Постанова

від 08.08.2016 по справі 810/1359/16

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 серпня 2016 року 810/1359/16

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., за участю секретаря судового засідання Тятькова І.А., розглянувши у місті Києві у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «А-ТЕК»

до Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області

про визнання протиправним та скасування податкового-повідомлення-рішення, -

о б с т а в и н и с п р а в и:

До Київського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «А-ТЕК» (далі - позивач або ТОВ «А-ТЕК») до Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області (далі - відповідач або Переяслав-Хмельницька ОДПІ ГУ ДФС у Київській області), у якому позивач просить суд визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення від 04.12.2015 № 0004922201 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на суму 7 499,94 грн. та податкове повідомлення-рішення від 04.12.2015 № 0004932201 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 130 997,50 грн., винесені Переяслав-Хмельницькою ОДПІ ГУ ДФС у Київській області на підставі Акту від 06.11.2015 №1/10-17-22-00/38182610 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «А-ТЕК».

Спірне податкове повідомлення-рішення прийнято податковим органом на підставі Акта перевірки від 06.11.2015 №1/10-17-22-00/38182610, яким встановлено, що ТОВ «А-ТЕК» завищило валові витрати на загальну суму 33 333,33 грн. та занизило податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 104 798,00 грн., у тому числі за травень 2014 року в сумі 104 798,00 грн.

Позивач категорично не погоджується з висновками в Акті, зазначає, що мав всі законні підстави для віднесення до складу витрат та до складу податкового кредиту суми по господарським операціями з ТОВ «ЛЕД ТЕК». А тому, викладені в Акті перевірки висновки є хибними, а податкові повідомлення-рішення від 04.12.2015 № 0004932201 та від 04.12.2015 № 0004922201 - необґрунтованими та незаконними.

Відповідач позову не визнав та зазначив, що оскаржуване рішення прийнято податковим органом з урахуванням вимог чинного податкового законодавства.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23 травня 2016 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення адміністративного позову з підстав зазначених у письмових запереченнях.

На підставі частини третьої статті 160 КАС України в судовому засіданні 08.08.2016 проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

в с т а н о в и в:

Товариства з обмеженою відповідальністю «А-ТЕК» ідентифікаційний код 38182610, місцезнаходження: 08400, Київська область, м. Переяслав-Хмльницький, вул. Богдана Хмельницького, буд. 31, зареєстроване 26.07.2012 як юридична особа, що підтверджується Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (том 1, а.с.13).

Згідно із витягом №1610324500049 з реєстру платників податку на додану вартість від 14.01.2016 на податковому обліку ТОВ «А-ТЕК» перебуває в Переяслав-Хмельницькій ОДПІ (том 1, а.с.14).

На підставі направлень від 26.01.2015 №116, виданих в Переяслав-Хмельницькою ОДПІ, згідно з пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 пп.78.1.1 п. 78.1, пп. 82.2 ст. 82 ПК України, відповідно до наказу Переяслав-Хмельницькою ОДПІ від 23.10.2015 №314 та відповідно до Постанови Генеральної Прокуратури України про призначення документальної позапланової виїзної перевірки від 20.04.2015, посадовими особами Переяслав-Хмельницької ОДПІ ГУ ДФС у Київській області у період з 26.10.2015 по 30.10.2015 проведена документальна позапланова перевірка ТОВ «А-ТЕК» з питань своєчасності, достовірності та повноти нарахування та сплати до бюджету податків, зборів та інших обов'язкових платежів за період з 01.04.2014 по 31.03.2015 по взаємовідносинам із низкою контрагентів, за результатами якої складено Акт про результати документальної позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства №1/10-17-22-00/38182610 від 06.11.2015 (далі - Акт перевірки) (том 1, а.с. 21-64).

В ході проведення перевірки Відповідачем встановлено наступні порушення:

- п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями в результаті чого завищення валові витрати всього у сумі 33 333,33 грн., у тому числі за рік 2014 в сумі 33 333,33 грн.

- п. 44.1 ст. 44, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 та п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 104 798 грн., у тому числі за травень 2014 року в сумі 104 798,00 грн.

