Постанова

від 19.08.2016 по справі 820/4033/16

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

19 серпня 2016 р. № 820/4033/16

Харківський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Самойлової В.В.

за участю секретаря судового засідання - Тимошенко О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ВО "УКРСПЕЦКОМПЛЕКТ" до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про скасування податкових повідомлень - рішень,

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «ВО «Укрспецкомплект» звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом та просить суд про скасування податкових повідомлень-рішень від 12.07.2016 р. №0001341401, №0001351401, №0001361401, прийнятих відповідачем щодо нього.

Позивач обґрунтовує свої вимоги наступним чином.

Так, він посилається на те, що при проведенні перевірки податковим органом та при оформленні її результатів мало місце не дотримання вимог податкового законодавства, висновки акту перевірки базуються на припущеннях і не підтверджуються об'єктивними даними, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті з порушенням норм діючого законодавства України, що є підставою для їх скасування.

В судовому засіданні представник позивача за довіреністю Вернигор О.В. позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача за довіреністю Губська В.В. проти позову заперечувала, посилаючись на те, що під час проведення вказаної перевірки та складанню акту перевірки фахівці відповідного податкового органу діяли згідно до вимог чинного податкового законодавства, а прийняті за результатами перевірки рішення є законними, у зв'язку з тим, що у складеному за результатами перевірки акті були зафіксовані порушення вимог податкового законодавства, за що згідно до Податкового кодексу України позивачу були визначені відповідні податкові зобов'язання на підставі оскаржуваних рішень.

Заслухавши представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Встановлено, що фахівцями Головного управління ДФС у Харківській області була проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ «ВО «Укрспецкомплект» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на податкові органи за період з 01.01.2013 р. по 31.12.2015р., за результатами якої 17.06.2016 р. був складений акт за №322/20-40-14-01-08/37366256, де були зафіксовані порушення вимог податкового законодавства, а саме:

- п.135.4 ст.135, п.137.1 ст.137, п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено доходи, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування за період з 01.01.2013 р. по 31.12.2014 р. в сумі 99401000,00 грн., у т.ч. за 2013 рік в сумі 1417485,00 грн., за 2014 рік в сумі 8522615,00 грн.;

- п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України, безпідставно віднесено до складу витрат, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування, в Деклараціях з податку на прибуток в сумі 1916906,00 грн., у т.ч. за 2013 рік в сумі 477615,00 грн., за 2014 рік в сумі 1439291,00 грн., неправомірно визначено витрати за 2015 рік в сумі 39757,80 грн.;

- п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України, завищено податкові зобов`язання з ПДВ за перевірений період в сумі 9268402,00 грн.;

- п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, завищено податковий кредит у загальній сумі 88447977 грн. за перевірений період.

- п.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.135.1 ст.135 Податкового кодексу України, занижено податок на прибуток в загальній сумі 266777,00 грн., у т.ч. за 2013 рік в сумі 216230,00 грн., за 2014 рік в сумі 8745,00 грн., за 2015 рік в сумі 41802,00 грн.;

- п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, занижено податок на додану вартість в сумі 283775,00 грн. за перевірений період.

Не погодившись з вищевказаними висновками, позивачем до податкового органу були подані заперечення до акту, за результатами розгляду яких висновки акту перевірки залишено без змін.

За наслідками вказаного акту перевірки відповідачем стосовно позивача були прийняті податкові повідомлення-рішення, згідно до яких йому були донараховані відповідні грошові зобов'язання, а саме: №0001341401 від 12.07.2016 р., №0001351401 від 12.07.2016 р., №0001361401 від 12.07.2016 р.

Із зазначеними рішеннями суб'єкта владних повноважень суд не погоджується, виходячи з наступного.

Так, відповідно до вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, де передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку відповідач не надав належних доказів правомірності оскаржуваних рішень, оскільки, як вбачається з наявних письмових доказів факти вказаних порушень позивачем вимог податкового законодавства не знайшли свого підтвердження при судовому розгляді та спростовуються наступним.

