Рішення

від 22.08.2016 по справі 914/1094/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.08.2016р. Справа№ 914/1094/16

За позовом: Приватного підприємства «ОСОБА_1 Стиль», Львівська область, Жидачівський район, с. Рудківці

до відповідача: Дочірнє підприємство «Екран-вікносвіт» ТзОВ «Екран», Львівська область, м. Стрий,

про стягнення 9 985,36 грн.

В судове засідання з'явились:

від позивача : не з'явився

від відповідача : ОСОБА_2 -представник

Суддя Березяк Н.Є.

Секретар судового засідання Кравець О.І.

Суть спору: Подано позов Приватного підприємства «ОСОБА_1 Стиль» до Дочірнє підприємство «Екран-вікносвіт» ТзОВ «Екран» про стягнення 9 985,36 грн., в тому числі 7364,70 грн. основного боргу, 247,30 грн. три відсотки річних та 2 373,36 грн. інфляційних втрат, 2500,00 грн. витрат на послуги адвоката та судові витрати.

Судовий розгляд справи неодноразово відкладався з підстав та мотивів зазначених в попередніх ухвалах суду.

В судовому засіданні 06.06.2016 року представник позивача свої позовні вимоги підтримав, просив задоволити позов з підстав і мотивів, викладених в позовній заяві, та наданих пояснень свої позовні вимоги мотивує тим, що відповідач в порушення умов договору порушив строки оплати виконаних робіт, що стало підставою нарахування інфляційних і трьох відсотків річних.

Представник відповідача проти позову заперечив посилаючись на ті підстави, що долучені позивачем до матеріалів справи акти виконаних робіт стосуються іншого договору, а доказів наявності заборгованості саме по договору № 073-23/12/08 від 23.12.2008 року позивач суду не надав, як і не надав доказів направлення відповідачу рахунків для оплати, а відтак в задоволенні позову просить відмовити.

24.06.2016 року позивач подав заяву про збільшення розміру позовних вимог в якій повідомив про сплату відповідачем суми основного боргу в розмірі 7364,70 грн. після порушення провадження у справі і в цій частині просив припинити провадження у справі. Крім того збільшив період нарахування інфляційних і трьох відсотків річних і просить стягнути з відповідача 281,21 грн. три відсотки річних, 2805,91 грн. інфляційних, 2500,00 грн. витрат на послуги адвоката та 1378,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Для надання можливості відповідачу подати письмові заперечення стосовно збільшених позовних вимог для надання можливості сторонам подати докази в обґрунтування своїх доводів та заперечень розгляд справи було відкладено.

18.07.2016 року представник позивача в судове засідання участь уповноваженого представника не забезпечив, подавши клопотання про відкладення розгляду справи на інший день в зв'язку із зайнятістю представника в судовому засіданні Вищого адміністративного суду України.

Розгляд справи було відкладено на 22.08.2016 року та зобов'язано позивача надати опис вкладення рекомендованої кореспонденції із штриховим кодом 8170004186941.

22.08.2016 року представник позивача в судове засідання не з'явився, подавши клопотання про розгляд справи без участі представника в якому повідомив, що збільшені позовні вимоги підтримує повністю і долучив до матеріалів справи копії актів виконаних робіт по тому самому договору за період, що передував спірному періоду, які відповідачем оплачені без зауважень.

Представник відповідача в судовому засіданні 22.08.2016 року проти позову заперечив, посилаючись на те, що долучені до матеріалів справи підписані ним актиі виконаних робіт стосуються іншого договору, який не є предметом дослідження а також наполягав, що позивач не надав йому рахунків для оплати наданих послуг у спірному періоді і просив в позові відмовити.

В судовому засіданні 22.08.2016 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суд заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

23 грудня 2008 року між Приватним підприємством «ОСОБА_1 Стиль» (надалі Виконавець) та Дочірнім підприємством «Екран-віконні конструкції» ТзОВ «Екран» (надалі Замовник) укладено договір № 073-23/12/08, на виконання робіт з пожежної спостереження.

Відповідності до п. 1.1 Договору, сторони домовились про впровадження на об'єктах Замовника системи пожежного спостереження підключення установки (установок) пожежної автоматики об'єкту до пульта цілодобового пожежного спостереження (далі ПЦПС) та подальшого виконання робіт з пожежного спостереження за станом установки (установок) пожежної автоматики на об'єкті (об'єктах) Замовника.

Як стверджує позивач, на виконання вимог договору Виконавець в період із 1 жовтня 2014 року по 30 квітня 2015 року виконано роботи з пожежного спостереження об'єкта та обслуговування об'єкта на загальну суму 7 364,70 грн., що підтверджується долученими до матеріалів справи актами здачі-приймання робіт, які підписані та скріплені мокрими печатками сторін (копії в матеріалах справи а.с.16-22).

