Постанова

від 01.11.2016 по справі 914/1094/16

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" листопада 2016 р. Справа № 914/1094/16

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Галушко Н.А.

суддів Данко Л.С.

ОСОБА_1

розглянувши апеляційну скаргу Дочірнього підприємства В«Екран-вікносвітВ» ТзОВ В«ЕкранВ» № 1083 від 30.08.2016 р.

на рішення Господарського суду Львівської області від 22.08.2016 року

у справі № 914/1094/16

За позовом: Приватного підприємства В«ОСОБА_2 СтильВ» , Львівська область, Жидачівський район, с. Рудківці

до відповідача: Дочірнє підприємство В«Екран-вікносвітВ» ТзОВ В«ЕкранВ» , Львівська область, м. Стрий,

про стягнення 9 985,36 грн.

за участю представників:

від позивача: не з'явився.

від відповідача: ОСОБА_3- представник.

Відповідачу роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст.ст.20,22 ГПК України. Заяв про відвід складу суду не надходило. Клопотань про здійснення технічної фіксації судового процесу не заявлялось.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 22.08.2016 року у справі № 914/1094/16 (суддя Березяк Н.Є.) збільшені позовні вимоги задоволено. Стягнуто з Дочірнього підприємства В«Екран-вікносвітВ» ТзОВ В«ЕкранВ» на користь Приватного підприємства В«ОСОБА_2 СтильВ» 2 805,91 грн. інфляційних втрат, 281,21 грн. трьох відсотків річних, 500,00 грн. адвокатських послуг та 1378,00 грн. судового збору. В частині стягнення основної заборгованості в сумі 7 364,70 грн. провадження у справі припинено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ДП В«Екран-вікносвітВ» подав апеляційну скаргу № 1083 від 30.08.2016, в якій просить рішення Господарського суду Львівської області від 22.08.2016 скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю. При цьому, скаржник вважає, що позовну заяву підписано особою, яка не мала права її підписувати; позивачем було свідомо заподіяно збитки підприємству відповідача; досудова претензія-вимога була оформлена з недоліками; позивачем жодного разу не було надіслано на адресу відповідача рахунку для сплати наданих послуг з пожежного спостереження. Апелянт зазначає про розбіжності в актах здачі-приймання робіт і договором №073-23/12/08 від 23.12.2008, оскільки акти містять посилання на договір №073-23 від 23.12.08, а також не погоджується із стягненням 3% річних і інфляційних втрат, оскільки відповідач грошове зобов'язання не порушив.

Автоматизованою системою документообігу суду справу № 914/1094/16 розподілено до розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя Галушко Н.А., судді Данко Л.С. та Орищин Г.В.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 12.09.2016 апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 11.10.2016. Ухвалою суду від 11.10.2016р. розгляд апеляційної скарги відкладено на 01.11.2016.

У судове засідання 01.11.2016 з'явився представник відповідача, доводи наведені в апеляційній скарзі підтримав, просить рішення Господарського суду Львівської області від 22.08.2016 року у справі № 914/1094/16 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ПП "ОСОБА_2 Стиль" до відповідача "Екран-вікносвіт" ТОВ "Екран" про стягнення 9985,36 грн. - відмовити.

Згідно з ч. 2 ст. 85 та ч. 1 ст. 99 ГПК України у судовому засіданні 01.11.2016 оголошено вступну та резолютивну частини постанови Львівського апеляційного господарського суду.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши у судовому засіданнях пояснення представника відповідача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що підстави для скасування чи зміни рішення господарського суду Львівської області від 22.08.2016 у справі № 914/1094/16 відсутні, зважаючи на таке.

Приватним підприємством «ОСОБА_2 Стиль» подано позов до Дочірнього підприємства «Екран-вікносвіт» ТзОВ «Екран» про стягнення 9 985,36 грн. заборгованості, у тому числі 7 364,70 грн. основного боргу, 247,30 грн. три відсотки річних та 2 373,36 грн. інфляційних втрат, 2500,00 грн. витрат на послуги адвоката та судові витрати.

Відповідно до заяви про збільшення позовних вимог (вх.№ 3331/16 від 24.06.2016) позивачем заявлено до стягнення три відсотки річних в розмірі 281,21 грн. та інфляційні втрати в розмірі 2 805,91 грн.

Як встановлено судом першої інстанції, 23.12.2008 між Приватним підприємством «ОСОБА_2 Стиль» (надалі по тексту - виконавець) та Дочірнім підприємством «Екран-віконні конструкції» ТзОВ «Екран» (надалі по тексту - замовник) укладено договір № 073-23/12/08, на виконання робіт з пожежного спостереження, за умовами якого сторони домовились про впровадження на об'єктах замовника системи пожежного спостереження, підключення установки (установок) пожежної автоматики об'єкту до пульта цілодобового пожежного спостереження (далі ПЦПС) та подальшого виконання робіт з пожежного спостереження за станом установки (установок) пожежної автоматики на об'єкті (об'єктах) замовника.

