Постанова

від 17.08.2016 по справі 922/1440/16

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" серпня 2016 р. Справа № 922/1440/16

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Терещенко О.І., суддя Сіверін В. І. , суддя Ільїн О.В.

при секретарі Довбиш А.Ю.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився;

відповідача - ОСОБА_1, за довіреністю від 01.01.2016р. б/н;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Харківської міської ради, м. Харків (вх. №2136Х/1-18)

на ухвалу господарського суду Харківської області від 14.07.2016р.

у справі № 922/1440/16

за позовом Харківської міської ради, м. Харків

до відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю агентство нерухомості В«РестріелтВ» , м. Харків

про внесення змін до договору

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 14.07.2016р. у справі №922/1440/16 (суддя Ємельянова О.О.) призначено судову експертизу з питань землеустрою, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (03057, м. Київ, вул. Смоленська, 6); на вирішення судового експерта поставлено наступні питання: 1) При розрахунку нормативно-грошової оцінки земельної ділянки по пр. Ювілейному 72В у м. Харкові під забудовою має враховуватись загальна площа земельної ділянки ( 10 613 м2) чи площа забудови згідно даних технічного паспорту на житловий будинок, що знаходиться на відповідній земельній ділянці (1 269, 9 м2) та яким чином, врахування/неврахування вказаних даних, впливає на розмір нормативно-грошової оцінки земельної ділянки?, 2) Чи відповідає виконана та затверджена рішенням 25 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 03.07.2013 року № 1209/13 нормативно-грошова оцінка земельної ділянки по пр. Ювілейному 72В, у м. Харкові вимогам нормативно-правових актів, методології, методам, оціночним процедурам?, 3) Який розмір нормативно-грошової оцінки земельної ділянки по пр. Ювілейному 72В у м. Харкові станом на момент проведення нормативної - грошової оцінки земельної ділянки Управлінням Держземагенства у м. Харкові Харківської області?; попереджено експерта про кримінальну відповідальність за статями 384, 385 Кримінального кодексу України; запропоновано судовому експерту реалізувати надане йому статтею 13 Закону України "Про судову експертизу" право щодо зазначення в експертному висновку фактів, які мають значення для справи і з приводу яких йому не були поставлені питання; сплату витрат, пов'язаних зі здійсненням судової експертизи з питань землеустрою, покладено на відповідача; зобов'язано експертну установу направити ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю агентство нерухомості "Рестріелт" рахунок на оплату вартості експертизи; зобов'язано ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю агентство нерухомості "Рестріелт" на протязі трьох банківських днів із дня отримання рахунку, оплатити рахунок та докази оплати надати господарському суду протягом 7 днів із моменту оплати; зобов'язано сторони у справі надати до експертної установи всі документи, необхідні для складання експертного висновку, які після завершення експертизи отримати в установі; направлено експерту до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз наступні документи: копії ухвали від 14.07.2016 року про призначення у справі № 922/1440/16 судової експертизи з питань землеустрою; позовної заяви; договору оренди земельної ділянки від 16.01.2004 року; плану земельної ділянки кадастровий номер №6310137500:06:001:0019 площею 1,0613 га; акту приймання-передачі земельної ділянки від 16.01.2004 року; рішення Харківської міської ради від 24.09.2003 року № 178/03 "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва (реконструкції) та подальшої експлуатації об'єктів"; розрахунку № 1550/15 розміру орендної плати за земельну ділянку комунальної власності, грошова оцінка якої проведена станом на 01.01.2013 року; витягу №14 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 08.11.2013 року (№4026/08); технічного паспорту на квартирний (багатоповерховий) житловий будинок № 72 в.; зобов'язано сторони надати експерту доступ до всієї документації щодо спірної земельної ділянки; у разі необхідності надати експерту, за його запитом, необхідні для проведення експертизи документи та інші докази; провадження у справі 922/1440/16 зупинено до вирішення питань, поставлених господарським судом перед судовими експертами.