Так, при судовому розгляді справи встановлено, що висновки податкового органу по заниженню позивачем податку на прибуток, податку на додану вартість, а також завищення сум податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, завищення сум доходів, що включаються до складу об'єкта оподаткування податком на прибуток, завищення сум витрат, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування податком на прибуток, викладені в акті перевірки, базуються на актах про неможливість проведення зустрічних звірок ТОВ «БІЛДІНГ - КОНТРАКТ»: №1158/04-66-15-00/38676407 від 22.04.2014 р. за грудень 2013 року, складений ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська; №1771/04-66-15-00/38676407 від 03.07.2014 р. за період з 01.08.2013 р. по 30.11.2013 р., складений ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська; №912/04-66-15-00/38676407 від 28.03.2014 р. за період з 01.01.2014 р. по 28.02.2014 р., складений ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська, а також податковій інформації щодо ТОВ «Східмегатранс», що викладена в листі Ленінської ОДПІ м. Луганська від 13.02.2015 р. №10/12-36-22-03 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Східмегатранс» за період з 01.06.2014 р. по 31.01.2015 р.

Відповідно до актів про неможливість проведення зустрічних звірок та податкової інформації у вказаних підприємств вбачається відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення господарських операцій з контрагентами - покупцями.

Також податковий орган посилається на ухвали слідчих суддів отримані з ЄДРСР.

При цьому відповідач також зазначає про ненадання позивачем до перевірки жодного документу, що підтверджував би якість реалізованого товару.

Суд звертає увагу на те, що податкова інформація стосовно 30 контрагентів товариства, на що посилається податковий орган, в акті перевірки не зазначена.

Тобто, відсутня податкова інформація по наступним контрагентам позивача: ТОВ «Торгбуд компані» (код ЄДРПОУ 39678830), ТОВ «Бейліш» (код ЄДРПОУ 39615853), ТОВ «Бізнесконсалт груп» (код ЄДРПОУ 39784300), ТОВ «Інтертранскомплект» (код ЄДРПОУ 32236796), ТОВ «Торг Консар» (код ЄДРПОУ 38145045), ТОВ «Фай - Торг» (код ЄДРПОУ 38434060), ТОВ «Трейд - нік» (код ЄДРПОУ 38652014), ТОВ «Каліпсо-2013» (код ЄДРПОУ 38655937), ТОВ «Екліпс 2009» (код ЄДРПОУ 38655963), ТОВ «Торгівельний будинок «Союзнафтогаз - Україна» (код ЄДРПОУ 38877949), ПП «Постачсервіс-А» (код ЄДРПОУ 39003579), ТОВ «Євроінтертранс» (код ЄДРПОУ 39081988), ТОВ «Лугторгінвест» (код ЄДРПОУ 39100612), ТОВ «Агакс будінвест» (код ЄДРПОУ 39265535), ТОВ «ТРАФ Альянс» (код ЄДРПОУ 39338409), ТОВ «Компанія Еко трейд» (код ЄДРПОУ 39371709), ТОВ Регіон бізнес трейд» (код ЄДРПОУ 39371975), ТОВ «Крафт сіті» (код ЄДРПОУ 39493126), ТОВ «Спецстрой - Київ» (код ЄДРПОУ 39549660), ТОВ «БАЛІТА» (код ЄДРПОУ 39596223), ТОВ «ГЕТС» (код ЄДРПОУ 39596459), ТОВ «Терріка - платц» (код ЄДРПОУ 39604715), ТОВ «ВАЛЬТЕС» (код ЄДРПОУ 39664811), ТОВ «САНВЕЛ» (код ЄДРПОУ 39851772), ТОВ «ВАЛМАРКЕТ» (код ЄДРПОУ 39920916), ТОВ «ЕКСКЛЮЗІВ - ПРО» (код ЄДРПОУ 39923110), ТОВ «СКАЙ - УНІВЕРС» (код ЄДРПОУ 39983069), ТОВ «Укрінвест-БУД» (код ЄДРПОУ 39991531), ТОВ «Аркада пром буд» (код ЄДРПОУ 40048341).

