Постанова

від 16.08.2016 по справі 914/848/16

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" серпня 2016 р.Справа № 914/848/16

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Костів Т.С.

суддів Кузь В.Л.

Малех І.Б.

при секретарі Кобзар О.В.

розглянувши апеляційну скаргу Яворівської квартирно-експлуатаційної частини району, м. Яворів , вх. №01-05/3407/16 від 12.07.2016 року

на рішення господарського суду Львівської області від 15.06.2016 року

у справі № 914/848/16

за позовом: Яворівської квартирно-експлуатаційної частини району, м.Яворів

до відповідача: Фізична особа-підприємець Рожак Володимир Степанович, м.Львів

за участю військового прокурора Західного регіону України, м. Львів

про: звільнення незаконно зайнятої земельної ділянки площею 0,67 га та знесення самовільно збудованої будівлі загальним розміром 21,75 * 53,40 м на території військового містечка №3.

За участю представників сторін:

від позивача: Прийма І.С.-представник на підставі довіреності;

від відповідача: Каралюс В.М., Бабич Т.Б.-представники на підставі довіреності;

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови

В С Т А Н О В И В :

рішенням господарського суду Львівської області від 15.06.2016 року у справі №914/848/16 (суддя Березяк Н.Є.) у позовних вимогах Яворівської квартирно-експлуатаційної частини району, за участю військового прокурора Західного регіону України, до відповідача Фізичної особи-підприємця Рожак Володимира Степановича, про звільнення незаконно зайнятої земельної ділянки площею 0,67 га та знесення самовільно збудованої будівлі загальним розміром 21,75 * 53,40 м на території військового містечка №3 відмовлено повністю.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Львівської області від 15.06.2016 року у справі №914/848/16, позивач Яворівська квартирно-експлуатаційна частина району подав апеляційну скаргу.

Зокрема, скаржник у поданій апеляційній скарзі зазначає про те, що судом першої інстанції не взято до уваги надані документи Яворівською КЕЧ району, а саме технічні паспорти на будівлі, а саме склад площею 139, 4 га, який орендує ФОП Рожак та кантори з ваговою площею 90,8 м.кв, які знаходяться на території в/м 3 у м.Городок по вул.Скітник, 173. Власне технічні паспорти на будівлі підтверджують факт приналежності Яворівській КЕЧ району земельної ділянки у м.Городок по вул.Скітник, 173. Технічні паспорти не пройшли державної реєстрації, оскільки Виконавчим комітетом Городоцької міської Ради не приймається рішення щодо надання юридичної адреси в/м №3 у м. Городку, що є обов`язковим документом при державному реєстрі речових прав. Судом не враховано цей факт, що Яворівською КЕЧ вживаються всі необхідні заходи щодо підготовки документів для оформлення документів із землеустрою з подальшою державною реєстрацією на вказану земельну ділянку відповідно до ст.123 ЗКУ. У 1993 році у відповідності до Постанови Верховної Ради України від 18 грудня 1991 року № 563-ХІІ « Про земельну реформу» та згідно Положення про порядок проведення робіт по інвентаризації земель, було проведено інвентаризацію земель, які знаходяться в користуванні Міністерства оборони України. Внаслідок проведення інвентаризації було встановлено , що в користуванні Яворівської КЕЧ району знаходиться земельна ділянка площею 1,95 га, що розміщена на території Городоцького району та зобов`язано Яворівську КЕЧ району виготовити землевпорядні документи на право користування земельною ділянкою. Суд у своєму рішенні вказує, що Яворівською КЕЧ району не надано жодних доказів перебування земельної ділянки на балансі Яворівської КЕЧ району. Однак дане твердження спростовується Довідкою форми 6- Зем, щодо обліку земель оборони у Городоцькому районі та податковою декларацією. Судом не взято до уваги також Наказ № 25 від 02.07.2014 р. начальника Львівського гарнізону «Про закріплення земельних ділянок за військовими частинами та організаціями».

На підставі викладеного апелянт просить скасувати рішення господарського суду Львівської області від 15.06.2016 р. у справі № 914/848/16 та задовольнити позов.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.07.2016 року, справу №914/848/16 розподілили головуючому судді Костів Т.С. та іншим суддям, а саме: суддям Кузь В.Л. та Желік М.Б..

Ухвалами Львівського апеляційного господарського суду від 15.07.2016 р. поновлено пропущений строк на оскарження рішення в апеляційному порядку, подані скаржником матеріали визнано достатніми для прийняття їх до провадження в апеляційній інстанції, розгляд справи призначено на 16.08.2016 року.

Розпорядженням в.о. керівника апарату суду від 16.08.2016 року № 508 справу №914/848/16 призначено до автоматизованої зміни складу колегії суддів у зв`язку із перебуванням у відпустці судді члена колегії Желіка М.Б..

Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 16.08.2016р. справу №914/848/16 призначено судді-доповідачу Костів Т.С. та іншим суддям, які входять до складу колегії, а саме суддям: Кузь В.Л. та Малех І.Б..

Представникам сторін роз`яснено їх права та обов`язки згідно ст.22 ГПК України.

В судове засідання 16.08.2016 року з`явився представник апелянта, подану ним апеляційну скаргу підтримав з підстав, викладених у ній.

Представники відповідача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечили, з підстав зазначених у поданому письмовому відзиві на неї. (вх. № 01-04/5922/16 від 16.08.2016 року)

Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне:

як правильно встановив суд першої інстанції, 31.07.2012 року між Яворівською КЕЧ району та ФОП Рожак В.С. укладено договір оренди №9 нерухомого майна нежитлових приміщень площею 120 кв.м. будівлі №6 військового містечка №3, що знаходиться на балансі Яворівської КЕЧ району, розташованого за адресою: Львівська область, м.Городок, вул. Скітник.

Відповідно до п.5.15 зазначеного Договору орендарю надано земельну ділянку прилеглу до будівлі площею 0,57 га, для досягнення мети оренди.

Як вбачається із апеляційної скарги скаржник покликався на використання орендарем не лише цієї ділянки, а й усієї території військового містечка площею 1,17 га для розміщення важкої техніки, складування дров та будівельних матеріалів. Крім того, апелянт зазначає, що без погодження з посадовими особами Яворівської КЕЧ району, відповідачем самовільно розпочато будівництво капітальної споруди розміром 21,75 * 53,4 м., яка заходить на межі спірної земельної ділянки.

При вирішенні спору суд першої інстанції підставно виходив з того, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (стаття 125 ЗК України). Відповідно до вимог чинного законодавства обов`язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність таких документів може свідчити про самовільне зайняття земельної ділянки. Державні акти про право власності або право постійного користування на земельну ділянку є документами, що посвідчують відповідне право і видаються на підставі рішень Кабінету Міністрів України, обласних, районних, Київської і Севастопольської міських, селищних, сільських рад, Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, обласної, районної, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій. Відповідно до ч.2 ст.152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Покликання скаржника на належність спірної земельної ділянки до земель оборони не доведено у встановленому порядку належними доказами. Сам факт розміщення на ній військового містечка, прийняття рішення Городоцької районної ради №14 від 17.06.1958 р. Про відводу частка для в/ч 85929, на підтвердження якого позивачем долучено до матеріалів справи Архівний витяг Протоколу засідання виконкому Городоцької райради депутатів трудящих від 17 червня 1958 року №14 про відвод земельного участка для в/ч 85929, яким затверджено постанову загальних зборів колгоспників колгоспу Шлях Леніна від 19 травня 1958 р. №5 Про відвод земельного участка площею 1,2 га за рахунок орних земель для в/ч 85929 права користування земельною ділянкою, зазначене скаржником не доводять.

За змістом статті 1 Закону України Про використання земель оборони та статті 77 ЗК України землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України. Землі оборони з 01.01.2013 можуть перебувати лише в державній власності. Відповідно до Законів України Про оборону України та Про правовий режим майна у Збройних Силах України Міністерство оборони України є уповноваженим державою органом управління військовим майном. Порядок використання земель оборони встановлюється законом. Порядок використання земель оборони в господарських цілях визначено статтею 4 Закону України Про використання земель оборони.

