ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
15.08.16 Справа № 904/5191/16
За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП ФАКТОРИНГ УКРАЇНА", м.Київ
до приватного підприємства "МАНАС", м. Нікополь, Дніпропетровська область
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Позивача: ОСОБА_1 , м. Нікополь, Дніпропетровська область
про звернення стягнення на предмет іпотеки
за зустрічним позовом приватного підприємства "МАНАС", м. Нікополь, Дніпропетровська область,
до товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП ФАКТОРИНГ УКРАЇНА", м.Київ
про визнання іпотеки такою, що припинена
Суддя Соловйова А.Є.
Секретар судового засідання Гаркуша К.О.
Представники:
від позивача: не з'явився
від відповідача: ОСОБА_2 - керівник, довідка АБ №012123 від 26.01.2009; ОСОБА_3, довіреність б/н від 25.07.2016
від третьої особи: не з'явився
СУТЬ СПОРУ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "ОТП ФАКТОРИНГ УКРАЇНА" (надалі-Позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до приватного підприємства "МАНАС" (надалі-Відповідач) про звернення стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки №РМ-SME306/196/2008 від 27.05.2008.
В обґрунтування своїх позовних вимог Позивач посилається на невиконання Третьою особою умов кредитного договору №CrL-SME306/196/2008 від 27.05.2008, а саме порушення строків повернення грошових коштів. Керуючись ст. 7 Закону України "Про іпотеку" та умовами договору іпотеки №РМ-SME306/196/2008 від 27.05.2008, Позивач просить суд в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_4 у розмірі 543 041,42 грн. за кредитним договором №CrL-SME306/196/2008 від 27.05.2008 звернути стягнення на предмет іпотеки - магазин-кафе, що належить Відповідачу та знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Нікополь, вулиця Карла Лібкнехта, будинок 128А, шляхом надання Позивачу права продажу будь-якій особі-покупцеві предмету іпотеки.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 22.06.2016 порушено провадження у справі, позовну заяву прийнято до розгляду; залучено до участі у справі у якості Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Позивача: ОСОБА_1.
25.07.2016 Відповідач подав через канцелярію суду зустрічну позовну заяву б/н від 22.07.2016 до товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП ФАКТОРИНГ УКРАЇНА" про визнання іпотеки припиненою.
В обґрунтування зустрічного позову Відповідач посилається на неможливість виконання Відповідачем зобов'язання за іпотечним договором в зв'язку з втратою правового зв'язку іпотекодавця з предметом іпотеки по незалежним від його волі причинам, а саме: скасування в судовому порядку підстави набуття права власності іпотекодавцем на предмет іпотеки відповідно до ухвали апеляційного суду Дніпропетровської області від 04.09.2008.
Відповідно до ст. 60 ГПК України, відповідач має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 26.07.2016 зустрічна позовна заява прийнята для сумісного розгляду з первісним позовом.
В судових засіданнях 12.07.2016, 26.07.2016 розгляд справи відкладався на 26.07.2016, 15.08.2016 відповідно, згідно зі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.
Позивач та Третя особа в судове засідання, призначене на 15.08.2016, не з'явились, були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, вимоги ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 26.07.2016 не виконали.
12.08.2016 Позивач подав через канцелярію суду заяву б/н, б/д про відкладення розгляду справи.
Відповідач заперечив проти задоволення заяви Позивача про відкладення розгляду справи.
Розглянувши заяву Позивача, заслухавши представника Відповідача, суд визнає причину неявки представника Позивача неповажною, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, Відповідач про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №4930002398534, відповідно до якого ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 26.07.2016 про відкладення розгляду справи та повторне зобов'язання надати документи у справі вручено адресату та отримано 01.08.2016.
Відповідно до п. 3.9.2 постанови Пленум Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК).
Оскільки ухвала суду від 26.07.2016 про відкладення розгляду справи №904/5191/16 була отримана Позивачем 01.08.2016, а судове засідання призначено на 15.08.2016, суд вважає, що у Позивача було достатньо часу (15 днів) для забезпечення участі кваліфікованого представника в судовому засіданні.
Крім того, в обґрунтування своєї заяви Позивачем не надано доказів на підтвердження неможливості прибуття в судове засідання іншого представника.
