Рішення

від 16.08.2016 по справі 915/774/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2016 року Справа № 915/774/16

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві справу

за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«ОптикамедсервісВ» , АДРЕСА_1, 55200 (код ЄДРПОУ 24779726)

юридична адреса: вул. Коротченко, 20, м. Первомайськ, Миколаївська область, 55200

до відповідача ОСОБА_2 міської ради, вул. Грушевського, 3, м. Первомайськ, Миколаївська область, 55200

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 центральна міська лікарня, вул. Толбухіна, 128, м. Первомайськ, Миколаївська область, 55200; поштова адреса: вул. Трудової Слави, 13, м. Первомайськ, Миколаївська область, 55200.

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«ДЕДАЛ-ПРОФІВ» , вул. Трудової Слави, 21, м. Первомайськ, Миколаївська область, 55200 (код ЄДРПОУ 35307885)

про визнання права власності на приміщення

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_3, директор. Паспорт ЕО771390 виданий 12.11.1999 року;

від відповідача: ОСОБА_4, довіреність № 2471/03.1-27 від 29.04.2016 року;

від третьої особи ТОВ "Дедал Профі": ОСОБА_5, довіреність від 15.08.2016 року;

від третьої особи ОСОБА_2 центральної міської лікарні: представник не з’явився.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Миколаївської області звернулось ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«ОптикамедсервісВ» з позовними вимогами до відповідача ОСОБА_2 міської ради про визнання за ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«ОптикамедсервісВ» права власності на нежитлові приміщення, розташовані в м. Первомайську по вул. Толстого, 1\кімнати 1-площею в 16.9 кв.м.; 2-площею в 3,0 кв.м.; та 3-площею в 7,70 кв.м.\ за набувальною давністю.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 18.07.2016 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі. Залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 центральну міську лікарню. Розгляд справи призначено в судовому засіданні на 02.08.2016 року.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 02.08.2016 року залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«ДЕДАЛ-ПРОФІВ» . Відкладено розгляд справи на 16.08.2016 року.

В судовому засіданні 16.08.2016 року судом відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві, та просив суд позов задовольнити.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що нежитлові приміщення (рентгенкабінет) по вул. Толстого, 1 в м. Первомайську були передані на баланс ЗАО «Медтехніка», правонаступником якого є ОСОБА_6 «Оптикамедсервіс». Позивач користувався вказаними приміщеннями більше 30 років, тобто в силу ст. 344 ЦК України є підстави для визнання права власності на вищевказані приміщення за набувальною давністю.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, зазначених у письмовому відзиві на позов (арк. 101-102) та просив суд в позові відмовити. В обґрунтування заперечень зазначив наступне:

- рішенням господарського суду Миколаївської області від 11.09.2007 року по справі № 17/559/07 зобов’язано ОСОБА_6 "Оптикамедсервіс" повернути приміщення нежитлової будівлі - рентгенкабінет з підвалом власнику - територіальній громаді м. Первомайська в особі ОСОБА_2 міської ради в оперативному управлінні ОСОБА_2 центральної міської лікарні;

- позивач пропустив строк позовної давності (ст. 256 ЦК України);

- перебування майна на балансі підприємства не є безспірною ознакою права власності на майно;

- норми ст. 344 ЦК України поширюються на правовідносини, що виникли з 01.01.2001 року;

- позивачем не подано жодного доказу володіння приміщенням з часу винесення вищевказаного судового рішення по справі № 17/559/07;

- на сьогоднішній день нерухоме майно продано на відкритих торгах (аукціоні) третій особі ОСОБА_6 «Дедал-Профі».

Представником ОСОБА_2 центральної міської багатопрофільної лікарні подано суду клопотання про розгляд справи за відсутності повноважного представника (арк. 91). Також представником ОСОБА_2 центральної міської багатопрофільної лікарні на виконання вимог ухвали суду подано письмові пояснення (арк. 58-59), у яких представник зазначив наступне.

Рішенням ОСОБА_2 міської ради № 15 від 24.11.2006 року "Про внесення змін та доповнень до рішення ОСОБА_2 міської ради від 13.10.2006 року № 6 «Про реорганізацію центральної міської лікарні» реформовано мережі закладів охорони здоров’я центральної міської лікарні шляхом ліквідації існуючої мережі та створено ОСОБА_2 центральну міську багатопрофільну лікарню, без правонаступництва (арк. 64).

