Постанова

від 15.08.2016 по справі 25/314-а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

15.08.2016Справа № 25/314-А

За позовом Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції

до Акціонерного товариства "Банк Велес"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору

Товариство з обмеженою відповідальністю "Воталі"

про стягнення 924 577,50 грн. по непогашених векселях

Суддя Яковенко А.В.

За участю представників учасників судового процесу:

від позивача: не з'явились;

від відповідача: не з'явились;

від третьої особи: Фоменко М.С.

Обставини справи:

Іванківська міжрайонна державна податкова інспекція звернулась до суду з позовом про стягнення з Акціонерного товариства "Банк Велес" заборгованості в розмірі 924 577,50 грн. по непогашених векселях.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.07.2007(судя Морозов С.М.) було відкрито провадження в адміністративній справі № 25/314-А

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.08.2007(судя Морозов С.М.) провадження в адміністративній справі № 25/314-А було зупинено до вирішення Господарським судом Київської області адміністративної справи № А20/283-07 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Воталі"до Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції.

28.01.2009 на адресу Господарського суду міста Києва надійшло клопотання Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції № 395/10/10-019 від 23.01.2009 про поновлення провадження у справі.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва № 25/314-А від 02.02.2009 у зв'язку з закінченням строку повноважень судді Морозова С.М. та з метою уникнення затягування розгляду справи та враховуючи заяву Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції, справу № 25/314-А передано для розгляду судді Митрохіній А.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.03.2009 суддею Митрохіною А.В. було прийнято справу № 25/314-А до свого провадження, поновлено провадження в адміністративній справі та призначено до судового розгляду на 01.04.2009.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.04.2009 розгляд справи відкладався на 15.04.2009, у зв'язку з неявкою представників позивача та третьої особи, невиконанням сторонами вимог ухвали від 10.03.2009.

15.04.2009 в зв'язку з технічними неполадками в системі діловодства розгляд судове засідання з фіксацією технічними засобами по справі № 25/314-А не відбулося.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.04.2009 розгляд справи було призначено на 29.04.2009.

Ухвалою суду від 29.04.2009 р. провадження у справі №25/314-А зупинено до вирішення Господарським судом Київської області адміністративної справи № А 20/283-07 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Воталі" до Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції про зобов'язання вчинити дії, та набрання законної сили судовим рішенням прийнятим за результатами розгляду.

Відповідно до наказу Голови Господарського суду міста Києва № 415-К від 16.10.2014 прізвище судді Митрохіної А.В. змінено на Яковенко А.В.

До Господарського суду міста Києва від третьої особи надійшло клопотання про поновлення провадження у справі, яке мотивоване усуненням обставин, що зумовили зупинення провадження у даній справі, на підтвердження чого додано до клопотання копію постанови Господарського суду Київської області від 14.12.2015 р. у справі №А 20/283-07/4 та копію виконавчого листа від 18.01.2016 р. на підтвердження набрання вказаною постановою суду законної сили.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.07.2016 р. поновлено провадження у справі №25/314-А та призначено розгляд справи на 25.07.2016 р.

18.07.2016 р. до Господарського суду міста Києва від третьої особи надійшло повторне клопотання про поновлення провадження у справі, яке мотивоване усуненням обставин, що зумовили зупинення провадження у даній справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.07.2016 р. розгляд справи відкладено на 15.08.2016 р.

В судове засідання 15.08.2016 р. представники позивача та відповідача не з'явились, про час та місце судового засідання повідомлялись належним чином, докази чого містяться в матеріалах справи, заяв та клопотань на адресу суду не направляли.

Представник третьої особи в судове засідання 15.08.2016 р. В судове засідання з'явився, через відділ діловодства Господарського суду міста Києва подав письмові пояснення по справі, відповідно до яких просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні 15.08.2016 р. відповідно до п. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України судом оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши подані учасниками судового процесу матеріали, заслухавши пояснення представника третьої особи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Воталі" (код ЄДРПОУ 33130290) перебуває на обліку у позивача як платник податків.

