Постанова

від 16.08.2016 по справі 816/707/16

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2016 року м. ПолтаваСправа № 816/707/16

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Ясиновського І.Г.,

за участю: секретаря судового засідання - Дубінчина О.М.,

представника позивача - Оніщенка А.Ю.,

представника відповідача - Фесенко Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавське підприємство бурових робіт" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

13 травня 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Полтавське підприємство бурових робіт" (надалі по тексту - позивач, ТОВ "Полтавське підприємство бурових робіт") звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області , відповідно до якої просив:

- визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області щодо відображення в інтегрованій картці особового рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавське підприємство бурових робіт" (ідентифікаційний код 36013344) сум податкового боргу з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 892 989,95 грн. та пеню в сумі 158112,56 грн;

- зобов'язати Державну податкову інспекцію у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області відобразити сплату податкових зобов'язань в сумі 892989,95 грн. в інтегрованій картці особового рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавське підприємство бурових робіт" (ідентифікаційний код 36013344) з податку на прибуток приватних підприємств та виключити вказану суму податкового боргу з дати сплати відповідно до призначення платежу, вказаному у платіжному дорученні від 02 лютого 2015 року № 2 на суму 1400000 грн;

- зобов'язати Державну податкову інспекцію у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області виключити з інтегрованої картки особового рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавське підприємство бурових робіт" (ідентифікаційний код 36013344) з податку на прибуток приватних підприємств нараховану пеню в сумі 158112,56 грн;

- визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області щодо не звільнення майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавське підприємство бурових робіт" (ідентифікаційний код 36013344) з-під податкової застави та її виключення з відповідних державних реєстрів, які обтяжені згідно акту опису майна № 13/16-01-25-01-11 від 11 червня 2015 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області про опис майна у податкову заставу № 1806/10/16-01-23-01-18 від 10 червня 2015 року;

- зобов'язати Державну податкову інспекцію у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області надіслати Товариству з обмеженою відповідальністю "Полтавське підприємство бурових робіт" (ідентифікаційний код 36013344) повідомлення на підставі пункту 93.1.1 частини 93.1 статті 93 розділу ІІ Податкового кодексу України, що все майно позивача звільняється з-під податкової застави (з урахуванням поданої 10 червня 2016 року заяви про уточнення позовних вимог) /а.с. 111-115/.

Ухвалою суду від 16 серпня 2016 року провадження в частині позовних вимог щодо зобов'язання Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області виключити з інтегрованої картки особового рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавське підприємство бурових робіт" (ідентифікаційний код 36013344) з податку на прибуток приватних підприємств нараховану пеню в сумі 158112,56 грн - закрито.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ним своєчасно складено та передано уповноваженому банку платіжні доручення про перерахування коштів в рахунок сплати податкових зобов'язань. Однак, банком не виконано платіжні доручення позивача та не перераховано кошти до бюджету. У зв'язку з ненадходженням коштів, ДПІ у м. Полтаві відобразила за особовими рахунками інтегрованих карток ТОВ "Полтавське підприємство бурових робіт" податковий борг зі сплати податків, що на думку позивача, є неправомірним. А винесене рішення про опис майна у податкову заставу № 1806/10/16-01-23-01-18 від 10 червня 2015 року підлягає скасуванню, оскільки позивачем виконані всі дії направлені на погашення податкового боргу.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечував, просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі з мотивів, викладених у письмовому запереченні, відповідно до яких зазначив, що податковий борг за особовими рахунками інтегрованих карток позивача відображено у зв'язку з несплатою ТОВ "Полтавське підприємство бурових робіт" податкових зобов'язань у строки, визначені Податковим кодексом України, що як наслідок і послугувало підставою для винесення спірного рішення про опис майна у податкову заставу № 1806/10/16-01-23-01-18 від 10 червня 2015 року.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та письмові заперечення, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.

Суд встановив, що 15 лютого 2015 року позивачем подано до контролюючих органів податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2014 рік, відповідно до якої відобразило суму вказаного податку до сплати у розмірі 1418520 грн /а.с. 15-20/.

На виконання обов'язку зі сплати податку позивачем подано до уповноваженого банку платіжне доручення з призначенням платежу: "податок на прибуток за 2014 рік" від 02 лютого 2015 року № 2 з рахунку товариства № 260024460701 /а.с. 21/.

Листом № 25/02/15-01 від 25 лютого 2015 року позивач повідомив відповідача про сплату узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 1400000 грн., на підтвердження чого надав копію платіжного доручення № 2 від 02 лютого 2015 року /а.с. 22/.

26 лютого 2015 року позивачем до банку було направлено претензію-вимогу № 26/02/15-01 про перерахування коштів згідно поданого платіжного доручення /а.с. 25-26/.

Листом № 2//1 від 05 січня 2015 року філія «Полтавського РУ» АТ «Банк «Фінанси і Кредит» повідомила позивача, що з 16 березня 2015 року філія буде реорганізована у відділення № 161 у м. Полтаві АТ «Банк «Фінанси і Кредит» та замість старого рахунку товариства № 260024460701 буде діяти новий рахунок № 26004035624601 /а.с. 23-24/.

30 березня 2015 року відповідачем винесено податкову вимогу № 1510-25 про сплату суми податкового боргу у розмірі 1392989,95 грн /а.с. 27-28/.

На виконання обов'язку зі сплати податку позивачем повторно подано до уповноваженого банку платіжне доручення з призначенням платежу: "податок на прибуток за 2014 рік" від 02 квітня 2015 року № 3 з нового рахунку № 26004035624601 /а.с. 21/.

10 червня 2015 року Державною податковою інспекцією у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області винесено рішення про опис майна у податкову заставу № 1806/10/16-01-23-01-18 та на його підставі складено акт опису майна від 11 червня 2015 року № 13/16-01-25-010-11, про що внесено до державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис № 10096762 про обтяження - податкову заставу нерухомого майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавське підприємство бурових робіт" /а.с. 29-34/.

Станом на дату звернення до суду ДПІ у м. Полтаві у інтегрованій картці платника податків відображено податковий борг з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 892989,95 грн /а.с. 142-144/.

Посилаючись на те, що ТОВ "Полтавське підприємство бурових робіт" своєчасно складено та передано уповноваженому банку платіжні доручення про перерахування грошових зобов'язань зі сплати податків, що банком залишені без виконання, позивач звернувся до суду з даним позовом.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Надаючи правову оцінку вимозі ТОВ "Полтавське підприємство бурових робіт", відповідно до якого останній просив визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області щодо відображення в інтегрованій картці особового рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавське підприємство бурових робіт" (ідентифікаційний код 36013344) сум податкового боргу з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 892 989,95 грн, суд виходив з наступного.

Положення пункту 36.1 статті 36 Податкового кодексу України визначають податковим обов'язком обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Пеня, згідно підпункту 14.1.162 цієї ж статті, це сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.

Зі змісту наведених понять можливо дійти висновку, що законодавець пов'язує обов'язок платника податків по перерахуванню в бюджет суми податкового зобов'язання з моментом сплати такого зобов'язання.

У той же час, Податковий кодексу України не наводить визначення поняття "сплата", утім відповідно до пункту 5.3 статті 5 Податкового кодексу України терміни, що застосовуються у цьому Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Так, згідно зі статтею 55 Закону України "Про банки і банківську діяльність" відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Відповідно до частини третьої статті 1068 Цивільного кодексу України банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Згідно з пунктом 8.1 статті 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня. Банки та їх клієнти мають право передбачати в договорах інші, ніж зазначені, строки виконання доручень клієнтів.

Відповідно до пункту 22.4 статті 22 названого Закону під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним: для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника.

Системний аналіз наведених положень свідчить про те, що виконання платником податкового обов'язку з перерахування до бюджету суми податкового зобов'язання, а отже його сплата, пов'язане з моментом подання в банк платіжного доручення на перерахування відповідних сум податкових зобов'язань.

Крім того, відповідно до пункту 129.6 статті 129 Податкового кодексу України, за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", з вини банку або органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, такий банк/орган сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Таким чином, визначальним у змісті даної норми є те, з чиєї вини відбулося неповне внесення податку, збору (обов'язкового платежу) до бюджету або цільового фонду.

Якщо неперерахування податку, збору не є наслідком винних дій платника податку, то до нього не можуть бути застосовані штрафні санкції, пеня або пред'явлена вимога про повне перерахування податкових платежів до бюджетів та державних цільових фондів.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що порушення порядку зарахування до бюджету та державних цільових фондів податків і зборів при пред'явленні платником податків до установи банку платіжних доручень у встановлений строк є виною банку, а не платника податків.

Таким чином, направлення позивачем до свого банку належним чином оформлених платіжних вимог на оплату податкових платежів (при наявності необхідної кількості коштів на рахунку) є належними, необхідними та єдино достатніми діями, які платник податку повинен вчинити для оплати податкового зобов'язання.

Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що виконання платником податкового обов'язку по перерахуванню в бюджет суми податкового зобов'язання пов'язане з моментом подання в банк платіжного доручення на перерахування відповідних сум податкових зобов'язань, а у разі несвоєчасного надходження до державного бюджету грошових коштів не з вини платника податку, останній звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів.

Суд зазначає, що постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2015 року у справі №816/1143/15-а визнано протиправною та скасовано податкову вимогу № 1510-25 від 30 березня 2015 року /а.с. 35-38/.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2015 року постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2015 року у справі №816/1143/15-а - скасовано та прийнято нову, якою відмовлено у задоволенні позову /а.с. 39-41/.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19 листопада 2015 року ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2015 року - скасовано, а постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2015 року - залишено в силі /а.с. 42-45/.

Також, у справі №816/2287/15 за позовом Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Державної фіскальної служби України у Полтавській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавське підприємство бурових робіт", Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит" про стягнення податкового боргу ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2015 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено /а.с. 51-54/.

При цьому, в мотивувальній частині судових рішень вказано на те, що позивачем не допущено порушення щодо перерахування до бюджету податкових зобов'язань у строк, встановлений законом, та у сумах, самостійно узгоджених у відповідній податковій звітності, тобто вчинено всі необхідні дії для сплати грошового зобов'язання з податку на прибуток за 2014 рік.

За приписами статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Згідно з частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже, враховуючи що ТОВ "Полтавське підприємство бурових робіт" своєчасно, в межах встановлених законодавством термінів сплати податкових зобов'язань, направлено платіжне доручення на перерахування коштів до бюджету, яке в свою чергу було прийнято банківською установою, після прийняття банком розрахункового документу про перерахування суми платежу з податку на прибуток приватних підприємств за 2014 рік до бюджету податкові зобов'язання вважаються виконаними.

Суд також зазначає, що оперативний облік платежів до бюджету здійснюється органами державної фіскальної служби відповідно до Порядку ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 05.12.2013 №765, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.02.2014 за №217/24994 (надалі - Порядок обліку).

Пунктом 1 розділу ІІ Порядку обліку визначено, що з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску територіальними органами Міндоходів відкриваються інтегровані картки платників за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися платниками, а для обліку сум передоплати - за кожним платником.

Згідно з пунктом 11 розділу ІІ Порядку обліку форми інтегрованих карток платника мають лицьовий та зворотний боки.

Зворотний бік інтегрованої картки відображає стан розрахунків платника (суми нарахованого та сплаченого платежів, пені, штрафних (фінансових) санкцій, процентів за користування розстроченням (відстроченням) грошових зобов'язань (податкового боргу), суми податкового боргу, недоїмки із сплати єдиного внеску, надміру та/або помилково сплачені, заявлені до відшкодування тощо) за податками, зборами, єдиним внеском, митними платежами, операції, що проводяться з коштами передоплати.

На лицьовому боці інтегрованої картки відображається додаткова інформація щодо стану розрахунків платника за податками, зборами, єдиним внеском, митними платежами та передоплатою.

За приписами пунктів 1, 2 розділу ІІІ Порядку обліку нарахуванню в інтегрованій картці платника підлягають: зобов'язання, штрафні санкції та пеня за податками, зборами, митними платежами, самостійно визначені платником; суми до сплати єдиного внеску, самостійно визначені платником; зобов'язання, штрафні санкції та пеня за податками, зборами, митними платежами, суми до сплати єдиного внеску, визначені територіальним органом Міндоходів та узгоджені відповідно до чинного законодавства; пеня за порушення встановлених строків погашення узгоджених сум зобов'язань за податками, зборами, митними платежами, єдиним внеском; пеня на суму заниження податкового зобов'язання, нарахованого територіальним органом Міндоходів або платником; проценти за користування розстроченням (відстроченням).

Зобов'язання, штрафні санкції, пеня за податками, зборами, митними платежами, суми до сплати єдиного внеску, самостійно визначені платником у звітності, відображаються територіальним органом Міндоходів в інтегрованій картці платника.

Відповідно до пункту 1 розділу V Порядку обліку у разі наявності у платника податкового боргу за податками, зборами територіальні органи Міндоходів зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник, в рахунок погашення боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником. У такому самому порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника відповідно до статті 95 Податкового кодексу України або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

А пунктом 4 вказаного розділу визначено, що при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов'язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені. Якщо платник не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), територіальний орган Міндоходів самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом.

Отже, будь-які нарахування, збільшення або зменшення сум податкових зобов'язань платника податків, розрахунки з бюджетом контролюючий орган відображає в інтегрованій картці платника податків.

Оскільки нарахування, збільшення або зменшення сум податкових зобов'язань платника податків, його податкового боргу, розрахунки з бюджетом здійснюються в інтегрованій картці платника податків, суд дійшов висновку про наявність у платника податків матеріально-правового інтересу в тому, щоб дані інтегрованих карток правильно відображали фактичний стан розрахунків з бюджетом, відображали реальну структуру податкових вигод та податкових зобов'язань платника податків.

Оскільки позивач в повному обсязі виконав обов'язок щодо складення та подання до уповноваженого банку платіжних доручень про перерахування грошових коштів з метою сплати податкових зобов'язань, а порушення вимог законодавства щодо перерахування коштів допущено банком, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вимог позивача у цій частині.

Суд відмічає, що аналогічна правова позиція висловлена Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 29 вересня 2014 року у справі №810/5307/13-а.

Надаючи правову оцінку вимозі ТОВ "Полтавське підприємство бурових робіт", відповідно до якого останній просив зобов'язати Державну податкову інспекцію у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області відобразити сплату податкових зобов'язань в сумі 892989,95 грн в інтегрованій картці особового рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавське підприємство бурових робіт" (ідентифікаційний код 36013344) з податку на прибуток приватних підприємств та виключити вказану суму податкового боргу з дати сплати відповідно до призначення платежу, вказаному у платіжному дорученні від 02 лютого 2015 року № 2 на суму 1400000 грн, суд виходив з наступного.

Матеріалами справи підтверджено, що 15 лютого 2015 року позивачем подано до контролюючих органів податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2014 рік, відповідно до якої відобразило суму вказаного податку до сплати у розмірі 1418520 грн /а.с. 15-20/.

На виконання обов'язку зі сплати податку позивачем подано до уповноваженого банку платіжне доручення з призначенням платежу: "податок на прибуток за 2014 рік" від 02 лютого 2015 року № 2 з рахунку товариства № 260024460701 /а.с. 21/.

Листом № 25/02/15-01 від 25 лютого 2015 року позивач повідомив відповідача про сплату узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 1400000 грн., на підтвердження чого надав копію платіжного доручення № 2 від 02 лютого 2015 року /а.с. 22/.

26 лютого 2015 року позивачем до банку було направлено претензію-вимогу № 26/02/15-01 про перерахування коштів згідно поданого платіжного доручення /а.с. 25-26/.

На виконання обов'язку зі сплати податку позивачем повторно подано до уповноваженого банку платіжне доручення з призначенням платежу: "податок на прибуток за 2014 рік" від 02 квітня 2015 року № 3 з нового рахунку № 26004035624601 /а.с. 21/.

Однак, вказану суму зараховано в рахунок погашення податкового боргу ТОВ "Полтавське підприємство бурових робіт" зі сплати податку на прибуток підприємств, що виник у зв'язку з невиконанням Філією "Полтавське регіональне управління" АТ "Банк" Фінанси та Кредит" м. Полтава платіжних доручень позивача, що, як наслідок, призвело до виникнення кредиторської заборгованості, що підтверджується наявними в матеріалах справи листом від 18 січня 2016 року № 18/01-1 юр та довідки від 25 квітня 2016 року № 9-312110/84 та не заперечувалось відповідачем /а.с. 134-138/.

У зв'язку з цим в інтегрованій картці платника податків за рахунком позивача значиться податковий борг в розмірі 892989,95 грн /а.с. 142-144/.

Разом з цим, в ході судового розгляду встановлено, що відповідачем неправомірно відображено в інтегрованій картці платника податковий борг зі сплати податку на прибуток підприємств на вказану вище суму.

Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення вимог позивача у цій частині.

Надаючи правову оцінку вимозі ТОВ "Полтавське підприємство бурових робіт", відповідно до якого останній просив визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області щодо не звільнення майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавське підприємство бурових робіт" (ідентифікаційний код 36013344) з-під податкової застави та її виключення з відповідних державних реєстрів, які обтяжені згідно акту опису майна № 13/16-01-25-01-11 від 11 червня 2015 року, суд виходив з наступного.

Визначені вище дії відповідача при визнанні судом їх неправомірними самі по собі не відновлять порушених прав, виходячи з наступного.

При цьому, важливо зазначити, що вчинення дій суб'єктом владних повноважень є способом реалізації наданої суб'єкту владних повноважень компетенції. Здійснення дії являє собою процес реалізації наданих законом функцій суб'єкту владних повноважень.

У даному випадку юридичне значення для позивача визнання протиправним та скасування рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області про опис майна у податкову заставу № 1806/10/16-01-23-01-18 від 10 червня 2015 року, на підставі якого такий арешт накладено, а не самі по собі дії.

Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення вимог позивача у цій частині.

Надаючи правову оцінку вимозі ТОВ "Полтавське підприємство бурових робіт", відповідно до якого останній просив визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області про опис майна у податкову заставу № 1806/10/16-01-23-01-18 від 10 червня 2015 року, суд виходив з наступного.

Відповідно до наявної належним чином завіреної копії оскаржуваного рішення останнє винесено відповідно до статті 89 Податкового кодексу України, згідно положень частини 89.1 якої встановлено, що право податкової застави виникає у разі:

- несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;

- несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу

Відповідно до абз. 3 п. 89.3 ст. 89 Податкового кодексу України опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.

З огляду на встановлене, у посадової особи контролюючого органу не було підстав для прийняття рішення про опис майна у податкову заставу, зважаючи на встановлення судом вище виконання ТОВ "Полтавське підприємство бурових робіт" податкових зобов'язань у строки встановлені Податковим кодексом України та у розмірі, самостійно визначеної у податковій декларації з податку на прибуток підприємств за 2014 рік.

Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення вимог позивача у цій частині.

Надаючи правову оцінку вимозі ТОВ "Полтавське підприємство бурових робіт", відповідно до якої останній просив зобов'язати Державну податкову інспекцію у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області надіслати Товариству з обмеженою відповідальністю "Полтавське підприємство бурових робіт" (ідентифікаційний код 36013344) повідомлення на підставі пункту 93.1.1 частини 93.1 статті 93 розділу ІІ Податкового кодексу України, що все майно позивача звільняється з-під податкової застави, суд виходив з наступного.

Відповідно до положень частини 93.1 статті 93 Податкового кодексу України встановлено, що майно платника податків звільняється з податкової застави з дня:

- отримання контролюючим органом підтвердження повного погашення суми податкового боргу в установленому законодавством порядку;

- визнання податкового боргу безнадійним;

- набрання законної сили відповідним рішенням суду про припинення податкової застави у межах процедур, визначених законодавством з питань банкрутства;

- отримання платником податків рішення відповідного органу про скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми грошового зобов'язання або його частини (пені та штрафних санкцій) внаслідок проведення процедури адміністративного або судового оскарження.

Судове рішення повинно бути наслідком чинного правового регулювання та спрямовано на відновлення порушених прав, свобод та інтересів. Виходячи із змісту законодавства воно не може регулювати суспільні відносини на майбутнє.

Таким чином, суд не може зобов'язати відповідача вчинити дії, які він зобов'язаний зробити в силу Закону. Крім того, станом на дату розгляду даної справи у суду відсутні підстави вважати, що відповідач буде відмовлятись від виконання таких дій.

Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення вимог позивача у цій частині.

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Крім того, суд акцентує увагу на тому, що відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавське підприємство бурових робіт" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.

Відповідно до частини третьої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7-11, 71, 94, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавське підприємство бурових робіт" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області щодо відображення в інтегрованій картці особового рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавське підприємство бурових робіт" (ідентифікаційний код 36013344) сум податкового боргу з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 892 989,95 грн.

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області відобразити сплату податкових зобов'язань в сумі 892989,95 грн. в інтегрованій картці особового рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавське підприємство бурових робіт" (ідентифікаційний код 36013344) з податку на прибуток приватних підприємств та виключити вказану суму податкового боргу з дати сплати відповідно до призначення платежу, вказаному у платіжному дорученні від 02 лютого 2015 року № 2 на суму 1400000 грн.

Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області про опис майна у податкову заставу № 1806/10/16-01-23-01-18 від 10 червня 2015 року.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавське підприємство бурових робіт" витрати зі сплати судового збору у розмірі 4134 грн (чотири тисячі сто тридцять чотири гривні).

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд.

Повний текст постанови виготовлено 22 серпня 2016 року.

Суддя І.Г. Ясиновський