Згідно п. 4.2 договору, оплата місячної вартості робіт з пожежного спостереження здійснюється Замовником щомісячно до 5-го числа місяця, наступного після місяця проведення робіт на підставі підписаного акту виконаних робіт з пожежного спостереження згідно з рахунком, що надається Виконавцем.

Позивач стверджує, що свої договірні зобов'язання Замовник ( відповідач) не виконав та заборгував за надані послуги 7 364,70 грн.

Згідно заяви про збільшення позовних вимог, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України за період з 06.11.2014 року по 17.05.2016 року позивачем нараховані три відсотки річних в розмірі 281,21 грн. та інфляційні втрати в розмірі 2 805,91 грн., які просить стягнути з відповідача . Крім цього, просить стягнути 2 500,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

При прийнятті рішення, суд виходив з наступного:

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як стверджує позивач, на виконання умов Договору № 073-23/12/08 від 23.12.2008 року, позивачем виконано роботи на загальну суму 7 364,70 грн., що підтверджується долученими до матеріалів справи актами здачі-приймання робіт, які підписані та скріплені мокрими печатками сторін (копії в матеріалах справи а.с.16-22).

Є необґрунтованими і спростовуються матеріалами справи заперечення відповідача стосовно того, що долучені позивачем до матеріалів справи акти здачі-приймання робіт (надання послуг) стосуються іншого договору № 073-23 від 23.12.2008 року а не долученого позивачем до матеріалів справи договору № 073-23/12/08 від 23.12.2008 року, який є предметом дослідження у даній справі.

Як вбачається з матеріалів справи, долучені позивачем до матеріалів справи акти здачі-приймання робіт (надання послуг) містять посилання на договір № 073-23 від 23.12.2008 року, який і є тим самим долученим позивачем до матеріалів справи договором № 073-23/12/08 укладеним між сторонами 23.12.2008 року, лише скороченим в частині номеру договору. Доказів існування іншого договору за № 073-23 від 23.12.2008 року, на виконання якого відповідачем було підписано акти здачі-приймання робіт , що містяться в матеріалах справи ( а.с.16-22) відповідач суду не надав. Його заперечення стосовно неповного зазначення в актах здачі-приймання робіт номеру договору є формальними і жодними належними і допустимими доказами не спростовані.

Крім того, слід звернути увагу, що станом на день прийняття рішення сума основного боргу в розмірі 7364,70 грн. , яка виникла за період з жовтня 2014 року по квітень 2015 року згідно долучених позивачем до матеріалів справи актів здачі-приймання робіт (надання послуг) по договору № 073-23 від 23.12.2008 року відповідачем погашена, що підтверджується банківською випискою за період з 18.05.2016 р. по 18.05.2016 р., зокрема якою сплачено позивачу 7 364,70 грн. згідно договору № 073-23/12/08 від 23.12.2008 р., (долучено до матеріалів справи платіжне доручення № 2276 від 18.05.2016 р. на суму 7 364,70 грн.).

В обґрунтування своїх доводів, щодо посилання в актах здачі-приймання робіт на неповний номер договору № 073-23 від 23.12.2008 року позивачем долучено до матеріалів справи копії актів здачі-приймання робіт за попередній період з травня 2014 року по вересень 2014 року включно, яких також міститься посилання на неповний номер Договору №073-23 від 23.12.2008 року, які підписані та завірені печатками сторін та оплачені відповідачем без будь-яких зауважень щодо невідповідності зазначеного в них номеру договору та укладеного між сторонами договору № 073-23/12/08 від 23.12.2008 року.

Відповідно до п.4.2 укладеного між сторонами Договору № 073-23/12/08 від 23.12.2008 року , оплата місячної вартості робіт з пожежного спостереження здійснюється Замовником щомісячно до 5-го числа місяця, наступного після місяця проведення робіт на підставі підписаного акту виконаних робіт з пожежного спостереження згідно з рахунком, що надається Виконавцем.

В своїх запереченнях на позов відповідач зазначає, що йому не були надані рахунки для оплати послуг, а відтак, на його думку, час оплати послуг з пожежного спостереження ще не настав і позивачем безпідставно нараховані інфляційні і три відсотки річних за порушення строків оплати грошового зобов'язання .

Доводи відповідача необґрунтовані з огляду на наступне:

Як вбачається з тексту підписаного сторонами договору № 073-23/12/08 від 23.12.2008 року, ним не передбачено чіткого порядку та способу передачі виконавцем замовнику актів здачі-приймання робіт та виставлення рахунків.

Проте, як вже зазначалося раніше, умовами п.4.2 Договору чітко визначено строки оплати місячної вартості робіт з пожежного спостереження, яка повинна здійснюватись Замовником щомісячно до 5-го числа місяця, наступного після місяця проведення робіт на підставі підписаного акту виконаних робіт з пожежного спостереження…

Як вбачається з матеріалів справи, акти здачі-приймання робіт підписані та завірені печатками сторін містять чітко визначену дату їх підписання : це 31.10.2014 року; 28.11.2014 року; 31.12.2014 року; 31.01.2015 року; 27.02.2015 року; 31.03.2015 року; 30.04.2015 року ( а.с.16-22) а отже відповідно до п.4.2 Договору повинні бути оплачені до 5 числа наступного місяця відповідно.