Таким чином, станом на день розгляду справи третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 центральну міську лікарню, ліквідовано без правонаступництва.

Відповідно до листа виконавчого комітету ОСОБА_2 міської ради № 3910/03.1-22 від 08.07.2016 року нежитлову будівлю, ренгенкабінет з підвалом, що знаходиться по вул. Льва Толстого, 1 загальною площею 389 кв. м. продано шляхом аукціону на підставі договору купівлі-продажу від 07.06.2016 року № 730 юридичній особі ОСОБА_6 «ДЕДАЛ-ПРОФІ» (арк. 61).

Наказом ОСОБА_2 центральної міської багатопрофільної лікарні № 171-аг від 20.07.2016 року нежитлову будівлю по вул. Льва Толстого, 1 було списано з балансу ОСОБА_2 центральної міської багатопрофільної лікарні.

Таким чином, на момент звернення до суду із даним позовом та на момент розгляду справи ОСОБА_2 центральна міська багатопрофільна лікарня не є ані власником, ані балансоутримувачем нежитлової будівлі, ренгенкабінету з підвалом, що знаходиться по вул. Льва Толстого, 1 загальною площею 389 кв. м.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 27 ГПК України, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для залучення ОСОБА_2 центральної міської багатопрофільної лікарні до участі у справі.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_6 В«ДЕДАЛ-ПРОФІВ» в судовому засіданні проти позову заперечив, з підстав, зазначених в письмових поясненнях (арк. 117), вказавши, що останнє придбало нежитлову будівлю, ренгенкабінет з підвалом, що знаходиться по вул. Льва Толстого, 1 загальною площею 389 кв. м. за результатами аукціону на підставі договору купівлі-продажу від 07.06.2016 року № 730. Визнання права власності на нежитлову будівлю порушуватиме набуте третьою особою право власності на вказану будівлю.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

Рішенням ОСОБА_2 міської ради народних депутатів № 269 від 21.04.1981 року передано на баланс майстерень «Медтехніка» три кімнати в приміщенні ренгенкабінету міської лікарні (площею 30 м 2 ) (арк. 6).

Відповідно до акту від 20.02.1997 року ЗАТ «Медтехніка» передано приміщення майстерень по ремонту, монтажу медичної техніки, трьох кімнат площею 30 кв.м. і підвал Первомайському філіалу «Медтехніка» (арк. 8).

ОСОБА_6 «Оптикамедсервіс» створене шляхом реорганізації Дочірнього підприємства магазин «Оптикамедсервіс» ЗАТ «Медтехніка» та є його правонаступником (п. 1 Статуту ОСОБА_6 «Оптикамедсервіс» (арк. 13).

Як вбачається з листа виконавчого комітету ОСОБА_2 міської ради № 1400/031-22 від 12.03.2016 року, розглянувши лист ОСОБА_6 «Оптикамедсервіс» щодо визнання права власності на частину нежитлової будівлі по вул. Льва Толстого, 1 за ОСОБА_6 «Оптикамедсервіс», виконком ОСОБА_2 міської ради повідомив, що згідно зі Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 31.05.2007 року ціла частина нежитлової будівлі, рентгенкабінету з підвалом по вул. Льва Толстого, 1 належить до комунальної власності територіальної громади міста ОСОБА_2.

Згідно з наданими ОСОБА_6 «Оптикамедсервіс» документами частину будівлі по вул. Льва Толстого, 1 площею 30 кв. м. було передано на баланс ЗАТ «Медтехніка» у 1981 році (рішення виконкому від 21.04.1981 року № 269 «О передаче на баланс мастерских «Медтехника» трехкомнат в зданиирентгенкабинетагорбольницы № 1 г. Первомайска (площадью 30 кв. м.)», але право власності на дані кімнати оформлено не було.

Враховуючи вищевикладене, питання щодо визнання права власності на частину нежитлової будівлі по вул. Льва Толстого, 1 площею 30 кв.м. за ОСОБА_6 «Оптикамедсервіс» може бути вирішене лише в судовому порядку (арк. 9).

