Ухвала

від 25.08.2016 по справі 758/8356/16-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД м. КИЄВА

У Х В А Л А

Іменем України

25 серпня 2016року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

при секретарі судового засідання ОСОБА_4 ,

переглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні матеріали судового провадження за апеляційною скаргою представника власника майна ДП СУПЕР-ФРАНТ в особі адвоката ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 7 липня 2016 року,

за участю представника власника майна адвоката ОСОБА_6 ,

у с т а н о в и л а:

Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 7 липня 2016 року задоволено частково клопотання старшого слідчого СВ ФР ДПІ у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві ОСОБА_7 , погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури №7 ОСОБА_8 , у кримінальному провадженні, внесеному 23.06.2016 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №32016100070000022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 205-1; ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 191 КК України, та накладено арешт на грошові кошти, які знаходяться у банківській установі АТ Таксомбанк (МФО 339500) на рахунку № НОМЕР_1 , що належить ДП СУПЕР-ФРАНТ (код ЄДРПОУ 216244682), в сумі 1 885 294 грн.

Заборонено розпоряджатися грошовими коштами, які знаходяться у банківській установі АТ Таксомбанк (МФО 339500) на рахунку № НОМЕР_1 , що належить ДП СУПЕР-ФРАНТ (код ЄДРПОУ 216244682), за винятком видаткових операцій по сплаті податків, зборів, інших обов`язкових платежів до державного бюджету.

Зупинено видаткові операції з грошовими коштами, що надходять на адресу ДП СУПЕР-ФРАНТ (код ЄДРПОУ 216244682) в АТ Таксомбанк (МФО 339500), на внутрішньобанківський рахунок №3710, та зупинено видаткові операції з коштами, які надійшли на адресу ДП СУПЕР-ФРАНТ (код ЄДРПОУ 216244682) і вже знаходяться на рахунку № НОМЕР_2 , за винятком видаткових операцій виключно з платежів до бюджетів всіх рівнів та державних цільових фондів.

В ухвалі слідчий суддя вказав, що клопотання слідчого підлягає задоволенню частково, оскільки містить достатньо правових підстав для арешту майна.

Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді представник власника майна ДП СУПЕР-ФРАНТ в особі адвоката ОСОБА_5 подав апеляцій скаргу в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 07.07.2016 року у справі №758/8356/16-к за клопотанням старшого слідчого СВ ФР ДПІ у Подільському районі Головного управління ДФС у місті Києві старшого лейтенанта податкової міліції ОСОБА_7 про накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться у банківській установі АТ Таксомбанк (МФО 339500) на рахунку № НОМЕР_1 , що належить ДП СУПЕР-ФРАНТ (код ЄДРПОУ 216244682), в сумі 1 885 294 грн. Постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання старшого слідчого СВ ФР ДПІ у Подільському районі Головного управління ДФС у місті Києві старшого лейтенанта податкової міліції ОСОБА_7 про накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться у банківській установі АТ Таксомбанк (МФО 339500) на рахунку № НОМЕР_1 , що належить ДП СУПЕР-ФРАНТ (код ЄДРПОУ 216244682), в сумі 1 885 294 грн.

В обгрунтування своїх апеляційних вимог зазначає, щозі змісту клопотання про арешт майна та доданих до нього копій документів та інших матеріалів не вбачається яка мета накладення арешту на майно, точний розмір суми грошових коштів, які є речовими доказами, як і не обґрунтовано, що саме грошові кошти, які знаходяться на рахунку № НОМЕР_1 , відкритому в банківській установі АТ Таксомбанк (МФО 339500), який належить ДП СУПЕР-ФРАНТ, були об`єктом злочинних дій, як це зазначено в клопотанні. Більш того, слідчий суддя взагалі не з`ясував питання про те, чи накладення арешту в такому розмірі не буде перешкоджати видатковим операціям по сплаті податків, зборів, інших обов`язкових платежів до державного бюджету та заробітної плати.

Вказує, що слідчий суддя, в порушення процесуальних норм, не з`ясував чи застосування такого способу арешту майна не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності ДП СУПЕР-ФРАНТ, або інших наслідків, які суттєво можуть позначитися як на діяльності самого підприємства так і на інтересах інших осіб.

