Ухвала

від 17.03.2016 по справі 549/223/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 549/223/15-ц Номер провадження 22-ц/786/636/16Головуючий у 1-й інстанції Крєпкий С.І. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2016 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого судді: Буленка О.О.

Суддів: Бондаревської С.М., Триголова В.М.

при секретарі -Ачкасовій О.Н.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Чорнухинського районного суду Полтавської області від 23 жовтня 2015 року

у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 сільської ради Чорнухинського району Полтавської області, ОСОБА_4, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Відділ Дергеокадастру у Чорнухинському районі Полтавської області, ОСОБА_5 про визнання незаконними та скасування рішень, визнання недійсним державного акту,-

В С Т А Н О В И Л А :

В травні 2015 року до суду звернувся позивач з вищевказаним позовом. В обґрунтування позовних вимог вказав, що йому на праві власності з 15.03.1988 р. належить житловий будинок в с.Курінька Чорнухинського району Полтавської області. При купівлі домоволодіння до нього перейшло право користування земельною ділянкою, площею 0,94 га, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства та обслуговування житлового будинку, якою до цього користувався попередній власник будинку. В березні 2012 р. він звернувся з заявою до сільської ради про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність, проте йому було відмовлено. Підставами такої відмови стало те, що у зв'язку з невикористанням земельної ділянки за цільовим призначенням, несплати земельного податку, зруйнованою будівлею та невідомим місцем перебування позивача, рішенням чотирнадцятої сесії п'ятого скликання Курінківської сільської ради від 07.09.2007 р. земельну ділянку загальною площею 0,94 га, яка рахувалась за ОСОБА_2 було вилучено з його користування, віднесено до земель запасу сільської ради для ведення особистих селянських господарств та будівництва, обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Крім того, іншим рішенням сільської ради спірну земельну ділянку надано у користування іншій особі.

21 вересня 2015 року уточнивши позовні вимоги, позивач остаточно прохав визнати незаконним і скасувати рішення чотирнадцятої сесії п'ятого скликання Курінківської сільської ради Чорнухинського району Полтавської області від 07 вересня 2007 р. в частині припинення права користування ОСОБА_2 земельною ділянкою, площею 0,94 га, розташованої по вул.Червонобережжя в с.Курінька Чорнухинського району, визнати незаконним і скасувати рішення сімнадцятої сесії шостого скликання Курінківської сільської ради Чорнухинського району Полтавської області від 03 квітня 2012 р. в частині відмови ОСОБА_2 в наданні дозволу на розробку технічної документації; - визнати незаконним і скасувати рішення двадцять другої сесії п'ятого скликання Курінківської сільської ради Чорнухинського району Полтавської області від 12 березня 2008 р. в частині безоплатної передачі у приватну власність ОСОБА_4 земельних ділянок; - визнати незаконним і скасувати рішення двадцять третьої сесії п'ятого скликання Курінківської сільської ради Чорнухинського району Полтавської області від 06 червня 2008 року в частині затвердження технічної документації та зміни рішення двадцять другої сесії п'ятого скликання Курінківської сільської ради Чорнухинського району Полтавської області від 12 березня 2008 р. щодо фактичних меж і розмірів земельних ділянок; визнати недійсними Державні акти на право власності на земельні ділянки серії ЯЗ №164016 від 17.09.2009 р. та серії ЯЗ №164017 від 17.09.2009 р., для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,25 га та для ведення особистого селянського господарства, площею 1,6087 га в с.Курінька Чорнухинського району Полтавської області, видані відповідачу ОСОБА_4

Рішення Чорнухинського районного суду Полтавської області від 23 жовтня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_2 - задоволено частково.

Визнано недійсним та скасовано рішення чотирнадцятої сесії п'ятого скликання Курінківської сільської ради Чорнухинського району Полтавської області від 07 вересня 2007 року в частині припинення права користування ОСОБА_2 земельною ділянкою, площею 0,94 га, розташованої по вул.Червонобережжя в с.Курінька Чорнухинського району Полтавської області.

Визнано недійсним та скасовано рішення сімнадцятої сесії шостого скликання Курінківської сільської ради Чорнухинського району Полтавської області від 03 квітня 2012 року в частині відмови ОСОБА_2 в наданні дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо посвідчення права власності на земельну ділянку.

В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з Курінківської сільської ради Чорнухинського району Полтавської області на користь ОСОБА_2 243 грн. 60 коп. судового збору.

З даним рішенням не погодився позивач та оскаржив його в апеляційному порядку .

Позивач вважає, що рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог підлягає скасуванню, в зв'язку з порушенням судом норм матеріального права та невідповідністю висновків суду обставинам справи.

