Рішення

від 16.08.2016 по справі 908/1777/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 2/48/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.08.2016 Справа № 908/1777/16

Суддя Мойсеєнко Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю В«Глобал Гідравлік СолюшнсВ» , м.Запоріжжя,

до відповідача: Публічного акціонерного товариства В«Запорізький завод феросплавівВ» , м.Запоріжжя,

про стягнення 62432,43 грн.

за участю представників:

від позивача - ОСОБА_1, довіреність б/н від 20.07.2016 р.;

від відповідача - ОСОБА_2, довіреність № 18-14 від 03.03.2016р.;

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Запорізької області звернулося товариство з обмеженою відповідальністю В«Глобал Гідравлік СолюшнсВ» з позовом до публічного акціонерного товариства В«Запорізький завод феросплавівВ» про стягнення за договором поставки № 864 від 05.10.2015 р. заборгованості у розмірі 50029,46 грн., пені - 9332,93 грн., 3% річних - 682,94 грн. та інфляційних нарахувань - 2387,10 грн., усього - 62432,43 грн.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 06.07.2016 р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі, присвоєно справі номер провадження 2/48/16 та призначено розгляд справи на 02.08.2016 р.

16.08.2016р. до господарського суду Запорізької області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. Відповідач у своєму відзиві позов не визнав та вважає його необґрунтованим з огляду на те, що продавець відповідно до договору разом з товаром надає покупцю оригінали таких документів: рахунок-фактуру, видаткову накладну на відпуск товару, сертифікат якості або паспорт виробника товару та у разі необхідності копію сертифікату Відповідності. Однак позивач не надав відповідачу вказаних документів і відповідач вважає, що строк оплати за договором не настав у зв'язку з непереданням відповідачем повного пакету супровідних документів на товар. Окрім цього, відповідач вважає неправомірним вимоги позивача щодо стягнення пені, оскільки розмір пені у договорі не встановлений, а законодавство лише обмежує його подвійною обліковою ставкою НБУ.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 02.08.2016р. на підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено до 16.08.2016р.

В судовому засіданні 16.08.2016 р. були присутні представники обох сторін, за їх заявою фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася. Представник позивача підтримав позовні вимоги, представник відповідача підтримав позицію, викладену у відзиві.

В судовому засіданні 16.08.2016 р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступне.

05.10.2015р. між Товариством з обмеженою відповідальністю В«Глобал Гідравлік СолюшнсВ» та Публічним акціонерним товариством В«Запорізький завод феросплавівВ» був укладений договір поставки № 864 від 05.10.2015р.

Згідно з п. 1.1 договору постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, поставити, а покупець прийняти та оплатити продукцію (товар), в асортименті та за цінами, вказаними у додатку (специфікації) та додаткових угодах до договору, які є його невід'ємною частиною, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар та оплатити його в порядку і на умовах, передбачених договором.

Відповідно до п. 3.1 договору постачальник зобов'язується поставити товар покупцеві у строки, визначені п. 3.3 договору.

Пункт 3.3 договору встановлює, що поставка товару здійснюється постачальником згідно п. 3.1 договору тільки після отримання письмового підтвердження (належним чином оформленої заявки) покупця. У письмовому підтвердженні (заявці) покупець вказує графік поставки, який містить обсяги та терміни поставки товару в межах періоду поставки, який сторони вказують у додатку (специфікації) до договору. Дострокова поставка товару постачальником допускається тільки за письмовою згодою покупця.

Пункт 3.4 договору закріплює, що разом з поставкою товару постачальник зобов'язаний надати покупцю оригінали таких документів:

1. Оформлених на державній мові та відповідно до вимог п. 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995 р.:

а) рахунок-фактура (оригінал);

б) видаткова накладна на відпуск Товару (оригінал);

в) акт приймання-передачі Товару (за згодою сторін);

2. Сертифікат якості або паспорт виробника Товару

3. Копію сертифікату походження Товару СТ1 на мові країни-виробника, завірену печаткою продавця (у разі необхідності);

4. Якщо товар підлягає сертифікації - сертифікат відповідності по системі сертифікації УкрСЕПРО, гігієнічний, екологічний сертифікат, а також інші сертифікати згідно з чинним законодавством України (оригінали або належним чином засвідчені копії);

5. Інші документи, надання яких обумовлено в Додатку (специфікації) до договору.

6. Супровідних документів, як-то: залізнична накладна, товаро-транспортна накладна тощо.