Суд зазначає, що 01.09.2015 р. набрали чинності зміни до Податкового кодексу України, що внесені Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зменшення податкового тиску на платників податків».

Відповідно до абз.5 п.86.7 ст.86 Податкового кодексу України, контролюючим органам забороняється використовувати акт перевірки, як підставу для висновків стосовно взаємовідносин платника податків з його контрагентами, якщо за результатами складення акта перевірки податкове повідомлення - рішення не надіслано (не вручено) платнику податків або воно вважається відкликаним відповідно до статті 60 Кодексу.

За результатами перевірки ТОВ «БІЛДІНГ КОНТРАКТ», ТОВ «Східмегатранс» податкові повідомлення - рішення не приймались, а отже і жодні порушення вимог чинного законодавства відсутні.

А отже, на порушення п.86.7 ст.86 Податкового кодексу України, контролюючим органом в акті перевірки використано, як доказ акти перевірок ТОВ «БІЛДІНГ КОНТРАКТ» та ТОВ «Східмегатранс» податкове повідомлення- рішення, за якими не приймалось.

Стосовно посилань податкового органу на ухвали судів, що нібито доводять наявність порушень з боку контрагентів підприємства позивача, суд зазначає наступне.

Стосовно посадових осіб постачальників відсутні вироки суду, що набрали законної сили, які визнають посадових осіб постачальників винними за ст.ст.205,209 КК України. Жодних доказів здійснення протиправної діяльності посадовими особами постачальників податковий орган не наводить.

Зокрема податковий орган посилається на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова у справі №640/18760/15-к від 05.11.2015 р.

На думку податкового органу в даній ухвалі слідчий суддя зазначає про протиправні дії з боку ТОВ «Екліпс 2009».

Однак, існує і інша ухвала у даній конкретній справі, а саме: ухвала від 24.02.2016р., яка прийнята про роз`яснення ухвали від 05.11.2015 р. за заявою директора ТОВ «ТД «Зернотрейдінг ЛТД», де в мотивувальній частині рішення, яке просить роз"яснити заявник, викладена судом на підставі обгрунтовувань клопотання слідчим та не містить жодних висновків слідчого судді щодо обставин, на які посилається заявник у заяві.

Окрім того, суд звертає увагу, що ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська у справі №202/570/16-к, на яку податковий орган посилається, як на доказ того, що ТОВ «ТОРГ-КОНСАР» має ознаки фіктивності, розглянуто клопотання старшого слідчого СВ ФР Лівобережної ОДПІ м. Дніпропетровська про надання тимчасового доступу до речей і документів та їх вилучення.

Даною ухвалою від 04.02.2016 р. по справі №202/570/16-к слідчий суддя у задоволенні клопотання слідчого про надання тимчасового доступу до документів та речей відмовив, як необгрунтованого та безпідставного.

Крім того, податковий орган посилається на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 18.11.2015 р. по справі №757/42875/15-к, як доказ того, що ТОВ «ТРАФ-Альянс» має ознаки фіктивності.

Даною ухвалою слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва розглянув клопотання прокурора ГПУ про арешт майна ТОВ «Волиньтабак».

За результатами розгляду клопотання, ухвалою від 18.11.2015 р. слідчий суддя у задоволенні клопотання прокурора про арешт майна ТОВ «Волиньтабак» відмовив, у зв`язку з тим, що прокурор відмовився від підтримання даного клопотання. Навіть прокурор відмовився підтримувати дане клопотання.

Таким чином, ухвали слідчих суддів не є судовими рішеннями у вищенаведених кримінальних справ, які набули законної сили та згідно з якими встановлено статус «фіктивності» або жодні інші порушення вимог чинного законодавства з боку контрагентів підприємства.

Стосовно ж ненадання до перевірки документів, що підтверджують якість реалізованого товару, суд зазначає про таке.

