Рішення
від 22.08.2016 по справі 323/18/16-ц
ОРІХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 323/18/16-ц

№ провадження 2/323/137/16

РІШЕННЯ

іменем УКРАЇНИ

22.08.2016 м. Оріхів

Оріхівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого - судді Мінаєва М.М,

при секретарі - Тахтаул А.Л.,

в присутності

представника відповідача - адвоката Ілієнко І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення в солідарному порядку заборгованості за кредитним договором, а також за зустрічним позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_2, про визнання поруки припиненою,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідачів солідарно заборгованість в сумі 90090,01 доларів США (що в гривневому еквіваленті станом на день розрахунку - 2063420,33 грн.), зазначивши, що 02.06.2008 року між позивачем та ОСОБА_2 було укладено Кредитний договір № 08-311А065-К (надалі - Кредитний договір), за яким ОСОБА_2 отримав кредит у сумі 4836,00 грн. зі сплатою відсотків у розмірі 13,50% річних за користування кредитом із кінцевим терміном повернення до 01.06.2015 року. Позивач виконав свої зобов'язання повністю. Крім того, в забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_2 за Кредитним договором, між позивачем, ОСОБА_2 та відповідачем ОСОБА_3, 02.06.2008 року був укладений Договір поруки № 08-311А065-П. За цим Договором поруки відповідач ОСОБА_3 зобов'язалась перед позивачем відповідати за невиконання відповідачем ОСОБА_2 всіх його зобов'язань за Кредитним договором. Оскільки боржник систематично не виконує обов'язки за Кредитним договором, станом на 30.10.2016 року виникла заборгованість, яка складає в гривневому еквіваленті 2063420,33 грн.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, від нього надійшла заява з проханням розглядати справу за його відсутності, на позовних вимогах наполягає. Не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Представник відповідача ОСОБА_2, адвокат Ілієнко І.С., проти позову заперечувала, посилаючись на сплив позовної давності за вимогами позивача, а також на відсутність підстав для дострокового повернення кредиту, оскільки ОСОБА_2 не отримував відповідну вимогу від банку, а тому відповідне зобов'язання у нього не виникло.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилась, подавши заяву про розгляд справи без її участі та про невизнання позову. Крім того. Вона подала зустрічний позов про визнання припиненим Договору поруки № 08-311А065-П від 02.06.2008 року в частині забезпечення зобов'язань за Кредитним договором, з тих підстав, що протягом передбачених ст. 559 ЦК України строків позивач до неї як до поручителями з відповідними вимогами не звернувся, а тому порука припинила свою дію.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, вважає, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з такого.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як вбачається з вимог ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальнику в розмірі і на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит і виплати проценти.

Судом встановлено, що 02.06.2008 року між позивачем та ОСОБА_2 було укладено Кредитний договір № 08-311А065-К (надалі - Кредитний договір), за яким ОСОБА_2 отримав кредит у сумі 4836,00 грн. зі сплатою відсотків у розмірі 13,50% річних за користування кредитом із кінцевим терміном повернення до 01.06.2015 року. Факт одержання кредитних коштів та подальші дії сторін щодо виконання зобов'язань за кредитним договором підтверджується випискою з кредитного рахунку.

10.06.2009 року між позивачем та ОСОБА_2 була укладена Додаткова угода № 1 до Кредитного договору, якою строк повернення кредиту продовжений до 01.06.2017 року.

23.07.2010 року між сторонами була укладена Додаткова угода № 2 до Кредитного договору, якою процента ставка по кредиту була збільшена до 13,58% річних, та встановлений графік погашення кредиту: щомісяця, починаючи з травня 2011 року, рівним платежами по 540,63 долари США.

Крім того, в забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_2 за Кредитним договором, між позивачем, ОСОБА_2 та відповідачем ОСОБА_3, 02.06.2008 року був укладений Договір поруки № 08-311А065-П. За цим Договором поруки відповідач ОСОБА_3 зобов'язалась перед позивачем відповідати за невиконання відповідачем ОСОБА_2 всіх його зобов'язань за Кредитним договором.

10.06.2009 року та 23.07.2010 року до Договору поруки були укладені Додаткові угоди № 1 та № 2 відповідно, які містили умови, тотожні умовам додаткових угод до Кредитного договору.

