Постанова

від 16.08.2016 по справі 822/3599/15

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/3599/15

Головуючий у 1-й інстанції: Ковальчук О.К.

Суддя-доповідач: Мельник-Томенко Ж. М.

16 серпня 2016 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Мельник-Томенко Ж. М.

суддів: Ватаманюка Р.В. Сторчака В. Ю.

за участю:

секретаря судового засідання: Марцісь Ю.А.,

представника позивача - Загребельного В.В., представник на підставі довіреності

представника відповідача - Ткачук М.П., представник на підставі довіреності

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Славутської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 вересня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укренергомонтаж" до Славутської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

У серпні 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю «Укренергомонтаж» звернулось до суду з позовом до Славутської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 24 червня 2015 року №0000112201 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 997100 грн. та №0000102201 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 935970 грн., прийняті на підставі акту від 23 червня 2014 року №611/22/35642925.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 22.09.2015 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову про відмову в задоволенні позову. В апеляційній скарзі податковий орган зазначив, якщо господарська операція не відбулася чи відбулася не з тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку. Якщо наведені у договорах товари чи послуги фактично не поставлялися, то придбання таких товарів або послуг не відбулося. Відповідно і право на одержання податкового кредиту у такого платника податків не виникає, оскільки при цьому не дотримано обов'язкових умов для виникнення такого права - фактичного здійснення робіт (послуг). Вказане також підтверджується висновками зробленими в рамках кримінального провадження №32013240000000054.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги викладені в апеляційній скарзі та просив їх задовольнити.

Представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, на підставі постанови слідчого ОВС СУФР ГУ Міндоходів у Хмельницькій області від 28.04.2014 року 05 червня 2014 року наказом начальника Славутської ОДПІ №476 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки TOB "Укренергомонтаж" призначена документальна позапланова виїзна перевірка позивача за період з 01.04.2011 року по 30.09.2011 року з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаєморозрахунках із ТОВ "Буд-Перспектива" та за період з 01.07.2011 року по 31.12.2012 року з TOB "Оллерус-Буд", TOB "Детальсервіс". Результати перевірки оформлені актом № 611/22/35642925 від 23.06.2014 року "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Укренергомонтаж" (код ЄДРПОУ 35642925) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2011 року по 30.09.2011 року по взаєморозрахунках із ТОВ "Буд-Перспектива" (код ЄДРПОУ 30640305) та за період з 01.07.2011 року по 31.12.2012 року з TOB "Оллерус-Буд" (код ЄДРПОУ 36925769), TOB "Детальсервіс" (код ЄДРПОУ 37997840)".

На підставі зазначеного акту перевірки відповідач прийняв податкові повідомлення-рішення від 24.06.2015 року №0000112201 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 997100,0 грн. та №0000102201 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 935970,0 грн., які позивач оскаржив до суду.

Спірні податкові повідомлення-рішення базуються на викладених в акті перевірки від 23.06.2014 року № 611/22/35642925 висновках відповідача щодо порушення позивачем вимог п.п.14.1.27 п.п.14.1.28 п.14.1 ст.14 п.44.1 ст.44 п.п.138.1.1 п.138.1, п.138.2, п.138.4, п.138.8 ст.138 п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 912948,0 грн., та пп. 14.1.181, пп..14.1.231 п. 14.1 ст. 14, п. 187.1 ст. 187, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.7 ст. 201 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього у сумі 797680,0 грн., у зв"язку з безпідставним віднесенням до витрат, що враховуються для визначення об"єкта оподаткування податком на прибуток, та до податкового кредиту вартості субпідрядних будівельних робіт, придбаних від ТОВ "Буд-Перспектива" і TOB "Оллерус-Буд", і послуг автокрана, придбаних у ТОВ "Детальсервіс", та ПДВ, сплаченого в їх ціні. За даними перевірки зазначені операції фактично не здійснювались в межах господарської діяльності, а відтак, документи, якими оформлене виконання цих робіт (послуг) не можуть слугувати підставою для відображення позивачем в бухгалтерському та податковому обліку.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції зазначив, що податковим органом не наведено та не подано будь-яких доказів, які б могли свідчити про недобросовісність позивача як платника податків або про наявність обставин, що виключають обґрунтованість формування податкового кредиту - як-от безтоварний та/або фіктивний характер здійснених операцій, завідоме придбання товарів у осіб, діяльність яких має ознаки фіктивного підприємництва, спрямування операцій на одержання прибутку виключно за рахунок податкової вигоди тощо.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з такими висновками суду першої інстанції враховуючи наступні обставини.