Відповідно до п.3.9.2. Постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них, справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Враховуючи викладене, а також беручи до уваги наявність у Позивача достатнього часу для обґрунтування своєї правової позиції щодо зустрічних позовних вимог та надання відповідних доказів, а також з огляду на те, що Позивачем не надано жодного доказу на підтвердження неможливості заміни представника на іншого і неможливості розгляду справи без його участі, суд дійшов висновку, що клопотання Позивача про відкладення розгляду справи є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.
Представник Відповідача в судове засідання 15.08.2016 з'явився, підтримав зустрічний позов в повному обсязі, проти задоволення первісного позову заперечив.
В судовому засіданні 15.08.2016 оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника Відповідача, господарський суд,
ВСТАНОВИВ:
27.05.2008 публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» (Позивач) та приватне підприємство "МАНАС" (Відповідач) уклали договір іпотеки №РМ-SME306/196/2008 в забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_4 (Третя особа) за кредитним договором №CrL-SME306/196/2008 від 27.05.2008.
Згідно п.п. 3.1, 3.2 договору іпотеки, предметом іпотеки є магазин-кафе, загальною площею 83,5 кв.м., що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Карла Лібкнехта, буд. 128-А, та належить Відповідачу як іпотекодавцю на праві власності на підставі рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05.11.2007, зареєстрованого за № 21465840 від 18.12.2007, виданим комунальним підприємством "Нікопольське міжміське бюро технічної інвентаризації".
Відповідно до п. 6.2 договору іпотеки, іпотекодержатель має право задовольнити із вартості предмета іпотеки всі фактичні вимоги негайно після виникнення будь-якої із таких обставин: несплати боржником іпотекодержателю будь-якої суми у такому розмірі, у такій валюті, у такий строк і в такому порядку, як встановлено в кредитному договорі; порушення іпотекодавцем будь-якого із його зобовязань за ст. 5 договору іпотеки; інших обставин, передбачених чинним законодавством України, кредитним договором та договором іпотеки.
Пунктом 6.1 договору іпотеки визначено, що за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель може задовольнити такі вимоги: всі боргові зобов'язання, не сплачені боржником; вимоги стосовно повного відшкодування всіх збитків, завданих порушенням іпотекодавцем його зобов'язань за цим договором, а також всіх фактичних витрат, понесених іпотекодержателем у зв'язку із реалізацією його прав за цим договором.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України, встановлено, що за кредитним договором, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Як було зазначено вище, договір іпотеки був укладений в забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_4 за кредитним договором №CrL-SME306/196/2008, укладеного 27.05.2008 між ним та публічним акціонерним товариством "ОТП Банк". Згідно умов зазначеного договору, Третя особа отримала кредит в розмірі 62 400,00 доларів США строком до 29.05.2017, зі сплатою процентів у порядку та розмірах, встановлених в кредитному договорі.
30.06.2009 державним реєстратором Голосіївської районної у м. Київ державної адміністрації проведено реєстрацію змін до установчих документів ПАТ "ОТП Банк", відповідно до яких була змінена назва банку, замість Закритого акціонерного товариства "ОТП Банк" на Публічне акціонерне товариство "ОТП Банк".
29.04.2010 між Публічним акціонерним товариством "ОТП Банк" та товариством з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" було укладено договір купівлі-продажу кредитного портфелю, відповідно до умов п. 3.1 якого ПАТ "ОТП Банк" продає (переуступає) ТОВ "ОТП Факторинг Україна" права на кредитний портфель, який включає у себе кредитні договори (перелік яких міститься у додатку 1 до договору), а ТОВ "ОТП Факторинг Україна приймає такий кредитний портфель та зобов'язується сплатити на користь ПАТ "ОТП Банк" винагороду.
Мід товариством з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" (Фактор) та публічним акціонерним товариством "ОТП Банк" (Клієнт) також було укладено договір про відступлення права вимоги, відповідно до п.1.1 якого у зв'язку з укладенням договору купівлі-продажу кредитного портфелю б/н від 29.04.2010 сторони домовилися про наступне: клієнт передає та відступає Фактору сукупність прав, належних Клієнту за Договорами забезпечення, включаючи, але не обмежуючись правом звертати стягнення на заставлене майно.
Отже, до Позивача перейшли усі права Банку щодо права вимоги до Третьої особи з виконання зобов'язання за кредитним договором, що забезпечений договором іпотеки.
Згідно п. 4.1.1 кредитного договору, за порушення прийнятих на себе зобов'язань стосовно повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитними коштами позичальник зобов'язується сплатити кредитору пеню в розмірі 1% від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочки. Зазначена пеня сплачується додатково до прострочених сум, що підлягають сплаті згідно кредитного договору.
