Ухвала

від 18.08.2016 по справі 815/4253/15

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 серпня 2016 року м. Київ К/800/50136/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Черпака Ю.К. (судді-доповідача), Ємельянової В.І., Стародуба О.П., розглянувши в попередньому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Управління Пенсійного фонду України у Красноокнянському районі Одеської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Шахта Довжанка" про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій,

за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Шахта Довжанка" на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2015 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2015 року,

встановив:

У липні 2015 року Управління Пенсійного фонду України у Красноокнянському районі Одеської області звернулось в суд із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Шахта Довжанка" про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 45507, 05 коп.

Позов обґрунтовано тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Шахта Довжанка" не виконало у добровільному порядку та у визначені законом строки свого обов'язку щодо внесення плати, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку йому пенсій у встановлених законом розмірах.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2015 року, позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахта Довжанка» на користь Пенсійного фонду України в особі Управління Пенсійного фонду України у Красноокнянському районі Одеської області суму заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у розмірі 45507,05 грн.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. Касаційна скарга обґрунтована тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Шахта Довжанка" не зобов'язане сплачувати Управлінню Пенсійного фонду України у Красноокнянському районі Одеської області витрати на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених працівникам за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року № 36 (далі - список № 1), оскільки належить до підприємств, які займаються будівництвом шахт та рудників. Оскільки колишні працівники Товариства з обмеженою відповідальністю "Шахта Довжанка", яким призначені пенсії на пільгових умовах за Списком № 1, були зайняті на підземних роботах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, у зв'язку з чим фактичні витрати на виплату та доставку їм пенсій на пільгових умовах не підлягають відшкодуванню за рахунок підприємства згідно з абзацом 6 пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", зазначені витрати покриваються за рахунок коштів Державного бюджету України.

У запереченні на касаційну скаргу позивач, вказує, що витрати на виплату та доставку пенсій особам, які були зайняті на роботах за Списком № 1, покриваються підприємствами та організаціями. Порядок, за якого витрати на доставку пільгових пенсій покриваються до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду України, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України, стосується лише витрат на виплату та доставку пенсій, призначених особам на підставі статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-ХІІ.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Шахта Довжанка" з 19 березня 1999 року перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у Красноокнянському районі Одеської області як платник збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Згідно з довідкою про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 12 березня 1999 року, одним з видів економічної діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Шахта Довжанка" є видобування каменю для будівництва. На підприємстві виконуються роботи з особливо шкідливими та важкими умовами праці за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах" від 16 січня 2003 року № 36.

На підставі заяв про призначення пенсії та довідок, які уточнюють особливий характер роботи або умов праці, необхідних для призначення пільгової пенсії, колишнім працівникам Товариства з обмеженою відповідальністю "Шахта Довжанка", а саме: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 призначені та виплачуються пенсії на пільгових умовах за Списком № 1.

Управлінням Пенсійного фонду України у Красноокнянському районі Одеської області на адресу місця знаходження юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Шахта Довжанка" надіслані повідомлення про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій. Однак, станом на 30 червня 2015 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Шахта Довжанка" суми витрат не відшкодовано, що призвело до виникнення заборгованості за період з 01 січня 2015 року по 30 червня 2015 року у розмірі 45507, 05 грн, яка в добровільному порядку відповідачем не сплачується.

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з того, що обов'язок з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-IV) в частині пенсій, призначених у порядку статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон № 1788-ХІІ), покладений на підприємство.

За змістом пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через такі фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону № 1058-IV в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом № 1788-ХІІ. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону № 1058-IV. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності зазначеним Законом.

За правилами абзацу четвертого підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду України плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі у відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

В абзаці п'ятому цього ж підпункту зазначено, що виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів «в» -«е» та «ж» статті 13 Закону № 1788-XII, здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду України, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону № 1058-IV.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що витрати на виплату та доставку пенсій особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів «в»-«е» та «ж» статті 13 Закону № 1788-XII, покриваються підприємствами та організаціями.

Винятком із цього правила є лише порядок покриття витрат на виплату та доставку пенсій особам, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, оскільки за змістом абзацу п'ятого підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV виплата пенсій таким особам здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного Фонду України, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, а отже, і витрати на виплату та доставку пільгових пенсій покриваються за рахунок ПФУ та Державного бюджету України відповідно.

Однак специфіка такого порядку полягає в особливостях пенсійного забезпечення зазначених осіб.

Так, згідно зі статтею 14 Закону № 1788-XII працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років.

Аналіз положень пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV у контексті статті 14 Закону № 1788-XII дає підстави для висновку про те, що порядок, за якого витрати на доставку пільгових пенсій покриваються до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду України, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України, стосується лише витрат на виплату та доставку пенсій, призначених особам на підставі статті 14 Закону № 1788-XII .

Згідно з пунктом 6 Інструкції відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV.

За приписами пункту 6.4 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом десяти днів з новопризначених пенсій.

Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду України зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, що визначено пунктом 6.8 Інструкції.

Судами встановлено та підтверджено матеріалами справи, що з довідок про підтвердження наявного трудового стажу, протоколів по пенсіонерам ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 не вбачається призначення цим особам пенсій відповідно до статті 14 Закону № 1788-XII за ознакою зайнятості на підземних і відкритих гірничих роботах не менше 25 років.

Отже, суди попередніх інстанцій обґрунтовано відхилили доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "Шахта Довжанка" про відсутність обов'язку відшкодовувати Управлінню Пенсійного фонду України у Красноокнянському районі Одеської області витрати на виплату та доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах за Списком № 1, оскільки вони не ґрунтуються на законі, спростовуються матеріалами справи, дослідженими судами першої та апеляційної інстанцій.

Така правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду України, викладеними у постановах від 04 лютого 2014 року (справа № 21-458а13), від 11 лютого 2014 року (справа № 21-471а13), від 07 липня 2015 року (справа № 21-735а15).

З огляду на викладене, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов правильного висновку, що оскільки порядок, за якого витрати на доставку пільгових пенсій покриваються до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду України, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України, стосується лише витрат на виплату та доставку пенсій, призначених особам на підставі статті 14 Закону № 1788-XII, до яких колишні працівники Товариства з обмеженою відповідальністю "Шахта Довжанка" не відносяться, то позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України у Красноокнянському районі Одеської області про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Шахта Довжанка" на його користь витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком № 1 в сумі 45507, 05 коп підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Зважаючи на те, що ухвалені у справі судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій відповідають наведеним критеріям, їх необхідно залишити без змін.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Шахта Довжанка" залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2015 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

Судді: Черпак Ю.К. Ємельянова В.І. Стародуб О.П.