Постанова

від 16.08.2016 по справі 916/832/16

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" серпня 2016 р.Справа № 916/832/16 Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді: В.В.Лашина

Суддів: Т.А. Величко

ОСОБА_1

При секретарі Р.О. Кияшко

Представники сторін в судове засідання не з'явилися.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного підприємства - фірма "АСОЛЬ"

на рішення господарського суду Одеської області від 19.05.2016 року

у справі № 916/832/16

За позовом приватного підприємства - фірми "АСОЛЬ"

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНС КОНКОРД"

про стягнення 420 000 грн. та зобов'язання вчинити певні дії.

ВСТАНОВИЛА:

04 квітня 2016 року приватне підприємство - фірма «Асоль» (у наступному - ПП «Асоль») звернулося до господарського суду Одеської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Транс Конкорд» (далі - ТОВ «Транс Конкорд») про стягнення 420 000 грн. суми несплаченої орендної плати за період з 01 вересня 2015 року по 31 грудня 2015 року; про зобов'язання відповідача відновити роботу силового кабелю портального крану, живлячого кабелю від складу ГСМ до складського приміщення, відновити 3 панелі перекриття та ввести у стан придатний до експлуатації глибинний насос, а також стягнути на користь позивача судовий збір.

Рішенням господарського суду Одеської області від 19 травня 2016 року (суддя Цісельський О.В.) у задоволені позовних вимог відмовлено у повному обсязі.

Не погоджуючись з цим рішенням, ПП «Асоль» в апеляційній скарзі просить його скасувати та постановити нове, яким позов вимоги позивача задовольнити у повному обсязі, посилаючись на неповне з'ясування місцевим господарським судом обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, оскільки договір оренди, як стверджує відповідач, не був розірваний у спірний період, так як додаткової угоди не підписувалося. Також скаржник зазначає про безпідставність висновків господарського суду щодо невикористання ТОВ «Транс Конкорд» орендованого майна у спірний період з вини позивача, тому що акти, складені відповідачем, не можуть вважатися належними доказами.

Представники сторін в судове засідання не з'явилися, про час, дату та місце його проведення повідомлені належним чином, про що свідчать поштові повідомлення з відмітками про вручення.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та перевіривши юридичну повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи, судова ко легія вважає апеляційну скаргу обґрунтованою та підлягаючою частковому задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Частиною першою статті 174 Господарського кодексу передбачено, що господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом (ч. 1, 6 ст. 283 Господарського кодексу України).

На стадіях укладення, виконання, зміни, розірвання та припинення договору оренди у наймодавця та наймача виникають взаємні зобов'язання, зокрема: обов'язок наймодавця передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму, провадити капітальний ремонт речі, переданої у найм, якщо інше не встановлено договором або законом; обов'язок наймача користуватися річчю відповідно до її призначення та умов договору, а в разі припинення договору найму негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі (стаття 765, частина перша статті 773, частина друга статті 776, частина перша статті 785 Цивільного кодексу України).

Згідно із статтею 291 Господарського кодексу України одностороння відмова від договору оренди не допускається. Договір оренди припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу (приватизації) об'єкта оренди; ліквідації суб'єкта господарювання-орендаря; загибелі (знищення) об'єкта оренди. Договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу. Правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.

Статтею 783 Цивільного кодексу України передбачені підстави для розірвання договору найму на вимогу наймодавця, а статтею 784 названого Кодексу визначені підстави для розірвання договору найму на вимогу наймача.

У відповідності до ч. 1 ст. 785 зазначеного Кодексу у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Як вбачається з матеріалів справи, 15 квітня 2013 року між ПП «Асоль» (Орендодавець) та ТОВ «транс Конкорд» (Орендар) було укладено договір оренди № 15/04, за умовами якого, Орендодавець передає Орендарю в оренду частину складських приміщень площею 10 500 кв.м з під'їзною залізничною колією довжиною 80 метрів, що примикає до станції Одеса-Застава 1, що належать Орендодавцю.

Пунктом 1.2 договору передбачено, що передача в оренду та повернення з оренди складських приміщень з під'їзним шляхом оформлюється актами приймання-передачі, підписані сторонами. Акт приймання-передачі доповнюється докладною фотофіксацією об'єкта оренди.

У відповідності до п. 2.1 договору, з урахуванням додаткової угоди № 4, сума місячної орендної плати встановлюється із розрахунку 10,50 грн. за 1 кв.м. площі, що складає 105 000 грн. в місяць.

Умовами п.п. 3.1, 3.1.1 договору визначено, що Орендодавець зобов'язаний забезпечити цілодобовий доступ робітникам та транспорту Орендаря до площадки з асфальто-бетоним покриттям, що орендується, при цьому вхід на орендовану територію має проводитись строго за перепустками.

Зі змісту пунктів 5.1, 5.2 вбачається, що договір вступає в силу з моменту підписання акта приймання-передачі й діє до 31 грудня 2013 року із правом його подальшої пролонгації.

При цьому, орендні правовідносини були продовжені до 31 грудня 2015 року.

За актом приймання-передачі від 01 червня 2013 року позивачем було передано відповідачу складську площадку з твердим асфальтобетонним покриттям, що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Промислова, 33 А, площею 10 500 кв.м.

01 серпня 2013 р. між ПП «Асоль» (Орендодавець) та ТОВ «Транс Конкорд» (Орендар) було укладено договір оренди № 01/08, згідно з умовами якого, Орендодавець передає Орендарю в користування кран баштовий МВ 1645 реєстраційний № 12080 складовий згідно акту приймання-передачі.

Відповідно до п.1.2. Договору строк оренди встановлюється до 31.12.2013 р.

За актом приймання-передачі від 01.08.2013 р. позивач передав відповідачу в користування кран баштовий МВ 1645.

31.07.2015 р. ТОВ «Транс Конкорд» звернулося до ПП «Асоль» з листом /а.с. 59/, в якому повідомило про розірвання договору оренди № 15/04 від 15.04.2013 р.

Між тим, ПП «Асоль» повідомило про можливість розірвання договору оренди при виконанні наступних умов: проведення взаєморозрахунків; погодити питання відновлення будівлі боксу, дорожнього покриття та інших пошкоджень, а також вивезення обладнання, належного ТОВ «Транс Конокрд».

Згідно з відповіддю виробничого підрозділу Одеської дирекції залізничних перевезень Станція Одеса-Застава 1 ПАТ «Одеська залізниця» від 10.05.2016 р. під'їзна колія ПП «Асоль» не діє з 16 серпня 2015 року, подання та забирання вагонів не проводилося.

12 вересня та 07 листопада 2015 року представниками відповідача було складено акти про встановлення факту не допуску позивачем на орендовану територію.

Відмовляючи у задоволені позовних вимог, місцевий господарський суд виходив з того, що договір оренди є розірваним з 10.08.2015 р. та відповідач, починаючи з кінця серпня 2015 року, орендовану площадку не використовує, оскільки не має доступу до об'єкту оренди з вини позивача, про що свідчать відповідні акти.

Також судом були відхилені вимоги ПП «Асоль» про зобов'язання ТОВ «Транс Конкорд» відновити роботу силового кабелю портального крану, живлячого кабелю від складу ГСМ до складського приміщення та відновлення 3-х панелей перекриття, а також приведення у стан придатний до експлуатації глибинного насосу. Судом першої інстанції зазначено, що існування між сторонами орендних правовідносин щодо баштового крану МВ 1645 р/н № 12080 за договором оренди № 01/08 від 01.08.2013 р., сплинули 31.12.2013 р., тоді як доказів його пролонгації чи подальшого використання крану відповідачем, або що підтверджують пошкодження технічного стану крану, матеріали справи не містять. Також матеріли справи не містять належних доказів передання відповідачу та відповідно користування відповідачем 3-х панелей перекриття та глибинним насосом, у зв'язку з чим недоведеними є посилання позивача, що саме з вини відповідача було пошкоджено вказане майно . При цьому, судом враховано, що акти, на які посилався позивач, не є належними доказами пошкодження майна саме відповідачем, оскільки встановлюють лише сам факт наявності пошкоджень.

Аналізуючи матеріали справи, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції цілком вірно встановлені обставини справи щодо відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог ПП «Асоль» щодо про зобов'язання ТОВ «Транс Конкорд» відновити роботу силового кабелю портального крану, живлячого кабелю від складу ГСМ до складського приміщення та відновлення 3-х панелей перекриття, а також приведення у стан придатний до експлуатації глибинного насосу.