На виконання умов договору виконавець у період із жовтня 2014 року по квітень 2015 року виконав роботи з пожежного спостереження об'єкта та обслуговування об'єкта на загальну суму 7 364,70 грн., що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями актів здачі-приймання робіт, які підписані та скріплені печатками сторін, в яких зазначено про відсутність у сторін претензій одна до одної.

Також представниками сторін підписано акт звірки взаєморозрахунків за період 01.01.2015-28.07.2015, відповідно до якого заборгованість на користь ПП «ОСОБА_2 Стиль» становила 10 326,95 грн.

Згідно з п. 4.2 договору оплата місячної вартості робіт з пожежного спостереження здійснюється замовником щомісячно до 5-го числа місяця, наступного після місяця проведення робіт на підставі підписаного акту виконаних робіт з пожежного спостереження згідно з рахунком, що надається виконавцем.

Проте, відповідачем не здійснено оплату по вказаних актах, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість за надані позивачем послуги, що слугувало підставою для звернення з позовом до суду про стягнення з відповідача боргу в розмірі 7 364,70 грн.

Згідно з платіжним дорученням № 2276 від 18.05.2016 р. ДП «Екран-Вікносвіт» сплачено позивачу кошти у розмірі 7 364,70 грн. та вказано призначення платежу «оплата заборгованості по договору № 073-23/12/08 від 23.12.2008 р.».

Відтак, судом першої інстанції правильно встановлено та припинено провадження в частині стягнення основної заборгованості в сумі 7 364,70 грн., адже господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Колегія суддів погоджується з висновками місцевого суду і не погоджується із запереченнями відповідача щодо розбіжностей у номерах актів здачі-приймання робіт і договору. Так, акти здачі-приймання робіт (надання послуг) містять посилання на договір № 073-23 від 23.12.2008. Заборгованість у розмірі 7 364,70 грн. по договору № 073-23/12/08 від 23.12.2008 сплачено відповідачем у процесі розгляду даного спору. Доказів існування іншого договору за № 073-23 від 23.12.2008 року, на виконання якого відповідачем було підписано наявні у справі акти здачі-приймання робіт і оплачено 7 364,70 грн., відповідачем не подано.

При цьому точність зазначення реквізитів договору (№ 073-23/12/08 від 23.12.2008 чи (№ 073-23 від 23.12.08, при тому, що сторони не заперечують ні факт виконання робіт виконавцем з пожежного спостереження , ні те, що такі роботи були прийняті замовником) не може бути підставою для відмови в позові про стягнення непогашеної заборгованості, факт існування та розмір якої сторони не заперечують.

В той же час, за змістом ст. 11 ЦК України, зобов'язання виникають не лише із угод, а і з дій сторін, які породжують права і обов'язки.

При цьому, судова колегія бере до уваги доводи позивача про те, що жодного договору на виконання робіт з пожежного спостереження, окрім наданого ним від 23.12.2008 № 073-23/12/08 між ним і відповідачем не укладалося.

Крім цього, позивачем долучено до матеріалів справи копії актів здачі-приймання робіт за попередній період (з травня 2014 року по вересень 2014 року), в яких також міститься посилання на неповний номер договору №073-23 від 23.12.2008 року. Відтак, наведені апелянтом заперечення стосовно неповного зазначення в актах здачі-приймання робіт номеру договору є формальними і жодними належними, допустимими доказами не підтверджені.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Представник відповідача в апеляційній скарзі зазначає, що йому не надсилались рахунки для оплати послуг, у зв'язку з чим час оплати послуг з пожежного спостереження ще не настав і позивачем безпідставно нараховані інфляційні та 3 % річних за порушення строків оплати грошового зобов'язання.

Однак, судом першої інстанції правильно взято до уваги положення договору, зокрема п.4.2 договору, відповідно до якого строки оплати місячної вартості робіт з пожежного спостереження, яка повинна здійснюватись замовником щомісячно до 5-го числа місяця, наступного після місяця проведення робіт на підставі підписаного акту виконаних робіт з пожежного спостереження . Натомість, договором від 23.12.2008 не передбачено чіткого порядку та способу надсилання виконавцем замовнику актів здачі-приймання робіт та виставлення рахунків.