Вищевказані обставини і стали підставою для звернення до суду із даним позовом.

Судом також враховано наступне.

Рішенням ОСОБА_2 міської ради № 15 від 24.11.2006 року "Про внесення змін та доповнень до рішення ОСОБА_2 міської ради від 13.10.2006 року № 6 «Про реорганізацію центральної міської лікарні» реформовано мережі закладів охорони здоров’я центральної міської лікарні шляхом ліквідації існуючої мережі та створено ОСОБА_2 центральну міську багатопрофільну лікарню, без правонаступництва (арк. 64).

Відповідно до Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 31.05.2007 року, виданого на підставі рішення виконкому ОСОБА_2 міської ради від 04.05.2007 року № 315, власником нежитлової будівлі, ренгенкабінету з підвалом, за адресою м. Первомайськ, вул. Толстого, 1, була територіальна громада міста ОСОБА_2 в особі ОСОБА_2 міської ради в оперативному управлінні ОСОБА_2 центральної міської багатопрофільної лікарні(арк. 73).

Право власності на підставі вищевказаного свідоцтва станом на 07.04.2015 року на нежитлову будівлю, ренгенкабінет з підвалом, що знаходиться по вул. Льва Толстого, 1 загальною площею 389 кв. м. було зареєстровано за територіальною громадою міста ОСОБА_2 в особі ОСОБА_2 міської ради Миколаївської області (арк. 72).

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 11.09.2007 року по справі № 17/559/07 зобов’язано ОСОБА_6 "Оптикамедсервіс" повернути приміщення нежитлової будівлі - рентгенкабінет з підвалом ОСОБА_2 центральної міської лікарні площею 30 кв.м., яке розташоване під № 1 по вул. Толстого в м. Первомайську власнику - територіальній громаді м. Первомайська в особі ОСОБА_2 міської ради в оперативному управлінні ОСОБА_2 центральної міської лікарні.

Рішення мотивоване тим, що відповідно до свідоцтва про право власності від 11.03.05 року власником спірної нерухомості є територіальна громада м. Первомайська в особі ОСОБА_2 міської ради в оперативному управлінні ОСОБА_2 центральної міської лікарні, а передача на баланс майстерень "Медтехніка" 3-х кімнат в будинку рентгенкабінету міської лікарні, площею 30 кв.м., не є ознакою його права власності (арк. 75-76).

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 26.06.2008 року заяву про перегляд рішення господарського суду Миколаївської області від 11.09.2007 року за нововиявленими обставинами залишено без задоволення, а рішення господарського суду Миколаївської області від 11.09.2007 року залишено без змін (арк. 79).

Постановою Вищого господарського суду України від 21.01.2009 року по справі № 17/559/07-ЗН (08) ухвалу господарського суду Миколаївської області від 26.06.2008 року у справі № 17/559/07-ЗН (08) залишено без змін (арк. 77-78)

23.03.2015 року супровідним листом за вих. № 417 (арк. 60) адміністрація ПЦМБЛ надала до відділу комунальної власності ОСОБА_2 міської ради оригінали наступних документів на зазначену нежитлову будівлю:

- справу поверхового плану нежитлової будівлі по вул. Толстого, 1 вм. ОСОБА_2;

- державний акт на право постійного користування земельною ділянкою по вул. Толстого, 1 в м. Первомайську;

- свідоцтво про право власності на нерухоме майно по вул. Толстого, 1 в м. Первомайську.

07.06.2016 року нежитлову будівлю, ренгенкабінет з підвалом, що знаходиться по вул. Льва Толстого, 1 загальною площею 389 кв. м. продано шляхом аукціону на підставі договору купівлі-продажу від 07.06.2016 року № 730 юридичній особі ОСОБА_6 «ДЕДАЛ-ПРОФІ» (арк. 61, 74, 104, 107-108, 119-121).

Право власності на нежитлову будівлю, ренгенкабінет з підвалом, що знаходиться по вул. Льва Толстого, 1 загальною площею 389 кв. м. зареєстровано 07.06.2016 року за ОСОБА_6 «ДЕДАЛ-ПРОФІ» в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (арк. 106).

Наказом ОСОБА_2 центральної міської багатопрофільної лікарні № 171-аг від 20.07.2016 року нежитлову будівлю по вул. Льва Толстого, 1 було списано з балансу ОСОБА_2 центральної міської багатопрофільної лікарні (арк. 62).

Предметом спору у даній справі є вимога про визнання за ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«ОптикамедсервісВ» права власності на нежитлові приміщення за набувальною давністю.

Відповідно до ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Набуття права власності на земельну ділянку за набувальною давністю регулюється законом.

Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації.

Особа, яка заявляє про давність володіння, може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є.

Якщо особа заволоділа майном на підставі договору з його власником, який після закінчення строку договору не пред'явив вимоги про його повернення, вона набуває право власності за набувальною давністю на нерухоме майно через п'ятнадцять, а на рухоме майно - через п'ять років з часу спливу позовної давності.

Втрата не з своєї волі майна його володільцем не перериває набувальної давності у разі повернення майна протягом одного року або пред'явлення протягом цього строку позову про його витребування.

Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

ЦК України набрав чинності з 1 січня 2004 року.

Відповідно до п. 8 Прикінцевих та перехідних положень правила статті 344 Цивільного кодексу України про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом.

Відповідно до п. 9 постанови Пленуму ВССУ «Про судову практику в справах про захист права власності та іншихречових прав» від 07.02.2014 року № 5 відповідно до частини першої статті 344 ЦК особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено ЦК.

При вирішенні спорів, пов'язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке:

- володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності;

- володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна;

- володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності. У разі втрати не із своєї волі майна його давнісним володільцем та повернення цього майна протягом одного року або пред'явлення протягом цього строку позову про його витребування набувальна давність не переривається (частина третя статті 344 ЦК). Не переривається набувальна давність, якщо особа, яка заявляє про давність володіння, є сингулярним чи універсальним правонаступником, оскільки в цьому разі вона може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є (частина друга статті 344 ЦК).

Відповідно до п. 11 вищевказаної постанови Пленуму ВССУ № 5 враховуючи положення статей 335 і 344 ЦК, право власності за набувальною давністю може бути набуто на майно, яке належить на праві власності іншій особі (а не особі, яка заявляє про давність володіння), а також на безхазяйну річ. Отже, встановлення власника майна або безхазяйності речі є однією з обставин, що має юридичне значення, і підлягає доведенню під час ухвалення рішення суду (стаття 214 ЦПК).

Ураховуючи положення пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень ЦК про те, що правила статті 344 ЦК про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом, та беручи до уваги, що ЦК набрав чинності з 1 січня 2004 року, положення статті 344 ЦК поширюються на правовідносини, що виникли з 1 січня 2001 року. Отже, визнання судом права власності на нерухоме майно за набувальною давністю може мати місце не раніше 1 січня 2011 року.

При цьому суди мають виходити з того, що коли строк давнісного володіння почався раніше 1 січня 2001 року, то до строку, який дає право на набуття права власності за набувальною давністю, зараховується лише строк з 1 січня 2001 року. Разом із тим, якщо перебіг строку володіння за давністю почався після цієї дати, то до строку набувальної давності цей період зараховується повністю.

Відповідно до п. 13 вищевказаної постанови Пленуму ВССУ № 5 можливість пред'явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень статей 15, 16 ЦК, а також частини четвертої статті 344 ЦК, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв'язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності.

Відповідно до п. 7 роз’яснення ВАСУ «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з судовим захистом права державної власності» від 02-5/225 від 02.04.1994 року вирішуючи спори, пов'язані з визнанням права власності, слід виходити з того, що знаходження майна на балансі підприємства (організації) ще не є безспірною ознакою його права власності.

Виходячи зі змісту ст. 344 ЦК, обставинами, які мають значення для справи і які повинен довести позивач, є такі:

- майно може бути об’єктом набувальної давності;

- добросовісність володіння;

- відкритість володіння;

- давність володіння та його безперервність;

- відсутність інших осіб, які претендують на це майно;

- відсутність титулу (підстави) у позивача для володіння майном та набуття права власності (Аналіз деяких питань застосування судами законодавства про право власності при розгляді цивільних справ, здійснений Верховним Судом України).

