Постанова

від 11.08.2016 по справі 810/2134/16

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 серпня 2016 року (16:34) м. Київ 810/2134/16

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О., за секретаря судового засідання Касьянової О.А., за участю представників позивача Бучинського О.Й. та Азороської М.О., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Укрелектрокомплект» до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Укрелектокомплект» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000902201 від 30.05.2016.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив про те, що спірне податкове повідомлення-рішення №0000902201 від 30.05.2016 було прийнято відповідачем протиправно.

Так, зокрема, позивач вказав про те, що податковим органом було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Торговий Дім Укрелектрокомплект» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Торговий Дім ІЕК.Укр» та контрагентами-покупцями відповідної групи товарів (робіт, послуг) за період з 01.12.2014 по 30.04.2015», за результатами якої було складено акт №111/10-13-22-05/39367272 від 11.05.2016, в якому було зафіксовано порушення позивачем вимог п.198.3 та п. 198.6 ст.198, п.201.10, п.201.11 ст. 201 Податкового кодексу України.

Позивач зазначив про те, що з метою спростування висновків контролюючого органу, які викладені у відповідному акті перевірки, ТОВ «Торговий Дім Укрелектрокомплект» було надіслано на адресу ДПІ у Києво-Сятошинському районі Головного управління ДФС у Київській області заперечення на акт перевірки, до яких позивачем було долучено копії відповідної документації, зокрема, податкових накладних, які були виписані позивачу його контрагентом, та відсутність яких стала підставою для викладеного в акті перевірки висновку про порушення позивачем податкової дисципліни.

Проте, як зауважив позивач, податковим органом не були враховані відповідні заперечення та надані податкові накладні, що зумовило прийняття оспорюваного податкового повідомлення-рішення.

04.08.2016 на адресу суду від представника позивача надійшов супровідний лист вих.№603 від 04.08.2016 (вх. №12087/16 від 04.08.2016), до якого було долучено документи по справі.

11.08.2016 на адресу суду від представника відповідача надійшло клопотання б/н від 11.08.2016 (вх.№12422/16 від 11.08.2016) про зупинення провадження у справі, у зв'язку з необхідністю підтвердження правової позиції відповідача.

Проте, суд не вбачає підстав для задоволення вказано клопотання представника відповідача та зупинення провадження у справі, оскільки відповідач мав достатньо часу для підготовки правової позиції по справі., а наявні в матеріалах справи документи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін.

Присутні у судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги та просили суд задовольнити позов.

Частиною 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин, суд ухвалив здійснювати розгляд справи за відсутністю представника відповідача.

Заслухавши пояснення представників позивача, розглянувши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд

ВСТАНОВИВ:

З 21.04.2016 по 29.04.2016 Державною податкової інспекцією у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Торговий Дім Укрелектрокомплект (код ЄДРПОУ39367272) з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з контрагентом-постачальником ТОВ «Торговий дім ІЕК.Укр» (код ЄДРПОУ 37757029) та контрагентами-покупцями відповідної групи товарів (робіт, послуг) з 01.12.2014 по 30.04.2015, за результатами якої було складено акт від 11.05.2016 №111/10-13-22-05/39367272.

Як вбачається з акта, перевіркою були виявлені порушення вимог п.198.3 ст. 198, п. 198.6 ст. 198, п. 201.10, п. 201.11 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження позивачем суми податку на додану вартість , яка підлягає сплаті до бюджету, на загальну суму 323 517,00 грн., у тому числі за грудень 2014 року - 323 517,00 грн.

В акті перевірки контролюючий орган зазначив про те, що ТОВ «Торговий Дім Укрелектрокомплект» не було надано до перевірки оригінали податкових накладних від 18.12.2014 №629, від 18.12.2014 №630, від 24.12.2014 №631, від 29.12.2014 №632 та від 30.12.2014 №795 по взаємовідносинах з ТОВ «Торговий дім ІЕК.Укр» на зальну суму 323 517,00 грн., що на думку відповідача, свідчить про безпідставне віднесення вказаної суми грошових коштів до складу податкового кредиту з ПДВ за відповідний період, та, відповідно, про заниження позивачем суми податку на додану вартість на 323 517,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем, з метою підтвердження правомірності віднесення грошової суми у розмірі 323 517,00 грн. до складу податкового кредиту з податку на додану вартість, було надіслано на адресу відповідача заперечення вих.№10 від 18.05.2016 на акт ДПІ у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області №111/10-13-22-05/39367272 від 11.05.2016 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Торговий Дім Укрелектрокомплект» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Торговий Дім ІЕ.Укр» та контрагентами-покупцями відповідної групи товарів (робіт, послуг) за період з 01.12.2014 по 30.04.2015».

Судом встановлено, що до вказаних заперечень позивачем було долучено наступні документи:

- копії податкових накладних Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім ІКЕ. Укр» за грудень 2004 року;

- копії ВМД, що підтверджують походження товарів, придбаних у ТОВ «Торговий Дім ІЕК.Укр в грудні 2014 року;

- копії видаткових накладних за 2014 рік, що підтверджують подальший продаж ТОВ «ТД Укрелектрокомплеккт» частини товарів, що були придбані у ТОВ «Торговий Дім Укрелектрокомплект» в грудні 2014 року;

- копія оборотно-сальдової відомості по рахунку 281 за грудень 2014 року, що підтверджує факт обліку на зберігання залишків товару, що були придбані у ТОВ «Торговий Дім Укрелектрокомплект» в грудні 2014 року.

Судом встановлено, що вказані письмові заперечення були прийняті Державною податковою інспекцією у Києво-Святошинському районі Головного управління ДСФ у Київській області 18.05.2016, про що свідчить відбиток штемпелю на примірнику вказаних заперечень позивача.

Розглянувши вищевказані заперечення, відповідач листом №4169/10/10-13-22-05 від 25.05.2016 «Про надання відповіді до заперечень по акту перевірки» повідомив позивачу про те, що висновки акта перевірки залишено без змін, а заперечення позивача- без задоволення.

На підставі акта перевірки ДПІ у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000902201 від 30.05.2016, яким позивачу донараховано грошове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 404 396,00 грн., у тому числі податкове зобов'язання на суму 323 517,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції у розмірі 80 879,00 грн.

Не погоджуючись з правомірністю прийняття вказаного податкового повідомлення-рішення, позивач звернувся з даним позовом до суду про визнання податкового повідомлення-рішення протиправним та скасування, з приводу чого суд зазначає наступне.

Як бачається з матеріалів справи, піставою для висновків контролюючого органу щодо заниження позивачем суми податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до бюджету, на загальну суму 323 517, 00 грн. є твердження про порушення позивачем вимог п.198.3 ст.198, п.198.6 ст.198, п.201.10 ст.201 та п. 201.11 ст.201 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

Відповідно до п.201.11 ст.201 Податкового кодексу України підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту без отримання податкової накладної, також є: а) транспортний квиток, готельний рахунок або рахунок, який виставляється платнику податку за послуги зв'язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами; б) касові чеки, які містять суму отриманих товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера та податкового номера постачальника). При цьому з метою такого нарахування загальна сума отриманих товарів/послуг не може перевищувати 200 гривень за день (без урахування податку).

У разі використання платниками для розрахунків із споживачами реєстраторів розрахункових операцій касовий чек повинен містити дані про загальну суму коштів, що підлягає сплаті покупцем з урахуванням податку, та суму цього податку, що сплачується у складі загальної суми.

Порядок обчислення та накопичення реєстраторами розрахункових операцій сум податку встановлює Кабінет Міністрів України.

Відповідно до п.75.1 ст. 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно із п. 75.2 ст.75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Відповідно до п. 78.7 с ст. 78 Податкового кодексу України перелік матеріалів, які можуть бути підставою для висновків під час проведення документальної позапланової перевірки, та порядок надання платниками податків документів для такої перевірки встановлено статтями 83, 85 цього Кодексу.

Статтею 83 Податкового кодексу України встановлено, що для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є:

документи, визначені цим Кодексом;

податкова інформація;

експертні висновки;

судові рішення;

інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

Відповідно до п. 85.1 ст. 85 Податкового кодексу України забороняється витребування документів від платника податків будь-якими посадовими (службовими) особами контролюючих органів у випадках, не передбачених цим Кодексом.

Платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки (85.2 ст. 85 Податкового кодексу України).

Згідно із п. 85.4 ст. 85 Податкового кодексу України при проведенні перевірок посадові особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Пунктом 85.5 ст. 85 Податкового кодексу України встановлено, що посадова (службова) особа контролюючого органу, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених цим Кодексом, має право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Відповідно до абз. 1-2 п.44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Пунктом 44.6 ст. 44 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Згідно із п.44.7 ст.44 Податкового кодексу України у разі якщо посадова особа контролюючого органу, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, платник податків має право до закінчення перевірки надіслати листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючого органу, який призначив проведення перевірки, копії таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків - фізичної особи або посадової особи платника податків - юридичної особи).

Протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків має право надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, які підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності.

Пунктом 86.7 ст. 86 Податкового кодексу України вбачається, що у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податків протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються контролюючим органом протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях.

