Рішення

від 16.08.2016 по справі 906/573/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "16" серпня 2016 р. Справа № 906/573/16

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Давидюка В.К.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - дов. від 21.06.16р.

від відповідача: не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Росагро" (с. Великі Мошківці, Андрушівський район, Житомирська область)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Староолександрівка Агро" (с. Стара Олександрівка, Червоноармійський район, Житомирська область)

про стягнення 333455,36 грн.

Строк розгляду спору продовжено по 25.08.16р. за клопотанням сторони у відповідності до ч.3 ст. 69 ГПК України.

Позивач звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з відповідача на свою користь 333455,36 грн. заборгованості за надані послуги згідно договорів від 18.03.15р., з яких 180130,00 грн. - сума основного боргу, 3227,53 грн. - 3% річних, 14239,41 грн. - інфляційні, 45793,42 грн. - пеня та 90065,00 грн. - штраф.

16.08.16р. на адресу суду надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача 287661,94 грн. заборгованості, з яких 180130,00 грн. - сума основного боргу, 14239,41 грн. - інфляційні, 3227,53 грн. - 3% річних та 90065,00 грн. - штраф.

Враховуючи передбачене ст.22 ГПК України право позивача на зменшення розміру позовних вимог, суд приймає до розгляду вказану заяву про зменшення розміру позовних вимог, оскільки в даному випадку, як вбачається із матеріалів справи та характеру відносин, які склались між сторонами, дії позивача стосовно зменшення позовних вимог не суперечать чинному законодавству та не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

При цьому суд враховує положення п.3.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", згідно якого під зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціни позову.

Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК України ціну позову вказує позивач.

Отже, у разі зменшення позовних вимог, якщо заяву прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, в даному випадку - це є сума 287661,94 грн.

Суд розглядає справу з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 16.08.16р.

Представник позивача в судовому засіданні зменшені позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві.

Представник відповідача в засідання суду не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся вчасно і належним чином. В судовому засіданні 23.06.16р. суму основного боргу визнав.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

18.03.15р. між сторонами були укладені договори б/н (а.с.8-11, 13-16), відповідно до умов яких відповідач (замовник) замовляє, приймає та оплачує, а позивач (виконавець) надає послуги: посів соняшника, посів кукурудзи, що включає в тому числі обробку полів, що передбачає боронування, дискування, сівбу із внесенням мінеральних добрив на полях площею 300,00 га та 49 га відповідно (п.п. 1.1, 1.2 договорів).

Згідно з п.п.3.1 договорів, ціна договору визначається із розрахунку 540,00 грн. за 1 га та 370,00 грн. за 1 га з ПДВ.

Пунктами 3.4 даних договорів сторони визначили, що оплата послуг здійснюється на підставі рахунків виконавця або договору у національній валюті України шляхом перерахування коштів на поточний рахунок виконавця, на наступних умовах: 100% загальної вартості послуг виконавця замовник сплачує не пізніше 01.11.15р.

Датою здійснення оплати вважається дата зарахування на рахунок виконавця повної суми вартості послуг, замовлених відповідно до договору (п.п. 3.6 договорів).

На виконання умов даних договорів, позивач надав відповідачеві передбачені договорами послуги на загальну суму 180130,00 грн., що підтверджується актами виконаних робіт №2 від 28.05.15р. (а.с.12) та №3 від 29.05.15р. (а.с.17).

Пунктами 4.1.6 договорів сторони визначили, що замовник зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі проводити оплату за договорами.

Проте, відповідач свої зобов'язання щодо своєчасної оплати наданих послуг не виконав.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).

Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договорами щодо оплати вартості наданих послуг, станом на день звернення з позовом до суду та на день розгляду справи в суді за відповідачем рахується заборгованість перед позивачем в сумі 180130,00 грн., яку позивач і просить суд стягнути в заяві про зменшення розміру позовних вимог.

Суд приходить до висновку про задоволення позову в цій частині, з огляду на наступне.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правовідносини між сторонами у справі виникли на підставі договорів про надання послуг від 18.03.15р.

Частиною 1 ст.193 ГК України передбачено, що зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Такі ж положення містить ст.526 ЦК України.

Згідно ч.2 ст.193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання.

Як передбачено частиною 1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч.1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, відповідач не виконав передбаченого договорами зобов'язання щодо сплати вартості наданих послуг в повному обсязі та у встановлений договорами строк.

Тому, з врахуванням наведеного вище, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 180130,00 грн. основного боргу суд вважає обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, в заяві про зменшення розміру позовних вимог позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 3227,53 грн. 3% річних, 14239,41 грн. інфляційних та 90065,00 грн. грн. штрафу.

Згідно ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нарахування позивачем до стягнення з відповідача 3227,53 грн. 3% річних та інфляційні в розмірі 14239,41 грн. проведено згідно вимог чинного законодавства, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст.610, п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання, що включає його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (штрафу, пені).

Згідно з п.п.5.3.3 договорів, якщо строк прострочення фінансових зобов'язань перевищує 45 календарних днів, додатково до встановленої неустойки замовник сплачує виконавцю штраф у розмірі 50% від загальної вартості послуг за договором.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ч.1 ст. 549 ЦК України).

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч.2 ст. 549 ЦК України).

Перевіривши розрахунок вказаного зобов'язання, суд вважає, що штраф нарахований правильно та відповідно до вимог чинного законодавства і підлягає задоволенню в сумі 90065,00 грн.

Відповідно до вимог ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів сплати боргу суду не надав.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що зменшені позовні вимоги обгрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи та підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Староолександрівка

Агро", 12043, Житомирська область, Червоноармійський район, с. Стара Олександрівка, вул. Червоноармійська, 63 , код 39288594

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Росагро", 13416, Житомирська область, Андрушівський район, с. Великі Мошківці, вул. Фрунзе, 12, код 39122573

- 180130,00 грн. - основного боргу;

- 14239,41 грн. - інфляційних;

- 3227,53 грн. - 3% річних;

- 90065,00 грн. - штрафу;

- 4314,93 грн. - витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено: 19/08/16

Суддя Давидюк В.К.

Віддрукувати:

1 - в справу

2 - позивачу

3 - відповідачу (рек. з пов.)