Рішенням Городоцької районної ради №14 від 17.06.1958 р. Про відвод участка для в/ч 85929, стверджується, що Городоцька райрада депутатів трудящих лише затвердила постанову загальних зборів колгоспників колгоспу Шлях Леніна від 19 травня 1958 р. №5 Про відвод земельного участка площею 1,2 га за рахунок орних земель для в/ч 85929. В даному рішенні не визначено де саме знаходиться відведена для в/ч земельна ділянка. З Протоколу загальних зборів колгоспників колгоспу Шлях Леніна від 19 травня 1958 р. №5 випливає, що зазначена земельна ділянка площею 1,20 га була відведена в/ч 85929 за рахунок орних земель в с.Черляни під стадіон. Довідкою КП Управління будинками №2 від 02.06.2016 року № 157, наданою на адвокатський запит представників відповідача повідомляється, що на території вулиці Авіаційна в м. Городок (колишнє с.Черляни) дійсно знаходиться стадіон Авіатор, орієнтовною площею 1,20 га. Зазначені документи спростовують доводи позивача, що спірна земельна ділянка площею 1,17 га у м.Городку по вул.Скітник, є тією самою земельною ділянкою, яка виділена в/ч НОМЕР_1 і належить до земель оборони.

Крім того, як вбачається з договору оренди №9 нежитлового складського приміщення площею 120 кв.м. в будівлі військового містечка №3 та додатку №2 до Договору, в оренду відповідачу передано нерухоме майно площею 120 кв.м. у м. Городку без зазначення чіткої адреси майна що передається. Акту приймання-передачі будь-якої земельної ділянки відповідачу,із зазначенням її площі та місця розташування позивач суду не надав, як і не надав жодних документів, які б підтверджували як його право власності чи право користування спірною земельною ділянкою, так і сам факт, що спірна земельна ділянка у м. Городку по вул. Скітник 173 площею 0,67 га самовільно зайнята відповідачем.

Згідно долученого до матеріалів справи Свідоцтва серії СТА 011226 на право власності на нерухоме майно №23631724 від 01.02.2014 року, ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 0,2394 га кадастровий номер 4620910100:29:015:0146, із цільовим призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Згідно з Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-4602450122015 від 19.08.2015 року виданого Відділом Держземагенства у Городоцькому районі державна реєстрація вказаної земельної ділянки здійснена на підставі Технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі на місцевості. Як вбачається з Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень, виданого Відділом Держземагенства у Городоцькому районі №23632007 від 01.07.2014 р. місцезнаходження якої м.Городок, вул. Залізнична,12. Таким чином, зазначені документи спростовують доводи апелянта як про здійснення відповідачем самочинного будівництва на суміжній з військовим містечком земельній ділянці, так і про вихід відповідача за межі належної позивачу земельної ділянки, правовстановлюючі документи на яку позивачем не надані.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У відповідності до ч. 1 ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Однак, у встановленому законом порядку підстави, передбачені у ст. 104 ГПК України для скасування або зміни судового рішення не були доведені суду належними доказами.

Відтак, беручи до уваги наведене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду Львівської області від 15.06.2016 року у справі № 914/848/16 прийняте на підставі матеріалів справи, у відповідності до норм матеріального та процесуального права, посилання скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі, висновків господарського суду Львівської області не спростовують, а відтак, не визнаються такими, що можуть бути підставою для його скасування.

Керуючись ст.ст. 1, 21, 33, 43, 49, 99, 101, 103, 105 Львівський апеляційний господарський суд , -

П О С Т А Н О В И В:

1.Апеляційну скаргу Яворівської квартирно-експлуатаційної частини району, м. Яворів, вх. №01-05/3407/16 від 12.07.2016 року- залишити без задоволення, а рішення господарського суду Львівської області від 15.06.2016 року у справі № 914/848/16 без змін.

2.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

3.Матеріали справи скеровуються до господарського суду Львівської області.

Повний текст постанови суду оформлено і підписано відповідно до вимог статті 105 ГПК України 22.08.2016 року.

Головуючий-суддя Костів Т.С.

Суддя Кузь В.Л.

Суддя Малех І.Б.