Контроль за дотриманням законодавства про підтвердження відповідності на податкові органи не покладено.

Законом України «Про підтвердження відповідності» №2406-ІІІ від 17.05.2001 р., контроль за дотриманням відповідного законодавства покладено на центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері оцінки відповідності.

Відповідно до Указу Президента України від 31.05.2011 року №634/2011 таким органом є Міністерство економічного розвитку і торгівлі України.

Крім того, Закон України «Про підтвердження відповідності» вже взагалі втратив чинність.

А від так, ГУ ДФС у Харківській області не має жодних повноважень для того, щоб робити висновок про те, що товар підлягає обов`язковій сертифікації та підтвердженню відповідності в Україні.

Відповідно до правової позиції Вищого адміністративного суду України, що викладена в прийнятих за результатами касаційного перегляду адміністративних справ ухвалах, зокрема в ухвалі Вищого адміністративного суду України №К/800/31989/14 від 17.11.2014 року по справі №804/2868/13-а:

«..посилання відповідача, яким є Криворізька центральна міжрайонна державна податкова інспекція Дніпропетровської області Державної податкової служби на відсутність сертифікатів якості товару та висновків санітарно-епідеміологічної експертизи правомірно не прийнято судами до уваги, оскільки даний факт не є підставою для донарахування податкових зобов'язань.

З приводу посилання податкового органу на матеріали перевірки ТОВ «Статус партнер», суд у даному випадку зазначає про персональну відповідальність кожного платника за ведення податкового обліку. Відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Крім того, податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, від перебування постачальника за юридичною адресою, а також від його господарських та виробничих можливостей. Питання віднесення певних сум податку на додану вартість до податкового кредиту поширюється виключно на окремо взятого платника та не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб…».

Так, фахівцями податкового органу фактично було визнано недійсними договори поставки, що укладені з ТОВ «Торгбуд компані» (код ЄДРПОУ 39678830), ТОВ «Бейліш» (код ЄДРПОУ 39615853), ТОВ «Бізнесконсалт груп» (код ЄДРПОУ 39784300), ТОВ «Інтертранскомплект» (код ЄДРПОУ 32236796), ТОВ «Торг Консар» (код ЄДРПОУ 38145045), ТОВ «Фай - Торг» (код ЄДРПОУ 38434060), ТОВ «Трейд - нік» (код ЄДРПОУ 38652014), ТОВ «Каліпсо-2013» (код ЄДРПОУ 38655937), ТОВ «Екліпс 2009» (код ЄДРПОУ 38655963), ТОВ «Білдінг - Контракт» (код ЄДРПОУ 38676407), ТОВ «Торгівельний будинок «Союзнафтогаз - Україна» (код ЄДРПОУ 38877949), ПП «Постачсервіс-А» (код ЄДРПОУ 39003579), ТОВ «Євроінтертранс» (код ЄДРПОУ 39081988), ТОВ «Лугторгінвест» (код ЄДРПОУ 39100612), ТОВ «Східмегатранс» (код ЄДРПОУ 39103409), ТОВ «Агакс будінвест» (код ЄДРПОУ 39265535), ТОВ «ТРАФ Альянс» (код ЄДРПОУ 39338409), ТОВ «Компанія Еко трейд» (код ЄДРПОУ 39371907), ТОВ Регіон бізнес трейд» (код ЄДРПОУ 39371975), ТОВ «Крафт сіті» (код ЄДРПОУ 39493126), ТОВ «Спецстрой - Київ» (код ЄДРПОУ 39549660), ТОВ «БАЛІТА» (код ЄДРПОУ 39596223), ТОВ «ГЕТС» (код ЄДРПОУ 39596459), ТОВ «Терріка - платц» (код ЄДРПОУ 39604705), ТОВ «ВАЛЬТЕС» (код ЄДРПОУ 39664811), ТОВ «САНВЕЛ» (код ЄДРПОУ 39851772), ТОВ «ВАЛМАРКЕТ» (код ЄДРПОУ 39920916), ТОВ «ЕКСКЛЮЗІВ - ПРО» (код ЄДРПОУ 39923110), ТОВ «СКАЙ - УНІВЕРС» (код ЄДРПОУ 39983069), ТОВ «Укрінвест-БУД» (код ЄДРПОУ 39991531), ТОВ «Аркада пром буд» (код ЄДРПОУ 40048341).