У п. п. 3.5, 3.7 договору сторони погодили, що якщо зазначені в п. 3.4. договору документи складені з порушенням вимог для складання таких документів, якщо найменування та/або номенклатура, якісні та кількісні характеристики товару, зазначені в таких документах, не відповідають назві та/або номенклатурі, якісним і кількісним характеристикам поставленого товару, покупець має право відмовитися від прийняття товару без надання пояснень.

У разі складання акту про невідповідну якість товару згідно п. 6.3 договору, операція з поставки вважається нездійсненою і не підлягає відображенню в бухгалтерському обліку.

Пункт 4.1.1 договору закріпив обов'язок постачальника поставити товар своєчасно та відповідної якості.

Пункт 5.2 договору закріпив, що загальна сума договору на момент його складання становить 29357,46 грн. з урахуванням ПДВ. Сума договору збільшується на суму наступних поставок товару шляхом підписання додаткових угод.

Відповідно до п. п. 5.5, 5.6 договору порядок оплати та форма розрахунків вказуються сторонами в додатках (специфікаціях) до договору.

Термін оплати збільшується на термін прострочення надання первинних документів та реєстрації податкової накладної в єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з п. 12.1 договору даний договір набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами і скріплення їх печатками. Термін дії договору закінчується 30.12.2017р., але не раніше повного виконання зобов'язань обома сторонами.

Доказів припинення договору сторони не надали, тому на час розгляду справи судом умови договору є чинними.

Судом встановлено, що на виконання договору постачання № 864 від 05.10.2015р. позивач поставив відповідачу товар на підставі видаткових накладних № 1209 від 22.10.2015р. на суму 29357,46 грн. та № 1306 від 26.11.2015р. на суму 20672,00 грн., всього поставлено товару на суму 50029,46 грн.

З боку відповідача товар отриманий представником ОСОБА_3, що підтверджується довіреністю № 1140 від 21.10.2015 р. на отримання товару від ТОВ В«Глобал Гідравлік СолюшнсВ» , а саме: цінностей за договором № 864 від 05.10.2015 р., та довіреністю № 1291 від 23.11.2015 р. на отримання товару від ТОВ В«Глобал Гідравлік СолюшнсВ» , а саме: цінностей за договором № 864 та додаткової угоди № 1 від 04.11.2015р.

На оплату товару позивачем були виписані рахунки № GHS00001324 від 22.10.2015 р. на суму 29357,46 грн. та GHS00001463 від 26.11.2015 р. на суму 20672,00 грн.

09.03.2016р. позивач звернувся до відповідача з претензією від 02.03.2016р. № 6 з вимогою погашення заборгованості у розмірі 53027,04 грн., з яких 50029,46 грн. - сума основного боргу, пеня - 2558,44 грн., 3% річних - 174,92 грн. та інфляційних нарахувань - 264,22 грн. упродовж 30 календарних днів з дня отримання претензії.

Відповідач розрахунків за поставлений товар не здійснив, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості.

Правовідносини врегульовані договором поставки.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У ст. 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містить ст. 193 Господарського кодексу України

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно п. 6.4 договору у разі виявлення покупцем під час приймання невідповідності фактично поставленого товару кількості та/або якості і/або асортименту та/або будь-яким іншим умовам договору покупець має право відмовитися від прийняття товару та розірвати даний договір в односторонньому порядку без відшкодування будь-яких збитків, матеріального і морального збитку постачальнику.

Відповідач не надав доказів, що підтверджували б некомплектність або нестачу товару, брак або неякісність товару.

Як зазначає позивач, відповідач отримав товар без будь-яких зауважень до позивача та використав товар в господарській діяльності.

Суд встановив, що факт поставки товару та прийняття його відповідачем без зауважень підтверджений матеріалами справи.

У пункті 4 Специфікації - додатку № 1 від 01.10.2015р. до договору № 864, сторони погодили, що оплата здійснюється згідно даного договору поставки, за фактичну кількість поставленого товару шляхом оформлення покупцем на адресу постачальника гарантованого платежу з датою виконання в майбутньому або покупець здійснює оплату за фактичну кількість поставленого товару через 60 календарних днів за умови виконання постачальником п. 3.4, 4.1.1, 4.1.7 договору.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ В«Глобал Гідравлік СолюшнсВ» не оформило у встановлені строки гарантований платіж на адресу ПАТ В«Запорізький завод феросплавівВ» , тому оплата мала бути здійснена за фактичну кількість поставленого товару через 60 календарних днів, як-то встановлено п. 4 специфікації до договору поставки № 864. Так, термін оплати товару, поставленого 22.10.2015 р. на суму 29357,64 грн., настав 21.12.2015 р. Термін оплати товару, поставленого 26.11.2015 р. на суму 20672,00 грн., настав 25.01.2016 р.

