Рішення

від 17.08.2016 по справі 925/692/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" серпня 2016 р. Справа № 925/692/16

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Пащенко А.Д., із секретарем судового засідання Ковбою І.М.,

представники позивача, відповідача - не з'явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Черкаської області справу

за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

до товариства з обмеженою відповідальністю "АВТО БАРСЕЛОНА"

про стягнення 310 490 грн. 75 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача 310 490 грн. 75 коп., зокрема 119 500 грн. заборгованості з орендної плати відповідно до договорів оренди нежитлового приміщення № 1/05 від 01.05.2014 та № 1/05 від 01.05.2015 за користування приміщенням в період з січня 2015 року по листопад 2015 року, 20 123 грн. 50 коп. пені за прострочення сплати орендної плати по 07.05.2016, 17 323 грн. 69 коп. інфляційних втрат та 3 543 грн. 56 коп. три проценти річних за прострочення виконання грошового зобов’язання по 21.06.2016, 150 000 грн. неустойки за безпідставне користування приміщенням після 30.11.2015 у зв’язку із невиконанням відповідачем свого обов’язку щодо повернення приміщення після закінчення строку договору оренди № 1/05 від 01.05.2015.

Відповідач не подав письмовий відзив на позовну заяву, не направив свого представника у судове засідання. Суд вважає можливим розглядати справу за відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами, відповідно до статті 75 ГПК України, з огляду на таке. Суд вжив усіх заходів для належного повідомлення відповідача про дату і час розгляду справи, надіслання ухвал суду від 23.06.2016, від 06.07.2016, від 19.07.2016 оформлено згідно з вимогами Інструкції з діловодства в господарських судах України, ухвали надіслані за адресою відповідача, вказаною в позовній заяві та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що є підтвердженням належного надсилання відповідачу копій ухвал суду. У справі є доказ вручення 29.06.2016 представнику відповідача ухвали суду від 23.06.2016 (а. с. 45). Суду не надіслано заперечень проти позовних вимог позивача, не подано заяву про розгляд справи за участі представника відповідача, не повідомлено поважних причин неподання відзиву на позов та нез’явлення представника у судове засідання.

Відповідно до статті 77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено у даному засіданні. Отже, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представника сторони, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Згідно пункту 3.9.2 постанови Пленуму ВГСУ N 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представника однієї з сторін справа може бути розглянута без його участі, якщо неявка такого представника не перешкоджає вирішенню спору. Суд приходить до висновку, що неявка представника відповідача у судове засідання не перешкоджає розгляду справи, а направляти свого представника у судове засідання чи заперечувати проти позову є правом сторони, а не обов’язком.

Одночасно, застосовуючи положення Господарського процесуального кодексу України та Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи, суд зазначає, що частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, який кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини від 07.07.1989 у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S. A. v. Spain).

Представник позивача у судовому засіданні 06.07.2016, 19.07.2016, підтримуючи позовні вимоги, посилався на доводи і міркування, викладені у позовній заяві, просив повністю задовольнити позов, надав пояснення по розрахунках позовних вимог. У судове засідання 17.08.2016 представник позивача не з’явився, що не є перешкодою для розгляду справи у даному судовому засіданні за відсутності представника позивача.

У судовому засіданні 17 серпня 2016 року оголошена вступна та резолютивна частини рішення відповідно до статті 85 ГПК України.

Оцінивши докази у справі в їх сукупності, заслухавши пояснення і доводи представника позивача, суд встановив таке.

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (Орендодавець за договором, позивач у справі) та товариство з обмеженою відповідальністю "АВТО БАРСЕЛОНА" (Орендар за договором, відповідач у справі) уклали договір оренди нежитлового приміщення № 1/05 від 01 травня 2014 року, далі - Договір від 01.05.2014, за умовами якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування (оренда) частину приміщення, розташованого на першому поверсі будівлі за адресою: 18001, м. Черкаси, вул. Одеська, 8, корпус 42. Загальна площа приміщення, що передається в оренду, складає 290 кв. м. (п. 1.1).

Строк користування приміщенням (строк Оренди) сторонами визначено з дати підписання Акту прийому-передачі Приміщення за цим Договором до 1 травня 2015 року (п. 1.9 Договору від 01.05.2014).

01 травня 2015 року ці ж сторони підписали договір оренди нежитлового приміщення № 1/05 від 01 травня 2015 року, далі - Договір від 01.05.2015, за умовами якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування (оренда) частину приміщення, розташованого на першому поверсі будівлі за адресою: 18001, м. Черкаси, вул. Одеська, 8, корпус 42. Загальна площа приміщення, що передається в оренду, складає 290 кв. м.

