Ухвала

від 22.08.2016 по справі 820/2735/16

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2016 р.Справа № 820/2735/16 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бенедик А.П.

Суддів: Філатова Ю.М. , Калиновського В.А.

за участю секретаря судового засідання Тітової А.В.

представника позивача - Марченко Т.С.

відповідача - Боклаг С.С,

представника третьої особи - Мухітдінова Р.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду у м.Харкові адміністративну справу за апеляційними скаргами Малого колективного багатопрофільного підприємства "Зевс" та Державного реєстратора Харківської районної державної адміністрації Харківської області Боклаг Сергія Сергійовича на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.07.2016 р. по справі №820/2735/16

за позовом Приватного підприємства "Сподобівка Агро Плюс"

до Державного реєстратора Харківської районної державної адміністрації Харківської області Боклаг Сергія Сергійовича, третя особа Мале колективне багатопрофільне підприємство "Зевс"

про скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Приватне підприємство "Сподобівка Агро Плюс", звернувся до суду із адміністративним позовом до Державного реєстратора Харківської районної державної адміністрації Харківської області Боклаг Сергія Сергійовича, в якому, з урахуванням уточнень, просив скасувати записи до реєстру:

- № 14345083 щодо права постійного користування МКБП "Зевс" земельною ділянкою площею 81,2535 га;

- № 14345036 щодо права постійного користування МКБП "Зевс" земельною ділянкою площею 14,5382 га;

- скасувати відповідні записи, якими 27.04.2016 р. було припинено право користування вищевказаними ділянками ПП "Сподобівка Агро Плюс".

В обґрунтування позовних вимог вказує, що оскаржувані записи відповідачем вчинені всупереч вимог діючого законодавства України, що порушує його права та інтереси і потребує судового захисту.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 19.05.2016 року відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Мале колективне багатопрофільне підприємство "Зевс".

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 18.07.2016 року позов задоволено частково.

Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 29442348, прийняте 27.04.2016 року про проведення державної реєстрації іншого речового права, права постійного користування земельною ділянкою, кадастровий номер 6325786000:02:001:0255, розташованою за адресою Харківська область, Шевченковський район, с/рада Сподобівка, запис № 14345083, за МКБП "Зевс".

Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 29443168, прийняте 27.04.2016 року про проведення державної реєстрації іншого речового права, права постійного користування земельною ділянкою, кадастровий номер 6325786000:02:001:0254, розташованою за адресою Харківська область, Шевченковський район, с/рада Сподобівка, запис № 14345036, за МКБП "Зевс".

Щодо решти позовних вимог в задоволенні відмовлено.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь ПП "Сподобівка Агро Плюс" судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1378,00 грн.

Не погодившись із судовим рішенням, відповідачем та третьою особою подано апеляційні скарги.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позивачу відмовити в повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги вказує, що оскільки згідно рішення господарського суду Харківської області від 27.12.2012 року, яке є обов'язковим для виконання, було необхідно припинити державну реєстрацію прав, зареєстрованих за іншими особами, та поновити порушене право МКБП "Зевс", то оскаржувані дії державного реєстратора є правомірними.

Третя особа в апеляційній скарзі просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.07.2016 року та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову позивачу відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на прийняття оскаржуваного рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та на невідповідність висновків суду обставинам справи.

Вказує, що на момент проведення державної реєстрації права за третьою особою, ніяких суперечностей не було, так як речове право позивача було припинено і спірні земельні ділянки вже не були зареєстровані за позивачем. Таким чином, оскільки земельні ділянки з кадастровими номерами, що раніше належали позивачу, є складовими частинами та входять в земельну ділянку, що належить третій особі на підставі державного акту на право користування землею серії Б№074182, що було перевірено відповідачем, то приймаючи оскаржувані рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, державний реєстратор діяв правомірно. Також посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, вважаючи, що суд першої інстанції неправомірно вийшов за межі заявлених позовних вимог та доповнив вимоги позивача іншим змістом, при цьому ніяким чином це не обґрунтував.