Таким чином, факт виникнення між позивачем та відповідачам відносин із солідарного повернення кредиту підтверджується матеріалами справи та відповідачами не оспорюється.

Як вбачається з тексту позовної заяви, ціна позову складається як з вимог про стягнення поточної заборгованості, так і з вимог про дострокове повернення всієї суми кредиту у зв'язку з неналежним виконанням ОСОБА_2 поточних платежів за Кредитним договором.

Представник відповідача в судовому засіданні визнала, що ОСОБА_2 починаючи з червня 2010 року через скрутне фінансове становище та світову фінансову кризу припинив здійснювати платежі за Кредитним договором.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 статті 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, тобто норми про договір позики.

На підставі ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Частиною 1 статті 1056-1 ЦК України передбачено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозиції, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно ст. ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом. Боржник, який прострочив зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливості виконання, що випадково настала після прострочення.

За розрахунками позивача, з урахуванням п. 3.2.3 Кредитного договору, заборгованість за Кредитним договором станом на 30.10.2015 року складає 90090,01 долар США, в тому числі 40006,40 доларів США основної суми кредиту, 28420,81 доларів США процентів за користування кредитом, 12 770,36 доларів США пені за несвоєчасне повернення кредиту та 8892,45 доларів США пені за несвоєчасне повернення процентів за користування кредитом.

Однак з таким розрахунком суд не погоджується.

Відповідно до ч. ч. 3-5 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Оскільки Кредитний договір передбачав повернення кредиту частинами щомісяця, позовна давність має обчислюватись і застосовуватись окремого до кожного платежу.

Відтак, суд бере до уваги заяву представника відповідача про застосування позовної давності і виходить з того, що стягненню із ОСОБА_2 підлягає заборгованість лише за останні три роки перед поданням позову, що становить 19462,68 доларів США.

Аналогічним чином трирічним строком давності має обмежуватись й стягнення процентів за користування кредитом, що складає 8679,27 доларів США.

Пунктом 3.2.3 Кредитного договору передбачено, що кредитор має право вимагати повернення кредиту, нарахованих процентів та можливих штрафних санкцій у разі, зокрема, затримання позичальником сплати частини кредиту або процентів щонайменше на один календарний місяць (п. 3.2.3.1).

При цьому відповідно до п. 3.3.8 Кредитного договору позичальник зобов'язаний протягом тридцяти календарних днів з дати одержання повідомлення Кредитора згідно з п. 3.2.3 цього Кредитного договору про невиконання його умов, повернути в повному обсязі кредит, нараховані проценти з можливою неустойкою.

Представник відповідача заперечувала факт отримання ОСОБА_2 письмового повідомлення позивача з вимогою про дострокове повне повернення кредиту. Водночас позивач не надав доказів хоча б відправлення такого повідомлення, хоча в силу вимог ст. ст. 10, 60 ЦПК України був зобов'язаний такі докази надати.

За таких обставин суд не вбачає підстав для задоволення позову також в частині вимог про дострокове повернення кредиту.

Відповідним чином лише частково підлягає стягненню у пеня за неналежне виконання умов Кредитного договору.

Так, пунктом 4.1 Кредитного договору передбачено, що у разі прострочення позичальником строків сплати процентів, а також прострочення повернення кредиту, позичальник сплачує кредиторові пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно сплаченої суми.

Отже, з урахуванням умов Кредитного договору про погашення кредиту рівними частинами, пеня має розраховуватись окремо по кожному несплаченому платежу в межах річного строку давності щодо вимог про стягнення неустойки, а не обчислюватись від загальної суми заборгованості, як це зробив позивач при розрахунку ціни позову.

За розрахунками суду, така пеня за період з жовтня 2014 року по жовтень 2015 року складає 39298,68 грн. (шляхом сумарного добутку кожного окремого несплаченого платежу, ставки пені та кількості днів прострочення).

Вирішуючи по суті вимоги до відповідача ОСОБА_3, суд виходить з такого.

Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Пунктами 3.3.1 та 3.1.1 Договору поруки № 08-311А065-П від 02.06.2008 року передбачено, що кредитор зобов'язаний протягом семи робочих днів від дати невиконання позичальником зобов'язань, забезпечених порукою, повідомити про це поручителя з наданням інформації щодо обсягів виконаного та не виконаного позичальником зобов'язання, а поручитель зобов'язаний протягом одного робочого дня від дати отримання повідомлення кредитора виконати відповідне зобов'язання.

Таким чином, сторони Договору поруки домовились, що зобов'язання з виконання кредитного зобов'язання виникає у поручителя з моменту отримання відповідного повідомлення позивача.

Позивач не надав доказів направлення та отримання ОСОБА_3 такого повідомлення, а сама ОСОБА_3 факт отримання такого повідомлення заперечувала.

Відповідно до ч. 1 ст. 613 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку.

Відповідно до ч. 4 ст. 612 ЦК України прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора

Відтак, через прострочення позивачем виконання своїх обов'язків відсутні підстави для примусового стягнення з ОСОБА_3 заборгованості за Кредитним договором.

Разом з тим не підлягає задоволенню й її зустрічний позов про визнання договору поруки припиненим з тих підстав, що 01.06.2015 року сплинув строк виконання основного зобов'язання за кредитним договором, а позивач протягом шести місяців після цього не звернувся до ОСОБА_3 з відповідною вимогою. Як було встановлено судом, Додатковими угодами № 1 до Кредитного договору та Договору поруки сторони домовились продовжити строк повернення кредиту до 01.06.2017 року, а тому строк виконання основного зобов'язання ще не настав.

Відповідно до ст. 192, 533 Цивільного кодексу України грошові зобов'язання на території України повинні бути виконані в гривнях. Використання іноземної валюти при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями можливе лише у разі дотримання порядку й умов, передбачених законом. Якщо в зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті в гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Беручи до уваги правові висновки, висловлені Верховним Судом України в постанові від 17?вересня 2014?р. у справі №?-53цс14, які в силу вимог ч. 2 ст. 214 ЦПК України є обов'язковими для суду першої інстанції, суд вважає позов законним та обґрунтованим в частині вимог про стягнення боргу в іноземній валюті.

Враховуючи вищенаведене, на підставі ст. ст. 6, 626-629, 610, 611, 612, 617, 625, 634, 638-642, 1048, 1049, 1050, 1054 - 1056-1 ЦК України, керуючись ст. ст. 1, 8, 88, 213-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення в солідарному порядку заборгованості за кредитним договором, - задовольнити частково .

Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» (м. Київ, вул. Ковпака, б. 29, код ЄДРПОУ 00039019) заборгованість за Кредитним договором № 08-311А065-К від 02.06.2008 року станом на 30.10.2015 року в розмірі 28141,95 доларів США (двадцять вісім тисяч сто сорок один долар 95 центів США), в тому числі 19462,68 доларів США основної суми кредиту та 8679,27 доларів США процентів за користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» (м. Київ, вул. Ковпака, б. 29, код ЄДРПОУ 00039019) пеню за Кредитним договором № 08-311А065-К від 02.06.2008 року станом на 30.10.2015 року у розмірі 39298,68 грн. (тридцять дев'ять тисяч двісті дев'яносто вісім грн. 68 коп.).

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити .

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_2, про визнання поруки припиненою, - відмовити .

Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» (м. Київ, вул. Ковпака, б. 29, код ЄДРПОУ 00039019) судовий збір у розмірі 10257,26 грн. (десять тисяч двісті п'ятдесят сім гривень 26 коп.).

Повний текст рішення складений 26.08.2016 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається до апеляційного суду Запорізької області через Оріхівський районний суд Запорізької області протягом десяти днів з дня його проголошення, а у разі, якщо рішення було ухвалено без участі особи, яка його оскаржує, - протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя Оріхівського районного суду

Запорізької області М.М. Мінаєв

СудОріхівський районний суд Запорізької області
Дата ухвалення рішення22.08.2016
Оприлюднено31.08.2016
Номер документу59951947
СудочинствоЦивільне

Судовий реєстр по справі —323/18/16-ц

Рішення від 22.08.2016

Цивільне

Оріхівський районний суд Запорізької області

Мінаєв М. М.

Рішення від 22.08.2016

Цивільне

Оріхівський районний суд Запорізької області

Мінаєв М. М.

Ухвала від 06.06.2016

Цивільне

Оріхівський районний суд Запорізької області

Мінаєв М. М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні