Постанова

від 23.08.2016 по справі 908/1097/16

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

23.08.2016 справа №908/1097/16

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівЛомовцевої Н.В. Колядко Т.М., Скакун О.А. при секретарі судового засідання Склярук С.І. за участю представників: від позивача: ОСОБА_5 - особисто; ОСОБА_6 - за довіреністю від відповідача:не з'явився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємця ОСОБА_5 с.Балки, Василівський район, Запорізька область на рішення господарського суду Запорізької області від 23.05.2016р. по справі№908/1097/16 (суддя Корсун В.Л.) за позовом:Приватного підприємця ОСОБА_5 с.Балки, Василівський район, Запорізька область до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «Геркон-Плюс» м. Запоріжжя про 150 857,89грн.

В С Т А Н О В И В:

Приватний підприємець ОСОБА_5 с.Балки, Василівський район, Запорізька область звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Геркон-Плюс» м. Запоріжжя про стягнення 95 314,00 грн. основного боргу, 799,34 грн. 3 % річних та 54 744,55 грн. пені.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 23.05.2016р. у справі №908/1097/16 у задоволенні позову відмовлено з посиланням на відсутність у позивача права вимоги спірної суми.

Позивач з прийнятим рішенням господарського суду Запорізької області від 23.05.2016р. у справі №908/1097/16 не погодився та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Підставами для скасування рішення суду першої інстанції апелянт зазначає те, що рішення ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права та судом не повно з'ясовані обставини справи, які мають суттєве значення для вирішення спору.

Апелянт посилається на те, що рахунки за надані послуги виписані на підставі актів приймання виконаних робіт. Крім того, позивач зазначає, що зазначені акти містять посилання на рахунки, які були виписані в ті самі дні, коли були складені акти.

Також, скаржник вказує на те, що відбиток печатки підприємства відповідача та підпис на актах свідчить про отримання замовником актів та рахунків, в яких зазначені вартість наданих послуг.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, відзив не надав, причини неявки не повідомив, про дату судового засідання повідомлений належним чином.

Позивача у судове засідання з'явився разом з представником, підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі, не заперечував проти розгляду справи за відсутністю представника відповідача.

Судова колегія вважає можливим здійснити розгляд справи у відсутності представників сторін за наявними матеріалами справи, оскільки сторони були повідомлені про день та час судового засідання належним чином відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила.

Як вбачається з матеріалів справи, 23.09.15р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Геркон-Плюс» (Замовник) та Приватним підприємцем ОСОБА_5 (Виконавець) укладено договір № 23-09/15 про надання послуг механізмами, за умовами якого Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується надати автокран КС-3575, г/п 10 тн. ДТ-75 (бульдозер), МАЗ-5551, г/п 13,5 тн. Екскаватор ЭО-3323, емк. ковша - 0,65 мі, КС 4574 20тн.р. Замовник зобов'язується оплатити їх (п. 1.1. Договора).

У відповідності до п. 1.2 Договору, вартість 1 маш/год роботи автокрана КС-3575, г/п 10 тн. (з ПДВ) - 305 грн., ПДВ - 50,83 грн., 1 маш/год роботи екскаватора ЭО-3323, емк. ковша - 0,65 мі (з ПДВ) 350 грн., ПДВ - 58,33 грн. Вартість 1 маш/год роботи МАЗ -5551, г/п 13,5 тн. 1 маш/год роботи (з ПДВ) - 260 грн., ПДВ - 43,33 грн. ДТ - 75 бульдозер маш/год (з ПДВ) - 300 грн., ПДВ - 50 грн. КС-4574 г/п 20 тн. (з ПДВ) 420 грн. ПДВ - 70 грн.

Згідно з п. 3.1 Договору, основними документами для оплати є акт та рахунок. Акт та рахунок за надані послуги виписується щомісячно згідно відпрацьованого часу за години, зазначені в змінних рапортах, підписаних Замовником та розцінки по калькуляції вартості машино-години експлуатації механізмів. Щомісячно в калькуляції корегується витрати по графі "Дизпаливо" з урахуванням бухгалтерської вартості д/п та витрат д/п у дорожніх листах за відпрацьовані машино-години.