Також на думку автора апеляційної скарги незважаючи на явні порушення слідчим СВ ФР ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві процесуального законодавства, в частині відповідності клопотання про накладення арешту на майно ст. 171 КПК, слідчим суддею не було з`ясовано чи заподіяно шкоди державному бюджету внаслідок провадження господарської діяльності ДП СУПЕР-ФРАНТ та в якому розмірі, як і не було з`ясовано розмір неправомірної вигоди, яку нібито було отримано ДП СУПЕР-ФРАНТ, про яку зазначає слідчий в клопотанні про накладення арешту.

В підсумку вказує, що слідчий суддя Подільського районного суду м. Києва приймаючи ухвалу про накладення арешту на майно ДП СУПЕР-ФРАНТ, не надав належної правової оцінки наданим слідчим доказам, не з`ясував правомірність накладення арешту на майно ДП СУПЕР-ФРАНТ, та всупереч норм кримінально процесуального законодавства задовольнив клопотання слідчого, про накладення арешту, яке явно не відповідає змісту ст. 173 КПК України та має бути залишене без задоволення.

Одночасно за змістом апеляції зазначає, що строк на апеляційне оскарження вказаної ухвали скаржником було пропущено з тих підстав, що ДП СУПЕР-ФРАНТ не було відомо про розгляд справи Подільським районним судом м. Києва, як і не було відомо про прийняту судом ухвалу від 07.07.2016 року, якою було накладено арешт на банківські рахунки ДП СУПЕР-ФРАНТ, оскільки про дану ухвалу скаржнику стало відомо лише 11.08.2016 року, на підставі чого просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 7 липня 2016 року.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника власника майна, який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали судової справи за клопотанням слідчого, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, при цьому строк на апеляційне провадження підлягає поновленню.

Прокурор в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду повідомлений належним чином, про причини неявки суд апеляційної інстанції не повідомив.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 395 КПК України ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення. Згідно ч. 3 зазначеної статті, якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Враховуючи, що ухвалу від 07.07.2016 року було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, колегія суддів вважає, що строк на апеляційне оскарження має бути поновлений, оскільки він був пропущений з поважних причин.

Як вбачається з наданих до апеляційного суду матеріалів судової справи, СВ ФР ДПІ у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №32016100070000022 від 23.06.2016 р., за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 205-1, ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 191 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що згідно акту ДПІ у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 26.02.2016 №754/26-56-12-02-14/21624682 встановлено, що службовими особами ДП СУПЕР-ФРАНТ (код 21624682) шляхом порушення пункту 201.1 статті 201 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-УІ (зі змінами і доповненнями) включено до складу податкового кредиту за грудень 2015 року податкові накладні, складені постачальником ТОВ СЕМВОРК ЛІД (код 39868301) з порушенням порядку обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього кодексу, що не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту на загальну суму 1 890 663 грн. ПДВ.

Крім того, в порушення пункту 198.6 статті 192 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (зі змінами і доповненнями) службовими особами ДП СУПЕР-ФРАНТ включено до складу податкового кредиту за грудень 2015 року суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначених в податкових накладних, які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації.

Вказані порушення призвели до порушення пунктів 200.1, 200.2, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (зі змінами і доповненнями), а саме: ДП СУПЕР-ФРАНТ завищено суму, що підлягала бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку у розмірі 1 885 294 грн. ПДВ.

06.07.2016 р. старший слідчий СВ ФР ДПІ у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві ОСОБА_7 , за погодженням із прокурором Київської місцевої прокуратури №7 ОСОБА_8 , звернувся до слідчого судді Подільського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться у банківській установі АТ Таксомбанк (МФО 339500) на рахунку № НОМЕР_1 , що належить ДП СУПЕР-ФРАНТ (код ЄДРПОУ 216244682), в сумі 1 885 294 грн. із забороною розпоряджатися даними коштами та зупиненням видаткових операцій.

07.07.2016 р. ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва вказане клопотання слідчого про накладення арешту на грошові кошти було задоволено частково.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

З ухвали слідчого судді та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні слідчого доводи про накладення арешту на грошові кошти, перевірялись судом першої інстанції, при цьому було вислухано доводи слідчого, досліджені матеріали судового провадження, а також з`ясовані обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо арешту майна.

Під час розгляду клопотання органу досудового розслідування слідчий суддя встановив, що є достатні підстави вважати, що майно на яке слідчий просить накласти арешт відповідає критеріям ст. 170 КПК України.

