Ухвала

від 22.08.2016 по справі 818/460/16

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2016 р.Справа № 818/460/16 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бенедик А.П.

Суддів: Філатова Ю.М. , Калиновського В.А.

за участю секретаря судового засідання Тітової А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 23.06.2016р. по справі №818/460/16

за позовом Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СКС-Консалд"

про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Сумське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів, звернувся до суду із адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "СКС Консалд", в якому просить стягнути адміністративного-господарські санкції за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів у 2015 році 19360,46 грн. та пеню в сумі 40,65 грн.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що оскільки у 2015 році відповідачем в порушення вимог ст.19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" не було виконано нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, що має наслідком накладення адміністративно-господарських санкцій у розмірі 19360,46 грн. Враховуючи, що відповідачем в добровільному порядку не було сплачено суму санкцій, то вона підлягає стягненню на підставі рішення суду. Також, через порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій, з відповідача підлягає стягненню пеня у розмірі 40,65 грн.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 23.06.2016 року адміністративний позов задоволено частково.

Стягнуто з ТОВ "СКС Консалд" на користь Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів 2174,73 грн. адміністративно-господарських санкцій та 4,56 грн. пені.

В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Позивач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 23.06.2016 року в повному обсязі та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, а саме 19401,11 грн., у т.ч. 40,65 грн. пені.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, позивач посилається на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм матеріального права, зокрема на порушення ст.ст. 18-20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", що призвело до неправильного вирішення справи.

Вказує, що відповідно до ст. 19 Закону України В«Про основи соціальної захищеності інвалідівВ» обов'язок роботодавця по працевлаштуванню інваліда вважається припиненим з моменту введення створеного для інваліда робочого місця в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда. А тому, оскільки підприємством не було виконано обов'язку щодо працевлаштування інвалідів та належного інформування центру зайнятості про наявність вільних вакансій, то останній має обов'язок сплатити суму адміністративно-господарські санкції у розмірі 19360,46 грн. Також, через затримку сплати адміністративно-господарських санкцій, підприємству нарахована пеня в сумі 40,65 грн.

Відповідач правом надання письмових заперечень на апеляційну скаргу не скористався.

Представники сторін про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином.

Позивач в апеляційній скарзі просив розглянути справу без участі уповноваженого представника.

Відповідач надав клопотання, в якому просив відкласти розгляд справи у зв'язку з перебуванням юрисконсульта підприємства у відпустці. Разом з тим, оскільки відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження викладених в клопотання обставин, з метою дотримання розумних строків розгляду справи, визначених Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість вказаного клопотання, та як наслідок, відсутність правових підстав для відкладення розгляду справи.

Колегія суддів визнала за можливе розглянути справу з урахуванням положень ч. 1 ст. 41 та ч. 4 ст. 196 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час її апеляційного перегляду, що відповідно до поданого відповідачем ОСОБА_1 про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2015 рік за формою №10-ПІ, середньооблікова кількість працівників на підприємстві складає 11 осіб, а середньооблікова кількість штатних працівників, яким встановлена інвалідність - 0,33 особи. Кількість інвалідів, які повинні працювати на створених для них місцях - 1 особа. Фонд оплати штатних працівників складає 38720,91 грн. за рік, тобто сума адміністративно-господарських санкцій, виходячи із нормативу робочих місць для інвалідів складає 19360,46 грн.

Враховуючи, що відповідачем не було в повному обсязі виконано вимоги щодо створення робочих місць відповідно до нормативів встановлених ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів", на думку позивача останній повинен сплатити адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, виходячи з середньорічної заробітної плати штатного працівника, в розмірі 19360,46 грн. Крім того, через затримку сплати адміністративно-господарських санкцій, підприємству нарахована пеня у розмірі 40,65 грн.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не виконав вимоги ч. 3 ст. 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" щодо інформування державної служби зайнятості про необхідність організації працевлаштування інвалідів з 01.05.2015 року по 11.06.2015 року, а тому за вказаний період підприємство повинно сплатити 2174,73 грн. адміністративно-господарських санкцій та 4,56 грн пені.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Відповідно до ч.3 ст.18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, в тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних потреб реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

З аналізу наведених положень Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" витікає, що підприємства зобов'язані не лише створювати робочі місця для інвалідів, а і повинні надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів.

Частиною 1 статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" передбачено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 4% середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 чоловік - у кількості 1 робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів (ч. 2 ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні").

Згідно зі ч.ч. 1, 2 ст. 20 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в УкраїніВ» , підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Частина 3 статті 18-1 Закону вказує, що державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.

Разом з тим, пунктом 4 частини 3 статті 50 Закону України В«Про зайнятість населенняВ» (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що роботодавці зобов'язані своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про попит на робочу силу (вакансії).

Відповідно до п.2 В«Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштуванняВ» , затвердженого постановою КМ України N 70 від 31.01.2007р. інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Наказом Міністерства соціальної політики України від 31.05.2013 року N 316 затверджено Форму звітності N3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)", яка подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше 10-ти робочих днів з дати відкриття вакансії(й). Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.

