Рішення

від 18.08.2016 по справі 314/4100/16-ц

ВІЛЬНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 314/4100/16-ц Провадження № 2/314/956/2016

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.08.2016 року Вільнянський районний суд Запорізької області

у складі: головуючого - судді Кіяшко В.О.,

за участю позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

за участю відповідача ОСОБА_3,

секретар судового засідання Павлівська І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу- ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду з позовною заявою про розірвання шлюбу та поділу майна. Ухвалою суду від 18.08.2016 року, позовні вимоги, ОСОБА_1 в частині поділу майна залишині без розгляду.

Що стосується позовних вимог щодо розірвання шлюбу, позивач зазначила, що 30 січня 2009 року сторони уклали шлюб, який був зареєстрований у Запорізькому міському відділі реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції у Запорізькій області, актовий запис № 27.

Від шлюбу вони мають дитину - ОСОБА_4,ІНФОРМАЦІЯ_1.

В останній час, між позивачем та відповідачем почали виникати конфлікти та непорозуміння. Відповідач ОСОБА_3 з 23.04.2016 року проживає окремо від позивача, спільне господарство не ведеться, подружніх стосунків не підтримують, причиною розладу в сімейних стосунках є зникнення почуття любові та взаємної поваги, несумісні характери, різні погляди на сімейне життя.

В судовому засіданні позивач та представник позивача на позовних вимогах наполягали, просили позов задовольнити в повному обсязі.

В судовому засіданні відповідач проти позовних вимог не заперечував .

Суд, заслухавши позивача, представника позивача, відповідача, вивчивши письмові матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що сторони 30.01.2009 року уклали шлюб, який був зареєстрований Запорізькому міському відділі реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції у Запорізькій області, актовий запис № 27, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії І-ЖС 065381 від 30.01.2009 року.

Від шлюбу вони мають дитину - ОСОБА_4,ІНФОРМАЦІЯ_1.

В останній час, між позивачем та відповідачем почали виникати конфлікти та непорозуміння, відповідач ОСОБА_3 з 23 квітня 2016 року проживає окремо від позивача, спільне господарство не ведеться, фактично шлюбні відносини припинені, причиною розладу в сімейних стосунках є зникнення почуття любові та взаємної поваги, несумісні характери, різні погляди на сімейне життя, примирення між ними неможливе, наміру на збереження сім'ї немає.

Згідно ст. 111 СК України суд приймає міри до збереження шлюбу, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства. В даному випадку, позивач вважає неможливим з моральної точки зору, продовжувати шлюбні відносини, тому суд не може зобов'язати його прийняти заходи до примирення.

Відповідно до ст. 112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

В роз'ясненнях Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» зазначено, що проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.

Таким чином, враховуючи той факт, що сторони вже тривалий час мешкають окремо без ведення спільного господарства, а також, що відсутні докази того, що окреме проживання сторін негативно вплинуло або вплине на інтереси неповнолітньої дитини, суд приходить до висновку, що шлюб ОСОБА_3 та ОСОБА_1 не може бути збережений, оскільки зазначені факти свідчать про те, що він фактично розпався, спільне життя подружжя і збереження сім'ї стало неможливим, його формальне існування обмежує особисту свободу позивача та порушує його особисті інтереси, що має істотне значення.

Керуючись ст. ст. 10, 58, 60, 169, 212, 215 ЦПК України, ст.ст. 104, 105, 110, 112 Сімейного Кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_1, зареєстрований 30.01.2009 року Запорізьким міським відділом реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції у Запорізькій області, актовий запис № 27.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя: В. О. Кіяшко

18.08.2016