Ухвала

від 16.08.2016 по справі 910/20907/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

16.08.2016Справа № 910/20907/15

За скаргою Київського квартирно-експлуатаційного управління

на дії Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві

сторони по справі:

позивач - Київське квартирно-експлуатаційного управління

відповідачі: 1. закрите акціонерне товариство "Науково-виробниче підприємство "Артур"

2. товариство з обмеженою відповідальністю "Трініті-плюс"

про розірвання договору та зобов'язання вчинити дії

Суддя Шкурдова Л.М.

Представники:

від скаржника - Мехреньгіна А.Б. - представник за довіреністю

від відповідача 1 - не з'явився;

від відповідача 2 - не з'явився;

від Печерського районного ВДВС Головного територіального управління юстиції у м. Києві - Гусєв О.О. за дов. № б/н від 19.05.16 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Господарським судом міста Києва розглядається скарга Київського квартирно-експлуатаційного управління на дії Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві у виконавчому провадженні № 49992074 (вх.06-291/10830/16 від 26.07.2016)

В поданій скарзі скаржник просить суд визнати незаконними дії державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві в частині складення Акту державного виконавця про передачу майна представнику ТОВ "Трініті-плюс" від 14.07.2016 та примусового входу до нежитлових приміщень військового нерухомого майна; визнати незаконними дії державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Киева Головного територіального управління юстиції у місті Києві в частині винесення Вимоги державного виконавця від 07.07.2016 № 3339/7 (в рамках ВП № 49992074); визнати незаконним та скасувати Акт державного виконавця про передачу майна представнику ТОВ "Трініті-плюс" від 14.07.2016 (ВП № 49992074 ); визнати незаконною та скасувати вимогу державного виконавця від 07.07.2016 № 3339/7 (в рамках ВП № 49992074).

Подана скарга мотивована тим, що державним виконавцем під час виконання рішення суду неправомірно змінено зберігача майна з представника Київського квартирно- експлуатаційного управління на представника ТОВ "ТРІНІТІ-ПЛЮС", оскільки рішення суду виконано здійсненням опису та арешту майна 24.03.2016 та передачею майна на зберігання представнику Київського квартирно- експлуатаційного управління. Скаржник вказує на неправомірність винесення вимоги від 07.07.2016 року щодо доступу до приміщення позивача з метою передачі описаного майна іншому зберігачу, та неправомірність здійснення державним виконавцем примусового входу до приміщення позивача за відсутності позивача.

На призначене 16.08.16 року судове засідання представник відповідача-1 та представник відповідача-2 не з'явилися, про час та місце розгляду скарги були належним чином повідомлені.

Відповідно до ст.121-2 ГПК України скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Розглянувши подану скаргу, суд вважає, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.10.2015 року у справі №910/20907/15, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.12.15 року, позов задоволено повністю. Розірвано Договір оренди № 152/2002/ГоловКЕУ нерухомого військового майна, розташованого в Київському гарнізоні за адресою: м. Київ, вул. Московська, 45/1 будинок № 33 в/м 59, укладений між Київським квартирно-експлуатаційним управлінням (01015, м.Київ, вул.Івана Мазепи, буд.38, код ЄДРПОУ 22991617) та Закритим акціонерним товариством "Науково-виробничим підприємством "Артур" (03115, м.Київ, вул.Петрицького, будинок 10/1, ЄДРПОУ 24568863); зобов'язано Закрите акціонерне товариство "Науково-виробниче підприємство "Артур" (03115, м.Київ, вул.Петрицького, будинок 10/1, ЄДРПОУ 24568863) звільнити нерухоме військове майно- нежитлові приміщення загальною площею 1 136,78 кв. м., 7-го поверху будинку№33 в/м 59 по вулиці Московській, 45/1 в місті Києві. Виселено товариство з обмеженою відповідальністю "ТРІНІТІ-ПЛЮС" (04205, м.Київ, проспект Оболонський, будинок 23-А, ЄДРПОУ 32594099) з нерухомого військового майна - нежитлових приміщень загальною площею 1 136,78 кв. м., 7-го поверху будинку № 33 в/м 59 по вулиці Московській, 45/1 в місті Києві.

11.01.2016 року на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 09.10.2015 року у справі №910/20907/15 видано відповідні накази.

02.02.2016 року державним виконавцем Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві було винесено постанову про відкриття виконавчою провадження № 49992074 з виконання наказу № 910/20907/15 від 11.01.2016 про виселення ТОВ «ТРІНІТІ-ПЛЮС» з нерухомого військового майна - нежитлових приміщень загальною площею 1 136.78 кв. м.. 7-го поверху будинку № 33 в/м 59 но вулиці Московській, 45/1 в місті Києві.

24.03.2016 державним виконавцем було складено Акт опису й арешту майна серії № 49992074, згідно якого описано майно, що знаходилось в приміщенні Київського квартирно-експлуатаційного управління та передано його на відповідальне зберігання Київському квартирно-експлуатаційному управлінню.

02.07.2016 року державним виконавцем було винесено постанову про зміну зберігача майна, згідно якої було змінено відповідальну особу зберігання майна - представника Київського квартирно- експлуатаційного управління та призначено відповідальною особою зберігання майна зазначеного в акті опису та арешту майна від 24.03.2016 на представника ТОВ "ТРІНІТІ-ПЛЮС".

Державним виконавцем Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві направлено позивачу вимогу від 07.07.2016 року №3339/7 щодо надання доступу 14.07.2016 року о 10 год. до приміщення, в зв'язку з необхідністю передачі описаного згідно акту опису та арешту майна від 24.03.2016 іншому зберігачу, призначеному державним виконавцем на підставі постанови про зміну зберігача майна від 02.07.2016 року; повідомлено про обов'язкову присутність представника Київського квартирно-експлуатаційного управління.

14.07.2016 року Державним виконавцем Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві здійснено примусовий вхід в нежитлове приміщення 7-го поверху будинку№33 в/м 59 по вулиці Московській, 45/1 в місті Києві, вчинено дії щодо передачі описаного згідно акту опису та арешту майна від 24.03.2016 майна на зберігання представнику ТОВ "ТРІНІТІ-ПЛЮС", про що складено Акт державного виконавця від 14.07.2016 року.

Предметом поданої скарги є визнання протиправними дії державного виконавця щодо зміни зберігача майна, описаного згідно акту опису та арешту майна від 24.03.2016 року, а також здійснення державним виконавцем примусового входу в приміщення Київського квартирно-експлуатаційного управління за відсутності його представника.

Згідно зі статтею 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці.

Згідно з ч.1 ст.17 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів. Накази господарських судів є виконавчими документами.

Статтею 6 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб. Рішення, дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені в порядку, встановленому цим Законом.

Державний виконавець зобов'язаний вживати передбачені Законом України «Про виконавче провадження» заходи примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (частина перша статті 11 закону ), а особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов'язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій (частина сьома статті 12 закону).

Відповідно до ч.2 ст.30 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

За змістом ч.2 ст.17 Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою, зокрема, такий виконавчий документ, як судовий наказ.

11.01.2016 року на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 09.10.2015 року у справі №910/20907/15 видано наказ про виселення товариства з обмеженою відповідальністю "ТРІНІТІ-ПЛЮС" з нерухомого військового майна - нежитлових приміщень загальною площею 1 136,78 кв. м., 7-го поверху будинку № 33 в/м 59 по вулиці Московській, 45/1 в місті Києві.

Згідно ч.1 ст. 78 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець перевіряє стан виконання рішення про виселення боржника на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. У разі невиконання боржником рішення самостійно державний виконавець виконує його примусово.

В зв'язку з тим, що рішення суду в добровільному порядку виконано не було, 24.03.2016 державним виконавцем було складено Акт опису й арешту майна серії № 49992074, згідно якого описано майно, що знаходилось в приміщенні Київського квартирно-експлуатаційного управління та передано його на відповідальне зберігання Київському квартирно-експлуатаційному управлінню.

Згідно ч.4, 5, 6 ст. 78 Закону України « Про виконавче провадження» виселення полягає у звільненні приміщення, зазначеного у виконавчому документі, від особи (осіб), яка виселяється, її майна, домашніх тварин та у забороні такій особі користуватися цим приміщенням. Примусовому виселенню підлягають виключно особи, зазначені у виконавчому документі. Виселення здійснюється у присутності понятих за сприянням поліцейських з обов'язковим описом майна державним виконавцем. Один примірник акта опису майна вручається під розписку боржнику. За необхідності державний виконавець в установленому законом порядку забезпечує зберігання майна боржника з покладенням пов'язаних з цим витрат на боржника. У разі якщо виконання рішення здійснюється за відсутності осіб, які підлягають виселенню, державний виконавець зобов'язаний провести опис майна. Описане майно передається для відповідального зберігання особі, визначеній державним виконавцем.