Як вбачається з акту перевірки, вказані відповідачем порушення податкового законодавства пов'язані з отриманням інформаційно-консультаційних послуг (їх) частин ТОВ «А-ТЕК» від ТОВ «ЛЕД ТЕК» за Договором про надання консультативних послуг №010514-2Н від 01.05.2014, в якому визначено, що Замовик надає завдання, а Виконавець зобов'язується відповідно до завдання Замовника, надати йому за плату консультативні послуги. Згідно з актом перевірки ТОВ «А-ТЕК» не надало документально оформлені та підписанні Замовником та Виконавцем завдання та доручення.

Перевіркою встановлено, що між ТОВ «А-ТЕК» (Експедитор) та ТОВ «ЛЕД ТЕК» (Перевізник) також було укладено договір №010514-1Н від 01.05.2014 на транспортно-експедиційні послуги, відповідно до якого Перевізник і Експедитор виступають від свого імені і за дорученням організацій, з якими вони мають прямі договори.

До перевірки не надано повний пакет документів щодо здійснення фінансово-господарської діяльності ТОВ «А-ТЕК» з ТОВ «ЛЕД ТЕК», а саме: не надано податкову накладну від 30.05.2014 №2939 на суму 40 000,00 грн. (в тому числі 6 666,67 грн. ПДВ).

В акті перевірки зазначено, що ТОВ «А-ТЕК» до складу податкового кредиту включило суму відповідно до податкової накладної від 02.05.2014 №2 (згідно з реєстром податкових накладних АІС «Податковий блок»). Проте, до перевірки ТОВ «А-ТЕК» надало податкову накладну від 02.05.2014 №100.

В акті перевірки зазначено, що платіжні доручення, надані до перевірки, не завірені належним чином банком, а отже не проведені. Також зазначено, що ТОВ «А-ТЕК» не подало заяву зі скаргою на ТОВ «ЛЕД ТЕК» щодо порушення ним порядку заповнення податкової накладної, та в порушення вимог пункту 20.10 статті 201 Податкового кодексу України віднесло зазначену податкову накладну до складу податкового кредиту декларації з ПДВ.

Згідно з актом перевірки ТОВ «А-ТЕК» надало не повний пакет документів щодо здійснення фінансово-господарських взаємовідносин ТОВ «ЛЕД ТЕК», а саме: банківські виписки, оборотно-сальдова відомість по рахунку 631, завдання на надання консультативних послуг, доручення, звіти про отримання послуг.

Не погоджуючись з Актом перевірки позивачем 19.11.2015 подані заперечення вих. №19/11 до Переяслав-Хмельницької ОДПІ ГУ ДФС у Київській області, за результатами розгляду яких листом від 01.12.2015 №1974/10/10-17-22-00 повідомлено - висновки Акту перевірки від 06.11.2015 №1/10-17-22-00/38182610 залишені без змін.

На підставі Акта перевірки Переяслав-Хмельницькою ОДПІ ГУ ДФС у Київській області прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0004922201 від 04.12.2015, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 7 499,94 грн., в тому числі 5 999,94 грн. за основним платежем та 1 500,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (том 1, а.с. 69).

На підставі Акта перевірки Переяслав-Хмельницькою ОДПІ ГУ ДФС у Київській області прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0004932201 від 04.12.2015, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 130 997,00 грн., в тому числі 104 798,00 грн. за основним платежем та 26 199,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (том 1, а.с. 70).

Не погоджуючись з діями Переяслав-Хмельницької ОДПІ ГУ ДФС у Київській області позивачем подана скарга до Головного управління ДФС у Київській області від 18.12.2015 вих.18/12-1, за результатами розгляду якої рішенням від 17.02.2016 №384/10/10-36-10-01-04 - податкові повідомлення-рішення від 04.12.2015 №0004922201, №0004932201 були залишені без змін, а скарга ТОВ «А-ТЕК» - без задоволення (том 1, а.с. 76-79).

Також висновку дійшла і ДФС України у своєму рішенні від 17.03.2016 №5786/6/99-99-10-01-01-25 у відповідь на скаргу позивача від 02.03.2016 вх. №5053/6 (том 1, а.с. 85-88).

Як вбачається з матеріалів справи, 01.05.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛЕД ТЕК» (Виконавець), в особі директора Білич А.Д., якій діє на підставі Статуту, з однієї сторони, та Товариством з обмеженою відповідальністю «А-ТЕК» (Замовник), в особі директора Дрофа А.В., з другої сторони, укладено договір про надання консультаційно-інформаційних послуг №010514-2Н (далі - Договір №010514-2Н) (том 1, а.с. 91).

На умовах даного Договору Замовник дає завдання, а Виконавець зобов'язується відповідно до завдання Замовника надати йому за плату консультаційні послуги (п.1.1. Договіру №010514-2Н).

Згідно з п. 1.2. на підтвердження факту надання Виконавцем Замовнику консультаційних послуг відповідно до умов цього Договору складається акт виконаних робіт.

На виконання умов п.1.1 Договіру №010514-2Н від 01.05.2015 Замовнику надано Виконавцю завдання на виконання робіт (надання послуг) (том 1, а.с. 92).

На підтвердження розрахунків та сплати у складі ціни товару податку на додану вартість за вказаною господарською операцією, позивач надав виписану ТОВ «ЛЕД ТЕК» податкову накладну №2939 від 30.05.2014 всього на суму 40 000,00 грн. (в т. ч. ПДВ 20% 6 666,67 грн.) (том 1, а.с. 97).

Виконання даного договору підтверджується рахунком-фактурою №2939 від 30.05.2014, платіжним дорученням №867 від 19.06.2014, актом №2939 здачі-приймання робіт (надання послуг) від 30.05.2014 та додатком до нього від 30.05.2014 (том 1, а.с. 93-96).

01.05.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю «А-ТЕК» (Експедитор), в особі директора Дрофа А.В., якій діє на підставі Статуту з одного боку, та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛЕД ТЕК» (Перевізник), в особі директора Білич А.Д. діючого на підставі Статуту, з іншого боку, укладено договір на транспортно-екпедиційні послуги №010514-1Н (далі - Догорір №010514-1Н) (том 1, а.с. 98).

Відповідно до п.п.1.1., 1.2. Договіру №010514-1Н Перевізник і Експедитор виступають від свого імені і за дорученням організацій, з яким вони мають прямі договори. Конкретні умови по кожному перевезенню обмовляються в разовій заявці (усно або письмово).

Згідно з п. 4.2. Перевізник пред'являє Експедиторові, для оплати рахунок, акт виконаних робіт та податкову накладну.

На підтвердження виконання умов договору позивач надав заявки до Договору на транспортно-екпедиційні послуги №010514-1Н від 01.05.2014, а саме: №01/05/14 від 01.05.2014; №02/05/14 від 02.05.2014; №02.1/05/14 від 02.05.2014; №03/05/14 від 03.05.2014; №04/05/14 від 04.05.2014; №04.1/05/14 від 04.05.2014; №05/05/14 від 05.05.2014; №05.1/05/14 від 05.05.2014; №06/05/14 від 06.05.2014; №06.1/05/14 від 06.05.2014; №07/05/14 від 07.05.2014; №07.1/05/14 від 07.05.2014; №08/05/14 від 08.05.2014; №08.1/05/14 від 08.05.2014; №09/05/14 від 09.05.2014; №09.1/05/14 від 09.05.2014; №10/05/14 від 10.05.2014; №10.1/05/14 від 10.05.2014; №11/05/14 від 11.05.2014; №11.1/05/14 від 11.05.2014; №12/05/14 від 12.05.2014; №13/05/14 від 13.05.2014; №14/05/14 від 14.05.2014; №14.1/05/14 від 14.05.2014; №15/05/14 від 15.05.2014; №16/05/14 від 16.05.2014; №17/05/14 від 17.05.2014; №18/05/14 від 18.05.2014; №18.1/05/14 від 18.05.2014; №19/05/14 від 19.05.2014; №20/05/14 від 20.05.2014; №21/05/14 від 21.05.2014; №22/05/14 від 22.05.2014; №23/05/14 від 23.05.2014; №24/05/14 від 24.05.2014; №24.1/05/14 від 24.05.2014; №25/05/14 від 25.05.2014; №25.1/05/14 від 25.04.2014; №26/05/14 від 26.05.2014; №26.1/05/14 від 26.05.2014; №27/05/14 від 27.05.2014; №28/05/14 від 28.05.2014; №29/05/14 від 29.05.2014 (том 1, а.с. 99-141)