Харківська міська рада, м. Харків з ухвалою місцевого господарського суду не погодилась та звернулась до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить ухвалу господарського суду Харківської області від 14.07.2016р. у справі №922/1440/16 в частині зупинення провадження у справі скасувати та справу передати на розгляд до господарського суду Харківської області.

В обґрунтування своєї правової позиції апелянт зазначає, що оскаржувана ухвала місцевого господарського суду прийнята при неповному з'ясуванні обставин справи та неправильному застосуванні норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, зазначає про те, що зазначена експертиза може бути проведена щодо визначення відповідності виконаної оцінки земельних ділянок вимогам нормативно - правових актів з оцінки майна, методології, методам, оціночним процедурам. Встановлення правомірності проведення розрахунку розміру орендної плати та визначення відповідного розміру нормативно - грошової оцінки не належать до завдань даної експертизи.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.08.2016р. у справі №922/1440/16 суддею - доповідачем визначено суддю Терещенко О.І. та сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Терещенко О.І., суддя Сіверін В.І., суддя Тихий П.В.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 08.08.2016р. (колегія суддів у складі: головуючий суддя Терещенко О.І., суддя Сіверін В.І., суддя Тихий П.В.) прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду на 17.08.2016р.

Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 17.08.2016р., у зв'язку з відпусткою судді Тихого П.В., для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Терещенко О.І., суддя Сіверін В.І., суддя Ільїн О.В.

17.08.2016р. на адресу суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу господарського суду Харківської області від 14.07.2016р. у справі №922/1440/16 залишити без змін (вх.№8153).

У судовому засіданні 17.08.2016р. представник відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник позивача у судове засідання 17.08.2016р. не з'явився, хоча належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення №6102218955931, проте не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні.

Враховуючи належне повідомлення позивача про час та місце засідання суду, а також те, що явка сторін не була визнана судом обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутністю представника позивача, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржувана ухвала місцевого господарського суду від 14.07.2016р. у справі №922/1440/16 підлягає скасуванню в частині зупинення провадження у справі, виходячи з наступного.

Харківська міська рада звернулась до господарського суду Харківської області з позовом до ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю агентство нерухомості "Рестріелт" про внесення змін до договору оренди землі від 16.01.2004 року № 7501/04 шляхом визнання укладеною додаткової угоди до вказаного договору землі в редакції, яка наведена у позовній заяві.

Як вбачається з матеріалів справи, 14.07.2016 року відповідач звернувся до господарського суду Харківської області з клопотанням про призначення судової експертизи, в якому просив призначити у справі експертизу з питань землеустрою з винесенням на вирішення експертів наступних питань:

1. При розрахунку нормативно-грошової оцінки земельної ділянки по пр. Ювілейному 72В у м. Харкові під забудовою має враховуватись загальна площа земельної ділянки ( 10 613 м2) чи площа забудови згідно даних технічного паспорту на житловий будинок, що знаходиться на відповідній земельній ділянці ( 1 269, 9 м2) та яким чином, врахування/неврахування вказаних даних, впливає на розмір нормативно-грошової оцінки земельної ділянки?

2. Чи відповідає виконана та затверджена рішенням 25 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 03.07.2013 року № 1209/13 нормативно-грошова оцінка земельної ділянки по пр. Ювілейному 72В, у м. Харкові вимогам нормативно-правових актів, методології, методам, оціночним процедурам?

3. Який розмір нормативно-грошової оцінки земельної ділянки по пр. Ювілейному 72В у м. Харкові станом на момент проведення нормативної - грошової оцінки земельної ділянки Управлінням Держземагенства у м. Харкові Харківської області?; проведення експертизи просив доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (03057, м. Київ, вул. Смоленська, 6).

В обґрунтування вказаного клопотання відповідач зазначав про те, що між позивачем та відповідачем виник спір щодо правильності проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки по проспекту Ювілейному (50-річчя ВЛКСМ) 72В у м. Харкові, у зв'язку з тим, що у витязі № 14 вказані дані, які на думку відповідача, не відповідають дійсності (зокрема, щодо площі земельної ділянки під забудовою).

14.07.2016р. господарським судом Харківської області прийнято оскаржувану ухвалу, з підстав наведених вище.

Колегія суддів враховує наступне .

Після ратифікації Верховною радою України Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, остання, відповідно до статті 9 Конституції України набула статусу частини національного законодавства.

З прийняттям у 2006 році Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», Конвенція та практика Суду застосовується судами України як джерело права.

Відповідно до частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Ryabykh v.Russia» від 24.07.2003 року, «Svitlana Naumenko v. Ukraine» від 09.11.2014 року зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Згідно із частини 1 статті 41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Відповідно до абзацу 2 пункту 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №4 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи», судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

У пункті 9 вищезазначеної постанови Пленуму Вищого господарського суду України, який кореспондується з пунктом 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 27.11.2006р. №01-8/2651 В«Про деякі питання практики призначення судових експертизВ» , встановлено, що про призначення судової експертизи виноситься ухвала, в якій, крім відомостей, передбачених частиною 2 статті 86 ГПК України, зазначаються, зокрема: підстави та мотиви призначення судової експертизи, у тому числі додаткової, повторної, комісійної, комплексної експертизи; організація або особа, якій доручається проведення судової експертизи; перелік питань, що потребують роз'яснення; мотиви, за якими відхилено пропозиції учасників судового процесу стосовно проведення судової експертизи; місце знаходження предметів і документів, які повинні бути досліджені; об'єкти експертного дослідження (предмети, матеріали, документи тощо), які надаються судовому експерту, а якщо йдеться про об'єкти, які не може бути доставлено до суду чи судовому експерту (наприклад, нерухоме майно), - їх місцезнаходження;обов'язок експертної організації (експерта) надіслати копії експертного висновку сторонам згідно з частиною першою статті 42 ГПК; сторона, на яку покладено оплату витрат з проведення судової експертизи; про попередження судового експерта про кримінальну відповідальність, передбачену статтями 384 і 385 Кримінального кодексу України.

Формулювання питань, які ставляться перед експертом, повинно, як правило, здійснюватись з урахуванням згаданих науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень і атестованих експертних методик, у яких зазначаються питання, на вирішення яких спрямовані ці методики та реєстр яких ведеться Міністерством юстиції України.

Питання, які ставляться перед експертом, мають бути сформульовані чітко, ясно і таким чином, щоб вони виключали неоднозначне їх розуміння й тлумачення та відповідали тим об'єктам і матеріалам, які направляються на експертизу.

Недопустимим є порушення перед експертом питань, вирішення яких не спрямовано на встановлення даних, що входять до предмета доказування у справі.

Так, нормами п. 1 ч. 2 ст. 79 ГПК України передбачено, що господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадку призначення господарським судом судової експертизи.

Отже, оскільки для проведення експертизи матеріали справи направляються до судово-експертної установи, у цей період часу неможливо проводити процесуальні дії.

Відповідно до норм ст. 42 ГПК України висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.

Частина 1 ст. 43 ГПК України визначає, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Системний аналіз положень ст.ст. 32-34 ГПК України дає підстави зробити висновок про те, що для вирішення господарського спору та прийняття рішення у справі господарський суд на підставі доказів, що відповідають вимогам ст.ст. 33, 34, 36 ГПК України (мають бути належними, допустимими та відповідати вимогам щодо певного засобу доказування) має враховувати лише ті встановлені та досліджені обставини справи, що мають значення для справи. Збір же господарським судом доказів (у тому числі у порядку ст.ст. 38, 41 ГПК України), що мають підтверджувати або підтверджують обставини, що не мають значення для справи, не відповідає вимогам ст.ст. 33, 34, 43 ГПК України та може призвести до зайвих процесуальних дій у справі та, як наслідок, затягування розгляду справи. Тобто суд, збираючи докази у справі та вирішуючи питання щодо обставин, які підтверджуються цими доказами та мають значення для справи, має виходити із предмету доказування та, на підставі норм діючого законодавства, визначати межі доказування у конкретному спорі.

Відповідно до п.3 ч.2 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, ухвала господарського суду має містити, зокрема, мотиви винесення з посиланням на законодавство.

Ухвала місцевого господарського суду від 14.07.2016р. мотивована необхідністю проведення у справі судової експертизи з питань землеустрою, оскільки встановлення обставин, на які посилаються сторони в обґрунтування своїх вимог та заперечень потребує спеціальних знань.

Однак, місцевим господарським судом при винесенні оскаржуваної ухвали не обґрунтовано доцільність проведення експертизи та зупинення провадження у справі, а також не вказано, з'ясування яких обставин, що мають значення для правильного вирішення спору потребує спеціальних знань та не визначено конкретних підстав для проведення експертизи, і відповідно, для зупинення провадження у справі.

За таких обставин, господарським судом першої інстанції було неправомірно зупинено провадження у справі у зв'язку з призначенням експертизи з питань землеустрою, з посиланням на необхідність застосування спеціальних знань для встановлення фактичних обставин справи та помилково винесено ухвалу в частині зупинення провадження у справі від 14.07.2016р., якою фактично уможливлено затягування судового процесу.

Пунктом 12 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 р. № 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" передбачено, що господарським судам необхідно також враховувати, що недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.

А отже, колегія суддів дійшла висновку про те, що призначення у даній справі експертизи з питань землеустрою не є тією обставиною, у розумінні положень частини 2 статті 79 Господарського процесуального кодексу України, що перешкоджає здійсненню провадження у даній справі.

Пунктом 19 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №4 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» встановлено, що якщо апеляційна чи касаційна скарга за своїм змістом стосується виключно ухвали про призначення судової експертизи у справі, така скарга з урахуванням вимог частини першої статті 106 та частини першої статті 111 - 13 ГПК не може бути розглянута господарським судом. У разі коли апеляційна чи касаційна скарга за своїм змістом стосується ухвали про зупинення провадження у справі, вона може бути розглянута господарським судом у загальному порядку виключно з точки зору наявності чи відсутності передбаченої законом підстави для такого зупинення.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Вищого господарського суду України від 04.06.2015р. у справах №922/4725/14, від 13.06.2012р. №5/98-10, від 04.06.2015р. №922/4725/14, від 14.07.2015р. №917/457/15.

Отже, висновок місцевого господарського суду щодо зупинення провадження у справі не відповідає принципам справедливого судового розгляду у контексті частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Стаття 33 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010р.)

Питання справедливості розгляду не обов'язково постає у разі відсутності будь-яких інших матеріалів на підтвердження отриманих доказів, слід мати на увазі, що у разі, якщо доказ має дуже вагомий характер і якщо відсутній ризик його недостовірності, необхідність у підтверджувальних доказах відповідно зменшується (рішення Європейського суду з прав людини у справі Яременко проти України, no. 32092/02 від 12.06.2008р.)

Таким чином, апеляційна скарга Харківської міської ради підлягає до задоволення.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що ухвала господарського суду Харківської області від 14.07.2016р. у справі №922/1440/16 підлягає скасуванню в частині висновку про зупинення провадження у справі, як такого, що зроблений з порушенням норм ГПК України та не відповідає обставинам справи.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, ст. 105, ст.106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Харківської міської ради задовольнити.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 14.07.2016р. у справі №922/1440/16 скасувати в частині зупинення провадження у справі.

Справу передати на розгляд до господарського суду Харківської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складений 17.08.2016 року.

Головуючий суддя Терещенко О.І.

Суддя Сіверін В. І.

Суддя Ільїн О.В.