Постанова

від 24.04.2007 по справі 31/270(н10/77(н12/13)

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

31/270(Н10/77(Н12/13)

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

            24.04.2007                                                                Справа № 31/270(Н10/77(Н12/13)   

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Кузнецової І.Л.,

суддів: Швець В.В. (доповідач), Чимбар Л.О.

при секретарі судового засідання: Гайдук Ю.А.

за участю представників:

            позивача:  Губарь В.І. юрисконсульт, довіреність №5  від 23.01.05;

відповідача:  Шульгат В.В. юрисконсульт, довіреність №5  від 23.01.05;

відповідача: Варій В.С. реєстратор, довіреність №24/04-1Ю від 24.04.07;

від Державної виконавчої служби:  Стеценко С.Д. старший державний виконавець, довіреність №1  від 02.04.07;

від третьої особи-2:  Зуєва Н.В. юрисконсульт, довіреність №29 ;

             представник третьої особи-1 у судове засідання не з"явився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу колективного підприємства “Павлоградське міжміське бюро технічної інвентаризації”, місто Павлоград, Дніпропетровської області;

на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 12 лютого 2006 року;

у справі №31/270(Н10/77(Н12/13);

за позовом організації орендарів орендного підприємства “Завод Луч”, місто Павлоград, Дніпропетровської області;

до колективного підприємства "Павлоградське міжміське бюро технічної інвентаризації”, місто Павлоград, Дніпропетровська;

третя особа-1 без самостійних вимог колективне підприємство “Луч”, місто Павлоград, Дніпропетровської області;

третя особа-2 без самостійних вимог Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, місто Дніпропетровськ;

про спонукання до виконання дій;

та скаргу Організації орендарів орендного підприємства “Завод Луч”, місто Павлоград на дії Державної виконавчої служби у місті Павлограді та Павлоградському районі, місто Павлоград, Дніпропетровської області.

В С Т А Н О В И В:

Позивач, організація орендарів орендного підприємства “Завод Луч”, місто Павлоград Дніпропетровської області, звернувся до господарського суду зі скаргою на дії Державної виконавчої служби у місті Павлограді та Павлоградському районі щодо винесення державним виконавцем попередження від 7 березня 2006 року про усунення розбіжностей між фактично встановленими відповідачем колективним підприємством “Павлоградським міжміським бюро технічної інвентаризації”, міста Павлоград переліком нерухомого майна, розташованого по вулиці Горького, будинок №164 та вулиці Інтернаціональній, будинок №28 у місті Павлограді та переліком майна, переданого третьою особою Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській області міста Дніпропетровська згідно акту приймання-передачі від 10 червня 1997 року.

В якій просить визнати недійсною постанову відповідача про повернення виконавчого документу у даній справі від 10 лютого 2004 року та зобов'язати державну виконавчу службу виконати зазначений наказ господарського суду Дніпропетровської області від 10 лютого 2004 року про спонукання відповідача зареєструвати право власності на частину майнового комплексу, отриманого позивачем від Фонду державного майна України згідно акту приймання передачі від 10 червня 1997 року, розташованого за вищевказаними адресами.

Скарга мотивована відсутністю достатніх підстав для винесення попередження та оскаржуваної постанови про повернення виконавчого документа.

Ухвалою господарського суду у справі №31/270(Н10-77(Н12/13) від 12 лютого 2007 року (судді: Мороз В.Ф., Євстигнеєва Н.М., Примак С.А.) заявлена скарга задоволена.

Визнано неправомірними дії Державної виконавчої служби у місті Павлограді та Павлоградському районі по винесенню попередження 7 березня 2006 року та визнано недійсною постанову ДВС у місті Павлограді та Павлоградському районі від 7 липня 2006 року про повернення наказу господарського суду Дніпропетровської області від 10 лютого 2004 року стягувачу.

Зобов'язано ДВС у місті Павлограді та Павлоградському районі виконати наказ господарського суду Дніпропетровської області від 10 лютого 2004 року про зобов'язання відповідача зареєструвати право власності на частину майнового комплексу, за позивачем.

Приймаючи спірну ухвалу господарський суд виходив з того, що на підставі пункту 4 частини 1 статті 40 Закону України “Про виконавче провадження” не може бути визначено перешкодженням стягувачем провадженню виконавчих дій, як неусунення ним розбіжностей між фактично наявним нерухомим майном та майном, що було зазначено у переліку майна згідно акту приймання-передачі.

Відповідач не погодившись з ухвалою господарського суду подав апеляційну скаргу.

Вважає, що вона винесена з порушенням закону.

Господарський суд при винесенні ухвали неповно з'ясував усі обставини справи тому, неправильно застосував норми матеріального та процесуального права.