Відповідно до п. 10 постанови Кабінету міністрів України №1104 від 01.10.1997р. "Про затвердження Порядку випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України" (в редакції станом на дату видачі податкових векселів) в органі митного контролю, який здійснює митне оформлення імпортованих на митну територію України товарів, залишається другий примірник векселя. Перший примірник векселя надсилається (передається) цим органом митного контролю не пізніше ніж на третій день від дати видачі векселя державної податкової адміністрації (інспекції), в якій особа зареєстрована як платник податку на додану вартість.

Як зазначає позивач від митного органу надійшли податкові векселі на загальну суму 904 501,37 грн. з податку на додану вартість третьої особи (копії надані до матеріалів справи), а саме:

1. серія АА № 0112817 від 06.12.2006 року на суму 17 409,01 грн. із датою погашення 04.01.2007 року.

2. серія АА №0112868 від 13.12.2006 року на суму 63 195,302 грн. із датою погашення 11.01.2007 року.

3. серія АА №0112862 від 12.12.2006 року на суму 11 246,96 грн. із датою погашення 10.01.2007 року.

4. серія АА №0112870 від 13.12.2006 року на суму 64 608,81 грн. із датою погашення 11.01.2007 року.

5. серія АА №0112814 від 06.12.2006 року на суму 47 349,48 грн. із датою погашення 04.01.2007 року.

6. серія АА №0112816 від 06.12.2006 року на суму 17 822,59 грн. із датою погашення 04.01.2007 року.

7. серія АА №0112867 від 13.12.2006 року на суму 47 349,48 грн. із датою погашення 11.01.2007 року.

8. серія АА №0112852 від 08.12.2006 року на суму 19 783,45 грн. із датою погашення 06.01.2007 року.

9. серія АА №0112853 від 08.12.2006 року на суму 11 211,89 грн. із датою погашення 06.01.2006 року.

10. серія АА №0112815 від 06.12.2006 року на суму 36 376,00 грн. із датою погашення 04.01.2007 року.

11. серія АА №0112865 від 12.12.2006 року на суму 20 466,38 грн. із датою погашення 10.01.2007 року.

12. серія АА №0112860 від 12.12.2006 року на суму 49 725,69 грн. із датою погашення 10.01.2007 року.

13. серія АА №0112863 від 12.12.2006 року на суму 49 248,50 грн. із датою погашення 10.01.2007 року.

14. серія АА №0112864 від 12.12.2006 року на суму 49 364,73 грн. із датою погашення 10.01.2007 року.

15. серія АА №0112866 від 12.12.2006 року на суму 20 746,28 грн. із датою погашення 10.01.2007 року.

16. серія АА №0112861 від 12.12.2006 року на суму 16 572,90 грн. із датою погашення 10.01.2007 року.

17. серія АА №0112871 від 14.12.2006 року на суму 17 338,73 грн. із датою погашення 12.01.2007 року.

18. серія АА №0112875 від 14.12.2006 року на суму 16 153,49 грн. із датою погашення 12.01.2007 року.

19. серія АА №0112872 від 14.12.2006 року на суму 19 742,25 грн. із датою погашення 12.01.2007 року.

20. серія АА №0112874 від 14.12.2006 року на суму 19 350,84 грн. із датою погашення 12.01.2007 року.

21. серія АА №0112878 від 15.12.2006 року на суму 11 232,19 грн. із датою погашення 13.01.2007 року.

22. серія АА №0112886 від 15.12.2006 року на суму 10 851,60 грн. із датою погашення 13.01.2007 року.

23. серія АА №0112876 від 15.12.2006 року на суму 18 027,17 грн. із датою погашення 13.01.2007 року.

24. серія АА №0112883 від 12.12.2006 року на суму 17 939,53 грн. із датою погашення 13.01.2007 року.

25. серія АА №0112885 від 15.12.2006 року на суму 62132,03 грн. із датою погашення 13.01.2007 року.

26. серія АА №0112888 від 18.12.2006 року на суму 11 456,15 грн. із датою погашення 16.01.2007 року.

27. серія АА №0112889 від 18.12.2006 року на суму 11 358,96 грн. із датою погашення 16.01.2007 року.

28. серія АА №0112354 від 05.12.2006 року на суму 27 738,64 грн. із датою погашення 03.01.2007 року.