На підтвердження розрахунків та сплати у складі ціни товару податку на додану вартість за вказаною господарською операцією, позивачем надані виписані ТОВ «ЛЕД ТЕК» податкові накладні, а саме: №100 від 02.05.2014 всього на суму 15 000,00 грн. (в т. ч. ПДВ 20% 2 500 грн.); №101 від 02.05.2014 всього на суму 11 200,00 грн. (в т. ч. ПДВ 20% 1 866,67 грн.); №201 від 03.05.2014 всього на суму 11 500,00 грн. (в т. ч. ПДВ 20% 1 916,67 грн.); №300 від 04.05.2014 всього на суму 11 500,00 грн. (в т. ч. ПДВ 20% 1 916,67 грн.); №301 від 04.05.2014 всього на суму 11 200,00 грн. (в т. ч. ПДВ 20% 1 866,67грн.); №407 від 05.05.2014 всього на суму 15 500,00 грн. (в т. ч. ПДВ 20% 2 583,33 грн.); №408 від 05.05.2014 всього на суму 15 500,00 грн. (в т. ч. ПДВ 20% 2 583,33 грн.); №506 від 06.05.2014 всього на суму 15 000,00 грн. (в т. ч. ПДВ 20% 2 500,00 грн.); №505 від 06.05.2014 всього на суму 15 500,00 грн. (в т. ч. ПДВ 20% 2 583,33 грн.); №604 від 07.05.2014 всього на суму 15 500,00 грн. (в т. ч. ПДВ 20% 2 583,33 грн.); №603 від 07.05.2014 всього на суму 15 500,00 грн. (в т. ч. ПДВ 20% 2 583,33 грн.); №704 від 08.05.2014 всього на суму 15 500,00 грн. (в т. ч. ПДВ 20% 2 583,33 грн.); №703 від 08.05.2014 всього на суму 15 000,00 грн. (в т. ч. ПДВ 20% 2 500,00 грн.), №801 від 09.05.2014 всього на суму 11 500,00 грн. (в т. ч. ПДВ 20% 1 916,67 грн.), №802 від 09.05.2014 всього на суму 11 000,00 грн. (в т. ч. ПДВ 20% 1 833,33 грн.), №902 від 10.05.2014 всього на суму 11 500,00 грн. (в т. ч. ПДВ 20% 1 916,67 грн.), №903 від 10.05.2014 всього на суму 15 500,00 грн. (в т. ч. ПДВ 20% 2 583,33 грн.), №703 від 08.05.2014 всього на суму 15 000,00 грн. (в т. ч. ПДВ 20% 2 500,00 грн.), №1001 від 11.05.2014 всього на суму 15 000,00 грн. (в т. ч. ПДВ 20% 2 500,00 грн.), №1000 від 11.05.2014 всього на суму 15 500,00 грн. (в т. ч. ПДВ 20% 2 583,33 грн.), №1121 від 12.05.2014 всього на суму 11 000,00 грн. (в т. ч. ПДВ 20% 1 916,67 грн.), №1203 від 13.05.2014 всього на суму 10 500,00 грн. (в т. ч. ПДВ 20% 1 750,00 грн.), №1308 від 14.05.2014 всього на суму 11 500,00 грн. (в т. ч. ПДВ 20% 1 916,67 грн.), №1307 від 14.05.2014 всього на суму 11 500,00 грн. (в т. ч. ПДВ 20% 1 916,67 грн.), №1409 від 15.05.2014 всього на суму 15 500,00 грн. (в т. ч. ПДВ 20% 2 583,33 грн.), №1507 від 16.05.2014 всього на суму 15 000,00 грн. (в т. ч. ПДВ 20% 2 500,00 грн.), №1600 від 17.05.2014 всього на суму 15 500,00 грн. (в т. ч. ПДВ 20% 2 583,33 грн.), №1700 від 18.05.2014 всього на суму 11 500,00 грн. (в т. ч. ПДВ 20% 1 916,67 грн.), №1701 від 18.05.2014 всього на суму 11 200,00 грн. (в т. ч. ПДВ 20% 1 866,67грн.), №1807 від 19.05.2014 всього на суму 11 200,00 грн. (в т. ч. ПДВ 20% 1 866,67 грн.), №1904 від 20.05.2014 всього на суму 15 000,00 грн. (в т. ч. ПДВ 20% 2 500,00 грн.), №2005 від 21.05.2014 всього на суму 15 500,00 грн. (в т. ч. ПДВ 20% 2 583,33 грн.), №2104 від 22.05.2014 всього на суму 15 500,00 грн. (в т. ч. ПДВ 20% 2 583,33 грн.), №2206 від 23.05.2014 всього на суму 11 500,00 грн. (в т. ч. ПДВ 20% 1 916,67 грн.), №2300 від 24.05.2014 всього на суму 11 200,00 грн. (в т. ч. ПДВ 20% 1 866,67 грн.), №2301 від 24.05.2014 всього на суму 15 500,00 грн. (в т. ч. ПДВ 20% 2 583,33 грн.), №2400 від 24.05.2014 всього на суму 11 200,00 грн. (в т. ч. ПДВ 20% 1 866,67 грн.), №2401 від 25.05.2014 всього на суму 15 500,00 грн. (в т. ч. ПДВ 20% 2 583,33 грн.), №2517 від 26.05.2014 всього на суму 15 000,00 грн. (в т. ч. ПДВ 20% 2 500,00 грн.), №2518 від 26.05.2014 всього на суму 11 200,00 грн. (в т. ч. ПДВ 20% 1 866,67 грн.), №2602 від 27.05.2014 всього на суму 15 500,00 грн. (в т. ч. ПДВ 20% 2 583,33 грн.), №2710 від 28.05.2014 всього на суму 17 390,00 грн. (в т. ч. ПДВ 20% 2 898,33 грн.), №2813 від 29.05.2014 всього на суму 15 500,00 грн. (в т. ч. ПДВ 20% 2 583,33 грн.) (том 1, а.с. 244-248; том 2, а.с. 1-37).