Згідно із п. 5.1. Договору, останній вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє до « 31» грудня 2015 р.

Договір може буди пролонгований за згодою сторін (п.5.2. договору).

Додатковою угодою від 31.12.15р. про пролонгацію договору, сторони дійшли згоди (п.1) продовжити строк дії Договору від 23.09.15р. № 23-09/15 про надання послуг механізмами з « 01» січня 2016р. по « 01» червня 2016 р.

Вищезазначений Договір підписано обома сторонами з протоколом розбіжностей.

Оцінивши зміст спірного договору, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що останній за правовою природою є договором про надання послуг, відносини за яким регулюються умовами спірного договору та главою 63 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно із ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

За приписами ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору від 23.09.15р. № 23-09/15 позивачем надані, а відповідачем прийняті без зауважень та заперечень послуги на загальну суму 172 314,00 грн., що підтверджується підписаними та скріпленими відтисками печаток актами здачі-приймання виконаних робіт та банківськими виписками, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

Протоколом розбіжностей від 23.09.15р. до спірного Договору сторони погодили в розділі 3 (№ п/п 3) (ПОРЯДОК РОЗРАХУНКІВ). Відповідно до п. 3.2. договору в редакції протоколу розбіжностей сторони визначили, що розрахунок за надані послуги здійснюється перерахуванням на розрахунковий рахунок «Виконавця» протягом 10 банківських днів з дня отримання рахунку виписаного на підставі складеного сторонами Акту виконаних робіт.

Згідно з копій Банківських виписок, які наявні в матеріалах справи, відповідачем частково проводилась оплата послуг, а саме: 05.10.15р. сплачено - 15 000,00 грн., 20.11.15р. сплачено - 37 000,00 грн., 17.12.15р. - 25 000,00 грн., а всього - 77 000,00 грн.

У зв'язку із неоплатою решти суми заборгованості за Договором від 23.09.15р. № 23-09/15 позивач звернувся до суду із цим позовом та просить суд стягнути з відповідача 95 314,00 грн. основного боргу.

Як вбачається з матеріалів справи, господарським судом відмовлено у задоволенні позовних вимог, оскільки на його думку позивачем до матеріалів справи не надано належних доказів, які б свідчили про те, що відповідачем в особі уповноважених представників отримано від позивача рахунки на оплату наданих послуг за Договором від 23.09.15 № 23-09/15 згідно з підписаними сторонами актами здачі-приймання виконаних робіт на загальну суму 172 314,00 грн. На підставі цього, суд дійшов висновку, що обов'язок з оплати наданих послуг у Товариства з обмеженою відповідальністю «Геркон-Плюс» станом на час звернення позивача з позовом до суду не настав, а відтак відсутні підстави для стягнення, в тому числі 54 744,55грн. пені та 3 % річних в розмірі 799,34грн. Крім того, судом визнано, що позивач не надав доказів отримання часткової оплати за спірним договором.

Колегія суддів не може погодитися з таким висновком виходячи з того, що господарський суд не врахував, що кожен акт здачі-приймання містить посилання на рахунок: Акт від 30.09.2015р. - на рахунок від 30.09.2015р.; Акт від 10.10.2015р. - на рахунок від 10.10.2015р.; Акт від 21.10.2015р. - на рахунок від 21.10.2015р.; Акт від 05.12.2015р. - на рахунок від 05.12.2015р. Зазначені копії рахунків містяться в матеріалах справи.

Також, зазначені акти здачі-приймання робіт підтверджують об'єм виконаних послуг та відповідність їх надання. Таким чином, підписавши акти, відповідач погоджувався з наявністю рахунків щодо кожного з них. Крім того, кожен з актів визначає вартість наданих послуг.

Факт пред'явлення позивачем рахунків на оплату за спірним договором також підтверджується банківськими виписками, відповідно до яких здійснення платежу відповідачем відбувалось «за послуги спец. техніки згідно рахунків», які судом оцінені в порядку ст. 43 Господарського кодексу України.