Так податковим органом 24.06.2015 року прийнято податкові повідомлення-рішення №0000112201, яким за порушення позивачем п.14.1.181, п. 14.1.231, п. 14.1. ст.14, п. 187.1, ст. 187, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.7 ст.201 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 997100 грн., з яких 797680 грн. за основним платежем та 199420 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, та №0000102201, яким за порушення позивачем п.14.1.27, п. 14.1.28, п. 14.1. ст.14, п. 44.1, п. 44.6 ст. 44, пп. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2, п. 138.4, п. 138.8, ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим позивачу нараховано податок на прибуток на загальну суму 935970 грн., з яких 912948 грн. за основним платежем та 23022 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Судом першої інстанції встановлено, що за даними перевірки в квітні 2011 року - вересні 2011 року позивач відніс до витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, та до податкового кредиту по операціях з придбання підрядних робіт від ТОВ "Буд-Перспектива" витрати на суму 1370662,0 грн. і ПДВ 274132,0 грн. та в період з липня 2011 року по грудень 2012 року від ТОВ "Оллерус-Буд" витрати на суму 2494743,0 грн. і ПДВ 498948,0 грн., від ТОВ "Детальсервіс" - витрати на суму 123000,0 грн. і ПДВ 24600,0 грн. відповідно.

В період, що підлягав перевірці, ТОВ "Укренергомонтаж" (підрядник), та ТОВ "Оллерус-Буд" (субпідрядник) уклали ряд договорів про виконання субпідрядних будівельних робіт: №04/08/11 від 04.08.2011 року на реконструкцію очисних споруд Жданівського цукрового заводу; №23/09/11 від 29.10.2011 року на проведення ремонтних робіт на цукровому заводі в м.Дубно Рівненської області; №30/09/11 від 30.09.2011 року на технічне переоснащення монтажу металоконструкцій на об'єкті Наркевицький цукровий завод; №03/10/11 від 03.10.2011 року робіт на реконструкцію продуктового відділення на Кобелянському цукровому заводі і №01/11/11 від 01.11.2011 року на будівництво металургійного заводу м.Дніпропетровськ. Відповідно до умов цих договорів субпідрядник зобов'язався на свій ризик виконати вищевказані роботи як власними механізмами та матеріалами, так і механізмами та матеріалами підрядника, а підрядник - прийняти та оплатити вартість виконаних робіт в порядку, визначеному договорами та за цінами, які зазначені в кошторисній документації; остаточна ціна договорів визначалась на підставі актів виконаних робіт; розрахунки за виконані роботи здійснювались Підрядником у безготівковому порядку на підставі актів виконаних робіт по формі КБ-2в. Договорами передбачено, що приймання-передача виконаних робіт за кількістю та якістю здійснюється генпідрядником з однієї сторони та субпідрядником із іншої сторони в порядку, що визначається чинним законодавством за актом прийому-передачі.

Виконання ТОВ "Оллерус- Буд" обумовлених договорами субпідряду будівельних робіт у 3-4 кварталах 2011 року та 1 кварталі 2012 року, їх прийняття позивачем оформлені актами приймання виконаних будівельних робіт форми № КБ-2в., підписаними представниками сторін договору, довідками про вартість договірних робіт, податковими накладними та банківськими виписками.

У відповідні звітні періоди по взаємовідносинах з ТОВ "Оллерус-Буд" позивач відніс до витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, вартість виконаних вказаним контрагентом субпідрядних будівельних робіт на суму 2494743,0 грн., а до податкового кредиту - ПДВ в сумі 498948,0 грн., сплачений в їх ціні.

Між ТОВ "Укренергомонтаж" та ТОВ "Дельтасервіс" укладено договір про надання послуг №28/04/12 від 08.05.2012 року, предметом якого є надання послуг автокраном КС-4571 для вантажно-розвантажувальних і монтажних робіт на об'єкті в м.Дніпропетровськ. умовами договору передбачено, що ТОВ "Дельтасервіс" (виконавець) зобов'язується: поставити автокран в технічно-справному, придатному до використання стані на об'єкт замовника; всі витрати, пов'язані з ремонтом автокрана, здійснювати за власні кошти; забезпечити експлуатацію автокрана машиністами відповідної кваліфікації, а замовник, в свою чергу - забезпечити безпечну роботу і стоянку автокрана; своєчасно оплатити надані виконавцем послуги та забезпечити своєчасне і належне оформлення товарно-транспортних документів, шляхових листів і талонів замовника.