Також, як вважає колегія суддів, оскільки в даному провадженні можливе застосування конфіскації майна та майно перебуває у власності юридичної особи до якої можуть бути застосовані заходи кримінально-правового характеру, наявні підстави для арешту майна з метою виконання завдань кримінального провадження.

З урахуванням цього слідчий суддя, всупереч тверджень апелянта, встановив належні правові підстави, передбачені ст. 170 КПК України, для задоволення клопотання слідчого та накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться у банківській установі АТ Таксомбанк (МФО 339500) на рахунку № НОМЕР_1 , що належить ДП СУПЕР-ФРАНТ (код ЄДРПОУ 216244682), в сумі 1 885 294 гривень.

Крім того, матеріали судового провадження свідчать, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання зникнення чи відчуження майна, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя суду першої інстанції обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 131-132, 170-173 КПК України, наклав арешт на грошові кошти.

Підстав сумніватися в співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження колегія суддів не вбачає. Обставини кримінального провадження на час прийняття рішення вимагали вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту.

Доводи представника власника майна про те, що арешт на майно підприємства було накладено безпідставно без наявності правових підстав, не можуть прийматися до уваги, оскільки арешт слідчим суддею накладено правомірно, відповідно до вимог ст. 170 КПК України.

Вказівка представника власника майна в апеляційній скарзі на неналежність доказів в даному кримінальному провадженні є необґрунтованими, оскільки до завдань суду на даному етапі провадження не належить оцінювати, наскільки повно органом досудового розслідування зібрано докази, що стосуються зазначеного кримінального провадження. Завдання суду полягає в тому, щоб дослідити ті обставини кримінального провадження, про які органу досудового розслідування відомо на даний час та які дають достатньо обґрунтовані підстави для звернення до суду з відповідним клопотанням про арешт майна, тобто закон не вимагає щоб докази були повними, але вони повинні бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений в обранні того чи іншого заходу забезпечення кримінального провадження.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, апелянтом не надано та колегією суддів не встановлено.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла остаточного висновку, що рішення слідчого судді суду першої інстанції прийнято у відповідності до вимог кримінального процесуального закону, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись ст. ст. 117, 170-173, 309, 404, 405, 407 ч. 3 п. 1, 418 ч. 1, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва

п о с т а н о в и л а:

Поновити представнику власника майна ДП СУПЕР-ФРАНТ в особі адвоката ОСОБА_5 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 7 липня 2016 року.

Ухвалу слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 7 липня 2016 року, якою частково задоволено клопотання старшого слідчого СВ ФР ДПІ у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві ОСОБА_7 , погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури №7 ОСОБА_8 , у кримінальному провадженні, внесеному 23.06.2016 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №32016100070000022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 205-1; ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 191 КК України, та накладено арешт на грошові кошти, які знаходяться у банківській установі АТ Таксомбанк (МФО 339500) на рахунку № НОМЕР_1 , що належить ДП СУПЕР-ФРАНТ (код ЄДРПОУ 216244682), в сумі 1 885 294 гривень; заборонено розпоряджатися грошовими коштами, які знаходяться у банківській установі АТ Таксомбанк (МФО 339500) на рахунку № НОМЕР_1 , що належить ДП СУПЕР-ФРАНТ (код ЄДРПОУ 216244682), за винятком видаткових операцій по сплаті податків, зборів, інших обов`язкових платежів до державного бюджету; зупинено видаткові операції з грошовими коштами, що надходять на адресу ДП СУПЕР-ФРАНТ (код ЄДРПОУ 216244682) в АТ Таксомбанк (МФО 339500), на внутрішньобанківський рахунок №3710, та зупинено видаткові операції з коштами, які надійшли на адресу ДП СУПЕР-ФРАНТ (код ЄДРПОУ 216244682) і вже знаходяться на рахунку № НОМЕР_2 , за винятком видаткових операцій виключно з платежів до бюджетів всіх рівнів та державних цільових фондів, залишити без змін.

Апеляційну скаргу представника власника майна ДП СУПЕР-ФРАНТ в особі адвоката ОСОБА_5 залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

С У Д Д І:

ОСОБА_9 ОСОБА_10 ОСОБА_11 и б а к