Відповідач просить спірну ухвалу скасувати, а скаргу позивача на дії  Державної виконавчої служби у місті Павлограді та Павлоградському районі залишити без задоволення посилаючись на те, що відповідно до частини 6 підпункту 3.3 Тимчасового положення №7/5 Про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 7 лютого 2002 року у реєстрації прав на нерухоме майно може бути відмовлено, якщо, подані документи не відповідають вимогам, установленим цим Положенням або не дають змоги установити відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства.

Розбіжності між фактично наявним нерухомим майном та майном, що було зазначено у переліку майна згідно акту приймання-передачі на думку відповідача не дають змоги установити відповідність заявлених прав на нерухоме майно розташоване за зазначеними адресами і поданих документів, в котрих значна кількість нерухомого майна не відповідає фактичному існуванню.

Крім того, господарський суд при прийнятті постанови від 3 лютого 2004 року не міг оцінювати зазначені розбіжності, так як технічна інвентаризація нерухомого майна, проводилася після набрання чинності цієї постанови, тобто на її виконання.

Крім того, відповідно до статей 16, 19 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” позивач повинен був надати відомості про включення його до Єдиного державного реєстру.

На апеляційну скаргу позивач надав відзив, в якому посилається на те, що висновки викладені в апеляційній скарзі безпідставні і необгрунтовані, тому просить ухвалу залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши представників сторін, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, вважає необхідним в задоволені апеляційної скарги відмовити, ухвалу місцевого господарського суду Дніпропетровської області залишити без змін.

Відмовляючи в задоволені апеляційної скарги судова колегія виходила з наступного:

Господарським судом у судовому засіданні встановлено, що відповідно до постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 3 лютого 2004року зобов'язано відповідача зареєструвати право власності на частину майнового комплексу, що знаходиться за адресами: місто Павлоград, вулиця Горького, будинок №164 та вулиця Інтернаціональна, будинок №28 за позивачем.

10 лютого 2004 року на виконання зазначеної постанови видано відповідний наказ.

7 березня 2006 року відповідно до пункту 4 частини1 статті 40 Закону України “Про виконавче провадження” на підставі зазначеного наказу Державною виконавчою службою відкрито виконавче провадження та стягувачу винесено попередження про усунення в строк до 29 травня 2006 року розбіжностей між фактично встановленим відповідачем переліком нерухомого майна, розташованого за вказаними адресами та переліком майна, переданого Фондом державного майна згідно акту приймання передачі від 10 червня 1997 року.

7 липня 2006 року відповідно до пункту 4 частини 1 статті 40 Закону України “Про виконавче провадження” постановою державного виконавця зазначений вище наказ повернуто з підстав, не усунення стягувачем розбіжностей відносно переліку нерухомого майна, а також стягувачем не пред'явлено реєстратору відповідача свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи позивача.

Судова колегія погоджується з висновком господарського суду про те, що підставою для застосування пункту 4 частини 1 статті 40 Закону України “Про виконавче провадження” на яку посилається Державна виконавча служба є чинення стягувачем перешкод у здійсненні державним виконавцем виконавчих дій.

Господарський суд правомірно визначив, що не може бути визначено перешкоджанням стягувачем провадженню виконавчих дій, як неусунення ним розбіжностей між фактично наявним нерухомим майном та майном, що було зазначено у переліку майна згідно акту приймання-передачі від 10 червня 1997року, складеним з Фондом державного майна України, так і ненадання державному реєстратору БТІ свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, оскільки наявність підстав для реєстрації відповідного майна за стягувачем була предметом оцінки при винесенні постанови Дніпропетровським апеляційним господарським судом від 3 лютого 2004року, яка набрала законної сили та підлягає обов'язковому виконанню.

Усунення фактичних розбіжностей щодо майна не є обов'язком стягувача.

Відповідно до статті 124 Конституції України, судові рішення приймаються судами ім'ям України, і є обов'язковими для виконання на всій території України.

Відповідно до статті 45 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на всій території України рішень, визначень, постанов. Рішення і постанови господарських судів приймаються ім'ям України.

Невиконання вимог рішень, визначень, постанов господарських судів волоче відповідальність, визначену цим кодексом і іншими законами України.

Тобто, постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 3 лютого 2004 року є обов'язковою для виконання і не вимагає виконання умов, по виконанню яких, відповідач погоджується виконати дана постанова господарського суду.

Стосовно заявленого клопотання відповідача, то судова колегія вважає, що воно не підлягає задоволенню оскільки дані обставини не були предметом розгляду господарським судом.

З урахуванням вищевикладеного судова колегія вважає апеляційну  скаргу залишити без задоволення, ухвалу залишити без змін.

На підставі наведеного та керуючись статтями 99, 101-103, 105, 106 ГПК України суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу колективного підприємства “Павлоградське міжміське бюро технічної інвентаризації”, місто Павлоград Дніпропетровської області, залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 12 лютого 2006 року у справі №31/270(Н10/77(Н12/13), залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий                                                                                  І.Л. Кузнецова

          Судді:                                                                                          В.В. Швець

                                                                                                                     Л.О. Чимбар