При цьому фахівцями відповідача не враховується приписи акта цивільного законодавства України, викладені в частині 1 статті 204 Цивільного кодексу України, згідно з якими правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнний судом недійсним (презумпція правомірності).

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу. Оскільки в акті перевірки не було наведено конкретних фактів порушення вказаних статей то можна вважати, що фахівцями податкового органу не доведена недійсність правочину, яка встановлена законом.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена Законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах встановлених законом, такий правочин може бути визнаний недійсним тільки судом.

Відповідно до статей 215, 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним і про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину можуть бути заявлені, як однією із сторін правочину, так і іншою зацікавленою особою, права і законні інтереси якої порушені здійсненням правочину.

Таким чином, навіть за ознак нікчемності правочину податкові органи мають право лише звертатися до судів з позовами про стягнення в дохід держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність.

Даний висновок було викладено й у постанові ВАСУ від 14.11.2012 року №К/9991/50722/12.

У зв'язку з викладеним вище, суд зазначає, що одним з основних завдань податкових органів є здійснення контролю за дотриманням податкового законодавства і надання роз'яснень законодавства з питань оподаткування платникам податків. Жодним законом не передбачено право податкових органів самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини і дані, що вказані платником податків в податкових деклараціях.

Окрім того, в акті перевірки посадовими особами органу ДФС встановлено порушення п.135.4 ст.135, п.137.1 ст.137, п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.138.2 ст.138, п.188.1 ст.188, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України.

При цьому акт перевірки не містить жодного факту порушення позивачем даних норм Податкового кодексу Украйни.

Так, стаття 135 Податкового кодексу України містить всього лише один пункт - пункт 135.1.

Що мав на увазі податковий орган зазначаючи про наявність порушення п.135.4 ст.135 Податкового кодексу України, взагалі не зрозуміло.

Такого пункту просто не існує, а отже і порушення п.135.4 ст.135 ПК України з боку позивача відсутні.

П.137.1 ст.137 ПК України визначає, що податок на прибуток нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною статтею 136 Кодексу, від бази оподаткування.

Податок на прибуток нараховувався ТОВ «ВО «УКРСПЕЦКОМПЛЕКТ» самостійно, відображався у податкових деклараціях та сплачувався до бюджету у повному обсязі.

Згідно до п.134.1.1 п.134 ст.134 Податкового кодексу України, визначає, що є об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємства.

В акті перевірки не зазначено в чому саме полягає порушення даної норми ПКУ позивачем.

п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України визначає, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

В акті перевірки фахівцями податкового органу не заперечується факт отримання позивачем ТМЦ на підставі належним чином складених видаткових накладних, не заперечується і наявність товарно - транспортних накладних. Акт перевірки не містить жодного факту порушення позивачем даних норм ПКУ. Навпаки в акті перевірки податковий орган зазначає про те, що до перевірки надавались всі витребувані документи, про недоліки у складанні та оформленні документів не зазначається взагалі.

П.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПКУ визначає, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Суд зазначає, що акт перевірки не містить жодного факту порушення позивачем даних норм ПКУ. Навпаки в акті перевірки податковий орган зазначає про те, що до перевірки надавались всі витребувані документи, про недоліки у складанні та оформленні документів не зазначається взагалі.

Факт реальності поставки товару, сплати за нього, транспортування, підтверджується наданими до перевірки первинними документами, а саме: видатковими накладними, податковими накладними, платіжними дорученнями, товарно - транспортними накладними, довіреностями на отримання товару від постачальника. Придбаний товар був оприбуткований позивачем на рахунок 281, що підтверджується відомостями по рахунку 281 «Товари».