Виконання ТОВ "Дельтасервіс" передбачених договором навантажувально-розвантажувальних робіт на будівельних об'єктах позивача у травні - липні 2012 року, їх прийняття позивачем оформлені актами приймання послуг автокрана, підписаними представниками сторін договору, талонами замовника форми № 1-ТЗ і податковими накладними. Зазначені послуги позивач оплати в повному обсязі.

У відповідні звітні періоди по взаємовідносинах з ТОВ "Дельтасервіс" позивач відніс до витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, вартість виконаних вказаним контрагентом робіт на суму 123000,0 грн., а до податкового кредиту - ПДВ в сумі 24600,0 грн., сплачений в їх ціні.

У липні 2011 року позивач та ТОВ "Буд-Перспектива" уклали ряд догорів субпідряду.

Так, відповідно до договору субпідряду № 07/07/11 від 07.07.2011 року ТОВ "Буд-Перспектива" зобов'язується на власний ризик якісно виконати роботи по монтажу технологічних трубопроводів на об'єкті генпідрядника, а позивач прийняти та оплатити роботи.

Згідно з договором субпідряду № 04/07/11 від 04.07.2011 року ТОВ "Буд-Перспектива" зобов'язується на власний ризик якісно виконати монтажні роботи по вапняковому відділенні на об'єкті Замовника, а позивач прийняти та оплатити їх.

Відповідно до договору субпідряду № 06/07/11 від 06.07.2011 року ТОВ "Буд-Перспектива" зобов'язується на власний ризик якісно виконати монтажні роботи на об'єкті генпідрядника, а позивач прийняти та оплатити їх.

На підтвердження факту виконання робіт (надання послуг), їх прийняття та оплати підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2011 року № 3С-08/2011 на суму 300 037,20 грн., в т.ч. ПДВ 50 006,20 грн., № 4С-08/2011 на суму 82 740 грн., в т.ч. ПДВ 13 790 грн., № 2С-08/2011 на суму 260 071,20 грн., в т.ч. ПДВ 43 345,20 грн, а також податковими накладними № 289 від 30.08.2011 року, № 311 від 31.08.2011 року і № 288 від 30.08.2011 року. Виконані роботи позивач оплатив в повному обсязі.

По взаємовідносинах з ТОВ "Буд-Перспектива" позивач відніс до витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, вартість виконаних вказаним контрагентом робіт на суму 1370662,0 грн., а до податкового кредиту - ПДВ в сумі 274132,0 грн., сплачений в їх ціні.

Отже, отримавши від постачальників робіт та товару (ТОВ "Оллерус-Буд", ТОВ "Дельтасервіс" та ТОВ "Буд-Перспектива") акти приймання виконаних робіт та податкові накладні і оплативши придбані роботи, позивач відніс до витрат, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, вартість цих робіт та товару, а до податкового кредиту відповідних звітних періодів - податок на додану вартість, сплачений в їх ціні.

Також суд першої інстанції зазначив, що правомірність формування позивачем податкового кредиту по операціях з придбання робіт (послуг) від ТОВ "Оллерус-Буд" та ТОВ "Дельтасервіс" та їх зв'язок з господарською діяльність позивача, встановлені постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 грудня 2013 року у справі № 822/4366/13-а за позовом ТОВ "Укренергомонтаж" до Славутської ОДПІ про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0001102201 від 02.09.2013 року і №0001102201 від 29.10.2013 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2014 року.

Формування позивачем податкового кредиту по операціях з придбання робіт від ТОВ "Буд-Перспектива" та їх зв'язок з господарською діяльність позивача, встановлені постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2012 року по справі № 2270/5671/12 за позовом ТОВ "Укренергомонтаж" до Славутської ОДПІ про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000142300 від 02.04.2012 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2013 року.