В пункті Договору від 01.05.2015 вказано, що строк користування приміщенням (строк Оренди): з дати підписання Акту прийому-передачі Приміщення за цим Договором до 1 вересня 2015 року.

31 серпня 2015 року сторони підписали Додаткову угоду до Договору оренди № 1/05 від 01 травня 2015 року, якою продовжили строк користування приміщенням по цьому договору до 30 листопада 2015 року.

Умови обох названих Договорів ідентичні та пунктами 5.2, 5.4. визначено, що розмір місячної орендної плати за Приміщення, що орендується, становить 43 грн. 10 коп. за 1 кв. м. орендованої площі. Загальний розмір орендної плати за перший місяць користування становить 12 500 грн. 00 коп. без ПДВ. Орендна плата сплачується Орендарем на підставі цього договору щомісяця авансом, не пізніше п'ятого робочого дня місяця, за який здійснюється оплата, на рахунок Орендодавця або готівкою, шляхом передачі коштів від Орендаря до Орендодавця.

Умовами пункту 5.11 обох Договорів передбачено, що у випадку прострочення сплати орендної плати за цим Договором, більш ніж на 60 календарних днів, Орендар сплачує на користь Орендодавця штраф в розмірі 1% від суми заборгованості за кожен календарний день прострочення.

Відповідно до пункту 7.1. Договору від 01.05.2015 відповідач зобов’язаний був повернути приміщення позивачу протягом 30 робочих днів після закінчення строку оренди за Актом приймання-передачі.

У зв’язку з невиконанням відповідачем вказаного вище зобов’язання та не звільненням орендованого приміщення після 30.11.2015, позивач звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовом до ТОВ "АВТО БАРСЕЛОНА" про виселення з приміщення. Рішенням Господарського суду Черкаської області від 09 лютого 2016 року у справі № 925/30/16, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 19 травня 2016 року, позов підприємця ОСОБА_1 було задоволено та виселено ТОВ "Авто Барселона" з частини площею 274,01 кв.м. приміщення, розташованого на першому поверсі будівлі за адресою: м. Черкаси, вул. Одеська,8 корп. 42, шляхом звільнення вказаної частини приміщення від товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Барселона" та його речей, також із зобов'язанням ТОВ "Авто Барселона" передати суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_1 ключі від вхідних дверей приміщення, з якого слід виселити відповідача та від задніх воріт.

Рішення суду набрало законної сили, на його виконання 22.02.2016 судом виданий наказ. 16.06.2016 державним виконавцем Соснівського відділу державної виконавчої служби відкрите виконавче провадження ВП № 51454099 з примусового виконання вказаного наказу суду та відповідачу надано 15-денний строк на його добровільне виконання.

За доводами позивача відповідач рішення господарського суду у справі № 925/30/16 не виконав, станом на момент подання позову і дні проведення судових засідань відповідач приміщення не звільнив, свої речі із приміщення не виніс, ключі позивачу не передав, передбачений пунктом 7 Договору від 01.05.2015 Акт приймання-передачі не підписав. У зв’язку з цим позивач просить стягнути з відповідача на підставі статті 785 ЦК України неустойку в розмірі 150000 грн. за період з 01.12.2015 по 21.06.2016, тобто до дати подання позовної заяви.

Також позивач стверджує, що відповідач не виконав умови Договорів від 01.05.2014 та від 01.05.2015 щодо щомісячної сплати орендної плати, вказану плату сплачував не систематично та не в повній сумі, у зв’язку з чим у відповідача виникла заборгованість з орендної плати по Договору від 01.05.2014 в сумі 37 000 грн. за період з січня 2015 по квітень 2015 року та по Договору від 01.05.2015 в сумі 82 500 грн. за період з травня 2015 по листопад 2015 року, а всього заборгованість відповідача з орендної плати по обох Договорах складає 119 500 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача в судовому порядку.

Оскільки відповідач не сплачував орендну плату за користування приміщенням в установлені Договорами строки, тобто допустив прострочення виконання грошового зобов’язання, позивач просить стягнути з відповідача 17323 грн.69 коп. інфляційних втрат по 21.06.2016 та 3543 грн. 56 коп. три проценти річних по 21.06.2016.

Крім цього позивач просить стягнути з відповідача 20123 грн. 50 коп. пені за прострочення сплати орендної плати по 07.05.2016 на підставі пункту 5.11. Договору від 01.05.2015, оскільки за його доводами визначення штрафу, наведене в пункті 5.11 Договору оренди, за своєю правовою природою є пенею.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими до часткового задоволення, з огляду на таке.

Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення господарських зобов’язань, які згідно зі статтями 193, 202 ГК України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від зобов’язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом. Відповідно до статті 202 ГК України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до пункту 6 статті 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом .

Згідно частини 5 статті 762 ЦК України плата за користуванням майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

В частині 1 статті 286 ГК України вказано, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 09 лютого 2016 року у справі № 925/30/16, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 19 травня 2016 року, було задоволено позов підприємця ОСОБА_1 та виселено ТОВ "Авто Барселона" з частини площею 274,01 кв.м . приміщення, розташованого на першому поверсі будівлі за адресою: м. Черкаси, вул. Одеська,8 корп. 42, яка відмічена на плані частини приміщення (додаток № 1 до договору оренди № 1/05 від 01.05.2015 року) штрихуванням від першого ряду колон до третього ряду колон, шляхом звільнення вказаної частини приміщення від товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Барселона" та його речей, також із зобов'язанням ТОВ "Авто Барселона" передати суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_1 ключі від вхідних дверей приміщення, з якого слід виселити відповідача та від задніх воріт.

Вказане рішення суду набрало законної сили, на його виконання судом виданий наказ.

Згідно статті 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, не підлягають доведенню встановлені вказаним вище рішенням господарського суду такі обставини: укладення сторонами Договору оренди № 1/05 від 01 травня 2015 року, підписання додаткової угоди від 31.08.2015 до цього Договору оренди про продовження строку оренди до 30.11.2015, фактичного користування відповідачем орендованим приміщенням протягом дії Договору та після його закінчення, підписання обома сторонами актів здачі-прийняття робіт за травень-серпень 2015 року, відсутності законних підстав для перебування відповідача у орендованому приміщенні після 30.11.2015 та обов’язок відповідача звільнити займані ним за договором від 01.05.2015 року приміщення.

Із матеріалів справи вбачається, що Додатковою угодою від 31 серпня 2015 року до Договору оренди № 1/05 від 01 травня 2015 року сторони погодили, що строк користування приміщенням (строк Оренди) за цим Договором до 30 листопада 2015 року.

Умовами Договорів оренди від 01.05.2014 та від 01.05.2015 встановлено розмір щомісячної орендної плати, який становить 12500 грн. в місяць, та визначено обов’язок відповідача сплачувати орендну плату за користування орендованим приміщенням щомісяця авансом, не пізніше п'ятого робочого дня місяця, за який здійснюється оплата, на рахунок Орендодавця або готівкою, шляхом передачі коштів від Орендаря до Орендодавця.

Як вказано, рішенням Господарського суду Черкаської області від 09.02.2016 у справі № 925/30/16 встановлено факт користування відповідачем орендованим приміщенням і після 30.11.2015, тобто після закінчення строку оренди, погодженого сторонами. Порушення відповідачем зобов’язання щодо звільнення приміщення підтверджується також постановою відділу ДВС від 16.06.2016 про відкриття виконавчого провадження ВП № 51454099 та даними із Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень, відповідно до яких у цьому реєстрі значиться лише вказана постанова від 16.06.2016, і таке порушення не спростоване відповідачем.

За розрахунками позивача, не спростованими і не запереченими відповідачем та підтвердженими банківськими виписками, станом на момент прийняття рішення за відповідачем рахується прострочена заборгованість з орендної плати в загальній сумі 119500 грн. за користування приміщенням відповідно до Договорів оренди від 01.05.2014 та від 01.05.2015 в період з січня по листопад 2015 року включно. Розрахунки виконані позивачем вірно.

Оскільки у строки, встановлені вказаними Договорами, відповідач кошти позивачу не перерахував, тому позовна вимога про стягнення з відповідача 119500 грн. боргу з орендної плати підлягає задоволенню як така, що ґрунтується на умовах Договорів, підтверджена належними доказами, не спростована і не заперечена відповідачем.

Позовна вимога про стягнення з відповідача пені за прострочення сплати орендної плати по 07.05.2016 підлягає до часткового задоволення з огляду на таке.

Згідно статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За приписом частини 4 статті 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

В пунктах 5.11 Договорів оренди від 01.05.2014 та від 01.05.2015 вказано. що у випадку прострочення сплати орендної плати за цим Договором, більш ніж на 60 календарних днів, Орендар сплачує на користь Орендодавця штраф в розмірі 1% від суми заборгованості за кожен календарний день прострочення.

Суд погоджується з доводами позивача про те, що визначення штрафу, наведене в пункті 5.11 Договорів, за своєю правовою природою є пенею.

Пеня нарахована позивачем відповідно до умови Договорів та з урахуванням вимоги статті 3 Закону України від 22.11.1996 "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань", за якою розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Пеня нарахована на фактично прострочені суми орендної плати за кожен місяць та строк нарахування не перевищує 6 місяців відповідно до вимоги частини 6 статті 232 ГК України.