При цьому, судом помилково зроблено висновок про недоведеність факту здійснення часткової оплати саме за спірним Договором, однак, колегія суддів зазначає, що судом не було досліджено чи існували між сторонами будь-які інші договірні відносини у спірний період з надання послуг спец. техніки.

Суду апеляційної інстанції позивач надав усні та письмові пояснення, що між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю «Геркон-Плюс» не укладалось жодного договору про надання послуг, крім договору від 23.09.2015р. №23-09/15 та іншого відповідач не довів.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що позовні вимоги про стягнення суми основного боргу відповідно до Договору від 23.09.15 № 23-09/15 підлягають задоволенню в сумі 95 314,00грн. як такі, що підтверджуються належними та допустимими доказами.

Оскільки, відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, позивачем нараховані до стягнення 3% річних за порушення грошового зобов'язання відповідачем за період з 05.10.2015р. по 18.02.2016р. в розмірі 799,34грн.

Згідно з частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Разом з тим, відповідно до ст. 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

У зв'язку з вищевикладеним та здійснивши повний розрахунок 3% річних колегія суддів не погоджується з розрахунком позивача та зазначає, що дійсний їх розмір становить 759,61грн. за період з 15.10.2015р. по 18.02.2016р. з урахуванням часткових оплат, а також враховуючи те, що позивачем неправомірно включено фактичний день оплати до суми заборгованості, в той час як останнім днем вважається день, що передує оплаті заборгованості.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 54 744,55грн., нараховану за період з 05.10.2015р. по 18.02.2016р.

Згідно із п. 3.4 Договору, за невиконання п. 3.2. Договору «Замовник» сплачує пеню в розмірі 0,5% від простроченої суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діє в цей період.

За приписами статей 611, 612 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Зобов'язання можуть забезпечуватись неустойкою, якою є відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до п.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Приписами п.1.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобовязань» №14 від 17.12.2013р. визначено, що день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється нарахування.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені, колегія суддів зазначає, що пеня, яка підлягає стягненню складає 46 210,00грн. за період з 15.10.2015р. по 18.02.2016р., з урахуванням часткових оплат, а також враховуючи те, що позивачем неправомірно включено фактичний день оплати до суми заборгованості, в той час як останнім днем вважається день, що передує оплаті заборгованості, чого останнім враховано не було.

Відповідно до ч. 1 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду Запорізької області від 23.05.2016р. по справі №908/1097/16 підлягає частковому скасуванню, а апеляційна скарга Приватного підприємця ОСОБА_5 с.Балки, Василівський район, Запорізька область - частковому задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного підприємця ОСОБА_5 с.Балки, Василівський район, Запорізька область на рішення господарського суду Запорізької області від 23.05.2016р. по справі №908/1097/16 - задовольнити частково.

Рішення господарського суду Запорізької області від 23.05.2016р. по справі №908/1097/16 - скасувати частково.

Викласти резолютивну частину рішення в наступній редакції:

«Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Геркон-Плюс» м. Запоріжжя (вул. Горького, буд. 159, м. Запоріжжя, 69095, код ЄДРПОУ 31491425) на користь Приватного підприємця ОСОБА_5 (АДРЕСА_1, 71630, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) 95 314,00грн. основного боргу, 46 210,00грн. пені, 759,61 грн. 3% річних та 2 134,26грн. судового збору за подання позову.».

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Геркон-Плюс» м. Запоріжжя (вул. Горького, буд. 159, м. Запоріжжя, 69095, код ЄДРПОУ 31491425) на користь Приватного підприємця ОСОБА_5 (АДРЕСА_1, 71630, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) 2 347,68грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Запорізької області видати відповідний наказ.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий Н.В. Ломовцева

Судді: Т.М. Колядко

О.А. Скакун

Надруковано 6 прим.:2прим.-Позивачу;1прим.-Відповідачу;1прим.-У справу;1прим.-ДАГС;1прим.-ГСЗО.