У відзиві на позов відповідач вказує, що зобов'язання відповідача щодо оплати поставленого товару виникають з моменту отримання ним від позивача повного комплекту супровідних документів на товар. Позивач відповідно до п. 3.4 відповідних документів не надав, у зв'язку з чим строк оплати за договором не настав.

Такі доводи суд визнав безпідставними з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 33 Господарсько-процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Пунктом 3.4 договору встановлено, що разом з поставкою товару постачальник зобов'язаний надати покупцеві оригінали наступних документів:

1. Оформлених на державній мові та відповідно до вимог п. 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995 р.:

а) рахунок-фактура (оригінал);

б) видаткова накладна на відпуск Товару (оригінал);

в) акт приймання-передачі Товару (за згодою сторін);

2. Сертифікат якості або паспорт виробника Товару

3. Копію сертифікату походження Товару СТ1 на мові країни-виробника, завірену печаткою продавця (у разі необхідності);

4. Якщо товар підлягає сертифікації - сертифікат відповідності по системі сертифікації УкрСЕПРО, гігієнічний, екологічний сертифікат, а також інші сертифікати згідно з чинним законодавством України (оригінали або належним чином засвідчені копії);

5. Інші документи, надання яких обумовлено в Додатку (специфікації) до договору.

6. Супровідних документів, як-то: залізнична накладна, товаро-транспортна накладна тощо.

У п. 3.5 договору сторони погодили, що якщо зазначені в п. 3.4. договору документи складені з порушенням вимог для складання таких документів, покупець має право відмовитися від прийняття товару без надання пояснень.

Відповідно до ст. 666 Цивільного кодексу України, якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання. Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

У пунктах 6.2, 6.3 договору сторони погодили, що приймання товару за кількістю та якістю здійснюється згідно з вимогами Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного вжитку за кількістю, затвердженої постановою Держарбітражу від 15.06.1965 р. зі змінами та доповненнями (П-6) та Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного вжитку за якістю, затвердженої постановою Держарбітражу від 25.04.1966 р. зі змінами та доповненнями (П-7).

Відповідно до п. 12 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного вжитку за кількістю, приймання продукції за кількістю здійснюється по транспортним та супровідним документам (рахунку-фактурі, специфікації, опису, пакувальним ярликам тощо) відправника (виробника). Відсутність вказаних документів або деяких із них не зупиняє приймання продукції. В цьому випадку складається акт про фактичну наявність продукції та в акті вказується, які документи відсутні.

У п. 14 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного вжитку за якістю зазначено, що приймання продукції за якістю та комплектністю здійснюється у точній відповідності зі стандартами, технічними умовами, Основними та Особливими умовами поставки, іншими обов'язковими для сторін правилами, а також по супровідним документам, що засвідчують якість та комплектність продукції, що поставляється (технічний паспорт, сертифікат, посвідчення про якість, рахунок-фактура, специфікація тощо). Відсутність вказаних супровідних документів або деяких із них не зупиняє приймання продукції. В цьому випадку складається акт про фактичну якість та комплектність продукції, що надійшла, і в акті вказується, які документи відсутні.

Відповідач при прийнятті товару не зазначив про фактичну відсутність будь-яких із супровідних документів на товар, визначених пунктом 3.4 договору. Також відповідач не звертався до позивача із вимогами про передання будь-яких із супровідних документів. Акти про відсутність таких документів, відповідно до вимог Інструкцій П-6 та П-7 не складались.

У зв'язку з цим суд вважає, що весь необхідний комплект документів для оплати товару був переданий відповідачу разом із товаром.

При цьому суд зауважує, що строк оплати продукції за договором обчислюється саме з моменту поставки та приймання продукції, а не з моменту передачі супровідних документів на товар.

