Ухвала

від 23.08.2016 по справі 817/969/16

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

23 серпня 2016 року Р і в н е №817/969/16

Рівненський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Жуковської Л.А., за участю секретаря судового засідання Сисун Н.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Грицовець О.С.,

відповідача: представник не прибув, третьої особи:не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом:

Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Сагран" доСарненського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Рівненській області третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Рівненська філія державного підприємства "СЕТАМ" про визнання незаконними та протиправними дії,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Сагран" звернулося до суду з позовом до Сарненського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Рівненській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Рівненська філія державного підприємства "СЕТАМ" щодо визнання незаконними та протиправними дій державного виконавця Сарненського районного відділу державної" виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Рівненській області Твердої О.М. при здійсненні зведеного виконавчого провадження №50838315 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «САГРАН» (код ЄДРПОУ 31358847) коштів в сумі 10 789,69 грн. під час проведення опису, арешту та оцінки майна Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «САГРАН» (код ЄДРПОУ 31358847).

У судовому засіданні 23.08.2016 судом поставлено на обговорення питання про залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених п.9 ч.1 ст.155 КАС України.

Представник позивач просила вирішити питання щодо залишення позовної заяви без розгляду на розсуд суду.

Відповідач та третя особа явку уповноважених представників у судове засідання 23.08.2016 не забезпечили, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені у встановленому порядку.

Оскільки явка осіб, які не прибули у судове засідання судом не визнавалася обов'язковою, справа підлягає розгляду без участі таких осіб на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказів.

Заслухавши думку представника позивача та дослідивши наявні письмові докази, суд дійшов висновку, що позов слід залишити без розгляду.

Приймаючи рішення щодо застосування приписів п.9 ч.1 ст. 155 КАС України, суд виходив з наступних обставин.

Правовідносини з приводу строків звернення до адміністративного суду урегульовано ст. 99 КАС України.

Частиною 1 статті 99 КАС України адміністративний встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Тобто, чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Відповідно до ч.3 ст.99 КАС України встановлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державної виконавчої служби визначено у статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України.

В свою чергу, у відповідності до ч. 1 ст.181 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

При цьому, за приписами п. 1 ч.2 ст.181 КАС України позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Враховуючи наведене та беручи до уваги, що предметом спору по даній справі є визнання незаконними та протиправними дій державного виконавця Сарненського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Рівненській області Твердої О.М. при здійсненні зведеного виконавчого провадження №50838315 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «САГРАН» коштів в сумі 10 789,69 грн. під час проведення опису, арешту та оцінки майна Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «САГРАН», до спірних правовідносин повинен застосовуватись спеціальний строк звернення з адміністративний позовом, що передбачений п.1 ч.2 ст.181 КАС України.

Суд зазначає, що згідно матеріалів адміністративної справи 13.04.2016 р. державним виконавцем Твердою О.М. при виїзді за фактичним місцем знаходження боржника (с. Федорівка, вул. Центральна, 42, Сарненського району Рівненської області) було складено Акт опису та арешту майна Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «САГРАН», при описі якого був присутній керівник юридичної особи, якому було вручено копію такого акта під розписку (а.с.65-66).

Крім того суд констатує ту обставину, що 10.05.2016 р. державним виконавцем було складено Акт оцінки описаного (арештованого) майна, який рекомендованою поштовою кореспонденцією направлено Товариству з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «САГРАН» (вих.№3336/06 від 11.05.2016 р.), який отримано останнім 12.05.2016, що стверджується реєстром відправлення рекомендованої кореспонденції за місцем фактичного знаходження боржника за 11.05.2016 (а.с. 70) та відомостями відстеження рекомендованої кореспонденції на офіційному сайті Укрпошти.

Вказані обставини підтверджують про обізнаність боржника, який є позивачем у даній справі про вчинювані дії державним виконавцем, що становлять предмет спору, в момент подачі вказаного адміністративного позову.

Практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права, також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків для звернення до суду за захистом порушених прав (наприклад, справи "Девеер проти Бельгії" рішення від 27.02.80, "Голдер проти Сполученого Королівства" рішення від 21.02.75).

Для вирішення питання про наявність або відсутність пропуску строку звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів особи необхідно з'ясувати, яким саме рішенням, дією чи бездіяльністю порушені права цієї особи, коли розпочався перебіг цього строку.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що саме з моменту отримання позивачем Акта оцінки описаного (арештованого) майна, який рекомендованою поштовою кореспонденцією було отримано 12.05.2016, особа вважається такою, що дізналася про можливе порушення права відповідачем, як органом державної виконавчої служби, а відтак, у випадку незгоди з рішеннями та/або діями/бездіяльністю, підставами їх прийняття, мав можливість реалізувати своє право на їх оскарження у судовому порядку.

Тим самим, є підстави вважати, що саме з вказаного моменту, позивачу було достовірно відомо про наявність обставин, які на його думку, можуть свідчити про порушення прав, свобод чи інтересів, та як наслідок, саме з даного моменту у позивача виникла можливість реалізувати встановлене законом право на їх захист, у т.ч. шляхом звернення до суду із відповідним позовом.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду із вищезазначеним позовом 04.07.2016 року, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції суду на адміністративному позові, тобто за межами встановленого процесуального строку звернення з адміністративним позовом до суду.

Отже, враховуючи дату звернення позивача до суду, суд дійшов висновку, що позивачем було пропущено встановлений ч. 1 ст.181 КАС України строк звернення до суду.

Відповідно до п. 9 ч.1 ст. 155 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений судом за наявності поважних причин його пропуску (ч.1 ст.102 КАС України).

Згідно ч. 1 ст. 11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

При цьому, в силу приписів ч. 4 ст. 11 КАС України, суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Вирішуючи питання про поважність причин пропущення строку звернення до суду з даним позовом, суд виходить з того, що поважними визнаються лише такі причини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами, тобто, які б об'єктивно та істотно перешкоджали його зверненню до суду та не залежали від його волевиявлення.

Суд звертає увагу на те, що встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Однак позивачем до суду першої інстанції не було надано доказів поважності пропуску строку для звернення до адміністративного суду із даним позовом.

Будь-яких доказів наявності об'єктивних причин, що перешкоджали своєчасно звернутися до суду з відповідним позовом про захист свого порушеного права, позивачем не повідомлено, а судом в ході судового розгляду не встановлено.

Керуючись п.9 ч.1 ст. 155, ст. 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву залишити без розгляду.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 КАС України, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії ухвали суду безпосередньо в суді, то п'ятиденний строк на апеляційне оскарження ухвали суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії ухвали суду .

Суддя Жуковська Л.А.