В матеріалах справи містяться рахунки-фактури на оплату ТОВ «А-ТЕК»., видані ТОВ «ЛЕД ТЕК»: №1 від 01.05.2014; №100 від 02.05.2014; №101 від 02.05.2014; №506 від 06.05.2014; №603 від 07.05.2014; №407 від 05.05.2014; №408 від 05.05.2014; №505 від 06.05.2014; №201 від 03.05.2014; №300 від 04.05.2014; №301 від 04.05.2014; №1701 від 18.05.2014; №1807 від 19.05.2014; №1904 від 20.05.2014; №2005 від 21.05.2014; №1507 від 16.05.2014; №1600 від 17.05.2014; №1700 від 18.05.2014; №1307 від 14.05.2014; №1308 від 14.05.2014; №1409 від 15.05.2014; №703 від 08.05.2014; №604 від 07.05.2014; №704 від 08.05.2014; №903 від 10.05.2014; №1000 від 11.05.2014; №1001 від 11.05.2014; №802 від 09.05.2014; №801 від 09.05.2014; №902 від 10.05.2014; №1121 від 12.05.2014; №1203 від 13.05.2014; №2104 від 22.05.2014; №2206 від 23.05.2014; №2300 від 24.05.2014; №2400 від 25.05.2014; №2401 від 25.05.2014; №2518 від 26.05.2014; №2602 від 27.05.2014; №2710 від 28.05.2014; №2813 від 29.05.2014; №2301 від 24.05.2014; №2517 від 26.05.2014 (том 1, а.с. 185-227).