Крім того, вказано, що постановою Хмельницького окружного адміністративного суду 14 серпня 2014 року по справі № 822/3318/14, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2014 року, визнаний протиправним та скасований наказ Славутської ОДПІ від 05 червня 2014 №476 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Укренергомонтаж", а також визнані протиправними дії Славутської об'єднаної державної податкової інспекції щодо проведення на підставі наказу №476 від 05.06.2014 року документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Укренергомонтаж". Крім того, ухвалою Нетішинського міського суду від 10.11.2014 року по справі №1-кп/679/89/2014 визнана протиправною та скасована постанова слідчого з ОВС СУ фінансових розслідувань ГУ Міндоходів у Хмельницькій області про призначення документальної позапланової перевірки позивача. У вказаних вище рішеннях суди встановили, що документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "Укренергомонтаж", результати якої оформлені актом перевірки від 23.06.2014 року № 611/22/35642925, призначена та проведена з порушенням Закону.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку що позивачем доведено реальність господарських операцій з ТОВ "Оллерус-Буд", ТОВ "Дельтасервіс", ТОВ "Буд-Перспектива", а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Проте, суд апеляційної інстанції не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-Х11 (далі - Закон № 996) визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до статті 9 Закону № 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Оскільки, згідно зі статтею 1 Закону № 996 господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства, то визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

При цьому, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків (як обов'язкова ознака господарської операції) кореспондується з нормами Податкового кодексу України.

Податковий кредит, за визначенням, наведеним у підпункті 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України (чинного на час виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У відповідності до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для цілей визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Оцінка господарських операцій повинна проводитися на підставі комплексного, всебічного аналізу специфіки та умов вчинення конкретного правочину, з обов'язковим урахуванням його господарської мети, економічної доцільності, а також використання отриманих товарів чи послуг у подальшій діяльності підприємства. При цьому формальні помилки в первинних документах не повинні бути вирішальною ознакою безтоварності здійснених господарських операцій.

Встановлюючи обставини правомірності/неправомірності відображення в податковому обліку господарських операцій, слід в сукупності та взаємозв'язку досліджувати всі надані податковим органом та платником податків докази щодо реального/нереального здійснення господарських операцій.

При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Установленим обставинам належить давати оцінку з урахуванням усіх доказів у справі в їх сукупності. Зокрема, відсутність ліцензії чи іншого дозвільного документа не є безумовним доказом неправомірності вчиненої господарської операції. Однак ця обставина може вказувати на те, що відповідна особа не мала можливості та належної кваліфікації на здійснення певних дій, а отже, і на їх можливу відсутність.

Так, відповідно до пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється зокрема, у разі отримання судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону.

Савутською ОДПІ отримано постанову слідчого з ОВС другого відділу СУФР ГУ Міндоходів у Хмельницькій області старшого лейтенанта податкової міліції Жугди B.C. від 28.04.2014 р. про призначення позапланової документальної перевірки ТОВ «Укренергомонтаж».

У вказаній постанові слідчого, передбачено залучити до проведення такої перевірки працівників Славутської ОДПІ ГУ Міндоходів у Хмельницькій області, та надати перевіряючим для проведення позапланової перевірки необхідні матеріали кримінального провадження №32013240000000054 від 22.10.2013 року.

Тобто, податковий орган на час отримання постанови повинен був діяти у межах встановлених Податковим кодексом України, оскільки на час призначення перевірки та на час її закінчення постанова слідчого не була скасована.

Так, суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення, зазначає про встановлення обставин щодо підтвердження здійснення ТОВ «Укренергомонтаж» господарських операцій з ТОВ «Оллерус-Буд», ТОВ «Дельтасервіс» та ТОВ «Буд-Перспектива» на підставі судових рішень у справах №2270/5671/12 і №822/4366/13.

Однак дані спори вирішувались на підставі доказів, що існували до фактіввстановлених кримінальною справою №32013240000000054. Предметом дослідження спірних правовідносин були інші обставини. Так, в рамках кримінального провадження №32013240000000054, відкритого стосовно ОСОБА_5 (директор та власник ТОВ «Укренергомонтаж»), встановлено, що ігноруючи вимоги норм законодавства, заздалегідь розуміючи і усвідомлюючи покладену на нього відповідальність та передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді ненадходженням до бюджету податків ОСОБА_5, як службова особа - власник та директор ТОВ «Укренергомонтаж», бажав їх настання та активно сприяв цьому, чим вчинив ухилення від сплати податків у значних розмірах.