Відповідач отримав товар без будь-яких зауважень, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до 202 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

В порушення умов п. 4 специфікації до договору поставки № 864 відповідач не здійснив розрахунок за отриманий товар через 60 календарних днів з дня фактичного отримання товару, доказів повної або часткової оплати під час розгляду справи не надав.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу за поставлений товар в сумі 50029,46 грн. є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За прострочення оплати боргу позивач нарахував інфляційні втрати: за накладною від 22.10.2015. за період з січня по травень 2016 року в сумі 1514,54 грн. та за накладною від 26.11.2016р. за період з лютого по травень 2016 року в сумі 872,56 грн., всього інфляційних втрат нараховано в розмірі 2387,10 грн.;

Також позивач нарахував 3% річних за накладною від 22.10.2015. за період з 01.01.2016р. по 29.06.2016р. в сумі 435,55 грн. та за накладною від 26.11.2016р. в сумі 247,39 грн. за період з 05.02.2016р. по 29.06.2016р., всього 3 % річних нараховано в розмірі 682,94 грн.

Суд перевірив розрахунок інфляційних втрат та розрахунок 3% річних і визнав позовні вимоги про стягнення з відповідача 2387,10 грн. інфляційних втрат та 682,94 грн. - 3% річних обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Також позивач заявляє про стягнення пені за накладною від 22.10.2015. в сумі 5986,99 грн. за період з 01.01.2016р. по 29.06.2016р. та накладною від 26.11.2016р. в сумі 3345,93 грн. за період з 05.02.2016р. по 29.06.2016р., всього пені нараховано у розмірі 9332,93 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 230 та ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України від 22.11.1996 р. N 543/96-ВР В«Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язаньВ» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У пункті 10.5 договору встановлено, що у разі порушення термінів оплати за поставлений товар згідно договору більше 10-ти календарних днів покупець сплачує постачальнику пеню згідно діючого законодавства України від суми не сплаченого товару за кожен день прострочення, починаючи з 11-го календарного дня прострочення.

Разом із цим, умовами договору поставки № 864 від 05.10.2015р. розмір пені не встановлений. Чинне законодавство також не встановлює розмір пені для конкретних правовідносин, а лише обмежує її розмір при стягненні подвійною обліковою ставкою НБУ. Враховуючи викладене, відсутні підстави для стягнення з відповідача пені за невиконання грошових зобов'язань. Тому суд відмовляє позивачу в позові в частині стягнення з відповідача пені у розмірі 9332,93 грн.

Таким чином позовні вимоги задоволені судом частково.

Позивач просить стягнути з відповідача судові витрати, що складаються з судового збору у розмірі 1378,00 грн. та витрат на оплату послуг адвоката в розмірі 700 грн.

Відповідно до ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно з п. 6.3. Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

Позивачем надано договір про надання комплексної правової допомоги б/н від 01.02.2016р., укладений між адвокатом ОСОБА_1 та ТОВ В«Глобал Гідравлік СолюшнсВ» , свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю ЗП №001012 на ім'я ОСОБА_1, платіжне доручення № 483 від 04.07.2016р. на оплату комплексної правової допомоги в сумі 1000,00 грн. та акт приймання-передачі послуг за наданням комплексної правової допомоги за договором б/н від 01.02.2016р., згідно якого розмірі оплати за підготовку позовної заяви в даній справі склав 700,00 грн.

Таким чином, витрати на оплату послуг адвоката підтверджені належним чином.

У відповідності до ч. 5 ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:

при задоволенні позову - на відповідача;

при відмові в позові - на позивача;

при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи часткове задоволення судом позову, судові витрати зі сплати судового збору та на оплату адвокатських послуг підлягають розподілу між сторонами пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства В«Запорізький завод феросплавівВ» (вул. Діагональна, буд. 11, м. Запоріжжя, 69035, ідентифікаційний код 00186542) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю В«Глобал Гідравлік СолюшнсВ» (вул. Олександрівська, буд.84, кімната 511, м. Запоріжжя, 69002, ідентифікаційний код 39052716) основний борг у сумі 50029,46 (п'ятдесят тисяч двадцять дев'ять грн. 46 коп.), інфляційні втрати в сумі 2387,10 грн. (дві тисячі триста вісімдесят сім грн. 10 коп.), 3% річних в сумі 682,94 (шістсот вісімдесят дві грн. 94 коп.), витрати зі сплати судового збору в сумі 1172,00 грн . (одна тисяча сто сімдесят дві грн. 00 коп.) та витрати на послуги адвоката в сумі 595,36 грн. (п'ятсот дев'яносто п'ять грн. 36 коп.).

Видати наказ.

В задоволенні іншої частини позову відмовити.

Суддя Т.В.Мойсеєнко

Рішення оформлено та підписано 19.08.2016р.

і набирає законної сили після закінчення

десятиденного строку з дня його підписання.