Участь керівника відповідного контролюючого органу (або уповноваженого ним представника) у розгляді заперечень платника податків до акта перевірки є обов'язковою. Такі заперечення є невід'ємною частиною акта (довідки) перевірки.

Рішення про визначення грошових зобов'язань приймається керівником контролюючого органу (або його заступником) з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності). Платник податків або його законний представник може бути присутнім під час прийняття такого рішення.

Податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків (п.86.8 ст. 86 Податкового кодексу України).

Отже, платник податків має право після проведення податковим органом перевірки надіслати на його адресу заперечення на акт податкової перевірки та документи, які не були надані податковому органу під час безпосереднього проведення перевірки, або які безпідставно не були враховані працівником контролюючого органу під час проведення перевірки.

Податковий орган розглядає відповідні заперечення протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання, та надсилає на платнику податків відповідь на них.

При цьому, суд звертає увагу на те, що подані платником податків документи обов`язкового мають бути враховані під час розгляду питання про прийняття відповідного рішення.

Як вбачається з акта перевірки від 11.05.2016 №111/10-13-22-05/39367272, висновки податкового органу щодо заниження позивачем суми податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до бюджету за грудень 2014 року у розмірі 232 517,00 грн., ґрунтується виключно на тому, що ТОВ «Торговий Дім Укрелектрокомплект» не було надано до перевірки документи на підтвердження правомірності віднесення вказаної суми грошових коштів до складу податкового кредиту за відповідний період.

Так, зокрема, відповідач зазначив про те, що позивачем не було надано до перевірки оригінали податкових накладних №629 від 18.12.2014, №630 від 24.12.2014, №631 від 29.12.2014 та №795 від 30.12.2014, які були виписані позивачу його контрагентом, Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Укрелектрокомлект».

Проте, позивачем 18.05.2016 було надіслано на адресу податкового органу заперечення на вказаний акт перевірки, до яких було долучено копії податкових накладних за грудень 2014 року, що були виписані ТОВ «Торговий Дім Укрелектрокомплект» його контрагентом, ТОВ «Торговий Дім ІЕК.УКР», а саме:

- податкова накладна №629 від 18.12.204 на суму 536 337,79 грн. (у тому числі ПДВ на суму 107 267,56 грн.);

- податкова накладна №630 від 18.12.2014 на суму 504 256,57 грн. (у тому числі ПДВ на суму 84 042,76 грн.);

- податкова накладна №631 від 24.12.2014 на суму 510 211,31 грн. (у тому числі ПДВ на суму 85 035,22 грн.);

- податкова накладна №632 від 29.12.2014 на суму 716 142,50 грн. (у тому числі ПДВ на загальну суму 119 357,08 грн.);

- податкова накладна №795 від30.12.2014 на суму 426 665,54 грн. (у тому числі ПДВ на суму 71 110,92 грн.).

З матеріалів справи вбачається, що вказані письмові заперечення з додатками були отримані податковим органом 18.05.2016.

Отже, з огляду на вищезазначене, суд дійшов висновку про те, що на момент прийняття Державною податковою інспекцією у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області оспорюваного податкового повідомлення-рішення, у контролюючого органу були наявні копії податкових накладних за грудень 2014 року, тобто, тих документів, відсутність яких під час проведення податкової перевірки і стало підставою для висновку податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства та заниження податкових зобов`язань.

Однак, відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000902201 від 30.05.2016 без урахування змісту вищевказаної документації, що свідчить про те, що Державна податкова інспекція у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області прийняла оспорюване податкове повідомлення-рішення всупереч вимогам п. 44.6 ст.44 Податкового кодексу України.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Проте, при прийняття спірного податкового повідомлення-рішення відповідач перевищив надані йому повноваження, позаяк всупереч закріпленого в п.44.6 ст.44 Податкового кодексу України обов`язку не прийняв до уваги та не врахував при прийнятті рішення надані позивачем документи податкового обліку.

З урахуванням вищенаведеного, суд вважає, що спірне податкове повідомлення-рішення підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

За таких обставин, сплачений позивачем судовий збір в сумі 6 065 грн. 94 коп. підлягає стягненню на його користь з Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області.

У судовому засіданні 11.08.2016 були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Повний текст постанови складений та підписаний 16.08.2016.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1.Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області від 30.05.2016 №0000902201.

3.Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Укрелектрокомплект» (08132, Київська область, Києво-Святошинський район, місто Вишневе, вулиця Київська, будинок 6-В,ідентифікаційний код 39367272) судовий збір у сумі 6065 (шість тисяч шістдесят п'ять) грн. 94 коп. за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області (08132, Київська область, Києво-Святошинський район, місто Вишневе, вулиця Ломоносова, будинок 34, ідентифікаційний код 39471029).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Дудін С.О.