А також, позивачем до суду надано оборотно-сальдові відомості по рахунку 631 за 2014 рік (том 2, а.с. 38-42), платіжні доручення №762 від 27.05.2014; №763 від 27.05.2014; №764 від 27.05.2014; №765 від 27.05.2014; №798 від 04.06.2014; №799 від 04.06.2014; №800 від 04.06.2014; №801 від 04.06.2014; №811 від 11.06.2014; №812 від 11.06.2014; №850 від 18.06.2014; №851 від 18.06.2014; №864 від 19.06.2014; №865 від 19.06.2014; №866 від 19.06.2014; №810 від 11.06.2014; (том 1, а.с. 228-243) та акти здачі-приймання робіт (надання послуг) №1 від 01.05.2014; №100 від 02.05.2014; №101 від 02.05.2014; №201 від 03.05.2014; №300 від 04.05.2014; №301 від 04.05.2014; №407 від 05.05.2014; №408 від 05.05.2014; №506 від 06.05.2014; №505 від 06.05.2014; №603 вд 07.05.2014; №604 від 07.05.2014; №703 від 08.05.2014; №704 від 08.05.2014; №801 від 09.05.2014; №802 від 09.05.2014; №902 від 10.05.2014; №903 від 10.05.2014; №1000 від 11.05.2016; №1001 від 11.05.2014; №1121 від 12.05.2014; №1203 від 13.05.2014; №1308 від 14.052014; №1307 від 14.05.2014; №1409 від 15.05.2014; №1507 від 16.05.2014; №1600 від 17.05.2014; №1701 від 18.05.2014; №1700 від 18.05.2014; №1807 від 19.05.2014; №1904 від 20.05.2014; №2005 від 21.05.2014; №2104 від 22.05.2014; №2206 від 23.05.2014; №2301 від 24.05.2014; №2300 від 24.05.2014; №2401 від 25.05.2014; №2400 від 25.05.2016; №2517 від 26.05.2014; №2518 від 26.05.2014; №2602 від 27.05.2014; №2710 від 28.05.2014; №2813 від 29.05.2014 (том 1, а.с. 142-184).

Позивач стверджує, що Договір №010514-1Н від 01.05.2014 укладений з метою належного виконання зобов'язань ТОВ «А-ТЕК» за Договором на транспортно-експедиційне обслуговування, укладеного в лютому 2013 року між ТОВ «Фудмережа» та ТОВ «А-ТЕК» зі строком дії до 01.09.2015.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

В силу п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п. 78.4 ст. 78 ПК України, про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Прийняття наказу про проведення перевірки є владним повноваженням податкового органу із здійснення податкового контролю та не може бути обмежене (п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.78.4 ст.78 ПК України).

Згідно п.п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону.

Судом встановлено, що 20.04.2015 Генеральною прокуратурою України прийнято постанову про призначення документальної позапланової перевірки ТОВ «А-ТЕК» (код ЄДРПОУ 38182610) з питань дотримання своєчасності, достовірності та повноти нарахування та сплати до бюджету податків, зборів та інших обовязкових платежів за період з часу 01.04.2014 по 31.03.2015 по взаємовідносинах з суб'єктами господарювання за фактом створення та діяльності яких здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №32013170000000044 (том 2, а.с. 88-90).

Відповідно до визначення частини першої статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Цивільного Кодексу України (далі-ЦК України) правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну, або припинення цивільних прав та обовязків.

Відповідно до частин 1-5 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюванний правочин).

Згідно з ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Крім того, статтею 208 Господарського кодексу України передбачено, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави. У разі визнання недійсним зобов'язання з інших підстав кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні все одержане за зобов'язанням, а за неможливості повернути одержане в натурі - відшкодувати його вартість грошима, якщо інші наслідки недійсності зобов'язання не передбачені законом.

В даному випадку, виходячи з вищевикладених фактів та доказів, що їх підтверджують, суд встановив, що договори з контрагентом позивача ТОВ «ЛЕД ТЕК» укладені у письмовій формі, факт здійснення господарських операцій підтверджуються документально, дані операції належним чином відображено у бухгалтерському і податковому обліку позивача та у податковій звітності.

При кваліфікації правочину за ст. 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Факт порушення публічного порядку повинен бути доведеним певними засобами доказування.

Відповідачем не надано суду доказів наявності судових рішень, які б набрали законної сили, з приводу незаконних дій посадових осіб Товариства з обмеженою відповідальністю «А-ТЕК», а також відсутня інформація про стан досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №32013170000000044 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 205, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 209 КК України та за фактом створення (придбання) ряду суб'єктів господарювання з метою прикриття незаконної діяльності по ухиленню від сплати податків та легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом.

Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, встановлені статтею 44 ПК. Так, згідно з положенням пункту 44.1 цієї статті для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно положень підпункту 139.1.9 пункту 139. 1 статті 139 Податкового Кодексу України (в редакції, чинній на момент укладення і виконання правочинів) витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку не включаються до складу витрат .

Суд звертає увагу, що для цілей перевірки дотримання вимог податкового законодавства та можливого визначення грошових зобов'язань у разі неналежного дотримання платником податків законодавства, контролюючому органу у даному випадку первинно слід встановити зміст та реальність господарської операції.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Виходячи із системного аналізу положень пункту 185.1 статті 185, пункту 188.1 статті 188, статті 198 Податкового кодексу України суд дійшов висновку, що право на податковий кредит може виникати як і з дати фактичного списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), так із дати отримання платником податку товарів/послуг або дати отримання податкової накладної. Проте, скористатися цим правом можливо лише при наявності податкової накладної, оформленої у відповідності до Закону. Відсутність податкових накладних зумовлює неможливість включення позивачем до податкового кредиту сум, що підтверджуються вказаними податковими накладними у періоді фізичного здійснення господарської операції.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон № 996-XIV).

Відповідно до статті 1 цього Закону первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що первинний документ згідно з цим визначенням містить дві обов'язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.

Згідно зі статтею 1 Закону N 996-XIV господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

За змістом частин першої та другої статті 9 Закону N 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

З наведених норм Податкового кодексу України та Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» вбачається, що до складу валових витрат належать витрати, підтверджені первинними документами, тобто документами, які містять відомості про господарську операцію і підтверджують її здійснення.

При цьому, податковий облік формують не самі по собі цивільні правочини, а саме господарські операції, тобто фактичний рух активів та/або зміни власного капіталу чи зобов'язань платника податку. Тобто, факт вчинення певних господарських операцій, та правомірність подальшого відображення (проведення) їх у бухгалтерському та податковому обліку, можливо досліджувати лише на підставі вивчення та дослідження первинних документів платника податків, наявність та законність складення яких, як фактично, так і юридично, буде підтвердженням здійснення таких операцій.

Із системного аналізу положень Податкового кодексу України, вбачається висновок, що право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість та валових витрат виникає у платника податків за наявності сукупності таких елементів: наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник ПДВ); фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій постачальником на користь покупця; наявності причинно-наслідкового зв'язку між операцією з придбання товарів чи послуг та потребою використання в господарській діяльності; документального підтвердження факту здійснення господарської операції сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів (у т.ч. платіжних), які зазвичай супроводжують операції певного виду та підтверджують їх фактичне виконання; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної (має усі обов'язкові реквізити).

В матеріалах справи містяться всі первинні документи, що підтверджують реальність здійснення господарських операцій позивача з ТОВ «ЛЕД ТЕК», яка є підставою для формування податкового обліку платника податків та підтвердженням понесених ним витрат.

Стосовно тверджень відповідача, що ТОВ «А-ТЕК» до складу податкового кредиту включило суму відповідно до податкової накладної від 02.05.2014 №2 (згідно з реєстром податкових накладних АІС «Податковий блок»), а до перевірки ТОВ «А-ТЕК» надало податкову накладну від 02.05.2014 №100, суд зазначає наступне.

В поясненнях позивача викладених в позовній заяві зазначено, що в даному випадку має місце звичайна технічна помилка, допущена під час проставляння номера податкової накладної. Всі інші необхідні реквізити та відомості в податковій накладній №100 від 02.05.2015 зазначені вірно.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Згідно з правовою позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною в ухвалі від 22.10.2013 (провадження № К/800/26948/13), згідно з якою при оцінці відповідності заповнення податкової накладної вимогам чинного законодавства необхідно враховувати, що окремі недоліки в її заповненні не тягнуть за собою втрату податковою накладною статусу належного податкового документа, яким вона є в силу пункту 201.6 статті 201 ПК України. Податкова накладна є належною та підтверджує право покупця на податковий кредит i в тому разі, якщо вона заповнена з окремими недоліками, що зумовлені, зокрема, результатом описок чи механічних помилок, проте при цьому дає змогу ідентифікувати продавця, містить достатні дані про зміст господарської операції, підтверджує фактичність здійснення такої операції та інші обставини, що підлягають відображенню в податковому обліку. Відтак помилка у нумерації в податковій накладній сама по собі не призводить до неможливості ідентифікації факту та змісту господарської операції, за умови належного заповнення, як у розглядуваній ситуації, інших реквізитів податкової накладної та, відповідно, не тягне втрати нею статусу належного податкового документа.

