Постанова

від 03.02.2010 по справі 2а-6448/09/2370

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2010 року справа № 2а-6448/09/2370

м. Черкаси

12 год. 20 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Чубар Т.М.,

при секретарі - Музиченко В.І.,

за участю представника позивача ОСОБА_1 об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області ОСОБА_2 - за довіреністю № 9275/10-021 від 18.01.2010р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області до товариства з обмеженою відповідальністю «ДСЛ» про стягнення податкової заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулась ОСОБА_1 об'єднана державна податкова інспекція Черкаської області, в якому просить стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ДСЛ» податкову заборгованість на загальну суму 9 140 грн. 45 коп.

Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, обґрунтовуючи їх тим, що відповідач зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності виконавчим комітетом ОСОБА_1 міської ради Черкаської області 07.06.2007р. та перебуває на обліку в органах державної податкової служби з 11.06.2007р. як платник податків та платежів до бюджету. Станом на 09.12.2009р. за відповідачем згідно облікових карток платника податків обліковується податковий борг на загальну суму 9 140 грн. 45 коп., в тому числі 6 179 грн. з податку на додану вартість та 2 961 грн. 45 коп. з податку на прибуток підприємств, який позивач просить стягнути в судовому порядку.

Відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи в судове засідання не з'явився, про причину своєї неявки не повідомив, заперечення на позов не надав, а тому суд вирішив провести розгляд справи за його відсутності на підставі наявних матеріалів справи.

Заслухавши пояснення та доводи представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Спеціальним законом, який визначає платників податку на прибуток підприємств, об'єкти та ставки оподаткування, правила ведення податкового обліку, порядок нарахування та строки сплати податку на прибуток підприємств тощо, є Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94-ВР від 28.12.1994р.

Платниками податку на прибуток підприємств згідно статті 2 цього Закону є зокрема суб'єкти господарської діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи та організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку як на території України, так і за її межами.

Судом встановлено, що відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю «ДСЛ» зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності виконавчим комітетом ОСОБА_1 міської ради Черкаської області 07.06.2007р., ідентифікаційний код 35121094 (витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 22.01.2010р.), та перебуває на обліку в ОСОБА_1 об'єднаній державній податковій інспекції Черкаської області як платник податків і зборів, передбачених Законом України «Про систему оподаткування» № 1251-XII від 25.06.1991р., в тому числі податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість з 11.06.2007р. за № 40 (довідка про взяття на облік платника податків № 40 від 11.06.2007р.).

Пунктом 16.4 статті 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94-ВР від 28.12.1994р., яка визначає порядок нарахування та строки сплати податку на прибуток підприємств, встановлено, що платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, яким відповідно до 11 цього Закону є: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів. При цьому сплачується податок на прибуток підприємств за звітний період платником до відповідного бюджету у строк, визначений законом для квартального податкового періоду.

Зокрема, п.п. 5.3.1 п. 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-III від 21.12.2000р. (далі по тексту - Закон № 2181), який є спеціальним законом з питань оподаткування, що установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення тощо, встановлено , що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону № 2181, в свою чергу, передбачено, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Так, згідно поданих товариством з обмеженою відповідальністю «ДСЛ» за 2008-2009 роки податкових декларацій з податку на прибуток підприємств, сума податку до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду відповідачем визначена самостійно в загальному розмірі 4 194 грн., однак за даними виписки з облікової картки платника податку відповідачем в вище зазначені строки сплачена лише частково в сумі 1 232 грн. 55 коп.

Окрім того, за відповідачем згідно облікової картки платника податків обліковується також заборгованість зі сплати податку на додану вартість, порядок обчислення і сплати якого встановлено Законом України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997р.

Платником податку на додану вартість згідно статті 1 цього Закону є особа-суб'єкт підприємницької діяльності, в тому числі підприємство з іноземними інвестиціями, незалежно від форми та часу внесення цих інвестицій, інша юридична особа, що не є суб'єктом підприємницької діяльності, а також фізична особа (громадянин, іноземний громадянин та особа без громадянства), що здійснює діяльність, віднесену до підприємницької згідно з законодавством, або імпортує товари на митну територію України, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Згідно п.п. 7.2.8 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997р. платники податку на додану вартість зобов'язані вести окремий облік операцій з поставки та придбання товарів (послуг), які підлягають оподаткуванню цим податком, а також які не є об'єктами оподаткування та звільнених від оподаткування.

Зведені результати такого обліку відображаються у податкових деклараціях, форма і порядок заповнення яких визначаються відповідно до закону. Платник податку веде реєстр отриманих та виданих податкових накладних у документальному або електронному вигляді за його вибором, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку продавця, який надав податкову накладну такому платнику податку.

При цьому сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, остання підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

Податковим періодом згідно п. 7.8. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997р. є один календарний місяць , а у випадках, особливо визначених цим Законом, календарний квартал.