Таким чином за змістом вказаної статті виконання рішення суду про виселення з приміщення полягає у тому, що державний виконавець зобов'язаний звільнити приміщення від особи, яка виселяється та від її майна.

Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження та пояснень учасників процесу, фактично приміщення позивача (стягувача) від майна, описаного згідно акту опису та арешту майна від 24.03.2016, не звільнено; таке майно наразі перебуває в приміщенні позивача.

Отже станом на час розгляду даної скарги рішення Господарського суду міста Києва від 09.10.2015 року у справі №910/20907/15 не виконано.

Відповідно до ст.59 Закону України «Про виконавче провадження» майно, на яке накладено арешт, за винятком майна, зазначеного в частині восьмій статті 57 цього Закону, передається на зберігання боржникові або іншим особам (далі - зберігач), призначеним державним виконавцем, під розписку в акті опису. Копія акта опису майна видається боржнику, стягувачу, а в разі якщо обов'язок зберігання майна покладено на іншу особу, - також зберігачу. Зберігач може користуватися майном, переданим йому на зберігання, якщо особливості такого майна не призведуть до його знищення або зменшення цінності внаслідок користування. У разі якщо зберігачем призначено іншу особу, крім боржника або члена його сім'ї, він одержує за зберігання майна винагороду, розмір якої визначається угодою між зберігачем та державним виконавцем.

Відповідно до ч.7 ст. 78 Закону України «Про виконавче провадження» передане для зберігання майно боржника видається йому державним виконавцем на підставі акта після відшкодування боржником витрат, пов'язаних із зберіганням такого майна. У разі якщо боржник відмовляється відшкодувати витрати, пов'язані із зберіганням майна, вони компенсуються за рахунок реалізації частини майна боржника.

Згідно ч.8 ст. 78 Закону України « Про виконавче провадження» зберігання майна здійснюється протягом не більше двох місяців. Після закінчення двомісячного строку невитребуване майно реалізується в порядку, визначеному цим Законом. Отримані від реалізації кошти, за вирахуванням понесених витрат, перераховуються боржнику. У разі якщо майно не було реалізовано, розпорядження ним здійснюється в порядку, встановленому для розпорядження безхазяйним майном. Про виконання рішення про виселення боржника державний виконавець складає акт, що підписується особами, які брали участь у виконанні.

За змістом ст.59 Закону України «Про виконавче провадження» державному виконавцю надано право щодо визначення особи, якій може бути передано на зберігання описане майно, зокрема такою особою може бути й боржник. Також державний виконавець не позбавлений права на свій розсуд змінити зберігача майна.

Посилання скаржника на те, що фактично рішення суду було виконано шляхом складення державним виконавцем акту опису та арешту майна від 24.03.2016 та передачею такого майна на зберігання позивачу (стягувачу), в зв'язку з чим подальша зміна зберігача є неправомірною судом не береться до уваги, оскільки виконання рішення про виселення полягає у фактичному звільненні приміщення від особи, що виселяється, та її майна, що станом на час розгляду судом даної скарги державним виконавцем не зроблено. Також державним виконавцем не складено акт про виконання рішення суду про виселення боржника у відповідності до вимог ч.8 ст. 78 Закону України « Про виконавче провадження».

Не беруться до уваги посилання боржника на те, що державним виконавцем неправомірно винесено вимогу від 07.07.2016 року, згідно якої останній зобов'язував позивача надати доступ до приміщення з метою передачі майна на зберігання іншій особі, а також на те, що вхід до приміщення було здійснено за відсутності позивача, оскільки позивач був належним чином повідомлений про необхідність забезпечення присутності свого представника під час здійснення входу до приміщення, що вбачається з отриманої 13.07.2016 року позивачем вимоги державного виконавця від 07.07.2016 року.

З огляду на те, що, як встановлено судом рішення Господарського суду міста Києва від 09.10.2015 року у справі №910/20907/15 на час розгляду справи судом не виконано, в той же час, скаржник не оскаржує саме бездіяльність державного виконавця що полягає у нездійсненні в повному обсязі передбачених ст.78 Закону України «Про виконавче провадження» заходів спрямованих на виселення боржника з приміщення позивача, а визначення зберігача майна є правом державного виконавця, суд не вбачає підстав для задоволення поданої скарги.

Керуючись статтями 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України суд,

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні скарги Київського квартирно-експлуатаційного управління (вх.06-291/10830/16 від 26.07.2016) - відмовити.

Суддя Л.М. Шкурдова