Судом встановлено, що в спірному випадку строк давністного володіння почався раніше 1 січня 2001 року. В силу п. 8 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України в строк, який дає право на набуття права власності за набувальною давністю, зараховується лише строк після 1 січня 2001 року.

В силу приписів ч. 1 ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років набуває право власності на це майно.

Тобто, позивач має право претендувати на визнання за ним права власності на нерухоме майно за набувальною давністю не раніше 01.01.2011 року, а добросовісне, відкрите, безперервне володіння повинно мати місце не менше 10 років, тобто починаючи з 01.01.2001 року по 01.01.2011 року і більше.

Проте, як вказано вище, рішенням господарського суду Миколаївської області від 11.09.2007 року по справі № 17/559/07, залишеним без змін вищими судовими інстанціями, зобов’язано ОСОБА_6 "Оптикамедсервіс" повернути приміщення нежитлової будівлі (рентгенкабінет) власнику ОСОБА_2 міській раді, оскільки відповідно до свідоцтва про право власності від 11.03.05 року остання є власником спірної нерухомості, а у ОСОБА_6 «Оптикамедсервіс» відсутні правові підстави для користування майном (арк. 75-76).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що підставою для відмови у позові набувача майна за правом набувальної давності є відсутність добровісності володіння, починаючи з вересня 2007 року (дата судового рішення про зобов’язання повернути майно).

Крім того, позивачем не подано жодного доказу володіння приміщенням з часу винесення вищевказаного судового рішення по справі № 17/559/07 (відсутня ознака безперервності володіння). При цьому, володіння вказаним приміщенням після набрання чинності судовим рішенням свідчить про невиконання судового рішення, яке є обов’язковим до виконання (ст. 124 Конституції України, ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ст. 4-5 ГПК України), що також підтверджує відсутність добросовісності, відкритості в діях набувача.

Як вказано вище, обставинами, які мають значення для справи і які повинен довести позивач, є, зокрема, відсутність інших осіб, які претендують на це майно. Проте, як вказано вище, право власності починаючи з 2007 року було оформлено за ОСОБА_2 міською радою, а починаючи з 2016 року вже оформлено на третю особу ОСОБА_6 "Дедал-Профі". Доказів визнання недійсним чи розірвання договору купівлі-продажу, на підставі якого третьою особою набуто майно, суду на день розгляду даної справи не подано.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про недоведеність позовних вимог та відсутність порушеного права позивача, за захистом якого останній звернувся до суду.

Щодо заперечень відповідача про пропуск позивачем строку позовної давності, то слід зазначити наступне.

Відповідно до п. 2.2 постанови Пленуму ВГСУ «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» від 29.05.2013 року № 10 за змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Відповідно до п. 5.1 вищевказаної постанови Пленуму ВГСУ у статті 268 ЦК України наведено невичерпний перелік вимог, на які позовна давність не поширюється. У частині другій цієї статті передбачено, що законом можуть бути встановлені також інші вимоги, на які не поширюється позовна давність. Але в деяких випадках позовна давність не може поширюватись і на інші категорії вимог, хоча про це прямо й не зазначено у законі.

Так, позовна давність не може поширюватися на вимоги про усунення перешкод у здійсненні власником права користування та розпоряджання своїм майном (стаття 391 ЦК України), оскільки в такому разі йдеться про так зване триваюче правопорушення. Отже, власник може пред'явити такий позов у будь-який час незалежно від того, коли почалося порушення його прав. Обов'язковою умовою негаторного позову є існування порушення прав власника на час пред'явлення такого позову. Водночас у відповідних випадках судам слід враховувати правила про набувальну давність, передбачені статтею 344 названого Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, підстави для застосування строку позовної давності в даній справі відсутні.

Частина 1 ст. 15 ЦК України встановлює, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Вказаною нормою обов'язок доказування покладений на сторони процесу. Доказування полягає у поданні доказів сторонами та доведенні їх переконливості суду.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову в позові.

Судовий збір відповідно до ст. 49 ГПК України слід покласти на позивача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 33, 34, 43, 49, ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

в позові відмовити.

Судовий збір в розмірі 1 450, 00 грн. (одна тисяча чотириста п’ятдесят грн. 00 коп.) покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повне рішення складено 22.08.2016 року

Суддя Е.М. Олейняш