Суд зазначає, що п.188.1 статті 188 Податкового кодексу України визначає те, як визначається база оподаткування податком на додану вартість в Україні.

Акт перевірки не містить жодного факту порушень даного пункту, в акті перевірки зазначається лише, що позивачем протиправно складені податкові накладні на поставку товару. Крім того, податковий орган в акті перевірки зазначає, що податкові накладні виписані на реалізацію продукції вносились до реєстрів виданих податкових накаладних та включались до складу податкових зобов`язань за відповідні періоди 2013 - 2015р.р.

При судовому розгляді справи встановлено, що укладені між позивачем та контрагентами- покупцями правочини є дійсними, виконані сторонами в повному обсязі, без претензій та зауважень, ніким не оскаржені та у судовому порядку не визнані недійсними.

Так, п.198.2 ст.198 ПК України визначає дату виникнення у платника податків права на податковий кредит.

Жодних порушень даного пункту перевіркою не встановлювалось та по тексту акту перевірки не зазначається.

Перевіряючими лише цитується зміст пункту 198.2 ст.198 Кодексу.

Відповідно до п.198.3 ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПКУ, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до Інформаційного листа ВАСУ від 01.11.2011 р. №1936/11/13-11, в якому зазначено, що «сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце».

Таким чином, суд доходить висновку, що ТОВ «ВО «Укрспецкомплект» на законних підставах скористалось своїм правом на віднесення сум витрат по придбанню товару до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, на законних підставах скористалось своїм правом на включення сум ПДВ по податкових накладних, отриманих від ТОВ «Торгбуд компані» (код ЄДРПОУ 39678830), ТОВ «Бейліш» (код ЄДРПОУ 39615853), ТОВ «Бізнесконсалт груп» (код ЄДРПОУ 39784300), ТОВ «Інтертранскомплект» (код ЄДРПОУ 32236796), ТОВ «Торг Консар» (код ЄДРПОУ 38145045), ТОВ «Фай - Торг» (код ЄДРПОУ 38434060), ТОВ «Трейд - нік» (код ЄДРПОУ 38652014), ТОВ «Каліпсо-2013» (код ЄДРПОУ 38655937), ТОВ «Екліпс 2009» (код ЄДРПОУ 38655963), ТОВ «Білдінг - Контракт» (код ЄДРПОУ 38676407), ТОВ «Торгівельний будинок «Союзнафтогаз - Україна» (код ЄДРПОУ 38877949), ПП «Постачсервіс-А» (код ЄДРПОУ 39003579), ТОВ «Євроінтертранс» (код ЄДРПОУ 39081988), ТОВ «Лугторгінвест» (код ЄДРПОУ 39100612), ТОВ «Східмегатранс» (код ЄДРПОУ 39103409), ТОВ «Агакс будінвест» (код ЄДРПОУ 39265535), ТОВ «ТРАФ Альянс» (код ЄДРПОУ 39338409), ТОВ «Компанія Еко трейд» (код ЄДРПОУ 39371907), ТОВ Регіон бізнес трейд» (код ЄДРПОУ 39371975), ТОВ «Крафт сіті» (код ЄДРПОУ 39493126), ТОВ «Спецстрой - Київ» (код ЄДРПОУ 39549660), ТОВ «БАЛІТА» (код ЄДРПОУ 39596223), ТОВ «ГЕТС» (код ЄДРПОУ 39596459), ТОВ «Терріка - платц» (код ЄДРПОУ 39604705), ТОВ «ВАЛЬТЕС» (код ЄДРПОУ 39664811), ТОВ «САНВЕЛ» (код ЄДРПОУ 39851772), ТОВ «ВАЛМАРКЕТ» (код ЄДРПОУ 39920916), ТОВ «ЕКСКЛЮЗІВ - ПРО» (код ЄДРПОУ 39923110), ТОВ «СКАЙ - УНІВЕРС» (код ЄДРПОУ 39983069), ТОВ «Укрінвест-БУД» (код ЄДРПОУ 39991531), ТОВ «Аркада пром буд» (код ЄДРПОУ 40048341) складу податкового кредиту з податку на додану вартість у відповідних періодах 2013-2015р.р.

Також позивачем правомірно та у відповідності до вимог чинного законодавства визначено доходи, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування, доходи від будь - якої діяльності з податку на прибуток за 2013 - 2015 р.р.

Також, позивачем правомірно та у відповідності до вимог чинного законодавства України сформовано податкові зобов'язання з податку на додану вартість за відповідні періоди 2013-2015 років.

При судовому розгляді справи встановлено, що укладені між позивачем та вищезазначеними контрагентами правочини є дійсними, виконані сторонами в повному обсязі, без претензій та зауважень, ніким не оскаржені та у судовому порядку не визнані недійсними.

Виконання умов вищезазначених договорів підтверджується наданими до матеріалів справи первинними документами, обігово-сальдовими відомостями, регістрами бухгалтерського обліку, бухгалтерською та податковою звітністю, які складені відповідно до п.9.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський обліку і фінансову звітність в Україні» і п.2.4 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку».

Статтею 1 розділу 1 Закону України «Про бухгалтерський обліку і фінансову звітність в Україні» дається поняття первинного документу - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до п.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський обліку і фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

В даному випадку позивачем такі документи в повному обсязі були надані, як до перевірки, так і до суду. В акті перевірки податковий орган зазначає про наявність первинних документів, перелічуючи кожний наданий до перевірки первинний документ. При цьому відповідна сторона жодних зауважень до наданих до перевірки первинних документів до них не мала.

А відтак, суд не має підстав піддавати сумніву реальність вчинення позивачем господарських операцій в періоді, що перевірявся.

Також, суд звертає увагу, що чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладено обов'язку перевірки відповідності законодавству установчих документів постачальників товару та дотримання ними вимог податкового законодавства.

Навіть якщо контрагенти позивача не виконали своїх зобов'язань по сплаті податку, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цих осіб.

Чинне податкове законодавство України не ставить у залежність право позивача на формування витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

Неприпустимість притягнення до відповідальності однієї компанії, у випадку за неправомірні дії іншої компанії підтверджується практикою Європейського суду з прав людини.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини практика Європейського суду є джерелом права».

Так, в пункті 71 рішення у справі "Булвес"АД проти Болгарії" ЄСПЛ дійшов такого висновку: "... Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності".

У рішенні Європейського суду з прав людини від 09.01.2007р. у справі «Інтерсплав проти України» звернуто увагу на те, що якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб`єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку».

Отже, Європейський суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення з боку його контрагентом.

А відтак, суд не може погодитись, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є законними та обґрунтованими.

Виходячи з приписів ст. 19 ч. 2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 статті 9 КАСУ суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 ч. 1 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Таким чином, в даному випадку відповідна сторона не дотримала вимоги закону про захист охороняємих прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому її оскаржувані рішення, як суб'єкта владних повноважень, є неправомірними, що дає суду підстави для задоволення адміністративного позову.

Відповідно до вимог ст. 94 КАСУ позивачу підлягають поверненню судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 281911,79 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 11, 94, 159, 160, 162 КАСУ, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення - рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області від 12.07.2016 р. №0001341401, №0001351401, №0001361401, прийняті щодо товариства з обмеженою відповідальністю "ВО "УКРСПЕЦКОМПЛЕКТ" .

Стягнути з Державного бюджету України (УДКСУ в Червонозаводському районі міста Харкова, код: 37999628, р/р 31217206784011, МФО 851011) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ВО "УКРСПЕЦКОМПЛЕКТ" (61037, м. Харків, пр. Московський. 199 - Б, код ЄДРПОУ: 37366256) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 281911,79 (двісті вісімдесят одна тисяча дев'ятсот одинадцять) грн. 79 коп.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Повний текст постанови виготовлено 25.08.2016 року.

Суддя Самойлова В.В.