касаційні провадження за вказаною касаційною скаргою.

7 . Письмового відзиву на вказану касаційну скаргу від позивача до Верховного Суду не надходило, що не перешкоджає розгляду справи.

8 . У подальшому справа передана до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

9 . Переглянувши судові рішення та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд приходить до наступного висновку.

10 . Судами встановлено, що 03.09.2015р. посадовими особами Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток ТОВ "Металург-Мета", за результатами якої складено Акт від 03.09.2015р. №941/15-02/20496084.

11 . Перевіркою встановлено, що ТОВ "Металург-Мета" 17.08.2015 засобами телекомунікаційного зв`язку була направлена уточнююча декларація з податку на доходи (прибуток) за 2014 рік, в якій збільшено грошове зобов`язання з податку на прибуток страховика на суму 218662 грн. та визначена сума штрафу (3% - 6500 грн.) від недоплати при наданні уточнюючої податкової декларації.

12 . Відповідно до п. 50.1 (а) статті 50 Податкового кодексу України (далі ПК України), платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов`язання минулих податкових періодів, зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку.

13 . Станом на 17.08.2015 позивачем не було сплачено донараховані суми.

14 . Таким чином, як уважає податковий орган, платником порушено терміни сплати самостійно визначеного грошового зобов`язання з податку на прибуток протягом строків, передбачених п. 50.1 статті 50 ПК України.

15 . Відповідно до статті 126 ПК України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

16 . Крім того, платником при самостійному виправленні помилки внаслідок заниження грошового зобов`язання, визначеного в уточнюючій податковій декларації з податку на доходи (прибуток) страховика за 2014 рік, не нарахована пеня, передбачена пп. 129.1.2 п. 129.1 ст. 129 ПК України.

17 . На підставі акта перевірки ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0009171502 від 22.09.2015р., яким за затримку на 11 календарних днів сплати суми грошового зобов`язання в розмірі 218546,7 грн. підприємство зобов`язано сплатити штраф у розмірі 10 % у сумі 21854,67 грн.

18 . Указане податкове повідомлення-рішення позивач оскаржив в адміністративному порядку (скарга №717 від 06.10.2015р.).

19 . За результатами розгляду скарги позивача, Головне управління ДФС у Запорізькій області прийняло рішення №4467/10/08-01-10-04-13 від 01.12.2015р., відповідно до якого залишено без змін податкове повідомлення-рішення від 22.09.2015р. № 0009171502, збільшено на 656 грн. розмір штрафу, застосованого згідно п.126.1 ст.126 ПК України та зобов`язано ДПІ на суму такого збільшення направити платнику окреме податкове повідомлення-рішення.

20 . 03.12.2015 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0010641502, яким ТОВ "Металург-Мета" збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток страхових організацій (за штрафними санкціями) на 656 грн.

21 . Не погодившись з указаним рішенням податкового органу, позивач звернувся до суду, вважаючи рішення митного органу протиправними та необґрунтованими.

22 . Ураховуючи положення п. 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України № 460-ІХ, а також те, що касаційна скарга на судові рішення у цій справі була подана до набрання чинності цим Законом і розгляд їх не закінчено до набрання чинності цим Законом, Верховний Суд розглядає цю справу у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Отже, застосуванню підлягають положення КАС України у редакції, чинній до 08 лютого 2020 року.

23 . Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, у відповідності до частини першої статті 341 КАС України, виходить з наступного.

24 . Ураховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

25 . Відповідно до статті 50 ПК України, платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов`язання минулих податкових періодів, зобов`язаний, надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку.

26 . Суд звертає увагу податкового органу на те, що уточнюючий розрахунок позивачем подано 17.08.2015. Цього ж дня позивач звернувся до відповідача з листом № 21, відповідно до якого просив зарахувати надлишково сплачені кошти на рахунку "Авансові внески з податку на прибуток страхових компаній" код платежу 11022700 на рахунок "Податок на прибуток страхових компаній" код платежу 11020700 з урахуванням показників уточнюючої декларації з податку на доходи (прибуток) страховика, поданої 17.08.2015 (а.с.45).

27 . При цьому позивач повідомив відповідача, що станом на 31.12.2014 залишок коштів на рахунку "Авансові внески з податку на прибуток страхових компаній" становить 480451 грн. Наявність переплати у вказаній сумі відповідачем не заперечується та підтверджується наданими до матеріалів справи копіями платіжних доручень (а.с.86-105).

28 . 27.08.2015 відповідач склав висновок №585 щодо зарахування надміру сплаченої суми авансового внеску в рахунок сплати податку на прибуток страхових організацій та направив цей висновок до органу казначейської служби (а.с.82). Кошти були зараховані 28.08.2015 (а.с.54).

29 . Зарахування коштів на рахунок "Податок на прибуток страхових компаній" за рахунок переплати по авансових внесках відбулося лише 28.08.2015р., тобто після спливу 11 календарних днів. Отже, внаслідок несвоєчасного заліку податковим органом підтвердженої переплати саме і виникло порушення терміну сплати позивачем грошового зобов`язання з податку на прибуток.

30 . Згідно із пунктом 87.1 статті 87 ПК України, джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Сплата грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

31 . Підпунктом 17.1.10 п. 17.1 статті 17 ПК України визначено, що платники податків мають право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.

32 . Отже, враховуючи викладене, суд погоджується з висновками суду першої та апеляційної інстанції, що умовою, яка, за позицією контролюючого органу, спричинила порушення позивачем строків сплати грошового зобов`язання по уточнюючій декларації було не порушення позивачем вимог Податкового кодексу України щодо сплати податкових зобов`язань, а бездіяльність самого відповідача щодо не зарахування наявної переплати з авансових внесків з податку на прибуток страхових компаній в рахунок сплати податку на прибуток страхових компаній.

33 . Крім того, суди попередніх інстанцій правильно вказували, що наказом Міністерства фінансів України № 651 від 20.07.2015 наказано Державній казначейській службі України забезпечити зарахування авансових внесків з податку на прибуток підприємств, які обліковувалися за кодами класифікації доходів бюджету, що виключаються згідно з цим наказом, на відповідні коди класифікації доходів бюджету для обліку податку на прибуток підприємств.

34 . Тобто не зарахування Державною казначейською службою України авансових внесків з податку на прибуток підприємств на відповідні коди класифікації доходів бюджету для обліку податку на прибуток підприємств не може бути підставою для застосування до позивача штрафних санкцій.

35 . Таким чином, суди першої та апеляційної інстанції дійшли обґрунтованого висновку про неправомірність оскаржених податкових повідомлень-рішень, оскільки платником податків не було порушено строків сплати узгоджених податкових зобов`язань та останній мав право на погашення зобов`язань за рахунок надміру сплачених сум такого платежу.

36 . Стосовно посилань відповідача на те, що позивачем при самостійному виправленні помилки, внаслідок заниження грошового зобов`язання, визначеного в уточнюючій податковій декларації з податку на доходи (прибуток) страховика за 2014 рік, не нарахована пеня, передбачена пп. 129.1.2 п. 129.1 ст. 129 ПК України, не мають правового значення для вирішення спору щодо правомірності ППР про застосування штрафних санкцій за порушення граничних строків сплати податкових зобов`язань, оскільки спірні штрафні санкції застосовані не за не нарахування пені при подачі уточнюючої податкової декларації.

37 . Також не заслуговують на увагу посилання податкового органу на те, що камеральна перевірка є перевіркою податкової звітності, а не перевіркою підприємств, установ та організацій, фізичних осіб-підприємців, а відтак, мораторій на камеральні перевірки не поширюється виходячи з наступного.

38. Суд звертає увагу податкового органу, що вказані посилання не були підставою для задоволення позовних вимог щодо правомірності/або неправомірності прийнятих податковим органом оскаржуваних податкових-повідомлень рішень.

39 . Доводи касаційної скарги не спростовують мотивів, покладених судами в основу оскаржуваних рішень та не свідчать про неправильне застосування ними норм матеріального права або ж порушення процесуальних норм, а фактично зводяться лише до переоцінки встановлених судами обставин справи, що, в свою чергу, не відноситься до повноважень суду касаційної інстанції.

40 . Відповідно до частини третьої статті 343 КАС України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

41 . Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

42 . Керуючись статтями 343, 349, 350, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1 . Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Запоріжжя Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області залишити без задоволення.

2 . Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 04 серпня 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2016 року у цій справі залишити без змін.

3 . Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий О.О. Шишов

Судді І.В. Дашутін

М.М. Яковенко