За розрахунком Позивача, станом на 17.06.2016 загальна заборгованість Третьої особи за кредитним договором становить 543 041 грн. 42 коп. (п'ятсот сорок три тисячі сорок одна гривня 42 коп.), що складається з: заборгованості за тілом кредиту - 480 717,12 грн., заборгованості за відсотками - 34 689,90 грн., заборгованості за пенею - 27 634,40 грн.
Оскільки розгляд первісних вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки залежить від результату розгляду зустрічних позовних вимог про визнання іпотеки такою, що припинена, суд досліджує докази на підтвердження зустрічних позовних вимог та встановлює наступні обставини.
04.06.2007 між відкритим акціонерним товариством "Керамік" (Продавець) та приватним підприємством "Манас" (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу № 6, за умовами якого продавець зобов'язався передати у власність покупцеві магазин-кафе з прибудовами та котельнею, а також будинок вбиральні та інші спорудження.
08.06.2007 ВАТ "Керамік" та ПП "Манас" підписали акт приймання-передачі майна, зазначеного в договорі.
Рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05.11.2007 у справі № 2-6018/07 за позовом ОСОБА_5 до ВАТ "Керамік", ПП "Манас" про визнання договору купівлі-продажу № 6 від 04.06.2007 недійсним, та зустрічним позовом ПП "Манас" до ОСОБА_5, ВАТ "Керамік" про визнання права власності на нерухоме майно позовні вимоги ПП "Манас" задоволені, визнано право власності ПП "Манас" на об'єкт торгівлі по вул. К. Лібкнехта, 128-А, м. Нікополь Дніпропетровської області у вигляді: магазин-кафе, вбиральні, інших споруджень.
Разом з тим, ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 04.09.2008 рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області скасовано, закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_5 до ВАТ "Керамік", ПП "Манас" про визнання договору купівлі-продажу недійсним, та зустрічним позовом ПП "Манас" до ОСОБА_5, ВАТ "Керамік" про визнання права власності на нерухоме майно.
ПП "Манас" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ВАТ "Керамік" про визнання дійсним договору купівлі-продажу № 6 від 04.07.2007, укладеного між ПП "Манас" та ВАТ "Керамік" та визнання за ПП "Манас" права власності на нежитлову будівлю, розташовану у м. Нікополь Дніпропетровської області по вул. К.Лібкнехта, 128-А. Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від12.11.2009 приватному підприємству "Манас" в задоволенні позову відмовлено.
Таким чином, з 04.09.2008 ПП "Манас" втратило право власності на нерухоме майно, а саме: магазин-кафе, розташований за адресою: Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Карла Лібкнехта, 128-А, що є предметом іпотеки за договором іпотеки №РМ-SME306/196/2008 від 27.05.2008.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про іпотеку", іпотекою є вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до ч. 5 ст. 3 Закону України "Про іпотеку", іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.
Підстави припинення іпотеки визначено статтею 17 Закону України "Про іпотеку". Зокрема, іпотека припиняється у разі знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її.
Відповідно до положень ст. 593 ЦК України, право застави припиняється у разі втрати предмета застави, якщо заставодавець не замінив предмет застави. Право застави припиняється також в інших випадках, встановлених законом. Зокрема, відповідно до ст. 607 ЦК України зобов'язання припиняється неможливістю його виконання у зв'язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає.
Аналогічним чином подібні правовідносини врегульовані також і Господарським кодексом України. Зокрема, відповідно до ч. 1 ст. 205 ГК України господарське зобов'язання припиняється неможливістю виконання у разі виникнення обставин, за які жодна з його сторін не відповідає, якщо інше не передбачено законом.
В даному випадку зобов'язання встановлені іпотечним договором не можливо виконати у зв'язку з втратою правового зв'язку іпотекодавця з предметом іпотеки по незалежним від його волі причинам, а саме скасування в судовому порядку підстави набуття права власності іпотедавцем на предмет іпотеки відповідно до ухвали апеляційного суду Дніпропетровської області від 04.09.2008 року.
Таким чином, іпотека за договором іпотеки №РМ-8МЕ306/196/2008 від 27.05.2008 є припиненою з 04.09.2008.