Однак, перевіривши виконаний позивачем розрахунок пені, суд приходить до висновку, що він виконаний невірно, оскільки при розрахунку пені у періоді 18.12.2015-28.01.2016 позивачем не враховано те, що 2016 рік має 366 днів. З огляду на викладене, з відповідача належить стягнути пеню в сумі 20 117 грн. 97 коп. по вказану позивачем дату 07.05.2016.

Вимоги позивача про стягнення з відповідача індексу інфляції та трьох процентів річних за прострочення виконання грошового зобов’язання також підлягають до часткового задоволення, виходячи з такого.

Згідно статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено прострочення виконання відповідачем зобов’язання по сплаті орендної плати за користування орендованим приміщенням в установлені Договорами оренди від 01.05.2014 та від 01.05.2015 строки, що є грошовим зобов’язанням відповідача перед позивачем.

Як вказано у постанові Верховного Суду України від 23.01.2012 у справі № 37/64, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та процентів річних не є штрафними санкціями, а є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (виплати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Договорами оренди від 01.05.2014 та від 01.05.2015 не встановлений інший розмір процентів, ніж це передбачено статтею 625 ЦК України. Тому вимога позивача про стягнення з відповідача індексу інфляції та трьох процентів річних за прострочення сплати орендної плати по 21.06.2016 є обгрунтованою і законною, тому підлягає задоволенню. Однак, перевіривши виконані позивачем розрахунки індексу інфляції та трьох процентів річних, суд приходить до висновку, що ці розрахунки виконані невірно, оскільки позивачем при розрахунку трьох процентів річних не в кожній сумі враховано 366-денний рік та невірно пораховані сумарні індекси інфляції за визначені позивачем періоди. З огляду на викладене, з відповідача належить стягнути індекс інфляції в сумі 17 057 грн. 05 коп. та три проценти річних в сумі 3 513 грн. 77 коп. за прострочення сплати орендної плати по 21.06.2016.

Вимога позивача про стягнення з відповідача неустойки у зв’язку з неповерненням приміщення підлягає до часткового задоволення, з огляду на таке.

Відповідно до частини 1 статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно частини 1 статті 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

В пункті 7.1. Договору оренди від 01.05.2015 вказано, що після закінчення строку дії Договору або при його розірванні, Орендар зобов'язаний не пізніше 30 (тридцяти) робочих днів після закінчення події, за Актом приймання-передачі повертає Орендодавцеві Приміщення у стані, не в гіршому порівняно з тим, у якому було її отримано на момент оренди, з урахуванням нормального природного зносу.

За приписом частини 2 статті 785 ЦК України якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Відповідач не спростував доводи позивача, не подав доказів повернення приміщення позивачу та підписання Акта приймання - передачі приміщення майна, не подав доказів неможливості повернення приміщення позивачу.

Таким чином, виходячи із викладених приписів чинного законодавства та із фактичних обставин справи, суд приходить до висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача неустойки за визначений позивачем період прострочення повернення приміщення з оренди є законною і обгрунтованою . Однак сума неустойки позивачем розрахована невірно, оскільки позивач зробив розрахунок неустойки за повні 6 місяців, що не відповідає вказаному позивачем періоду, тому належна до стягнення з відповідача сума неустойки за прострочення повернення приміщення у визначений позивачем період з 01.12.2015 по 21.06.2016 складає 142 500 грн. (125 000 грн. за 5 місяців та 17 500 грн. за 21 день шостого місяця).

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягають відшкодуванню позивачу, пропорційно розміру задоволених вимог, понесені останнім витрати на сплату судового збору в сумі 4 540 грн. 33 коп.

З огляду на викладене, керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "АВТО БАРСЕЛОНА" (18023, м. Черкаси, вул. Одеська,8, корп . 42, ідентифікаційний код 37067610) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (18029, м. Черкаси, вул. Сумгаїтська, б. 51, кв. 128, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) - 119 500 грн. (сто дев’ятнадцять тисяч п'ятсот гривень) заборгованості з орендної плати, 20 117 грн. 97 коп. (двадцять тисяч сто сімнадцять гривень 97 копійок) пені, 17 057 грн. 05 коп. (сімнадцять тисяч п'ятдесят сім гривень 05 копійок) інфляційних втрат, 3 513 грн. 77 коп. (три тисячі п'ятсот тринадцять гривень 77 копійок) три проценти річних, 142 500 грн. (сто сорок дві тисячі п'ятсот гривень) неустойки, 4 540 грн. 33 коп. (чотири тисячі п'ятсот сорок гривень 33 копійки) судового збору.

У решті позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду через Господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня складення повного рішення.

Повне рішення складено 22.08.2016 (понеділок).

Суддя А.Д. Пащенко