Як вбачається з умов договору оренди № 01/08 від 01.08.2013 р., строк його дії встановлений до 31.12.2013 р. Умови договору не передбачають його пролонгації.

Разом з тим, матеріали справи не містять належних доказів, що підтверджують обставини факту пошкодження крану та іншого обладнання, про яке йдеться мова у позові ПП «Асоль».

Акти від 10.09.2013 р., від 21.03.2014 р., від 11.05.2015 р. та від 18.06.2015 р. оформлені комісією із складу працівників позивача в односторонньому порядку.

Одночасно з цим, судова колегія вважає помилковими висновки суду першої інстанції стосовно відмови у задоволені позову про стягнення орендної плати за договором оренди № 15/04 від 15.04.2013 р.

Статтею 291 Господарського кодексу України передбачено, що договір оренди припиняється у разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено. Правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 795 ЦК України передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором. Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Пунктом 4.3 договору оренди передбачено, що договір може бути достроково розірваний за згодою сторін.

Частиною 3 статті 653 ЦК України у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

За приписами статті 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Матеріали справи не містять доказів складення акту повернення орендованого майна, а також угоди, оформленої у письмовому виді, щодо припинення орендних правовідносин. Відтак, висновки суду першої інстанції щодо розірвання договору з 10.08.2015 р. є такими, що не засновані на законодавстві та дійсних обставинах справи.

Посилання ТОВ «Транс Конкорд» на неможливість використання орендованого майна з серпня 2015 року з вини ПП «Асоль» є безпідставними.

Акти ТОВ «Транс Конкорд» про недопущення на орендовану територію не є належними доказами, так як складені в односторонньому порядку.

Лист ПАТ «Укрзалізниця» про те, що під'їзна колію з 16 серпня 2015 року не використовувалась, не свідчить про здійснення перешкод з боку ПП «Асоль», а лише констатують те, що ТОВ «Транс Конкорд» добровільно не здійснювало користування орендованим майном, що не звільняє відповідача від сплати орендної плати.

Також неспроможним є посилання на лист Хмельницького ВП Малиновського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області від 18.03.2016 р. № 38/1-3106-ЕО, за якою заява ТОВ «Транс Конкорд» про неможливість потрапити на територію ПП «Асоль» та повернення 40 бетонних плит марки ПАГ-18, розглянута, але зазначено, що такі дії підпадають під цивільно-правові відносини. Згаданий лист не підтверджує неправомірних дій ПП «Асоль» та в ньому не міститься твердження про те, що факти, викладені у листі відповідача, дійсно підтвердилися, а лише вказується на те, що такий випадок підпадає під цивільно-правовий спір.

До того ж, у згаданому листі не вказано в який саме період відбуваються події, тоді як позивач вимагає орендну плату за період з 01 вересня по 31 грудня 2015 року.

Згідно із ч. 1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Пунктом 2.1 договору оренди сума місячної орендної плати встановлюється з розрахунку 10 грн. за 1 кв.м. З урахуванням додаткової угоди та орендованої площі, сума орендної плати за місяць становить 105 000 грн. Отже, заборгованість відповідача становить 420 000 грн.

За таких обставин, судова колегія вважає, що оскаржуване рішення господарського суду Одеської області підлягає скасуванню із постановленням нового судового рішення, яким позовні вимоги ПП «Асоль» належить задовольнити частково, стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість з орендної плати в сумі 420 000 грн., а в решті позовних вимог - відмовити.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу приватного підприємства - фірма «Асоль» задовольнити частково, а рішення господарського суду Одеської області від 19.05.2016 р. у справі № 916/832/16 - скасувати, позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Транс Конкорд» (ідентифікаційний код 38573844) на користь приватного підприємства - фірми «Асоль» (ідентифікаційний код 20937967) 420 000 грн. заборгованості з орендної плати, а також 13 230 грн. судового збору за розгляд справи в судах першої та апеляційної інстанцій.

В решті позову - відмовити.

Накази доручити видати господарському суду Одеської області.

Головуючий суддя В.В. Лашин

Суддя Т.А. Величко

Суддя О.Л. Воронюк