29. серія АА №0835190 від 22.01.2007 року на суму 16 722,19 грн. із датою погашення 20.02.2007 року.

30. серія АА №0835191 від 22.01.2007 року на суму 15 903,19 грн. із датою погашення 20.02.2007 року.

31. серія АА №0835170 від 22.01.2007 року на суму 48 657,76 грн. із датою погашення 20.02.2007 року.

32. серія АА №0835173 від 22.01.2007 року на суму 85 224,32 грн. із датою погашення 22.02.2007 року.

Згідно п. 11.5 ст. 11 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції станом на дату видачі податкових векселів) платники податку при імпорті товарів на митну територію України, за умови оформлення митної декларації (за винятком тимчасової чи неповної, періодичної чи попередньої декларації), можуть за власним бажанням надавати органам митного контролю податковий вексель на суму податкового зобов'язання зі строком погашення на тридцятий календарний день з дня його поставки органу митного контролю, один примірник якого залишається в органі митного контролю, другий надсилається органом митного контролю на адресу органу державної податкової служби за місцем реєстрації платника податку, а третій залишається платнику податку.

Відповідно до п. 1.16. ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий вексель - це письмове безумовне грошове зобов'язання платника податку сплатити до бюджету відповідну суму коштів у порядку та терміни, визначені цим Законом, що підтверджене комерційними банками шляхом авалю, який видається платником на відстрочення сплати податку на додану вартість, що справляється при імпорті товарів на митну територію України.

Згідно пп. "в" п. 10.1 ст. 10 Закону України "Про податок на додану вартість" у разі якщо сплата податку особами, визначеними у п. 2.4 ст. 2 цього Закону, розстрочується шляхом надання податкового векселя, то особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету є платник податку, який надав такий податковий вексель.

Пункт 11.5 ст. 11 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачає, що податковий вексель підлягає обов'язковому підтвердженню комерційними банками шляхом авалю.

Аваль - вексельне поручительство, згідно з яким комерційний банк бере на себе відповідальність за оплату податкового векселя перед векселедержателем і яке оформляється гарантійним написом банку на векселі чи на спеціальному додатковому аркуші (алонж) окремо для кожного окремого примірника кожного векселя, (п. 2 розділу І Постанови Кабінету Міністрів України від 01.10.1997 року №1104 „Про затвердження Порядку випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України" (в редакції станом на дату видачі податкових векселів)).

Як видно з матеріалів справи, відповідачем було авальовано податкові векселі, якими відстрочено зобов'язання третьої особи по сплаті податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України.

Відповідно до п. 11.5 ст. 11 Закону України "Про податок на додану вартість" та п. 19 постанови Кабінету Міністрів України від 01.10.1997 року № 1104 „Про затвердження Порядку випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України" комерційні банки зобов'язані оплатити податковий вексель у разі його непогашення платником у строк.

Проте, відповідачем не виконані зобов'язання щодо погашення вищезазначених податкових векселів, чим порушено вимоги Закону та п.19 Постанови Кабінету Міністрів України від 01.10.1997 року №1104 „Про затвердження Порядку випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України".

Згідно ст. 32 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі про переказні векселі та прості векселі, аваліст відповідає так само, як і та особа, зобов'язання якої він забезпечив.

У відповідності до ст.47 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі держатель має право пред'явити позов до кожної з цих осіб окремо і до всіх разом, при цьому необов'язково додержуючись тієї послідовності, в якій вони зобов'язалися.

Разом з тим, в липні місяці 2007 року третьою особою було пред'явлено адміністративний позов до податкового органу про зарахування заявленої суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (з урахуванням уточнення позовних вимог) в сумі 3 372 867,96 грн. в рахунок погашення зобов'язань за виданими у грудні 2006 року та січні 2007 року податкових векселів.

Абзацом четвертим п. 11.5 ст. 11 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що платник податку може за самостійним рішенням достроково погасити вексель шляхом перерахування коштів до бюджету або шляхом заліку сум бюджетного відшкодування, підтвердженого податковим органом.