Усього, в період з 01.04.2011 року по 31.12.2012 року ТОВ «Укренергомонтаж» за виконані власними силами та засобами вказані вище роботи (надані послуги) отримало на розрахункові рахунки від замовників робіт 12 790 481,54 грн., з яких 9 981 576,25 грн. у 2011 році та 2 808 905,29 грн. у 2012 році.

При цьому, власник та директор ТОВ «Укренергомонтаж» ОСОБА_5, достовірно усвідомлюючи, що після отримання коштів за виконання робіт (надання послуг), належному йому ТОВ «Укренергомонтаж» необхідно буде відповідно до розділу V Податкового кодексу України сплатити 20% податку на додану вартість, прийняв рішення, з метою умисного ухилення від сплати податку на додану вартість, не сплачувати його.

Тобто, власник та директор ТОВ «Укренергомонтаж» ОСОБА_5, будучи обізнаним з тим, що відповідно до п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України сума податку, яка підлягає сплаті до бюджету, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного періоду, а згідно з п.п. 198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг, вирішив застосувати незаконну схему ухилення від сплати податку на додану вартість.

З цією метою, ігноруючи вимоги норм чинного законодавства, директор ТОВ «Укренергомонтаж» ОСОБА_5 вирішив провести по бухгалтерському та податковому обліках підприємства завідомо неправдиві документи про нібито залучення до виконання робіт ТОВ «Буд-Перспектива», ТОВ «Оллерус-Буд» та надання послуг з оренди крану у ТОВ «Детальсервіс».

Насправді ТОВ «Оллерус-Буд», ТОВ «Буд-Перспектива» та ТОВ «Детальсервіс» не мали жодного відношення до вищеописаних робіт (послуг), які виконувались ТОВ «Укренергомонтаж», оскільки зазначені суб'єкти господарювання не знаходяться за юридичними та фактичними адресами, не володіють офісними та складськими приміщеннями, у них відсутні наймані працівники та виробничі потужності тощо.

Фактично роботи з будівництва, реконструкції, технічного переоснащення та монтажу, передбачені договірними зобов'язаннями перед ТОВ «Сільськогосподарське підприємство «Нива», ТОВ фірма «Астарта-Київ», ПАТ «Виробниче Підприємство «Техмаш» та ТОВ «Про Енерджі Інжиніринг», виконувались власними силами та засобами ТОВ «Укренергомонтаж» без залучення субпідрядних організацій.

Досудовим слідством, не встановлено реальних взаємовідносин ТОВ «Укренергомонтаж» із ТОВ «Оллерус-Буд», ТОВ «Буд-Перспектива» та ТОВ «Детальсервіс», а наявні у підприємства первинні бухгалтерські документи про нібито господарські операції із вказаними підприємствами є завідомо неправдивими, не відповідають вимогам чинного законодавства та не мають юридичної сили. Єдиною метою проведення власником та директором ОСОБА_5 по обліках ТОВ «Укренергомонтаж» фактично не здійснених господарських операцій є отримання податкової вигоди і, як наслідок, подальша несплата обов'язкових платежів до бюджету.

Так, 17 грудня 2014 року до суду надійшло клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_5 про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_5 за підозрою у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України, який у період з 01.04.2011 року по 31.12.2012 року, будучи директором та єдиним власником товариства з обмеженою відповідальністю «Укренергомонтаж», являючись службовою особою відповідальною за фінансово-господарську діяльність підприємства, за рахунок проведення за податковим обліком підприємства безтоварних операцій з ТОВ «Оллерус-Буд», ТОВ «Буд-Перспектива» та ТОВ «Детальсервіс», в порушення пп. 14.1.181, пп..14.1.231 п. 14.1 ст. 14, п. 187.1 ст. 187, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України, які передбачають право платника на віднесення сум до податкового кредиту, умисно ухилився від сплати податку на додану вартість на загальну суму 733 791 гривень, чим завдав державі збитків у значних розмірах.

Нетішинський міський суд Хмельницької області ухвалою від 17.12.2014 року у кримінальній справі №1-кп/679/89/2014 звільнив від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.212 КК України директора ТОВ «Укренергомонтаж» ОСОБА_5, керуючись ст. 49 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності і кримінальне провадження № 32013240000000054 від 22.10.2013 року закрив.