При цьому апелянтом зазначено, що судом першої інстанції не було враховано, що саме належну йому земельну ділянку, якої він був протиправно позбавлений рішенням сільської ради, було незаконно передано ОСОБА_4

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, заслухавши пояснення сторін, що з'явились в судове засідання приходить до висновку, що апеляційні скарги до задоволення не підлягають.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно п.1 ч.1 ст.307 ЦПК України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Згідно ч. 1 ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Так, частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_3 сільська рада прийняла незаконне рішення стосовно позивача, припинивши його права користування земельною ділянкою, площею 0,94 га, оскільки таке припинення права користування було здійснено без попередження позивача і без дотримання порядку припинення права користування земельною ділянкою, що передбачено ст.ст.143, 144 ЗК України (у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин).

Відмовляючи в задоволені частини позовних вимог позивача, суд керувався тим, що позивачем не доведено свого права користування земельною ділянкою площею саме розміром 0,94 га, факту накладення земельної ділянки, яка перебувала в користуванні позивача, на земельні ділянки, які були передані у власність ОСОБА_4, та наявності на ній будівель, належних позивачу, а також факту перевищення селищною радою повноважень щодо розпорядження землями, які знаходяться за межами населеного пункту, порушення нею порядку встановлення і зміни цільового призначення земель.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив та оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Так, судом першої інстанції вірно встановлено і це вбачається з матеріалів справи, щоОСОБА_2 є власником житлового будинку по вул.Червонобережжя в с.Курінька Чорнухинського району Полтавської області, що підтверджується договором купівлі-продажу від 15.03.1988 року, зареєстрованого в реєстрі за №5, та не заперечується сторонами (т.1, а.с.8-9).

Рішенням Курінківської сільської ради Чорнухинського району Полтавської області чотирнадцятої сесії п'ятого скликання від 07 вересня 2007 р. припинено право користування позивачем земельною ділянкою, площею 0,94 га, з посиланням в рішенні на ту обставину, що землекористувач, тобто ОСОБА_2, невідомо де (т.1, а.с.13).

Рішенням двадцять другої сесії п'ятого скликання Курінківської сільської ради від 12.03.2008 р. відповідачу ОСОБА_4 було передано у безоплатну приватну власність земельну ділянку на території с.Курінька Чорнухинського району, загальною площею 2,00 га, з яких: 0,25 га для обслуговування будинку та господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), 1,75 для ведення особистого селянського господарства (т.1, а.с.32).

На підставі цього рішення 17.09.2009 р. ОСОБА_4 видані державні акти на право власності на земельні ділянки:

- площею 0,25 га - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 5325182101:01:002:0005 (т.1, а.с.190, 191);

- площею 1,6087 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 5325182101:01:002:0006 (т.1, а.с.194, 195).

У подальшому вказані земельні ділянки перейшли у власність третьої особи ОСОБА_5, про що внесено запис до Державного реєстру прав за №№4048945, 4050542 від 25.12.2013 р. (т.1, а.с.230, 231).

В свою чергу, рішенням ОСОБА_3 сільської ради Чорнухинського району Полтавської області сімнадцятої сесії шостого скликання від 03 квітня 2012 р. ОСОБА_2 було відмовлено в наданні дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку по вул.Червонобережжя в с.Курінька Чорнухинського району загальною площею 0,50 га, в тому числі: для обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд 0,12 га, та для ведення особистого селянського господарства 0,38 га., в зв'язку з вилученням вказаної земельної ділянки та передачі її іншому користувачеві (т.1, а.с.15).

Частиною першою статті 116 ЗК України визначено правові підстави набуття громадянами і юридичними особами права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності. Такими підставами є рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Статтею 118 ЗК України (у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) визначено порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами.

Орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування має право прийняти рішення про припинення права власності на земельну ділянку чи права користування нею лише в порядку, з підстав і за умов, передбачених ст.ст. 140-149 ЗК України.

Перелік підстав припинення права власності на земельну ділянку визначений ст. 140 ЗК України. Так, підставами припинення права власності на земельну ділянку є: добровільна відмова власника від права на земельну ділянку; смерть власника земельної ділянки за відсутності спадкоємця; відчуження земельної ділянки за рішенням власника; звернення стягнення на земельну ділянку на вимогу кредитора; відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб; конфіскація за рішенням суду; невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом. Указаний перелік є вичерпним.