Так, акти здачі-приймання робіт підписані та завірені печатками сторін містять чітко визначену дату їх підписання, а саме 31.10.2014 року; 28.11.2014 року; 31.12.2014 року; 31.01.2015 року; 27.02.2015 року; 31.03.2015 року; 30.04.2015 року. Тобто згідно з п.4.2 договору такі акти мали бути оплачені до 5 числа наступного місяця: до 05.11.2014р., 05.12.2014р., 05.01.2015р., 05.02.2015р., 05.03.2015р., 05.04.2015р., 05.04.2015р., 05.05.2015р.

Доказів того, що підписані відповідачем у період з жовтня по грудень 2014 року та з січня по квітень 2015 року акти здачі-приймання робіт він отримав невчасно, чи доказів того, що про їх існування він не знав, що могло б перешкодити йому вчасно їх оплатити, відповідачем не подано. Тому заперечення апелянта є безпідставними та не підтвердженими належними доказами.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з п. 4 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки , встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді відшкодування збитків та матеріальної шкоди.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ст. 625 ЦК України).

Здійснивши перерахунок заявлених до стягнення сум інфляційних втрат у розмірі 2 805,91 грн. та 3 % річних у розмірі 281,21 грн., колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог в цій частині.

Щодо заперечень апелянта в частині, що позовну заяву підписано особою, яка не мала права її підписувати, колегія суддів зазначає, що позовна заява про стягнення заборгованості з ДП «Екран - Віконні конструкції» ТОВ «Екран», складена 15.04.2016, подана до суду 21.04.2016, підписана адвокатом ОСОБА_4.

Так, між позивачем і ОСОБА_4 15.03.2016 було укладено договір про надання правової допомоги, за умовами якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання по підготовці та наданню послуг по представництву інтересів замовника в господарському суді Львівської області по справі, за позовом ПП «М.В.Будсервіс» до відповідача - ДП «Екран-віконні конструкції» ТОВ «Екран» про стягнення коштів за невиконання умов договору на виконання робіт з пожежного спостереження № 073-23/12/08 від 23.12.2008.

Крім цього, 15.03.2016 директором Приватного підприємства «М.В.Будсервіс» уповноважено адвоката ОСОБА_4 представляти інтереси ПП «М.В.Будсервіс». Вказане найменування відповідача зазначене в договорі № 073-23/12/08, який укладався у 2008 році.

Із долученого статуту ДП «Екран-вікносвіт» ТОВ «Екран» (п. 2.1.7) вбачається, що вказане підприємство є правонаступником всіх прав та обов'язків ДП «Екран-віконні конструкції» ТОВ «Екран». На підставі заяви позивача судом першої інстанції 06.06.2016 прийнято ухвалу про заміну первісного відповідача у справі, а саме ДП «Екран-віконні конструкції» ТОВ «Екран» замінено на Дочірнє підприємство «Екран-вікносвіт» ТОВ «Екран». Тобто,

Враховуючи наведене, заперечення апелянта про те, що позовну заяву підписано особою, яка не мала права її підписувати, є безпідставними.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Рішенням місцевого суду також стягнуто з ДП «Екран-вікносвіт» ТзОВ «Екран» на користь ПП «ОСОБА_2 Стиль» 500 грн. адвокатських послуг, тоді як позивач просив суд стягнути 2 500 грн. понесених витрат за отримання послуг адвоката. Колегія суддів погоджується з висновками місцевого суду та зазначає, що розмір відшкодування названих витрат не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. За таких обставин, суд з урахуванням матеріалів конкретної справи, зокрема, ціни позову може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи

У даному випадку розмір адвокатських витрат, які просить відшкодувати позивач, складає 2 500 грн., що становить приблизно 25 відсотків від заявлених позовних вимог (10 451,82 грн.), що у свою чергу є неспіврозмірним до ціни позову. Крім цього, будь-яких заперечень чи додаткових пояснень (клопотань) щодо розміру задоволених вимог сторонами не подано.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, Львівський апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування чи зміни рішення суду, а апеляційну скаргу вважає безпідставною і такою, що задоволенню не підлягає.

Судовий збір за розгляд апеляційної скарги за результатами перегляду рішення господарського суду Львівської області від 22.08.2016 у справі № 914/1094/16 слід покласти на скаржника.

Враховуючи вищенаведене та відповідно до ст.ст. 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ :

1. Рішення Господарського суду Львівської області від 22.08.2016 року у справі № 914/1094/16 залишити без змін.

2. Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства В«Екран-вікносвітВ» ТзОВ В«ЕкранВ» № 1083 від 30.08.2016 р. залишити без задоволення.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови складено 03.11.2016

Головуючий суддя Галушко Н.А.

суддя Данко Л.С.

суддя Орищин Г.В.