Постанова

від 07.03.2011 по справі 2а-848/09

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 березня 2011 р. Справа № 4198/10/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Обрізко І.М.

суддів Дяковича В.П., Яворського І.О.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційні скарги управління Пенсійного фонду в Любешівському районі Волинської області та ОСОБА_1 на постанову Любешівського районного суду Волинської області від 22 жовтня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду в Любешівському районі Волинської області про скасування рішення про зобов'язання повернути утримані кошти,-

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_1 звернувся 14.07.2009 року в суд з адміністративним позовом про скасування рішення по утриманню з нього пенсії в сумі 410, 64 грн. та зобов'язання відповідача повернути утримані кошти.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що від 09 червня 2009 року його було повідомлено відповідачем про утримання передплаченої суми пенсії в розмірі 410, 64 грн. за період з 03.12.2005 року по 28.02.2009 року внаслідок невчасного повідомлення про зміни, які викликають зміну розміру пенсії. Звертає увагу на те, що вище вказане рішення не відповідає вимогам чинного законодавства та порушує його права.

Просить скасувати рішення управління Пенсійного фонду в Любешівському районі Волинської області від 09 червня 2009 року про утримання з нього переплаченої суми пенсії в розмірі 410, 64 грн., та зобов'язати відповідача повернути утриману суму.

Постановою Любешівського районного суду Волинської області від 22 жовтня 2009 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправним рішення комісії управління Пенсійного фонду України у Любешівському районі Волинської області від 05.06.2009 року. Зобов'язано відповідача повернути ОСОБА_1 неправомірно утриману суму доплат до пенсії у розмірі 110 грн. 76 коп. В решті позовних вимог відмовлено.

Суд виходив з того, що позивач як непрацюючий пенсіонер мав право на підвищення пенсії відповідно ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист населення громадян, які проживали внаслідок Чорнобильської катастрофи» і таку доплату повинен був здійснювати відповідач. Разом з тим, в період коли позивач працював, він мав право на додаткове підвищення оплати праці, яке повинно було проводитись за місцем роботи позивача. Виходячи з того, що з 07.12.2005 року по 24.01.2006 рік та з 01.06.2008 року по 28.02.2009 рік позивач не працював, тому мав право на надбавку і відповідач безпідставно прийняв рішення по поверненню коштів виплачених за вказаний період.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням управління Пенсійного фонду в Любешівському районі Волинської області подало апеляційну скаргу з якої із-за порушення норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та постановити рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позову. Рішення комісії про утримання переплати пенсії з ОСОБА_1 від 05.06.2009 року залишити в силі.

В обґрунтування апеляційних вимог покликається на постанову Кабінету Міністрів України № 936 від 20.09.2005 року згідно якої, доплата за роботу в зоні гарантованого добровільного відселення відповідно до ст. 39 Закону України « Про статус і соціальний захист населення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» проводиться за основним місцем роботи, тому підстав проводити вказані доплати працюючим пенсіонерам у відповідача немає, оскільки дані доплати повинні проводитися роботодавцем до заробітної плати.

Звертає увагу на той факт, що пенсії в розмірі 10,50 грн. за 2008 рік Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року № 107-ІV розділом ІІ п.28 п.п. 9 частину першу та другу ст. 39 Закону України № 796 замінено однією частиною такого змісту, громадянам, які працюють на території радіоактивного забруднення, проводиться доплата в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, а тому дана категорія громадян не отримує доплату до пенсії в розмірі 10, 50 грн., тому з 01.06.2008 року по 28.02.2009 року з позивача утримано надміру виплачені кошти.

ОСОБА_1 в обґрунтування апеляційних вимог покликається та те, що при винесенні рішення було застосовано невірно норми законодавства, просить суд скасувати постанову та прийняти нову, якою задоволити позовні вимоги подібні викладеним в адміністративному позові.

За відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таку може бути вирішено на основі наявних у ній доказів (ч. 1 ст. 197 КАС України із змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 07.07.2010 року N 2453-VI), що є достатнім для розгляду даної справи.

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне апеляційні скарги задоволити частково.

Відповідно до ст. 201 КАС України суд апеляційної інстанції змінює постанову або ухвалу суду першої інстанції, коли має місце правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права, а також вирішення не всіх позовних вимог або питань.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що позивач з 03.10.2005 року по 06.12.2005 року працював в Любешівській ОСОБА_2 ступенів, а з 25.01.2006 року по 31.05.2008 року працював у ВАТ «Ковельнафтопродукт», отримував там заробітну плату та в Любешівській ОСОБА_2 ступенів отримував доплату, як працюючий пенсіонер у розмірі, передбаченому ст. 39 Закону України « Про статус і соціальний захист населення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», такої доплати не отримував під час роботи в Волинській філії ТзОВ «ТД» Континіум-Галичина» (ВАТ «Ковельнафтопродукт»).

В період коли позивач працював, тобто був працюючим пенсіонером, він мав право на додаткове підвищення оплати праці, яке повинно було проводитьсь за місцем роботи позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» зазначено, що суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

З представлених на розгляд матеріалів справи, а саме заяв на перерахунок пенсії, наявних в пенсійній справі позивача, вбачається, що позивач при зверненні за перерахунком пенсії вказував, що не працює, тобто приховав факт роботи, а тому управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області відповідно до ст. 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» правомірно винесло рішення про утримання передплаченої суми доплат до пенсії ОСОБА_1 за період його роботи з 03.10.2005 року по 06.12.2005 року в Любешівській ОСОБА_2 ступенів та з 25.01.206 року по 31.05.2008 року у ВАТ «Ковельнафтопродукт».

Відповідно до рішення комісії для розгляду питань, пов'язаних з призначенням (перерахунком) та виплатою пенсій відповідно до чинного законодавства України управління від 05.06.2009 року з позивача проведено утримання за переплату пенсію за період з 03.10.2005 року по 28.02.2009 року.

Суд першої інстанції правильно прийшов до висновку, що в період з 07.12.2005 року по 24.01.2006 року та в період з 01.06.2008 року по 28.02.2009 року ОСОБА_3 не працював, а тому мав право на надбавку до пенсії як непрацюючий пенсіонер відповідно до ст. 39 вказаного вище Закону і нарахування такої доплати позивачу проводилось відповідачем відповідно до чинного законодавства, що вбачається з оглянутої пенсійної справи № 116818 ОСОБА_1

А тому рішення комісії управління Пенсійного фонду в Любешівському районі Волинської області від 05.06.2009 року про утримання з позивача переплати пенсії за період з 07.12.2005 року по 24.01.2006 року та в період з 01.06.2008 року по 28.02.2009 року є неправомірним, позаяк вини позивача в цьому немає.

Покликання апелянта на ту обставину, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року № 107-VІ розділом ІІ п.28 п.п. 9 частину першу та другу ст. 39 Закону України № 796 змінено до уваги не береться оскільки Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року визнано такими, що не відповідають Конституції ( не є Конституційними) положення п. 41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

Разом з тим, не можна погодитись з позицією місцевого суду, якою обрано юридично некоректний спосіб захисту сторони позивачу, позаяк в ч. 4 ст. 105 КАС України наведено законодавцем вимоги які може містити адміністративний позов, а ч. 2 ст. 162 КАС України передбачено повноваження суду при вирішенні справи по суті. Так у разі визнання судом неправомірним рішення, дії чи бездіяльність відповідача - суб'єкта владних повноважень, що має місце і в досліджуваних правовідносинах, суд може зобов'язати такого відповідача вчинити певні дії, які той зобов'язаний виконати, зокрема повернути неправомірно утриману суму доплат до пенсії. Суд може стягнути з відповідача на користь позивача певну суму грошових коштів лише у тому випадку, якщо така нарахована ним але всупереч закону не здійснена її виплата чи в разі відшкодування спричиненої шкоди. Причому спосіб захисту, обраний судом, не обов'язково має збігатися з тим, що запропонував позивач у вимогах (друге речення частини другої статті 11 КАС України).

Судова колегія вважає, що доводи апеляційних скарг являються частково суттєвими, відтак складаються підстави для зміни оспореного судового рішення.

Керуючись ст.ст., 195, 196 ч.4, 197, 198, 201, 205 ч. 2, 207, 254 КАС України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційні скарги управління Пенсійного фонду в Любешівському районі Волинської області та ОСОБА_1 задоволити частково.

Змінити резолютивну частину постанови Любешівського районного суду Волинської області від 22 жовтня 2009 року по справі № 2а-848/09/0309, виклавши її в такій редакції:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задоволити частково.

Визнати протиправним рішення комісії управління Пенсійного фонду в Любешівському районі Волинської області від 05.06.2009 року про утримання з позивача переплати з пенсії в частині відрахувань за період з 07.12.2005 року по 24.01.2006 року та з 01.06.2008 року по 28.02.2009 року.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду в Любешівському районі Волинської області повернути ОСОБА_1 неправомірно утриману суму доплат до пенсії за період з 07.12.2005 року по 24.01.2006 року та з 01.06.2008 року по 28.02.2009 року у відповідності до статей 39, 40 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя І.М.Обрізко

ОСОБА_4

Судді І.О.Яворський