Як встановлено судом першої інстанції, приймаючи рішення 07 вересня 2007 р. в частині припинення права користування позивачем земельною ділянкою, площею 0,94 га, Курінківська сільська рада посилалась на акт обстеження земельних ділянок, що не використовуються за цільовим призначенням, а також на відсутність відомостей про місцезнаходження позивача

В свою чергу, як було встановлено судом першої інстанції, що не заперечувалось в судовому засіданні представником ОСОБА_3 сільської ради, що в період дії ЗК України у редакції від 2001 року, відповідач ОСОБА_3 сільська рада Чорнухинського району Полтавської області, не зверталася як до державного інспектора по використанню та охороні земель з питання перевірки належного використання позивачем спірної земельної ділянки, так і до суду щодо примусового припинення прав на земельну ділянку у судовому порядку у разі використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.

Крім того, як вбачається з копії паспорту позивача, ОСОБА_2 з 16.02.1994 р. і по теперішній час постійно зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 (т.1, а.с.8).

Також, в матеріалах справи відсутні будь - які докази наявності заборгованості у позивача зі сплати земельного податку.

Крім того, як встановлено судом та не заперечувалося сторонами у справі, будинок, який був належний позивачу на підставі договору купівлі продажу та розташований на спірній земельній ділянці, був зруйнований внаслідок пожежі, що також вбачається з оглянутих судом фотокопій. (т.1, а.с.80-81).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що сільська рада вирішуючи питання про припинення права користування позивача земельною ділянкою не врахувала і не звернула уваги на те, що право користування земельною ділянкою не може припинятись у разі наявності на ній будівель, належних іншим особам, а тому рішення чотирнадцятої сесії п'ятого скликання Курінківської сільської ради Чорнухинського району Полтавської області від 07 вересня 2007 р. в частині припинення права користування ОСОБА_2 земельною ділянкою, площею 0,94 га, розташованої по вул.Червонобережжя в с.Курінька Чорнухинського району, як таке , що прийняте без дотримання порядку припинення права користування земельною ділянкою, що передбачено ст.ст.143, 144 ЗК України (у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин). Оскільки, рішення сімнадцятої сесії шостого скликання Курінківської сільської ради Чорнухинського району Полтавської області від 03 квітня 2012 р. в частині відмови ОСОБА_2В.в наданні дозволу на розробку технічної документації є похідним від вищевказаного рішення сільської ради про припинення права користування земельною ділянкою, воно також підлягає скасуванню.

Крім того, колегія суддів вважає вірними висновки суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог в частині скасування рішень ОСОБА_3 сільської ради щодо надання безоплатно у приватну власність ОСОБА_4 земельних ділянок та затвердження технічної документації від 12.03.2008 р. та 06.06.2008 р., а також визнання недійсними державних актів, виданих останньому на підставі вказаних рішень, виходячи з наступного.

Частиною першою статті 116 ЗК України визначено правові підстави набуття громадянами і юридичними особами права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності. Такими підставами є рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Статтею 118 ЗК України (у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) визначено порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами .

Державний акт на право приватної власності на землю видається на підставі рішення органу місцевого самоврядування або органу виконавчої влади, тому вирішення питання про правомірність видачі державного акта безпосередньо залежить від законності рішення, на підставі якого такий акт виданий, і дотримання вимог, передбачених земельним законодавством, зокрема статтями 116, 118 ЗК України.

Право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом (частина перша статті 126 ЗК України в редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Як встановлено судом першої інстанції і це вбачається з матеріалів справи, рішення двадцять другої сесії п'ятого скликання Курінківської сільської ради Чорнухинського району Полтавської області від 12 березня 2008 р. в частині безоплатної передачі у приватну власність ОСОБА_4 земельних ділянок було прийнято компетентним органом сільської ради в межах своїх повноважень.

Також, не знайшли свого підтвердження твердження позивача про накладення земельних ділянок, які були надані ОСОБА_2 в користування, площею 0,94 га та у приватну власність ОСОБА_4 , площами 0,25 га та 1,6087 га,, оскільки матеріали справи не містять доказів накладення цих земельних ділянок.

Встановлення та відновлення меж покладається на землевпорядні організації, які мають ліцензію на здійснення такого виду діяльності, а суд не має самостійної компетенції для встановлення таких меж між земельними ділянками сторін.

Не надано суду також належних і допустимих доказів про наявність на земельних ділянках, які надавались у власність відповідачу ОСОБА_4, розмірами 0,25 га та 1,6087 га, будівель, належних позивачу.

Згідно з ч.1 ст. 143 ЦПК України для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд призначає експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі.

Як вбачається з матеріалів справи, судом першої інстанції судом роз'яснювалось позивачу та його представнику їх право заявити клопотання про призначення відповідної земельно-технічної експертизи, проте останні таке клопотання не заявляли.

Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційних скарг суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 314, 317 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 Васильовича- відхилити.

Рішення Чорнухинського районного суду Полтавської області від 23 жовтня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий суддя : О.О. Буленко

Судді: С.М. ОСОБА_6Триголов