Позивач правом надання письмових заперечень на апеляційні скарги не скористався.

У судовому засіданні суду апеляційної інстанції відповідач та представник третьої особи підтримали вимоги апеляційних скарг та просили їх задовольнити.

Представник позивача заперечував проти задоволення апеляційних скарг та просив відмовити в їх задоволенні.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду та доводи апеляційних скарг, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного перегляду справи, що 27.04.2016 року державним реєстратором Харківської районної державної адміністрації Харківської області Боклаг С.С. внесені записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію іншого речового права:

- номер запису про інше речове право 14345083: право постійного користування земельною ділянкою щодо об'єкта нерухомого майна земельної ділянки кадастровий №6325786000:02:001:0255 площею 81,2535 га цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Сподобівської сільської ради Шевченківського району Харківської області.

- номер запису про інше речове право 14345836: право постійного користування земельною ділянкою щодо об'єкта нерухомого майна земельної ділянки кадастровий №6325786000:02:001:0254 площею 14,5382 га цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Сподобівської сільської ради Шевченківського району Харківської області.

Внесені відомості про суб'єкта іншого речового права: правокористувач: МКБП "ЗЕВС", код ЄДРПОУ 21234009, Україна. Підстава виникнення іншого речового права: Державний акт на право користування землею, серія Б № 074182, виданий 01.01.1993 р. Шевченківською районною радою народних депутатів Харківської області.

Підставою внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно зазначених вище записів є:

- рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 29442348 від 27.04.2016 р., Боклаг С.С., Харківська районна державна реєстрація Харківської області, Харківська обл.;

- рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 29443168 від 27.04.2016 р., Боклаг С.С., Харківська районна державна реєстрація Харківської області, Харківська обл.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що державний реєстратор Харківської районної державної адміністрації Харківської області Боклаг С.С., в порушення вимог чинного законодавства України, прийняв рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 29442348 від 27.04.2016 р. та рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 29443168 від 27.04.2016 року всупереч існуючій невідповідності заявлених прав та поданих документів, а також ігноруючи суперечності, що існують між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами. Оскільки відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не дотримав вимоги закону про захист охороняємих прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, то спірні рішення, що стали підставою для внесення - записів №14345083 щодо права постійного користування МКБП "Зевс" земельною ділянкою площею 81,2535 га та №14345036 щодо права постійного користування МКБП "Зевс" земельною ділянкою площею 14,5382 га є неправомірними. В зв'язку з чим, з метою повного захисту прав та інтересів позивача, суд першої інстанції дійшов висновку про їх скасування.

Колегія суддів вважає обгрунтованими висновки суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 року №1952-ІV (далі - Закон України №1952-ІV) регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав.

Згідно п. 1 ч.1 вказаного Закону, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Загальними засадами державної реєстрації прав є: 1) гарантування державою об'єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження; 2) обов'язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав; 3) публічність державної реєстрації прав; 4) внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом; 5) відкритість та доступність відомостей Державного реєстру прав (ч. 1 ст. 3 Закону України №1952-ІV).

Речові права та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації встановлені ст. 4 Закону України №1952-ІV. Так, згідно ч. 1 вказаної статті Закону, державній реєстрації прав підлягають, зокрема, право власності та речові права, похідні від права власності: право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншою капітальною спорудою (їх окремою частиною), що виникає на підставі договору найму (оренди) будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладеного на строк не менш як три роки; іпотека; право довірчої власності; інші речові права відповідно до закону.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 18 Закон України №1952-ІV перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 25.12.2015 року № 1127 (далі - Порядок № 1127).

Так, відповідно до п. 6 Порядку № 1127, державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб'єкта державної реєстрації прав. Разом із заявою заявник подає оригінали документів, необхідні для відповідної реєстрації, та документи, що підтверджують сплату адміністративного збору та/або внесення плати за надання інформації з Державного реєстру прав (п. 9 Порядку № 1127).

За результатом розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення щодо державної реєстрації прав або щодо відмови в такій реєстрації.

Державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим документам (ч. 4 ст. 18 Закону України №1952-ІV).

Як вбачається з Інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна (№№ 58933065, 58930298), підставою виникнення речового права є Державний акт на право користування землею, серія Б № 074182, виданий 01.01.1993 р. Шевченківською районною радою народних депутатів Харківської області.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 27 Закону України №1952-ІV, державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право власності на землю, державного акта на право власності на земельну ділянку або державного акта на право постійного користування землею, виданих до 1 січня 2013 року.

Однак, як вбачається з зазначених вище Інформаційних довідок №№ 58933065, 58930298 підставою виникнення речового права є Державний акт на право користування землею, а не державний акт на право постійного користування землею.

Крім того, згідно з Державним актом на право користування землею серія Б №074182, земельна ділянка передається в користування малому підприємству "Зевс". Ніякої іншої інформації, за допомогою якої можна було б ідентифікувати юридичну особу, яка одержала право користування землею у 1993 році з тією юридичною особою, яка звернулася до державного реєстратора Боклаг С.С. з метою зареєструвати таке право, в Державному акті на право користування землею серія Б № 074182 немає.

Також, площа земельної ділянки, яка надається в користування Малому підприємству "Зевс" за Державним актом на право користування землею серія Б № 074182 складає 309,23 гектарів землі. Натомість, державний реєстратор Боклаг С.С. вносить до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєструє право постійного користування за МКБП "Зевс", код ЄДРПОУ 21234009, на дві земельні ділянки кадастрові номери 6325786000:02:001:0254 та 6325786000:02:001:0255 площею 14,5382 га та 81,2535 га відповідно.

Пунктом третім частини першої статті 10 Закону України №1952-ІV зобов'язано державного реєстратора встановити відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації.

Крім того, державним реєстратором під час розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав встановлюється відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами та їх обтяженнями (п. 12 Порядку № 1127).

Виходячи із системного аналізу вищевказаних правових норм, колегія суддів дійшла висновку, що державний реєстратор під час проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно зобов'язаний перевірити інформацію про наявність або відсутність вже зареєстрованих речових прав з метою недопущення одночасного існування їх подвійної державної реєстрації.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 29.09.2015 року по справі №802/37191.

В силу ч.2 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 244-2 КАС України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Як встановлено судом першої інстанції та знайшло своє підтвердження під час апеляційного перегляду справи, на момент подання заяви про реєстрацію права постійного користування за МКБП "Зевс" на зазначені земельні ділянки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно значились відомості щодо права користування даними земельними ділянками за ПП "Сподобівка Агро Плюс" на підставі укладених із Шевченківською районною державною адміністрацією Харківської області договорів оренди землі від 02.10.2006 року №040670400224 та №040670400225 та додатковими угодами до них від 30.05.2012 року, які були зареєстровані відповідно до вимог діючого законодавства.

Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, індексний номер 57727166 від 20.04.2016 р., в зазначеному реєстрі є дані про реєстрацію права оренди за Приватним підприємством "Сподобівка Агро Плюс", код ЄДРПОУ 37126733 земельною ділянки, кадастровий номер 6325786000:02:001:0255, площею 81,2535 га, на підставі Договору оренди землі від 02.10.2006 р. та Додаткової угоди до нього від 30.05.2012 р., укладеного між Приватним підприємством "Сподобівка Агро Плюс" та Шевченківською районною державною адміністрацією Харківської області строком до 02.10.2031 року, з правом пролонгації.

Також, згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, індексний номер 57728802 від 20.04.2016 р., в зазначеному реєстрі є дані про реєстрацію права оренди за Приватним підприємством "Сподобівка Агро Плюс", код ЄДРПОУ 37126733 земельною ділянки, кадастровий номер 6325786000:02:001:0254, площею 14,5382 га, на підставі Договору оренди землі від 02.10.2006 та Додаткової угоди до нього від 30.05.2012, укладеного між Приватним підприємством "Сподобівка Агро Плюс" та Шевченківською районною державною адміністрацією Харківської області строком до 02.10.2031 року, з правом пролонгації.

Відповідно до частини четвертої статті 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Статтею 125 Земельного кодексу України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно положень ч.ч.1, 5 ст. 6 Закону України "Про оренду землі", орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі. Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Згідно статті 31 Закону України "Про оренду землі", договір оренди землі припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря; смерті фізичної особи - орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки; ліквідації юридичної особи - орендаря; відчуження права оренди земельної ділянки заставодержателем; набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці. Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом. Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Як свідчать письмові докази, сторони не надали ні до суду першої інстанції, ні до суду апеляційної інстанції, доказів розірвання сторонами вказаних договорів або їх скасування у судовому порядку. Тобто, на даний час вказані договори є діючими, а у позивача наявне встановлене законом право оренди земельної ділянки, що зареєстровано.

Згідно правової позиції Верховного суду України, викладеній у постанові від 30.03.2016 року по справі №814-3015-14, одночасне існування державної реєстрації кількох прав оренди на одну і ту ж земельну ділянку суперечить вимогам Закону України №1952-ІV, який спрямований на забезпечення визнання та захисту державою речових та інших прав, які підлягають державній реєстрації, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна.

Подання для державної реєстрації права оренди на земельну ділянку документів, зокрема тих, які є невід'ємною частиною договору оренди цієї ділянки, на підставі яких заявлене право вже зареєстровано у Державному реєстрі прав за іншою особою, є передбаченою у статті 24 Закону України №1952-ІV підставою для відмови у державній реєстрації зазначеного права.

Таким чином, в порушення вимог чинного законодавства України, відповідач прийняв рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 29442348 від 27.04.2016 р. та рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 29443168 від 27.04.2016 року всупереч існуючій невідповідності заявлених прав та поданих документів, а також ігноруючи суперечності, що існують між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційних скарг про те, що на час прийняття державним реєстратором оскаржуваних рішень були відсутні суперечності, оскільки речове право позивача було припинено і спірні земельні ділянки вже не були зареєстровані, виходячи з наступного.

Згідно ч. 2 ст.26 Закону України №1952-ІV, у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

У разі скасування судом документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав до 1 січня 2013 року, або скасування записів про державну реєстрацію прав, інформація про які відсутня в Державному реєстрі прав, запис про державну реєстрацію прав вноситься до Державного реєстру прав та скасовується.

Як свідчать письмові докази, рішеннями Державного реєстратора Харківської районної державної адміністрації Харківської області Боклаг С.С. від 27.04.2016 року №29442878 та №29442116 проведено державну реєстрацію іншого речового права. Підставою для припинення іншого речового права (оренди земельних ділянок), слугувало рішення Господарського суду Харківської області від 27.12.2012 року по справі №5023/5361/12.

Вказаним судовим рішенням задоволено заяву МКБП "ЗЕВС" про перегляд рішення суду від 12.08.2009 року за нововиявленими обставинами. Рішення господарського суду Харківської області від 12 серпня 2009 року по справі №59/79-09 скасовано. Позов задоволено повністю. Визнано недійсним розпорядження Шевченківської районної державної адміністрації № 106 від 17.06.2002 року "Про припинення права постійного користування земельною ділянкою МКБП "ЗЕВС" та у випадку надання даної земельної ділянки іншим особам на праві власності або користування - визнати незаконними дії щодо такого надання та припинити право власності або користування даною земельною ділянкою іншими особами. Зобов'язано Шевченківську районну державну адміністрацію Харківської області поновити порушене право користування земельною ділянкою МКБП "ЗЕВС" площею 310,8 га., в тому числі: ріллі 205,2 га., сіножатей 31,6 га., пасовищ 31,2 га., під водою 33,1 га., ліс 2,6 га., доріг 2,8 га., інших угідь 4,3 га., у відповідності до Державного акта серія Б № 074182 на безстрокове користування землею МКБП "ЗЕВС".

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що даним рішенням суду не було скасовано державну реєстрацію права позивача на дані земельні ділянки та не визнано недійними укладені між ПП "Сподобівка Агро Плюс" та Шевченківською районною державною адміністрацією Харківської області договори оренди землі від 02.10.2006 року №040670400224 та №040670400225 та додатковими угодами до них від 30.05.2012 року.

Також, судовим рішенням зобов'язано Шевченківську районну державну адміністрацію Харківської області поновити порушене право користування земельною ділянкою МКБП "ЗЕВС" площею 310,8 га. В свою чергу, сторонами ані під час розгляду справи у суді першої інстанції, ані під час апеляційного розгляду справи не надано доказів вчинення Шевченківською районною державною адміністрацією відповідних дій, спрямованих на виконання рішення Господарського суду Харківської області від 27.12.2012 року по справі №5023/5361/12.

Крім того, вказаним судовим рішенням поновлено право користування земельною ділянкою площею саме 310,8 га., в той час, як згідно наданого МКБП "ЗЕВС" під час проведення оскаржуваної реєстрації Державного акту на право користування землею серія Б № 074182, загальна площа земельної ділянки складає 309,23 га. Також, згідно наданого як під час реєстрації припинення речового права за позивачем, так і під час реєстрації права за третьою особою листа Відділу Держгеокадастру у Шевченківському районі Харківської області від 16.03.2016 року №29-20.29-0.1-437/2-16, площа земельної ділянки складає 309,23 га.

Враховуючи встановлені обставини, колегія суддів відхиляє доводи апеляційних скарг відповідача та третьої особи щодо правомірності рішень, прийнятих державним реєстратором.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи дії відповідача на відповідність критеріям, зазначеним в ч. 3 ст. 2 КАС України, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувані рішення підлягають скасуванню, оскільки були прийняті всупереч існуючій невідповідності заявлених прав та поданих документів, а також ігноруючи суперечності, що існують між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами, яким суд першої інстанції дав належну правову оцінку.

Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Колегія суддів зазначає, що позивач виконав вимоги ч.1 ст. 71 КАС України.

Натомість відповідач, заперечуючи проти позову, в порушення вимог ч.2 ст. 71 КАС України, не надав жодних належних і допустимих доказів на підтвердження законності та обґрунтованості своєї правової позиції.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги третьої особи щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що полягає у безпідставному прийнятті заяви про збільшення позовних вимог, враховуючи наступне.

Права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі, закріплені статтею 49 КАС України.

Частиною 1 статті 51 КАС України встановлено, що крім прав та обов'язків, визначених у статті 49 цього Кодексу, позивач має право в будь-який час до закінчення судового розгляду збільшити або зменшити розмір позовних вимог або відмовитися від адміністративного позову

Як вбачається з матеріалів справи, позивач до закінчення судового розгляду скористався своїм правом та подав заяву, в якій збільшив позовні вимоги.

Крім того, аналізуючи зазначені у частині 2 статті 162 КАС України способи захисту порушеного права, колегія суддів дійшла висновку, що вони не містять виняткового переліку. У абзаці другому зазначеної статті законодавець вказав, що суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Частиною 2 статті 11 КАС України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

На підстави викладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що з метою повного захисту прав та інтересів позивача, позов підлягає часткову задоволенню, шляхом скасування у судовому порядку оскаржуваних рішень відповідача.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 18.07.2016 року по справі №820/2735/16 відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянтів.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційних скарг, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги Малого колективного багатопрофільного підприємства "Зевс" та Державного реєстратора Харківської районної державної адміністрації Харківської області Боклаг Сергія Сергійовича залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.07.2016 р. по справі №820/2735/16 за позовом Приватного підприємства "Сподобівка Агро Плюс" до Державного реєстратора Харківської районної державної адміністрації Харківської області Боклаг Сергія Сергійовича, третя особа Мале колективне багатопрофільне підприємство "Зевс" про скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Бенедик А.П. Судді Філатов Ю.М. Калиновський В.А.

Повний текст ухвали виготовлений 25.08.2016 р.