Таким чином, вищевикладеним встановлено, що особу звільнено від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, проте у вказаному рішенні встановлено, що фактично роботи з будівництва, реконструкції, технічного переоснащення та монтажу, передбачені договірними зобов'язаннями перед ТОВ «Сільськогосподарське підприємство «Нива», ТОВ фірма «Астарта-Київ», ПАТ «ВП «Техмаш» та ТОВ «Про Енерджі Інжинірінг» виконувались власними силами та засобами ТОВ «Укренергомонтаж» без залучення субпідрядних організацій (ТОВ «Оллерус-Буд», ТОВ «Детальсервіс», ТОВ «Буд-Перспектива»).

Відповідно до п.86.9 ст.86 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), у разі якщо грошове зобов'язання розраховується контролюючим органом за результатами перевірки, проведеної з обставин, визначених підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, щодо кримінального провадження, у якому розслідується кримінальне правопорушення стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податків (юридичної особи), у тому числі посадових (службових) осіб неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, або фізичної особи - підприємця, що перевіряється, предметом якого є податки та/або збори, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки приймається таким контролюючим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим контролюючим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами1), що набрало законної сили.

Враховуючи приписи вказаної норми, у контролюючого органу після отримання 10.06.2015 року ухвали Нетішинського міського суду Хмельницької області від 17.12.2014 року про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами виник обов'язок (а не право) щодо прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Крім того, відповідно до п.7 ст. 110 Кримінального процесуального кодексу України, постанова слідчого, прокурора, прийнята в межах компетенції згідно із законом, є обов'язковою для виконання фізичними та юридичними особами, прав, свобод чи інтересів яких вона стосується.

Оскільки слідчий є самостійною процесуальною особою у кримінальному процесі, тому має право приймати для встановлення істини у справі рішення, правомірність яких контролюючий орган не вправі перевіряти.

Так, наказ про проведення перевірки вичерпує свою дію після факту проведення такої перевірки. А тому саме скасування наказу Славутської ОДПІ від 05 червня 2014 року №476 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Укренергомонтаж» не тягне за собою автоматичного скасування прийнятих за результатами такої перевірки податкових повідомлень-рішень.

При цьому, акт перевірки як носій доказової інформації не повинен розцінюватися як єдиний або виключний доказ наявності податкового правопорушення, виявленого за результатами спірної перевірки. Натомість основними доказами є первинні документи, що складені за результатами відповідних господарських операцій, показання свідків та інші належні та допустимі докази, як ті, на які є посилання в акті спірної перевірки, так і ті, що надані сторонами або витребувані судом на виконання приписів статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України щодо офіційного з'ясування обставин справи.

Так, платник податків, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Однак, у будь-якому разі власне недотримання податковим органом вимог законодавства під час проведення перевірки фінансово-господарської діяльності платника, не звільняє останнього від передбаченої чинним законодавством відповідальності за допущені ним порушення вимог податкового та іншого законодавства.

Таким чином, процедурні порушення під час призначення та/або проведення перевірки контролюючим органом не повинні сприйматися як безумовне свідчення протиправності податкових повідомлень-рішень, прийнятих за результатами відповідної перевірки.

Вказані правові позиції висловлені в рішеннях Вищого адміністративного суду України від 09.07.2014 року у справі №2а-10721/12/0170/7, від 24.02.2015 року у справі №810/3431/13-а.

За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку про скасування постанови суду першої інстанції, тому, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є правомірними, оскільки позивачем не доведено реальність вчинення господарських операцій з ТОВ «Оллерус-Буд», ТОВ «Детальсервіс», ТОВ «Буд-Перспектива», що також підтверджується актом перевірки від 23.06.2014 року та висновками зробленими в рамках кримінального провадження №32013240000000054.

В силу пункту 3 частини 1 статті 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Враховуючи встановлене порушення судом першої інстанції норм матеріального права, колегія суддів встановила підстави для скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції та прийняття нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Славутської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області задовольнити повністю.

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 вересня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укренергомонтаж" до Славутської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області про скасування податкових повідомлень-рішень скасувати, прийняти нову постанову.

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 23 серпня 2016 року.

Головуючий Мельник-Томенко Ж. М. Судді Ватаманюк Р.В. Сторчак В. Ю.