Доказів витребування у позивача рахунків на оплату наданих послуг та актів виконаних робіт відповідач суду не надав, як і не надав доказів того, що підписані ним з жовтня по грудень 2014 року, та з січня по квітень 2015 року акти здачі-приймання робіт він отримав невчасно, чи про їх існування він не знав, щоб могло перешкодити йому їх вчасно оплатити.

Положенням ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Нормами ст. 625 ЦК України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов'язання, а саме: сплата суми боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та трьох відсотків річних від простроченої суми.

За несвоєчасне виконання договірних зобов'язань позивачем за період з 06.11.2014 р. по 17.05.2016 року нараховані інфляційні втрати в розмірі 2 805,91 грн. та три відсотки річник за період з 06.11.2014 р. по 17.05.2016 року в розмірі 281,21 грн. Згідно проведеного судом перерахунку, за спірний період до стягнення з відповідача підлягають 3% річних та інфляційних нарахувань в межах збільшених позовних вимог.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 2500,00 грн. витрат, пов'язаних з наданням юридичної допомоги в зв'язку із розглядом справи в суді.

Як вбачається з матеріалів справи між позивачем (Замовником) і ОСОБА_3 (Виконавець) 25.03.2016 року було укладено договір про надання правової допомоги. Відповідно п.1.1 договору, Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов'язання по підготовці та наданню послуг по представництву інтересів Замовника в господарському суді Львівської області по справі, за позовом Приватного підприємства ОСОБА_1» до відповідача - Дочірнього підприємства «Екран-віконні конструкції» ТзОВ «Екран» про стягнення коштів. Згідно з пунктом 4.1 зазначеного вище договору вартість наданих послуг складає 2500,00 грн. Платіжним дорученням № 2105 від 23.03.2016 року позивач оплатив ОСОБА_3 вартість юридичних послуг в розмірі 2500,00 грн.(оригінал в матеріалах справи а.с. ), які просить стягнути з відповідача.

Відповідно до частини 3 статті 48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку встановленому Законом України «Про адвокатуру», дія якого поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Поняття особи, котра є адвокатом наводиться в статті 2 Закону України «Про адвокатуру», котра зазначає, що адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України.

Таким чином, стаття 44 Господарського процесуального кодексу України передбачає відшкодування сум як судових витрат, які були сплачені стороною за отримання послуг, лише адвокатам, а не будь-яким представникам.

Як вбачається з матеріалів справи, довіреність видана ОСОБА_3, який має свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 1095 від 06 липня 2005 року.

Відповідно до абз. 2, 3 п. 6.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21 лютого 2013 р. № 7, вирішуючи питання про розподіл витрат, які підлягають сплаті за послуги адвоката, вказано, що господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. За таких обставин суд з урахуванням матеріалів конкретної справи, зокрема, ціни позову може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи . У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Як вбачається з матеріалів справи, розмір адвокатських витрат, які просить відшкодувати позивач, складає 2500,00 грн., що складає 25 відсотків від заявлених позовних вимог, що є неспіврозмірним до ціни позову і не відповідає вимогам ст. 22 ГПК, де зазначається, що "сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони".

З огляду на викладене, вимоги про стягнення з відповідача 2500,00 грн. вартості адвокатських послуг підлягають до задоволення частково в розмірі 500,00 грн.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідач докази оплати боргу з пред'явленням банківської виписки станом на день винесення рішення подав, проти позову не заперечив, а відтак суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають до задоволення повністю.

Судові витрати слід віднести на відповідача в порядку ст. 49 ГПК України.

Керуючись 3,4,4 1 ,4 2 ,4 3 , 4 4 ;4 5 ,4 6 ,12,32,33,34,35,36,43,49,80,82,84,85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Збільшені позовні вимоги задоволити.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства «Екран-вікносвіт» ТзОВ «Екран» (82400, Львівська область, м. Стрий, вул. Сколівська, 7б, код ЄДРПОУ 32561990) на користь Приватного підприємства «ОСОБА_1 Стиль» (81726, Львівська область, Жидачівський район, с. Рудківці, код ЄДРПОУ 33849875) - 2805,91 грн. - інфляційних втрат, 281,21 грн. - трьох відсотків річних, 500,00 грн. - адвокатських послуг та 1378,00 грн. - судового збору.

3. В частині стягнення основної заборгованості в сумі 7 364,70 грн. провадження у справі припинити.

4. Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду.

Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 26.08.2016 року.

Суддя Березяк Н.Є.