Наведене свідчить про те, що обов'язок підприємства щодо створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком підбирати і працевлаштовувати інвалідів на створені робочі місця. Такий обов'язок покладається на органи працевлаштування, що перелічені в частині першій ст. 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".

Однак на підприємство покладається обов'язок створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів та інформувати про таку кількість створених робочих місць органи працевлаштування інвалідів.

Даний висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, яка викладена в постановах від 09.07.2013 року у справі № 21-200а13 та від 19.11.2013 року № 21-397а13.

При цьому, у зв'язку з прийняттям Закону України В«Про зайнятість населенняВ» , відмінено норму щодо обов'язкової щомісячної подачі звітів про наявність вільних робочих місць.

Тобто, звіт форми №3-ПН подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше 10 робочих днів з дати відкриття вакансії, де датою відкриття є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладено новий трудовий договір з найманим працівником.

Як встановлено судом першої інстанції та знайшло своє підтвердження під час апеляційного перегляду справи, згідно наказу ТОВ "СКС Консалд" від 13.11.2014 року № 69 к, на роботу прийнято ОСОБА_2, яка відповідно до посвідчення від 14.05.2007 року серія А3 № 458472 є інвалідом третьої групи. Наказом від 30.04.2015 року № 23 к, ОСОБА_2 звільнена за власним бажанням.

Таким чином, з 13.11.2014 року по 30.04.2015 року в ТОВ "СКС Консалд" була працевлаштована особа з обмеженими можливостями, тобто в до травня 2015 р. відповідачем виконано норматив працевлаштування інвалідів.

Тобто протягом 10-ти робочих днів з дати відкриття вакансії на ТОВ "СКС Консалд" (з 01.05.2015 року), відповідач повинен був подати до центру зайнятості звіт форми № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" із зазначенням можливості працевлаштування осіб з обмеженими фізичними можливостями.

Згідно копії листа Сумського міського центру зайнятості від 21.04.2016 року № 04/1063, протягом 2015 року відповідач не надавав до центру зайнятості звітність за формою № 3-ПН .

При цьому наказом від 11.06.2015 року № 53 к з 11.06.2015 року затверджено штатний розклад ТОВ "СКС Консалд", відповідно до якого на підприємстві працює один працівник - директор підприємства.

Таким чином, з моменту виникнення на ТОВ "СКС Консалд" вакансії - 30.04.2015 року (звільнення ОСОБА_2П.), до 11.06.2015 року (моменту затвердження нового штатного розпису), відповідач повинен був надавати до центу зайнятості звітність форми № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" із зазначенням можливості працевлаштування осіб з обмеженими фізичними можливостями.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку щодо невиконання відповідачем вимог ч. 3 ст. 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" з приводу інформування державної служби зайнятості про необхідність організації працевлаштування інвалідів з 01.05.2015 року по 11.06.2015 року (41 день).

Статтею 238 Господарського кодексу України (далі - ГК України) передбачено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Таким чином, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані за порушення правил, встановлених законодавчими актами.

Елементами правопорушення є вина та наявність причинного зв'язку між самим порушенням та його наслідками. Вважається, що застосування принципу вини як умови відповідальності пов'язане з необхідністю доведення порушення зобов'язання.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

На підставі викладеного, враховуючи що відповідач не виконав вимог ч. 3 ст. 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" з приводу інформування державної служби зайнятості про необхідність організації працевлаштування інвалідів з 01.05.2015 року по 11.06.2015 року, колегія суддів дійшла висновку, що за вказаний період ТОВ "СКС Консалд" повинно сплатити 2174,73 грн. адміністративно-господарських санкцій (19360,46 грн./365днів)*41 день).

Також, відповідно до частини 2 статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Враховуючи суму адміністративно-господарських санкцій в розмірі 2174,73 грн. та кількість днів прострочення - 3 дні, відповідач повинен сплатити пеню в розмірі 4,56 грн. (2174,73*0,07%)*3 дні).

Відтак, зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на правові приписи законодавства, яке регулює спірні правовідносини, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог в частині стягнення з ТОВ "СКС Консалд" на користь Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів 2174,73 грн. адміністративно-господарських санкцій та 4,56 грн. пені.

В іншій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають, в зв'язку з відсутністю в діях відповідача порушень Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".

Доводи апеляційної скарги щодо наявності у відповідача обов'язку сплатити суму адміністративного-господарські санкції за незайняті робочі місця у повному обсязі, який визначений в адміністративному позові, колегія суддів вважає необґрунтованими з вищезазначених підстав.

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Колегія суддів зазначає, що позивач, надавши письмові докази, що були предметом дослідження при розгляді справи судом першої інстанції, довів обґрунтованість заявлених позовних вимог в частині стягнення з ТОВ "СКС Консалд" 2174,73 грн. адміністративно-господарських санкцій та 4,56 грн. пені. Разом з тим, доказів на підтвердження обґрунтованості іншої частини заявлених позовних вимог, надано не було.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Сумського окружного адміністративного суду від 23.06.2016р. по справі № 818/460/16 відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта, позивача у справі.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 23.06.2016р. по справі №818/460/16 за позовом Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "СКС-Консалд" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя ОСОБА_3 Судді ОСОБА_4 ОСОБА_5

Повний текст ухвали виготовлений 23.08.2016 р.