Згідно абзацу п'ятого п. 19 Порядку випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 1997 року № 1104. платник податку може за самостійним рішенням достроково погасити податковий вексель шляхом перерахування коштів до бюджету або заліку суми бюджетного відшкодування, підтвердженого органом державної податкової служби, згідно з поданою ним письмовою заявою.

Наряду з достроковим погашенням податкових векселів за рахунок сум бюджетного відшкодування, що фактично можливо стосовно податкових векселів, строк погашення яких настає до закінчення терміну подачі декларації до податкового органу за звітний (податковий) період, у якому відбулася його поставка органу митного контролю, платник податку має право на погашення податкового векселя, строк сплати за яким настав, за рахунок сум бюджетного відшкодування з дотриманням вимог абзацу сьомого п. 11.5 ст. 11 Закону № 168/97-ВР.

Відповідно до абзацу 7 п. 11.5 ст. 11 Закону України "Про податок на додану вартість" якщо платник податку на дату поставки податкового векселя органу митного контролю має підтверджену податковим органом суму бюджетного відшкодування, яка дорівнює або більша ніж сума зобов'язання по такому векселю, платник податку має право включити суму зобов'язань по податковому векселю до складу податкових зобов'язань за звітний (податковий) період, в якому відбулася його поставка органу митного контролю. При цьому податковий вексель вважається погашеним та платник податку має право на включення до складу податкового кредиту суми зобов'язань по податковому векселю у наступному звітному (податковому) періоді.

Право на погашення зобов'язання за податковим векселем за рахунок сум бюджетного відшкодування виникає за умови, що на дату поставки податкового векселя митному органу платник податку має підтверджену суму бюджетного відшкодування, яка не менше суми зобов'язання за векселем.

Відповідно до Методичних рекомендацій щодо порядку адміністрування видачі і погашення податкових векселів, доведених листом ДПА України від 22.12.2005 № 25595/7/16- 1517 підтверджена податковим органом сума бюджетного відшкодування - сума податку на додану вартість, яка задекларована платником податку до відшкодування, обліковується в картці особового рахунку платника і підтверджена актом документальної невиїзної (камеральної) перевірки чи позапланової виїзної (документальної) перевірки.

Постановою Господарського суду Київської області від 14.12.2015р. у справі №А20/283-07/4, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.04.2016р. позов третьої особи задоволено повністю та зобов'язано податковий орган зарахувати третій особі суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 3 372 867,96 грн. в рахунок погашення зобов'язань за виданим податковими векселями згідно переліку, зокрема, за податковими векселями, про стягнення за якими податковий орган просить стягнути заборгованість у даній справі.

Статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

У розумінні пункту 1 частини першої статті 3 КАС України, справа адміністративної юрисдикції (адміністративна справа) - це публічно-правовий спір, у якому хоча б однією із сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Визначення поняття "суб'єкт владних повноважень" наведено у пункті 7 частини першої статті 3 КАС України, відповідно до якого - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Із системного аналізу частини другої статті 2 КАС України, пункту 1 частини першої статті 17 КАС України випливає, що компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Таким чином, спір є публічно-правовим і підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства у випадку, коли він виникає з публічно-правових відносин за участю суб'єкта владних повноважень при здійсненні ним владних управлінських функцій щодо іншого суб'єкта, який є учасником спору.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З огляду на судове рішення, яке набрало законної сили у справі №А20/283-07/4 та яким зобов'язано податковий орган зарахувати на підставі абзацу 7 п. 11.5 ст. 11 Закону України "Про податок на додану вартість" третій особі суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 3 372 867,96 грн. в рахунок погашення зобов'язань за виданим податковими векселями, в тому числі за податковими векселями на суму 924 577,50 грн., на підставі яких податковий орган просить стягнути заборгованість у даній справі, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог.

З урахуванням того, що позивач був звільнений від сплати судових витрат, а також за відсутності документально підтверджених витрат відповідача при розгляді даної справи, розподіл судових витрат відповідно до ст. 94 КАС України судом не здійснюється.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 71 - 72, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Господарський суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

2. Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Повний текст постанови складено 19.08.2016р.

Суддя А.В. Яковенко