Аналогічна правова позиція наведена в Листі Верховного Суду України від 01.02.2015 року в якому зазначено, що об'єкти нерухомого майна можуть бути предметом іпотеки лише за таких умов; майно належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація; нерухоме майно може бути відчужене іпотекодавцем і на нього відповідно до законодавства може бути звернене стягнення; воно зареєстроване у встановленому законом порядку як окремий виділений у натурі об'єкт права власності, якщо інше не встановлено цим Законом.
Відсутність хоча б однієї з указаних ознак є підставою для визнання договору іпотеки недійсним.
Актуальним для судової практики є питання щодо правильності вирішення спорів між іпотекодавцем та іпотекодержателем у випадках, коли на час передачі нерухомості в іпотеку іпотекодавець був власником майна, що підтверджувалось правовстановлюючими документами, зокрема, на підставі рішення суду, яке в подальшому було скасоване з відмовою іпотекодавцю у визнанні права власності на це майно, або на підставі договору, за яким іпотекодавець набув у власність конкретне нерухоме майно і який після укладення іпотечного договору судом був визнаний недійсним.
У таких випадках необхідно враховувати, що в результаті судового вирішення справи не на користь іпотекодавця відбувається відновлення суб'єктивного речового права на майно в певної особи, у зв'язку із чим іпотекодавець не може вважатися його власником. У такій ситуації не може бути застосовано положення ст. 23 Закону № 898-ІУ, згідно з яким у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека с дійсною для набувача відповідного нерухомого майна навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою, оскільки у момент передачі майна в іпотеку іпотекодавець не був ЇЇ власником. Зазначеної позиції дотримується Вищий господарський суд України (справа № 48/621 від 12.12.2011).
Таким чином, оскільки ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 04.09.2008 було скасовано підставу набуття права власності іпотекодавцем на предмет іпотеки, суд вважає позовні вимоги обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а саме: іпотека за договором іпотеки №РМ-SME306/196/2008 від 27.05.2008 підлягає визнанню такою, що припинена з 04.09.2008.
З огляду на те, що господарським судом прийнято рішення про задоволення зустрічних позовних вимог, іпотека за договором іпотеки №РМ-SME306/196/2008 від 27.05.2008 визнана такою, що припинена, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог за первісним позовом, оскільки задоволення позовних вимог за зустрічним позовом виключає можливість задоволення вимог за первісним позовом.
Крім того, відмовляючи в задоволенні первісних позовних вимог, суд звертає увагу на те, що на підтвердження позовних вимог Позивачем не надані: належний розрахунок заборгованості за кредитним договором №CrL-SME306/196/2008 від 27.05.2008, оригінал договору про відступлення права вимоги б/н від 29.04.2010 з додатками, письмове повідомлення Відповідачу про заміну сторони у зобов'язанні, докази направлення та отримання Відповідачем письмового повідомлення про заміну сторони у зобов'язанні; письмова вимога Відповідачу в порядку ч. 1 ст. 35 Закону України "Про іпотеку", що були витребувані ухвалами господарського суду Дніпропетровської області від 12.07.2016 та 26.07.2016.
Судові витрати по справі відповідно до ст. 49 ГПК України за первісним позовом та за зустрічним позовом покладаються на Позивача.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 1, 33, 43, 44, 49, 60, 75, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
ВИРІШИВ:
В задоволенні первісного позову товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП ФАКТОРИНГ УКРАЇНА" про звернення стягнення на предмет іпотеки, шляхом надання права продажу будь-якій особі-покупцеві предмету іпотеки - відмовити.
Зустрічний позов приватного підприємства "Манас" про визнання іпотеки такою, що припинена - задовольнити.
Визнати іпотеку за договором іпотеки №РМ-SME306/196/2008 від 27.05.2008 такою, що припинена з 04.09.2008.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП ФАКТОРИНГ УКРАЇНА" (03680, м. Київ, вул. Фізкультури, 28-Д, ідентифікаційний код 36789421) на користь приватного підприємства "МАНАС" (53200, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Карла Лібкнехта, будинок 128-А; ідентифікаційним код: 24447390) 1 378,00 грн. - витрат по сплаті судового збору.
Видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено 22.08.2016.
Суддя ОСОБА_6
Суд | Господарський суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 22.08.2016 |
Оприлюднено | 26.08.2016 |
Номер документу | 59846272 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Дніпропетровський апеляційний господарський суд
Чимбар Любов Олексіївна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Соловйова Анастасія Євгенівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Соловйова Анастасія Євгенівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Соловйова Анастасія Євгенівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Соловйова Анастасія Євгенівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Соловйова Анастасія Євгенівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні