Ухвала

від 22.08.2016 по справі 908/2195/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 20/92/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

22.08.2016 Справа № 908/2195/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будремцентр» (69118, м. Запоріжжя, вул. Ударна, буд. 69, к. 5)

до відповідача: Міського комунального підприємства «Основаніє» (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, буд. 29 А)

про стягнення суми 82998,59 грн.,

Суддя Гандюкова Л.П.

Без виклику представників сторін

ВСТАНОВЛЕНО:

Товариством з обмеженою відповідальністю «Будремцентр» заявлений позов про стягнення з відповідача суми 82998,59 грн. простроченої заборгованості.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 22.08.2016 р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження в справі № 908/2195/16, справі присвоєно номер провадження 20/92/16, справу призначено до розгляду.

До позовної заяви позивачем додано заяву про забезпечення позову в порядку ст.ст. 66, 67 ГПК України шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача, що знаходяться на його поточних рахунках.

Заява мотивована тим, що 28.07.2016 р. Запорізька міська рада прийняла рішення № 390-2016-07-28 «Про передачу об'єктів права комунальної власності територіальної громади м. Запоріжжя в безоплатне користування за договорами позички комунальному підприємству «Наше місто» Запорізької міської ради», яке призведе до втрати МКП «Основаніє» дохідної частини, що ускладнить або взагалі зробить неможливим виконання рішення суду. Враховуючи значну ціну позову та збитки, що позивач може зазнати внаслідок неможливості виконання рішення суду, просить вжити заходів до забезпечення позову.

          Розглянувши заяву позивача, суд вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 16 “Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову” особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснювати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним видом заходів до забезпечення позову і предметом відповідної позовної вимоги. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення господарського суду, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення. При цьому, сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу для забезпечення позову. У разі відсутності доказів в підтвердження викладених обставин та обґрунтування, що невжиття таких заходів утруднить чи зробить неможливим виконання рішення, господарський суд відхиляє таку заяву як необґрунтовану та не підтверджену належними докази.

Обґрунтовуючи заяву, позивач посилається на рішення Запорізької міської ради № 390-2016-07-28 «Про передачу об'єктів права комунальної власності територіальної громади м. Запоріжжя в безоплатне користування за договорами позички комунальному підприємству «Наше місто» Запорізької міської ради».

Як слідує з даного рішення, копія якого (без додатків до рішення) долучена позивачем до заяви, МКП «Основаніє» вирішено (п. 2 рішення) укласти договори позички об'єктів права комунальної власності територіальної громади м. Запоріжжя, які зазначені в додатку до даного рішення, з КП «Наше місто» Запорізької міської ради. Доказів укладення МКП «Основаніє» відповідних договорів позички позивачем суду не надано. Позивачем також не доведено суду, що передача об'єктів права комунальної власності призведе до втрати відповідачем дохідної частини, зокрема, не зазначено, які саме доходи отримуються (отримувалися) відповідачем від перебування в його господарському віданні об'єктів права комунальної власності.

Крім того, позивач не наводить відомостей про наявність рахунків відповідача, їх номери та назви відповідних установ, в яких вони відкриті. Зазначені відомості повинні надаватися суду заявником.

Таким чином, позивач, звертаючись із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача, не надав жодних доказів, які б підтверджували обставини, що можуть утруднити чи зробити неможливим виконання рішення.

Відповідно до Закону України “Про судовий збір” за подання до господарського суду заяви про забезпечення позову сплачується судовий збір в сумі 0,5 розміру мінімальної заробітної плати.

Позивачем не надано доказу, який би підтверджував сплату судового збору за подання заяви про забезпечення позову.

У зв'язку з викладеним вище, у задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити.

Суд вважає за необхідне роз'яснити позивачу, що він не позбавлений можливості, при наявності достатніх підстав, які підтверджуються належними доказами, повторно звернутися до суду з заявою про забезпечення позову, сплативши судовий збір.

Керуючись ст.ст. 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Будремцентр» про забезпечення позову.

          Примірники даної ухвали направити сторонам.

          Суддя           Л.П. Гандюкова