Щодо посилання податкового органу в Акті перевірки, що надані платіжні доручення, не завірені належним чином банком, а отже не проведені, суд звертає увагу на наступне.

В поясненнях позивача викладених в позовній заяві зазначено, що оплата отриманих від ТОВ «ЛЕД ТЕК» послуг здійснювалась ТОВ «А-ТЕК» за допомогою системи Клієнт-банк, тому під час перевірки працівникам Переяслав-Хмельницької ОДПІ ГУ ДФС у Київській області були надано платіжні доручення завірені лише підписом директора підприємства. На момент проведення перевірки, отримати копії платіжних доручень засвідчені банком було досить проблематично через введення з 17.09.2015 в ПАТ «БАНК ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ» тимчасової адміністрації (підстава: постанова Правління Національного банку України від 17.09.2015 №612 «Про віднесення ПАТ «БАНК ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ» до категорії неплатоспроможних», рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 17.09.2015 №171 «Про запровадження тимчасової адміністрації в ПАТ «БАНК ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ» та делегування повноважень тимчасового адміністративного банку»).

В подальшому, як вбачається з заперечень до Акту про результати документальної позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства №1/10-17-22-00/38182610 від 06.11.2015 поданих до Переяслав-Хмельницької ОДПІ ГУ ДФС у Київській області вих. №19/11 від 19.11.2015 та зі скарг від 18.12.2015 вих.18/12-1 та від 02.03.2016 вх. №5053/6, дані платіжні доручення з відповідною відміткою банку подані до податкового органу, окрім того, позивач надавав належним чином завірену оборотно-сальдову відомість по рахунку 631 та належним чином засвідчену копію податкової накладної №2939 від 30.05.2014 на загальну суму 40 000,00 грн., проте податковим органом даний факт залишений без уваги.

Суд також не приймає до уваги твердження відповідача про ненадання повного пакету документів господарської діяльності ТОВ «А-ТЕК» з ТОВ «ЛЕД ТЕК», а саме за Договором №010514-1Н: банківські виписки, оборотно-сальдова відомість по рахунку 631, завдання на надання консультативних послуг, доручення, звіти про отримання послуг, за Договором №010514-2Н: документально оформлені та підписанні Замовником та Виконавцем завдання та доручення.

Оскільки, як зазначено в інформаційному листи Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011 №1936/11/13-11, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміну у власному капіталі чи зобов'язання платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Таким чином, висновок податкового органу про безпідставність формування ТОВ «А-ТЕК» витрат, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту по вищезазначеним господарським операціям не підтверджений належними доказами і не має фактичного та правового обґрунтування.

Отже, викладені в Акті перевірки висновки податкового органу про порушення ПАТ «А-ТЕК» вимог п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями в результаті чого завищення валові витрати всього у сумі 33 333,33 грн., у тому числі рік 2014 в сумі 33 333,33 грн. та п. 44.1 ст. 44, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 та п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 104 798,00 грн., у тому числі за травень 2014 року в сумі 104 798,00 грн. - є необґрунтованим.

За таких обставин, податкові повідомлення-рішення від 04.12.2015 №0004922201 та №0004932201 є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У ч. 2 ст. 71 КАС України зазначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обовязок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві вимоги позивача є такими, що підлягають задоволенню.

За приписами ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 69-71, 91, 158-163, 167 КАСУ, суд, -

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «А-ТЕК» - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області від 04.12.2015 №0004922201.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області від 04.12.2015 №0004932201.

Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «А-ТЕК» (код ЄДРПОУ 38182610) судовий збір у розмірі 2 077,47 грн. (дві тисячі сімдесят сім гривень 47 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області (код ЄДРПОУ 39477413).

Постанова набирає законної сили відповідно до частини першої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя Я.В. Горобцова