Отже, сплачується податок на додану вартість, визначений у місячній податковій декларації, згідно п.п. 5.3.1 п. 5.3 статті 5 Закону № 2181 протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку для подання податкової декларації, що відповідно до п.п. 4.1.4 п. 4.1 статті 4 Закону № 2181 складає 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно поданих товариством з обмеженою відповідальністю «ДСЛ» за грудень 2008 року, січень, лютий 2009 року податкових декларацій з податку на додану вартість, сума податку, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду відповідачем також визначена самостійно в розмірі 6 161 грн. та станом на 09.12.2009р. сплачена частково в розмірі 152 грн.

Оскільки суми податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість відповідачем розраховано самостійно в поданих останнім деклараціях, відповідні податкові зобов'язання згідно п. 5.1 статті 5 Закону № 2181, є узгодженими .

За змістом п.п. 5.4.1 п. 5.4 статті 5 Закону № 2181 узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у встановлені строки, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Щодо стягнення з відповідача суми штрафу за неподання декларації з податку на додану вартість в розмірі 170 грн. слід зазначити, що згідно статті 10 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997р., яка визначає осіб, відповідальних за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку на додану вартість, встановлено, що форми декларації та податкових розрахунків з цього податку встановлюються відповідно до закону.

Так, згідно з п.п. 4.1.4 п. 4.1 статті 4 Закону № 2181 податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює:

а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року;

г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.

При цьому якщо згідно із законом з питань окремого податку, збору (обов'язкового платежу), як-то Закон України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997р., податковий період не встановлено, то податкова декларація подається та податкове зобов'язання сплачується у строки, передбачені цим пунктом для місячного базового податкового періоду (п.п. 4.1.6 п. 4.1 статті 4 Закону № 2181-III).

09 квітня 2009 року ОСОБА_1 об'єднаною державною податковою інспекцією Черкаської області у відповідності з вимогами п. 1 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» № 509-XII від 04.12.1990р. за результатами невиїзної перевірки своєчасності подання декларації з податку на додану вартість товариством з обмеженою відповідальністю «ДСЛ» за лютий 2009 року винесено акт № 142/1/15-033/35121094, яким встановлено порушення відповідачем визначеного п.п. 4.1.4 п. 4.1 статті 4 Закону № 2181 терміну подання звітної декларації з податку на додану вартість за лютий 2009 року. Даний акт вручений керівнику відповідача 09.04.2009р.

Відповідальність за порушення подання декларацій у строки, визначені законодавством, передбачена п.п. 17.1.1 п. 17.1 статті 17 Закону № 2181, згідно якої платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

На підставі вищезазначеного акту № 142/1/15-033/35121094 від 09.04.2009р. у відповідності до п.п. 4.2.2 п. 4.2 статті 4 та п. 6.1 Закону № 2181 позивачем було винесено податкове повідомлення-рішення № 0001491501/0 від 10.04.2009р., загальний розмір належних до сплати штрафних санкцій згідно якого складає 170 грн., що вручене уповноваженій особі відповідача 10.04.2009р.

Разом з тим, згідно з п.п. 5.2.1 п. 5.2 статті 5 Закону № 2181 податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення (розміщення податкового повідомлення на дошці податкових оголошень), за винятком випадків оскарження даного податкового повідомлення в порядку його апеляційного узгодження.

Товариством з обмеженою відповідальністю «ДСЛ» податкове повідомлення-рішення № 0001491501/0 від 10.04.2009р. в апеляційному порядку не оскаржувалось, що свідчить про узгодженість визначених останнім податкових зобов'язань.

Підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону № 2181, в свою чергу, встановлено, що у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпункті 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення.

Узгоджена ж сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені статтею 5 Закону № 2181, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Керуючись п. 6.2. статті 6 Закону № 2181 у зв'язку з несплатою товариством з обмеженою відповідальністю «ДСЛ» узгодженої суми податкового зобов'язання в установлені строки позивачем на адресу відповідача були направлені податкові вимоги: перша № 1/53 від 05.02.2009р. на суму 1 640 грн. та друга № 2/93 від 16.03.2009р. на суму 5 022 грн. 45 коп., вручені уповноваженій особі відповідача 12 02.2009р. та 14.05.2009р. відповідно.

31 березня 2009 року ОСОБА_1 об'єднаною державною податковою інспекцією Черкаської області на підставі п.п. 8.2.1 п. 8.2 статті 8 Закону № 2181 у зв'язку з несплатою суми податкового зобов'язання в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна зареєстровано податкову заставу активів платника податків-товариства з обмеженою відповідальністю «ДСЛ» за реєстраційним номером 8595823.

Оскільки згідно п.п. 3.1.1 п. 3.1 статті 3 Закону № 2181 активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду, відповідне право органів державної податкової служби на звернення до суду з позовом про стягнення яких передбачено статтею 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» № 509-XII від 04.12.1990р., суд вважає доведеним право позивача на стягнення з відповідача податкового боргу, загальний розмір якого з урахуванням переплати за попередні періоди складає 9 140 грн. 45 коп.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ДСЛ», ідентифікаційний код 35121094, в доход бюджету через ОСОБА_1 об'єднану державну податкову інспекцію Черкаської області 9 140 (дев'ять тисяч сто сорок) грн. 45 коп. податкового боргу.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Т.М. Чубар

Повний текст постанови виготовлений 08 лютого 2010 року.